Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Інгуші


Інгушка в традиційному костюмі. Фотограф Д.А. Нікітін. 1881. Jpg

План:


Введення

Інгуші (самоназва - інгуш. ГIалгIай - Мн.чісло, ГIалгIа - ед.чісло) - вайнахського народ на Північному Кавказі. Кажуть на інгушському мовою нахсько групи північнокавказької сім'ї, писемність на основі кирилиці.

В Туреччині і країнах Близького Сходу проживає спільність інгушів - Карабулаці (орстхойци), чисельністю близько 350 тисяч чоловік [11], іноді їх виділяють в окремий етнос [12]. Войовничі Карабулаці до середини XIX століття займали землі Терсько-Сунженський рівнини. Після закінчення Кавказької війни 2 / 3 Карабулаці переселилися в Османську імперію. Що залишилася, була асимільована інгушами і чеченцями. Рідною мовою для Карабулаці є інгушський [11]. Таким чином разом з Карабулака чисельність інгушів у всьому світі перевищує 1 млн чоловік.


1. Чисельність

Загальна чисельність в усьому світі близько 700 тисяч чоловік [13], з них в Росії - 444 900 осіб ( 2010), велика частина з яких проживає в Інгушетії - 385 500 чоловік, а також у Північній Осетії - 28,3 тисяч чоловік (перепис 2010) [1]

Суб'єкт федерації Числ. в тис. чол. (2002) [14] Числ. в тис. чол. (2010) [1]
Інгушетія 361,1 385,5
Північна Осетія 21,4 28,3
Москва 4,1 4,4
Чечня 2,9 1,2
Тюменська область 2,4 ?
Ставропольський край 1,8 ?
Кабардино-Балкарія 1,2 ?
Ростовська область 1,1 ?
Якутія 1,0 ?

За межами Росії - в Казахстані - 15,1 тис. ( 2009) [5].


2. Історія

Давньогрецький географ Страбон у своїй "Географії" (I століття н. е..) згадує північнокавказький народ "гаргарейци", що жила поруч з амазонками. Етнонім "гаргарейци" має хуррітскіе коріння і нагадує самоназва інгушів - "Гілгалу".

Ананія Ширакаци - вірменський географ і картограф VII століття - згадує народ "нахчаматьян", межі розселення якого приблизно відповідали нинішньої Чечено-Інгушетії.

За іншими даними, легендарними предками інгушів та чеченців є дзурдзукі, що згадуються арабськими географами IX-X століть. Дзурдзукі проіснували до XIV століття. В 1395 об'єднання було знищено в ході походу на Північний Кавказ Тамерлана, а населення, що залишилося переселилося в гори. При цьому, частина рівнинної території сучасної Інгушетії входила до складу Аланії.

Згідно з даними історика Умалата Лаудаева, у переказах чеченців і інгушів їх предки називаються "керестанамі", тобто християнами. Християнство поширювалося серед народів Північного Кавказу починаючи з VII століття н. е.., коли єпископ Ісраель з Албанії Кавказької насильно хрестив північнокавказьких "гунів", тобто савір. Однак аж до початку XVIII століття, коли Термаол став насаджувати серед чеченців іслам суннітського толку, вейнахі зберігали язичництво.

В XV столітті інгуші роблять спробу повернення на рівнини. Проте в другій половині XVI століття, в результаті походу кабардинського князя Темрюка в грудні 1562, підтриманого ногайцями і російським царем Іваном Грозним, інгуші були змушені знову піти в гори.

У цей період почалося проникнення ісламу - через Чечню і Дагестан, однак остаточно він утвердився лише в середині XIX століття; аж до цього часу продовжували існувати язичницькі звичаї та обряди. Інгушські суспільства - Галгаевское, Цорінское, Джейраховское, Фяппінское (Кістінское), які проживали в горах, почали повертатися на рівнини в XVI - XVII століттях, головним чином, на Тарський долину, де наприкінці XVII століття було засновано селище Ангушт. Переселення на рівнини, в основному, завершилося до першої половини XIX століття.

Хоча російський князь Святослав, перемігши хазар, здійснив похід на Північний Кавказ ще в 965 році, російські поселенці і козаки близько познайомилися з вейнахскімі народами тільки в XVI сторіччі. У документах Московської Русі XVI-XVII вв. вони називаються "мічікізамі" - по річці Мічіко або від кабардинського "мічігиш".

Західна частина інгушського суспільства добровільно увійшла до складу Російської імперії в 1810. В повстаннях проти російської адміністрації вони участі практично не брали, номінальним був і їх внесок у війну з Росією 1817-1864 років.

