Апострофа

Апострофа (від греч. ἀποστροφή - "Відступ, відхилення від теми") [1] інакше метобаз або метабазіс [2] - оклична риторична фігура мови, коли мовець або письменник припиняє розповідь і звертається до відсутнім особі, як до присутнього або уявного особі, як до реального, абстрактному поняттю, предмету або якості. У драматичних і поетичних художніх творах апострофа - риторичний прийом, звернення (часто несподіване) до одного з слухачів або читачів, до уявного особі або неживому предмету. Апострофа в російською мовою часто вводиться вигуком "О" [3] [4] [5].


Приклади

Вірші мої! Свідки живі
За мир пролитих сліз!
Народитесь ви в хвилини фатальні
Душевних гроз
І б'єтеся про серця людські,
Як хвилі об скелю.

- Н. А. Некрасов

Похмура час! очей зачарування!
Приємна мені твоя прощальна краса -
Люблю я пишне в'янення природи,
У багрець і в золото одягнені лісу,
У їх сінях вітру шум і свіже дихання,
І імлою хвилястою покриті небеса,
І рідкісний сонця промінь, і перші морози,
І віддалені сивий зими погрози.

- А. С. Пушкін, Осінь

Ох, літо червоне! любив би я тебе,
Коли б не спека, та пил, та комарі, та мухи.
Ти, все душевні здібності гублячи,
Нас мучиш; як поля, ми страждає від посухи;
Лише як би напоїти, та освіжити себе -
Інший в нас думки немає, і шкода зими старої,
І, провівши її млинцями і вином,
Поминки їй творимо морозивом і льодом.

- А. С. Пушкін, Осінь

Недарма ти металася і кипіла,
Розвитком поспішаючи, -
Свій подвиг ти здійснила перш тіла,
Божевільна душа!

- Е. А. Баратинський


Примітки

  1. Apostrophe | Define Apostrophe at Dictionary.com - dictionary.reference.com / browse / apostrophe
  2. Апострофа або метабазіс - dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/5557/Ап. Енциклопедичний словник Ф.А. Брокгауза і І.А. Єфрона. Академік. Читальний - www.webcitation.org/68XZe0oc2 з першоджерела 19 червня 2012.

    Апострофа (грец.), або метабазіс, тобто перестановка - спочатку це було технічним виразом аттического судового мови і означало той момент, коли оратор відкручувати від судді і звертався з промовою до підсудного. Взагалі ж як риторичний прийом А. значить звернення до відсутнім або до предметів неживих і абстрактним, як ніби до живих ..

  3. Апостроф або МЕТОБАЗ - feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le1/le1-6884.htm. Літературна енциклопедія. Фундаментальна електронна бібліотека "Російська література та фольклор" (2002). Читальний - www.webcitation.org/68XZewiGi з першоджерела 19 червня 2012.

    Апостроф або МЕТОБАЗ - звернення до відсутнім особі, як до присутнього. Напр.: "Доки ж, Катіліна, ти будеш випробовувати наше терпіння", в промові Цицерона. Також звернення до неживого предмету, як до одухотвореній, напр.: "Що, дрімучий ліс, задумався?" (Кольцов).

  4. апострофа - dic.academic.ru/dic.nsf/michelson_old/296/Апострофа. Великий толково-фразеологічний словник Міхельсона (оригінальна орфографія) апостроф. Академік. Читальний - www.webcitation.org/68XZgTMCd з першоджерела 19 червня 2012.

    Апострофа (іноск.) уїдливе слово. Апострофіровать (іноск.) звертатися Кь кому с'рѣчью (собств. вояцьким). СР "Здрастуй, саламаліка! Ти как' це Вь перший класс'"? Але східний человѣк' тільки прівѣтліво посміхнувся на цю апостроф. Салтиков'. Культурні люди. 4. СР Влас'! ти чесний человѣк'! апострофіровал' он' його: - ти розумієш мене! ти розумієш, як я глибоко-глибоко несчастлів'. Салтиков'. Пошехонская старовина. 29. СР Apostropher - звертатися с'рѣчью, сварити. СР ἀποστροφή (ἀπό, од - στρέφω, обертаю) - отклоненіе (од одного предмета Кь іншому), отвращеніе с'презрѣніем'. Поясн. Саламаліка - зіпсоване (араб.) саламалейкум' (салам', поклон' - алейкум', над тобою прівѣтствіе). СР Salamalec (фр.), нізкій поклон'. Див Саламалек.

  5. Апострофа - dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/138725/Апострофа. Читальний - www.webcitation.org/68XZhLcxl з першоджерела 19 червня 2012.

    апострофа ж. 1. Стилістичний прийом, який представляє собою звернення до відсутнім особі як до присутнього або до неживого предмету як одухотвореній. 2. устар. Непряме висловлювання на адресу присутнього особи.