Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Бабель, Ісаак Еммануїлович


Isaac Babel.jpg

План:


Введення

Ісаак Еммануїлович Бабель (первісна прізвище Бобель [1]; 1 (13) липня 1894, Одеса - 27 січня 1940, Москва) - єврейський радянський письменник, журналіст і драматург, відомий своїми "Одеськими оповіданнями" і збіркою " Конармия "про Першої Кінної Армії Будьонного.


1. Життєпис

Біографія Бабеля, відома в багатьох подробицях, все ж має якісь прогалини, пов'язані з тим, що автобіографічні нотатки, залишені самим письменником, багато в чому є прикрашеними, зміненими, або навіть "чистим вигадкою" [2] з певною метою, відповідала політичному моменту того часу. Тим не менш, усталена версія біографії письменника така:

1.1. Дитинство

Народився в Одесі на Молдаванці в сім'ї бідного торговця Маня Іцкович Бобель (Еммануїла (манус, Мане) Ісааковича Бабеля) [3], родом з Білій Церкві, і Фейга (Фані) Аронівна Бобель [4]. Сім'я жила в будинку на розі Дальницькій і Балківської вулиць [5]. Початок століття було часом суспільних безладів і масового виходу євреїв з Російської імперії. Сам Бабель вижив під час погрому 1905 (його заховала християнська сім'я), а його дід Шойл став одним з трьохсот убитих тоді євреїв.

Ісаак Бабель в 14 років в гімназійної формі

Щоб вступити в підготовчий клас одеського комерційного училища Миколи I, Бабель мав перевищити квоту на студентів-євреїв (10% у смузі осілості, 5% за її межами і 3% для обох столиць), але незважаючи на позитивні оцінки, які давали право на навчання, місце було віддано іншому юнакові, чиї батьки дали хабар керівництву училища. За рік освіти на дому Бабель пройшов програму двох класів. Крім традиційних дисциплін, він вивчав Талмуд і займався музикою. Грі на скрипці його вчив відомий педагог Петро Столярський, засновник відомої школи. Ісаак займався в будинку на вулиці Тираспольській, 21, де у свій час жила родина Бабелем [6].


1.2. Молодість

Після ще однієї невдалої спроби вступити до Одеського університету (знову через квоти) він опинився в Київському інституті фінансів та підприємництва, який закінчив під своєї первісної прізвищем Бобель. Там він зустрів свою майбутню дружину Євгенію Гронфейн, дочка багатого промисловця київського, яка втекла з ним до Одеси [7].

Вільно володіючи ідишем, російською та французьким мовами, Бабель перші свої твори писав французькою мовою, але вони до нас не дійшли. Потім він відправився в Петербург, не маючи на це, за власними спогадами, права, так як місто знаходилося поза смуги осілості. (Нещодавно виявлений документ, виданий петроградської поліцією в 1916 році, який дозволяв Бабелю проживати в місті на час навчання в психоневрологічному інституті, що підтверджує неточність письменника в його романтизований автобіографії) [2]. У столиці йому вдалося вступити відразу на четвертий курс юридичного факультету Петроградського психоневрологічного інституту.

Перші розповіді російською Бабель опублікував у журналі "Літопис" в 1916. "Елья Ісакович і Маргарита Прокопівна" і "Мама, Римма і Алла" привернули увагу, і Бабеля зібралися судити за порнографію (1001-я стаття), чому завадила революція. За порадою М. Горького, Бабель "пішов у люди" і змінив кілька професій.