Встановлення Радянської влади на Північному Кавказі благотворно позначилося на становищі інгушів, які отримали землі російських козаків і осетин, в Громадянську війну в масі своїй підтримали білих. Згідно БСЕ в 1920 році серед інгушів було 3% грамотних, а вже до 1940 року грамотність серед інгушів становила 92% [15]. Про ідентичності інгушів до моменту встановлення радянської влади, Шнирельман пише:

У інгушів в ті роки теж ще не склалося свідомості своєї єдності і не було єдиної самоназви. Побувавши у них в 1920-1922 рр.. лінгвіст проф. Н.Ф. Яковлєв відзначав, що в інгушському мові не було поняття про народність, і мешканці Інгушетії інший раз визначали свою ідентичність по аулах або жили там прізвищами. Він визнавав, що інгуші мали самоназва "Гілгалу", але зазначав, що у них не було спеціального етнічної назви для своєї мови, і вони називали його просто "нашу мову". А еше раніше Лаудан повідомляв, що інгуші раніше називалися по прізвищах: Гілгал, Галою, інгуш (Ангушт) та ін, а після того, як спустилися па площину інгуші заснували аул Несері (Назрань), вони стали називати себе пo його імені. У 1930 р. один з перших великих радянських кавказоведов А.Н. Генка також не виявляв у інгушів свідомості етнічної єдності. Відомий російський археолог Є.І. Крупнов вважав, що ніякого єдиного назви у інгушів в XVII в. ще не було, і навіть в 1832 р. царські чиновники не вважали їх єдиною спільнотою. У першій половині та середині XIX в. російські документи називали їх то "інгушському", то "Назранівський народом" [16].

За переписом 1926 року в СРСР проживало 74 097 інгушів [17], а по перепису 1939 року їх чисельність становила 92 120 осіб [18].

Під час Великої Вітчизняної війни інгуші, нарівні з чеченцями, були звинувачені у співпраці з нацистами. Інгуші були депортовані в Казахстан і Сибір, за оцінками втрати від чверті до половини населення. Вони були відновлені у своїх правах в 1957 році, після смерті Сталіна.

У 1957 році Чечено-Інгушська АРСР була відновлена ​​в інших кордонах [19], ніж були у неї до моменту виселення 23 лютого 1944 - частина сучасного Приміського району, що входила до складу Інгушетії, була залишена Північній Осетії [19]. Замість втрачених таким чином земель республіці були додані три райони Ставропольського краю [19]. Звинувачення в пособництві Третьому Рейху офіційно були зняті лише 26 квітня 1991 року, коли на 1 з'їзді Верховної Ради РРФСР був прийнятий закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій". Так само вищезгаданий закон, став свого роду каталізатором на відновленні історичної та соціальної справедливості і для інших мільйонів громадян, колишнього Радянського Союзу [20].

В 1992 прийнятий Закон "Про освіту Інгуської Республіки у складі РФ" (див. Інгушетія). У жовтні-листопаді застарілий осетино-інгушський конфлікт навколо Приміського району Північної Осетії переріс у збройні зіткнення. За даними прокуратури Росії за час бойових зіткнень в результаті конфлікту загинуло 583 особи (350 інгушів і 192 осетина), 939 чоловік були поранені (457 інгушів і 379 осетинів), ще 261 людина зникла безвісти (208 інгушів і 37 осетинів) [21], від 30 до 60 тисяч інгушів були змушені тікати з Владикавказа і Приміського району в Інгушетію [22].


3. Антропологічний тип

Кавказької тип ( лат. Varietas Caucasia ) - Північнокавказький варіант європеоїдної раси. Терміни "Varietas Caucasia" і "Caucasian race" так само використовуються для позначення білої раси, введені німецьким вченим Іоганном Фрідріхом Блуменбахом, які віднесли до неї жителів Європи. Назва виникла від того, що Блуменбах вважав Кавказ перший місцеперебуванням білої людини, і тому, що племена, що живуть в даний час на Кавказі, він визнавав найбільш чистим і незмішані типом цієї раси [23]. До теперішнього часу термін Caucasian в англійській мові є стандартним позначенням білої раси. Блуменбах писав:

Кавказький тип - для вивчення я взяв саме цей тип, горський тип Кавказу, тому як його південний схил виробляє найкрасивішу расу людей; під цією расою я, в першу чергу, маю на увазі грузинів. Всі фізіологічні ознаки зводяться до цього. Таким чином, ми можемо, з більшою впевненістю стверджувати, що Кавказ - це місце народження білої людини [24].

Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона, що видавався в кінці XIX - початку XX століть, дає наступний опис інгушів:

По зовнішньому своєму вигляду інгуш сухощав, стрункий, середнього зросту, з різкими рисами і швидкими очима на блідому, смаглявому обличчі; колір волосся переважно чорний, ніс орлиний, рухи квапливі і рвучкі [25].


3.1. Генетика

Інгуші є носіями шести пологів ( гаплогруп), три з яких є домінуючими:

  • J2 - 32%
  • F - 27%
  • G - 27%
  • I - 0,5%
  • P - 0,5%
  • K - 0,5%

Гаплогрупи J2, F, G є домінантними для середземноморського регіону.


4. Мова

5. Віросповідання

5.1. Християнство

Перші християнські місіонери, згідно працям історика Башира Далгата [26], з'явилися в Інгушетії приблизно в X столітті, одночасно з розквітом Грузії, і були грузинами [26]. Християнство поширювалося в Інгушетії і Чечні досить широко [26], зараз на території сучасних Чечні, Інгушетії та Північної Осетії існує безліч археологічних, історичних та архітектурних пам'яток, що підтверджують багатовікове християнство серед інгушів зокрема, і вайнахов в загальному [26]. У дослідженні вченого описуються численні свідчення істориків та мандрівників раннього та середнього Середньовіччя, згідно з якими, на території інгушських земель були побудовані церкви або навіть, можливо, монастир [26]. Зокрема, згідно зі свідченнями російських німців-науковців Йоганна Гюльденштедта і Петра-Симона Палласа, що побували в Інгушетії в XVIII ст., у церкві Тхаба-Ерди (зразку архітектури IX-X ст. [27]) зберігалися стародавні документи, написані, за словами співрозмовника з-монаха, "золотими, блакитними і чорними буквами", що над дверима храму є напис "готичними буквами" [26]. Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона, що видавався в кінці XIX - початку XX століть, вказував про наявність серед інгушів християн і язичників:

Інгуші переважно мусульмани-суніти, але зустрічаються серед них і християни, і скоєні язичники. Мусульманство мати дім у них не раніше половини минулого століття, в давнину ж Інгуші були християнами, про що свідчать багато каплиці та залишки старовинних церков, які користуються у інгушів великою повагою і в яких вони здійснюють жертвопринесення, справляють різні свята, що представляють собою суміш християнських переказів і язичницьких поглядів. Особливим шануванням користуються у інгушів людські скелети, що знаходяться в кам'яній будочці поблизу МСТ. Назрань; за переказами, скелети ці належать народу НАРТ, колись жив близько Назрані, і залишалися нетлінними протягом 200 років, але з приходом російських стали псуватися [25].


5.2. Іслам

Іслам взяли трохи більше 200 років тому. Незважаючи на всі зусилля знаті, насадження ісламу йшло з великими труднощами [26]. Але після відвідин Інгушетії шейхом кадирійского тариката Кунта-хаджі Кішіевим поширення ісламу прийняло повсюдний характер [26]. Сповідається помірний іслам суннітського толку мазхаба імама Аш-Шафії, що став одним з елементів національної ідентичності та культурної традиції.

Інгуші є мусульманами традиційного суфійського тариката (духовного шляху), заснованого на тариката шейха Абд ал-Кадира ал-Джілані і шейха Бахауддіна Накшбанді [28].


6. Культура

Інгушська культура дуже різноманітна і налічує безліч легенд, епосів, оповідань, прислів'їв і приказок. Багаті музична, танцювальна і співоча традиції. Популярними музичними інструментами є дахчан-Пандар (вид балалайки), каьхат-Пандар ( акордеон, який використовується переважно для аккомпанирования дівчатам), мирз-пондар (триструнна скрипка), зурна (вид кларнета), тамбурин і барабани.


