Василь Витка

Василь Витка ( белор. Васіль Вітка псевдонім; справжні прізвище та ім'я - Крисько Тимофій Васильович, белор. Крисько Цімох ) (3 (16) .5.1911, село Евлічі Мінської губернії - 1996, Мінськ) - білоруський радянський поет, драматург, класик білоруської дитячої літератури, заслужений діяч культури Білоруської РСР (1970).


1. Біографія

Народився 16 травня 1911 року в селі Евлічі Слуцького повіту Мінської губернії в селянській родині [1].

Почав друкуватися в 1928.

Після закінчення Слуцької профтехшколи в 1928 працював слюсарем на Бобруйськом деревообробному комбінаті, в заводській багатотиражці (1929-1930), редакціях газет "Камуніст" (Бобруйськ, 1930-1933), "Ударнік" (Жлобин, 1933-1935), "Чирвоная Редагувати" (1935-1937), "Літаратура и мастацтва" (1937-1938) та журналу "Полум'я ревалюциі" (1938-1939).

C 1947 член КПРС.

У 1951-1957 - головний редактор білоруської щотижневої літературної газети "Література і мистецтво"


2. Твори

Збірки віршів:

  • "Гарт" (1943)
  • "Полудень" (1946)
  • "Вірність" (1953)
  • "Роза і багнет" (1958)
  • "Півроку" (1961)

Для дітей:

  • Віршовані казки "Бєлкін горі" (1948)
  • "Лелечих літо" (1958)
  • "Казка про царя Зубрі" (1960)
  • "Азбука Васі Веселкін" (1965)
  • "Казки" (1968)

П'єси: "Щастя поета" (1951, присвячена життю Я. Купали)

Переклади з російської мови:

  • "Панове Головльови" М. Є. Салтикова-Щедріна

3. Нагороди та медалі

Нагороджений орденом Жовтневої Революції, орденами Трудового Червоного Прапора (двічі) і орденом "Знак Пошани" (двічі), а також медалями.

10 жовтня 1991 - нагороджений медаллю Франциска Скорини

Лауреат Державної премії БРСР (1972) (за книги "Беларуская калиханка", "Казкі" і "Читанка-маляванка" [2].

1978 - нагороджений міжнародним почесним дипломом імені Андерсена із занесенням до Почесного списку [3].


4. Сім'я

Внучка - Юлія Чернявська (культуролог і літератор) [4]

Література

  • Линькоў М. Шукальнiк запаветнага слова, "Маладосць", 1961, № 5;
  • Пicьменнiкi Савецкай Беларусi. Кароткi бiябiблiяграфiчни даведнiк. - Mн., 1970.
  • Грахоўскі С. "З разведчикаў шчасця" 1986р. / / Www.grahouski.org/ (Успаміни. Публіцистика)

Примітки