Восени 1917 року Бабель, відслуживши декілька місяців рядовим, дезертирував і пробрався в Петроград, де в грудні 1917 пішов працювати в ЧК, а потім працював в Наркомпрос [8] та в продовольчих експедиціях. Друкувався в газеті "Нове життя". Навесні 1920 р. за рекомендацією М. Кольцова під ім'ям Кирила Васильовича Лютова був направлений до 1-го Кінну армію в якості військового кореспондента Юг-РОСТу [8], був там бійцем і політпрацівником. З нею він воював на румунському, північному і польському фронтах. Потім працював в Одеському губкомі, був випусковим редактором сьомий радянської друкарні (вул. Пушкінська, 18) [9], репортером у Тифлісі та Одесі, в Держвидаву Україні. Згідно озвученим ним самим міфом в автобіографії, у ці роки не писав, хоча саме тоді почав створювати цикл "Одеських оповідань".


2. Кар'єра письменника

2.1. Конармия

У 1920 році Бабель був призначений в 1-го Кінну армію, під командуванням Семена Будьонного і став учасником Радянсько-польської війни 1920 року. Всю кампанію Бабель вів щоденник ("Конармейскій щоденник" 1920 рік), який послужив основою для збірника оповідань "Конармія", в якому насильство і жорстокість червоноармійців сильно контрастує з інтелігентністю автора-оповідача Кирила Лютова. Друкувався в газеті Політвідділу 1-й Конармії "Червоний кавалерист".

Кілька оповідань, які пізніше увійшли до збірки "Конармия", були опубліковані в журналі Володимира Маяковського " Леф "в 1924 році. Описи жорстокості війни були далекі від революційної пропаганди того часу. У Бабеля з'являються недоброзичливці, так Семен Будьонний був в люті від того, як Бабель описав життя і побут червоноармійців і в статті "бабизм Бабеля" назвав його "дегенератом від літератури". Але Бабель знаходився під заступництвом Максима Горького, що гарантувало публікацію книги, яку, згодом, перевели на багато мов світу. Климент Ворошилов у 1924 р. скаржився Дмитру Мануїльському, члену ЦК, а пізніше чолі Комінтерну, що стиль твору про Конармії був "неприйнятним". Сталін же вважав, що Бабель писав про "речі, які не розумів" [2]. Горький же висловив думку, що письменник, навпаки, "прикрасив зсередини" козаків "краще, правдивіше, ніж Гоголь запорожців ". Дискусія тривала до 1928 року.

У молодості Хорхе Луїс Борхес писав про "Конармия":

Музика його стилю контрастує з майже невимовною жорстокістю деяких сцен. [10]

2.2. Творчість

В 1924 в журналах " Леф "і" Червона новина "опублікував ряд оповідань, що пізніше склали цикли "Конармия" і "Одеські оповідання" [11]. Бабель зумів майстерно передати російською мовою стилістику літератури, створеної на ідиш (особливо це помітно в "Одеських оповідань", де місцями пряма мова його героїв є підрядковим перекладом з ідишу).

Радянська критика тих років, віддаючи належне таланту і значенню творчості Бабеля, указувала на "антипатію справі робітничого класу" і дорікала йому в " натуралізмі і апології стихійного початку і романтизації бандитизму ".

"Під гармат грім, під дзвони шабель від Зощенко народився Бабель "
(Епіграма, цитується по В. Катаєва)

В "Одеських оповідань" Бабель у романтичному ключі малює життя єврейських карних злочинців початку XX століття, знаходячи в побуті злодіїв, нальотчиків, а також майстрових і дрібних торговців екзотичні риси і сильні характери. Самим запам'ятовується героєм цих оповідань є єврей-нальотчик Беня Крик (його прототип - легендарний Мішка Япончик), за висловом "Єврейської енциклопедії" - втілення мрії бабелевской про єврея, котрий уміє постояти за себе [8]. З 1924 року Бабель жив, головним чином, в Москві.

В 1926 виступив редактором першого радянського зібрання творів Шолом-Алейхема, у наступному році адаптував для кінопостановку роман Шолом-Алейхема "Блукаючі зірки".

В 1927 взяв участь в колективному романі " Великі пожежі ", що публікувалися в журналі" Вогник ".