Примітки

  1. 1 2 3 4 5 6 Всеросійський перепис населення 2010 р. Національний склад регіонів Росії - www.gks.ru/free_doc/new_site/population/demo/per-itog/tab7.xls
  2. Всеросійський перепис населення 2010. Національний склад населення РФ 2010 - www.gks.ru/free_doc/new_site/population/demo/per-itog/tab5.xls
  3. Росстат про підсумки Всеросійського перепису населення 2010 року - "Ось які ми - росіяни" - Російська Газета - Росстат про підсумки Всеросійського перепису насел ... - www.rg.ru/2011/12/16/stat.html
  4. Мосстат: Додатки до підсумками ВПН 2010 року в місті Москві - moscow.gks.ru/perepis2010/WebPages/Приложения до підсумків ВПН 2010 року в місті Москве.aspx: Додаток 5. Національний склад населення по м. Москва - moscow.gks.ru/perepis2010/perepis2010Doc/Прил_5_Москва.xls
  5. 1 2 Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Перепис 2009. - www.stat.kz / p_perepis / Pages / default.aspx (Національний склад населення - www.stat.kz / p_perepis / Documents / Нац состав.rar.rar)
  6. В. Хауг Демографічні тенденції, формування націй і міжетнічні відносини в Киргизії - www.demoscope.ru/weekly/2005/0197/analit04.php/. " Демоскоп ". Фотогалерея - www.webcitation.org/619TkFDu7 з першоджерела 23 серпня 2011.
  7. & N_page = 2 Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою - . Державний комітет статистики України.
  8. Перепис населення Республіки Білорусь 2009 року. НАСЕЛЕННЯ ПО НАЦІОНАЛЬНОСТІ і рідну мову - belstat.gov.by/homep/ru/perepic/2009/vihod_tables/5.8-0.pdf. belstat.gov.by.
  9. Розподіл населення Латвії за національним складом та державної приналежності на 01.07.2010 - www.pmlp.gov.lv/lv/statistika/dokuments/2010/ISVN_Latvija_pec_TTB_VPD.pdf (Латиш.)
  10. Прошин Н. І. Енциклопедія "Народи світу". - М.: 2009
  11. 1 2 М. А. Ялхороева Інгушська діаспора в Туреччині. Назрань 2008
  12. Танки А. Х. Інгуші. Саратов 1998.
  13. Прошин Н. І. Енциклопедія "Народи світу". - М.: 2009.
  14. Всеросійський перепис населення 2002 року - www.perepis2002.ru/index.html?id=17
  15. Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка - gatchina3000.ru/great-soviet-encyclopedia/bse/122/256.htm. Вікіпедія. архіві - www.webcitation.org/61HGIufXk з першоджерела 28 серпня 2011.
  16. В.А. Шнирельман БУТИ Алан. ІНТЕЛЕКТУАЛИ І ПОЛІТИКА НА ПІВНІЧНОМУ КАВКАЗІ В XX СТОЛІТТІ - ingushetiyaru.org/history/shnirelman_bit_alanamy/248.html. "Інгушетія.ру".
  17. Всесоюзний перепис населення 1926 года.Національний склад населення по республіках СРСР - demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_26.php. " Демоскоп ". Фотогалерея - www.webcitation.org/619TI74Lr з першоджерела 23 серпня 2011.
  18. Всесоюзний перепис населення 1939 року. Національний склад населення по республіках СРСР - demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_39.php. " Демоскоп ". Фотогалерея - www.webcitation.org/619jgqzIO з першоджерела 23 серпня 2011.
  19. 1 2 3 Зенькович Н. А. Таємниці минулого століття. Межі. Суперечки. Образи. - Олма-Пресс, 2004. - С. 610-612. - 766 с. - ISBN 5-224-04403-0.
  20. Зенькович Н. А. Таємниці минулого століття. Межі. Суперечки. Образи. - Олма-Пресс, 2004. - С. 656-658. - 766 с. - ISBN 5-224-04403-0.
  21. Осетино-інгушський конфлікт: хроніка подій - www.warandpeace.ru/ru/commentaries/view/29276/, Inca Group "War and Peace" (08.11.08).
  22. Правозахисний центр "Меморіал" - www.memo.ru/hr/hotpoints/caucas1/prigorod/msg/2005/05/m291.htm
  23. Biographical details are in Charles Coulston Gillispie, Dictionary of Scientific Biography, 1970:203 f sv "Johann Friederich Blumenbach".
  24. Johann Friedrich Blumenbach, The anthropological treatises of Johann Friedrich Blumenbach, translated by Thomas Bendyshe. 1865. November 2, 2006. - www.as.ua.edu/ant/bindon/ant275/reader/blumenbach.PDF
  25. 1 2 Інгуші - gatchina3000.ru/big/044/44295_brockhaus-efron.htm. Брокгауз-Ефрон. архіві - www.webcitation.org/61HGKlVJ9 з першоджерела 28 серпня 2011.
  26. 1 2 3 4 5 6 7 8 Далгат, Башир Керімовіч Християнство і магометанство в Чечні. Поширення християнства і магометанства серед інгушів. / / Первісна релігія чеченців і інгушів - constitutions.ru/archives/3744 / С. А. Арутюнов - 1-е изд .. - Москва: Наука, 2004. - С. 38-52. - 240 с. - 550 екз . - ISBN 5020098353.
  27. Храм Тхаба-Ерди в Інгушетії - russights.ru/post_1261942694.html
  28. Johanna Nichols The Ingush (with notes on the Chechen): Background information - ingush.berkeley.edu: 7012/ingush_people.html. Каліфорнійський університет в Берклі (February 1997).

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru