Віденський трамвай

Віденські вуличні залізні дороги ведуть свою історію з відкриття у 1865 році конки. З 1897 року почалася поступова електрифікація мережі. Пік розвитку мережі припав на кінець 20-х, початок 30-х років XX століття, з цього часу густота і протяжність мережі знижуються у зв'язку із заміною трамвая метрополітеном на найбільш завантажених напрямках.

Мережа належить єдиному оператору - муніципальної компанії "Wiener Linien", яка експлуатує також метрополітен і автобуси. За 2009 рік віденський трамвай перевіз 186 900 000 чоловік і займає лідируюче місце по пасажироперевезення серед видів міського транспорту, включаючи метрополітен [1].



1. Рухомий склад

На частині маршрутів (9, 10, 18, 30, 33, 38, 41, 42) працюють становить у поїзди моторні та причіпні вагони старого зразка з високим рівнем підлоги, решта маршрутів укомплектовані частково старими вагонами, частково - новими зчленованими низькопідлоговими складами типу А .

1.1. Вагони, що працюють на лініях на 2008 рік

1.1.1. Моторні старого зразка

  • Тип E 1 - 228 вагонів (максимальне число у Відні 338) - Роки випуску 1966-1976; Місць для сидіння: 40, стоячих місць: 65
  • Тип E 2 - 121 вагон (максимальне число у Відні 122) - Роки випуску 1978-1990; Місць для сидіння: 44, стоячих місць: 58

1.1.2. Причіпні старого зразка

  • Тип c 3 - 83 вагона (максимальне число у Відні 190) - Роки випуску 1959-1962; Місць для сидіння: 32, стоячих місць: 43
  • Тип c 4 - 73 вагона - Роки випуску 1974-1977; Місць для сидіння: 31, стоячих місць: 43
  • Тип c 5 - 117 вагонів - Роки випуску 1978-1990; Місць для сидіння: 32, стоячих місць: 39

1.2. Низькопольні зчленовані склади

Вагон тип A
  • Тип A - 51 вагон - Роки випуску 1995-2006; Місць для сидіння: 42, стоячих місць: 94
  • Тип A 1 - 80 вагонів - Роки випуску 2006 -; Місць для сидіння: 42, стоячих місць: 94
  • Тип B - 101 вагон - Роки випуску 1995-2005; Місць для сидіння: 66, стоячих місць: 143

1.3. Трамвайні парки

(За станом на початок 2009 року)

  • Депо фаворитів (нім. Favoriten) (Маршрути: D, O, 6, 18, ​​65, 67, 71)
    • Парк Зіммерінг (нім. Simmering) (Маршрути: 6, 71)
  • Депо Флорідсдорф (нім. Floridsdorf) (Маршрути: N, 5, 26, 30, 31, 33)
    • Парк Брігіттенау (нім. Brigittenau) (Маршрути: N, 5, 33)
    • Парк Кагран (нім. Kagran) (Маршрут: 26)
  • Депо Гернальс (нім. Hernals) (Маршрути: D, 1, 2, 9, 37, 38, 40, 41, 42, 43, 44)
    • Парк Верінгер Гюртель (нім. Whringer Grtel) (Маршрути: D, 1, 37, 38, 40, 41, 42)
  • Депо Рудольфсхайм (нім. Rudolfsheim) (Маршрути: J, 5, 9, 10, 18, ​​46, 49, 52, 58, 60, 62)
    • Парк Оттакрінг (нім. Ottakring) (Маршрути: J, 10, 46, 49)
    • Парк Шпайзінг (нім. Speising) (Маршрути: 10, 58, 60, 62)

2. Маршрути

Станом на 2009 року діє 28 маршрут. Нумерація маршрутів змішана (номери та літери), виконана за топономіческому принципом: маршрути розділені на кільцеві (номери в діапазоні від 1 до 20), радіальні (номери в діапазоні від 21 до 82) і діаметральні (букви латинського алфавіту від A до Z - сьогодні це D, J, N, O). Основою для такої нумерації послужила конфігурація мережі, що повторює радіально-кільцеву структуру міста, що включає внутрішнє кільце, що охоплює центр і проходить по кільцю бульварів на місці колишніх міських стін, і зовнішнє півкільце від Південного вокзалу до моста Флорідсдорфер.


Примітки

  1. 1 2 Wiener Linien - Annual Report 2008 - Wiener Linien - Kennzahlen - www.jahresbericht2009.wienerlinien.at/wiener-linien/kennzahlen.html