Борис Костянтинович

Борис Костянтинович (пом. 1393) - князь Городецький, третій син Костянтина Васильовича, князь Суздальсько-Нижньогородського

Вмираючи, Костянтин призначив Нижній Новгород - Андрію, Суздаль - Дмитру, Городець - Борису.


1. Боротьба за Нижегородський престол

В 1365 помер бездітним Андрій, і його доля хотів зайняти Дмитро; але Борис випередив його, і Дмитро змушений був звернутися до допомоги великого князя Дмитра Івановича Донського. Останній умовляв братів мирно поділитися, але Борис не слухав; тоді він послав преп.Сергія кликати його до Москви на суд; Борис не поїхав. Сергий за наказом митрополита і великого князя зачинив усі церкви в Нижньому; але і цей захід не допоміг. Після цього були послані з Москви полки на допомогу Дмитру, і коли останній наблизився з ними і зі своєю раттю до Нижнього, Борис вийшов до нього назустріч і став просити миру, відступаючи від Нижнього Новгорода. Світ йому було дано, і з тих пір Борис не порушив усталеного між ним і братом згоди і був вірним союзником великого князя: у 1367 разом з Дмитром, своїм братом, боровся з монгольською мурзою Булат-Темір, що грабував їх землі; у 1370 році за вимогою брата ходив на Асана, царя болгар; в 1375 році допомагав Дмитру Іоановіч в боротьбі його з тверським князем і в 1377 і 1378 рр.. прославився перемогами над мордвою, яка пограбувала спадок його брата і спаливши Нижній Новгород.

У 1383 році помер Дмитро Костянтинович, князь Суздальсько-Нижньогородського. Борис в цей час знаходився в Орді у Тохтамиша і встиг у нього випросити собі ярлик на Нижегородський доля. Сини ж Дмитра, Семен і Василь-Кірдяпа, повинні були задовольнятися Суздалем; цим вони, звичайно, були незадоволені і після повернення з орди за допомогою великого князя почали війну з дядьком за Нижній Новгород і навіть Городець, на який вони отримали ярлик від хана; але незабаром помирилися, поступившись Борису Городець.

Повернувшись в Городець, Борис тим не менш не залишав думки заволодіти і Нижнім. По смерті Дмитра Донського (1389 р.), який, як уже сказано вище, не раз висилав проти нього свої полки, відправився в Орду клопотати про Нижегородському князівстві. Не заставши в Орді Тохтамиша, що відправився до кордонів Персії воювати з Тамерланом, він нагнав його на шляху, більше місяця мандрував з ним і, нарешті, повернувся з ярликом від хана на Нижній (1390 р.). Але недовго довелося Борису володіти Нижнім. У 1392 р. Василь Дмитрович, великий князь московський, разом з іншими уділами отримує від хана ярлик і на князівство Нижегородське. У тому ж році після повернення з Орди відправив він у Нижній послів, яким нижегородські бояри, які не любили Бориса, зрадили місто, оголосивши народові, що він тепер належить уже московському князю, а Бориса з дружиною і дітьми в оковах за наказом Василя I розвезли по різних містах.

У 1393 р. Борис помер у Суздалі, де і поховано його тіло в Різдво-Богородицькому соборі.


2. Культурна діяльність

Борис Костянтинович відомий ще як будівельник: в 1372 році у вигляді оплоту від набігів мордви, черемиси і татар заснував місто Курмиш на р. Сурі, а за три роки перед цим поставив в місті соборну церкву на честь Архангела Михаїла (1369 р.).

3. Сім'я

Борис Костянтинович був одружений на дочці литовського князя Ольгерда, Марії, і мав від неї двох синів: Данила і Івана, прозванням Тугий-цибуля, яким в 1412 р. вдалося добути ярлик від Зелені-Салтана, хана Кіпчакской, на Нижній Новгород; але вони тут пробули недовго: у 1417 р. ми бачимо їх у Москві, звідки на наступний рік вони бігли назад до Нижнього. Тут в цьому ж році Іван помер, а незабаром після нього, ймовірно, і Данило.


Література

Рудаков В. Є. Борис Костянтинович / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона : В 86 томах (82 т. і 4 дод.). - СПб. , 1890-1907.