Вітебський повіт

Вітебський повіт - адміністративна одиниця в складі Вітебського воєводства Великого князівства Литовського (потім - Речі Посполитої). Центр повіту - Вітебськ.

Повіт був створений у 1566 в ході адміністративної реформи в Великому князівстві Литовському на території раніше існуючого Вітебського князівства. У 1582 до складу повіту увійшла Веліжскій волость. У 1667 - 1678 волость перебувала у складі Російської держави.

До складу повіту входили Вітебське міське, Веліжскій (з перервами), Суразького, Усвятском і Озеріщенское староства, а також приватні володіння. Серед великих міст повіту були Вітебськ, Сураж і Веліж. Повіт посилав двох депутатів (послів) на вальний сейм Речі Посполитої. У Вітебську збиралися повітові і воєводські соймику - місцеві станово-представницькі органи. У середині XVII століття в повіті було 10 035 селянських господарств, а населення становило 80 280 чоловік [1].

Повіт був ліквідований в 1772 після приєднання його території до Російської імперії в ході першого поділу Речі Посполитої.


Примітки

  1. Г Сагановіч Невядомая вайну 1654 1667 - jivebelarus.net/history/gistografia/unknown-war-1654-1667.html? page = 14 # lnk13