Анфим IV (Патріарх Константинопольський)

Патріарх Анфим IV ( греч. Άνθιμος Δ ; В миру прізвище - Тамвакіс; Константинополь - 1878 острів Прінкіпо, Османська імперія) - патріарх Константинопольський, який займав Константинопольську кафедру двічі: у 1840-1841 і 1848-1852 роки.


1. Біографія

Народився в Константинополі. Отримав гарну освіту і пізніше викладав в грецькій школі Діплокіонійского приходу. Служив Патріаршим протосинкелом. У жовтні 1825 року був обраний митрополитом Іконійського; у вересні 1835 року - митрополитом Ларісскім; в серпні 1837 року - митрополитом Никомидійський.

21 лютого 1840 був обраний на Патріарший престол, прийшовши до управління Константинопольської православної церквою після зміщення з посади патріарха Григорія VI, відстороненого султаном Абдул-Меджід I на вимогу англійського посла в Константинополі лорда Редкліффа. [1]. При патріарх Анфим IV влада опинилася в руках його брата, великого логофета. Незадоволене духовенство на чолі з митрополитом Кізіческая (згодом патріархом Анфімієм V) 6 травня 1841 домоглося відставки патріарха.

У свою 2-е патріаршество, 29 червня 1850 року, видав томос про проголошення автокефалії ЕПЦ (Православна церква в Грецькому королівстві перебувала в схизмі з 1833 року).

30 жовтня 1852 приніс письмове зречення від престолу і пішов на спочинок на острів Прінкіпо, де помер у глибокій старості.


Примітки

  1. І. І. Соколов. Константинопольська церква Вь XIX вѣкѣ. Опит' історичного ізслѣдованія . Т. I, СПб., 1904, стор 258-268, 714.

Література

  1. І. І. Соколов. Константинопольська церква Вь XIX вѣкѣ. Опит' історичного ізслѣдованія . Т. I, СПб., 1904, стор 268-273, 287-296, 539-549.