Вайсблат, Володимир Наумович

Володимир Наумович Вайсблат (псевдоніми - Олександр Гер, В. Белолістов; 5 грудня 1882, Малин Київської губернії, нині Житомирської області України - 8 січня 1945, Київ) - російський видавець, перекладач, драматург, літератор, мистецтвознавець.


Біографічні дані

Народився в сім'ї київського рабина Нухим Вайсблата. Старший брат живописця, графіка і скульптора Йосипа Наумовича Вайсблата і відомого вченого-медика в області стоматології та щелепно-лицевої хірургії, доктора медичних наук Соломона Наумовича Вайсблата, його сестра була дружиною українського перекладача Євгенія Антоновича Дроб'язка, батько фізика Олександра Володимировича Вайсблата, дід книгознавця і видавця Артур Рудзицький.

Навчався в Малині, в чотирнадцятирічному віці переїхав до Київ. Заробляв на життя, працюючи в друкарні, даючи уроки. Екстерном закінчив 8-ю гімназію в Києві, виїхав до Німеччину, де в 1906 закінчив Гейдельберзький університет.

Друкував статті з історії книги та мистецтвознавства в петербурзьких журналах "Російський Бібліофіл", "Аполлон", в київських журналах В. Кульженка: "Мистецтво в Південній Росії", "Мистецтво і друкарська справа", в тому числі серію статей про німецькому художнику Емілі Преторіуса.

Написав п'єсу "До сонця" (опублікована 1908, поставлена ​​в театрі "Соловцов", Київ). Разом з Олександром Адашевим склав "Театральну хрестоматію" (1913, передмова К. Станіславського). Автор популярних в Росії збірників "Читець-декламатор" (Київ, 1906-1917).

В 1911 і 1912 роках - укладач німецько- російського і російсько-німецького словників.

Полягав у приятельських стосунках з Шолом-Алейхемом, Максимом Горьким, Олександром Бенуа та ін

В 1914 - комісар Російського відділу на Міжнародній виставці друкарської справи і графіки в Лейпцигу. Разом з іншими підданими Російської імперії інтернований у зв'язку з початком війни в Данію. Повернувся до Росії на початку 1917 годa. Активний учасник культурного життя Києва з 1917 годa : один із засновників Держвидаву України, УНІКА (з 1931 годa - професор).

Видавець творів Михайла Грушевського, Катерини Грушевської, Сергія Маслова, Миколи Зерова та ін Художній редактор практично всіх українських книжок, які видавалися в Києві в 1918-1920-х. У ці роки був дружний з Генріхом Нейгаузом, П. Еттінгером, Сергієм Єфремовим, Андрієм Ніковським, Павлом Филиповичем, Георгієм Нарбутом та ін

Разом з Миколою Зеровим перевів "Народні оповідання" класика нової єврейської літератури на ідиші Іцхок-Лейбуш Переца (видано 1920, 1921, перевидання - 1994). Статті в журналі "Бібліологічні вісті". В 1931 і в 1933 - художній редактор "Кобзаря" Тараса Шевченка з ілюстраціями Василя Седляра. В кінці 1936 годa вигнаний з викладацької роботи, в 1936 - 1941 роках - працював у відділі рукописних і рідкісних книг Бібліотеки АН УРСР, пізніше - в Медіздате УРСР на посаді технічного редактора.

В 1941 - евакуюється разом з родиною в Середню Азію. В 1943 - повернення у звільнений Київ, де й помер. Похований на Байковому кладовищі.

Спогади про Володимира Вайсблат залишили Григорій Кочур, Софія Зерова, Віра Нарбут.


Література та джерела

  • Київ потроху перетворюється на глуху провінцію. Листи В.Вайсблата П.Еттінгеру / / Єгупець. - 2007. - № 17. - С. 187-212.
  • Костриця М. Ю. Вайсблат Володимир Наумович / / Енциклопедія сучасної України. - Т. 4. - К., 2005. - С. 28.
  • Рудзіцькій А. Й. Вайсблат Володимир Наумович / / Енциклопедія Мистецтво України. - Т. 1. - К., 1995. - С. 277-278.
  • Кочур Григорій. Спомини про Олександра Гера (В.Вайсблата) / / Перець І.-Л. "Народні оповідання" в перекладі М.Зерова и Ол. Гера. - К., 1994.
  • Череватенко Леонід. "У науку іншім людям и вікам" / / Дніпро. - 1990. - № 6. - С. 103-104.
  • Рудзіцькій Артур "Незнання ім'я: Олександр Гер" / / Книжник. - 1992. - № 2. - С.12-14.
  • Вісім листів Шолом-Алейхема В.Вайсблату / / Єгупець. - 1996. - № 2. -С.69-76. Див: http://www.aej.org.ua/History/1281.html
  • Видатні постаті Малинщини