В 1928 Бабель опублікував п'єсу "Захід" (поставлена ​​в 2-м МХАТ), в 1935 - п'єсу " Марія ". Перу Бабеля належить також кілька сценаріїв. Майстер короткого оповідання, Бабель прагне до лаконізму і точності, поєднуючи в образах своїх персонажів, сюжетних колізіях і описах величезний темперамент із зовнішнім безпристрасністю. Барвистий, перевантажений метафорами мова його ранніх оповідань надалі змінюється суворою і стриманою оповідної манерою.

У наступний період, з посиленням цензури і настанням епохи великого терору Бабель друкувався все менше. Займався перекладами з мови ідиш. Незважаючи на свої сумніви щодо того, що відбувається, не емігрував, хоча мав таку можливість, З вересня 1927 по жовтень 1928, з вересня 1932 по серпень 1933 жив за кордоном (Франція, Бельгія, Італія). У 1935 році - остання поїздка за кордон на антифашистський конгрес письменників. Дружина Бабеля проживала у Франції, там же народилася і жила його дочка. Його мати і сестра Марія жили в Бельгії.

Делегат I з'їзду письменників СРСР (1934).

Бабель після арешту
Список заарештованих з ім'ям Бабеля (№ 12). Позначка "за" і підпис Сталіна

3. Арешт і розстріл

15 травня 1939 Бабель був заарештований на дачі в Передєлкіно за звинуваченням в "антирадянській змовницької терористичної діяльності" і шпигунстві (справа № 419). При арешті у нього вилучили кілька рукописів, які виявилися назавжди втраченими (15 папок, 11 записних книжок, 7 блокнотів із записами) [7]. Доля його роману про ЧК залишається невідомою [12]. В 1939 Арам Ванеціан почав писати портрет Бабеля, який виявився останнім прижиттєвим портретом письменника [13].

На допитах Бабеля піддавали жорстоким тортурам . Військовою колегією Верховного Суду СРСР він був засуджений до вищої міри покарання і розстріляний на наступний день, 27 січня 1940. [14]. Розстрільний список був підписаний Секретарем ЦК ВКП (б) І. В. Сталіним. У числі можливих причин неприязні [джерело не вказано 93 дня] Сталіна до Бабелю називають те, що він був близьким другом Я. Охотнікова, І. Якіра, Б. Калмикова, Д. Шмідта, Є. Єжової та інших "ворогів народу".

В 1954 посмертно реабілітований. При активному сприянні Костянтина Паустовського, який любив Бабеля і залишив про нього теплі спогади, після 1956 Бабель був повернутий у радянську літературу. В 1957 був виданий збірник "Вибране" з передмовою Іллі Еренбурга, який назвав [джерело не вказано 93 дня] Ісаака Бабеля одним з видатних письменників XX століття, блискучим стилістом і майстром новели.


4. Сім'я Бабеля

Євгенія Борисівна Гронфейн, з якою він поєднувався законним шлюбом, в 1925 емігрувала до Франції. Його інша (цивільна) дружина, з якою він вступив у відносини після розставання з Євгенією - Тамара Володимирівна Каширіна (Тетяна Іванова), їх син, названий Еммануїлом (1926), пізніше став відомий в хрущовське час як художник Михайло Іванов (член " Групи дев'яти "), і виховувався в сім'ї вітчима - Всеволода Іванова, вважаючи себе його сином [15]. Після розставання з Каширін Бабель, який виїжджав за кордон, на деякий час возз'єднався з законною дружиною, яка народила йому дочку Наталію (1929), у заміжжі - американський літературознавець Наталі Браун (під чиєю редакцією було видано англійською мовою повне зібрання творів Ісаака Бабеля).

Остання (цивільна) дружина Бабеля - Антоніна Миколаївна Пирожкова, народила йому дочку Лідію (1937) [4], з 1996 року проживала в США. У 2010 році у віці 101 року приїжджала в Одесу і дивилася макет пам'ятника чоловіка. Померла у вересні 2010 року.


5. Вплив

Творчість Бабеля справила величезний вплив на літераторів так званої "південноросійської школи" ( Ільф, Петров, Олеша, Катаєв, Паустовський, Светлов, Багрицький) і набуло широкого визнання у Радянському Союзі, його книги перекладені на багато іноземних мов.

Спадок репресування Бабеля в чомусь розділило його долю. Його почали знову друкувати лише після "посмертної реабілітації" в 1960-х роках, проте, його твори піддавалися сильній цензурі. Дочка письменника, американська громадянка Наталі Бабель (Браун, англ. Natalie Babel Brown , 1929-2005) зуміла зібрати малодоступні або неопубліковані твори і видати їх з коментарями ("The Complete Works of Isaac Babel", 2002).


6. Дослідники творчості

  • Одним з перших дослідників творчості І. Е. Бабеля був харківський літературознавець і театральний критик Л. Я. Ліфшиць

7. Література

  1. Козак В. Лексикон російської літератури XX століття = Lexikon der russischen Literatur ab 1917 - М .: РВК "Культура", 1996. - 492 с. - 5000 екз . - ISBN 5-8334-0019-8.
  2. Воронський А., І. Бабель, в його кн.: Літературні портрети. т. 1. - М. 1928.
  3. І. Бабель. Статті та матеріали. Л. Academia, 1928.
  4. Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик. т. 1. - Л. 1959.
  5. Біла Г. А., Добренко Е. А., Есаулов І. А. "Конармия" Ісаака Бабеля. М., 1993.
  6. Жовківський А. К., Ямпільський М. Б. Бабель / Babel. - М.: Carte blanche. 1994. - 444 с.
  7. Есаулов І. Логіка циклу: "Одеські оповідання" Ісаака Бабеля / / Москва. 2004. № 1.
  8. Крумм Р. Створення біографії Бабеля - завдання журналіста.
  9. Могултай. Бабель / / Доля Могултая. - 17 вересня 2005.
  10. The enigma of Isaac Babel: biography, history, context / edited by Gregory Freidin. - Stanford, Calif.: Stanford University Press, 2009. - 288 p.

8. Пам'ять

Меморіальна дошка в Одесі, на будинку, де він жив

Урочисте відкриття пам'ятника письменникові в Одесі (Україна) відбулося 4 вересня 2011-го року. Монумент встановлений на перетині вулиць Жуковського і Рішельєвської, навпроти будинку, де він колись жив. Скульптурна композиція являє собою фігуру письменника, який сидить на сходинках, і котиться колесо, на якому написано "Ісаак Бабель". Територія біля пам'ятника викладена традиційної одеської бруківкою. Пам'ятник був споруджений за ініціативою Всесвітнього клубу одеситів на кошти спонсорів з усього світу. [16]

У будинку на вулиці Рішельєвській, 17, де жив письменник, встановлено меморіальну дошку. [17]


9. Бібліографія

Усього Бабелем написано близько 80 оповідань, об'єднаних в збірки, дві п'єси і п'ять кіносценаріїв

  • Цикл статей "Щоденник" (1918) про роботу в ЧК і Наркомосі
  • Серія нарисів "На полі честі" (1920) на основі фронтових записок французьких офіцерів
  • Збірник "Конармия" (1926)
  • Єврейські оповідання (1927)
  • "Одеські оповідання" (1931)
  • П'єса "Захід" (1927)
  • П'єса "Марія" (1935)
  • Незакінчений роман "Велика Криниця", з якого була опублікована лише перша глава "Гапа Гужва" ("Новий світ", № 10, 1931)
  • фрагмент повісті "Жидівка" (опублікований в 1968 р.)

10. Видання творів

  • Уподобань. (Предісл. І. Еренбурга). - М. 1957.
  • Уподобань. (Вступ. ст. Л. Поляк). - М. 1966.
  • Улюблений для юнацтва / Сост., Предисл. і коммент. В. Я. Вакуленко. - Ф.: Адабіа, 1990. - 672 с.
  • Твори. 2 тт. М., ІХЛ, 1990
  • Щоденник 1920 (конармейскій). М.: МІК, 2000.
  • Конармия І.Е. Бабель - Москва: Дитяча література, 2001.
  • Зібрання творів: У 2 т. - М., 2002.
  • Вибрані оповідання. Бібліотека Огонька, М., 1936, 2008.
  • Зібрання творів: у 4 т. / Сост., Прим., Вступ. ст. Сухих І. Н. - М.: Час, 2006.

11. Екранізації

Назва Рік Режисер У ролі Бені Примітки
" Беня Крик "/" Кар'єра Бені Крику " 1926 Володимир Вільнер Юрій Шумський німий
" Биндюжник і король " 1989 Володимир Аленіков Максим Леонідов
" Мистецтво жити в Одесі " 1989 Георгій Юнгвальд-Хилькевич Сергій Колтаков
" Захід " 1990 Олександр Зельдович Віктор Гвоздицький
" Життя та пригоди Мішки Япончика " 2011 Сергій Гінзбург Євген Ткачук

Примітки

  1. У Київському комерційному інституті Ісаак Бабель навчався ще під прізвищем Бобель - www.jewukr.org/observer/eo2003/page_show_ru.php?id=390
  2. 1 2 3 Доктор Райнхард Крумм. Створення біографії Ісаака Бабеля - www.alternativy.ru/ru/node/644
  3. На вул. Буніна, 21 розташовувалася контора батька І. Бабеля - jn.com.ua/Culture/babel_1507.html
  4. 1 2 Хронологія життя Бабеля - www.pseudology.org / babel / BobelBabelBio.htm
  5. У 80-х рр.. будинок був зруйнований [1] - jn.com.ua/Culture/babel_1507.html
  6. У квартирі, де жила сім'я Бабелем, розташовувався і стоматологічний кабінет сестри Ісаака [2] - jn.com.ua/Culture/babel_1507.html
  7. 1 2 Блукаюча зірка Ісаака Бабеля - www.c-cafe.ru/days/bio/17/039_17.php
  8. 1 2 3 Бабель. Єврейська енциклопедія - www.eleven.co.il/article/10369
  9. Нині - Філармонія [3] - jn.com.ua/Culture/babel_1507.html
  10. Хорхе Луїс Борхес, "Selected Nonfictions", стор 164.
  11. "Одеські оповідання" І. Бабель починає писати в квартирі будинку на розі Грецької і Катерининської вулиць, де знімав дві кімнати [4] - jn.com.ua/Culture/babel_1507.html
  12. І. Бабель. Зібрання творів у 4 томах. М., 2006. Т. 1., С. 5.
  13. Ростислав Александров. "Народився на Молдаванці". "Вісник" № 5 (212), 2 березня 1999. - www.vestnik.com/issues/1999/0302/win/aleksand.htm
  14. Петро Баренбойм, Армія слів. До 70-річчя розстрілу Бабеля, Время новостей, 27 січня 2010, [5] - www.vremya.ru/2010/12/4/246081.html
  15. Син Бабеля - www.pseudology.org / babel / BabelSonIvanov.htm
  16. В Одесі відкрили пам'ятник Ісааку Бабелю - www.interfax.ru/news.asp?id=206411
  17. Онук Бабеля приїхав із США до Одеси: "Я відчуваю струм!" - jn.com.ua/Culture/babel_1507.html

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Рецептер, Володимир Еммануїлович
Козаков, Михайло Еммануїлович
Димшиц, Веніамін Еммануїлович
Хайкін, Борис Еммануїлович
Нобель, Людвіг Еммануїлович
Розгін, Лев Еммануїлович
Грабар, Ігор Еммануїлович
Якір, Іона Еммануїлович
Лучанський, Григорій Еммануїлович
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru