Галицька Русь

Галицька Русь, Галицька земля - історична область на північно-східних схилах Карпат, у верхів'ях річок Дністер, Прут, Серет, населена східнослов'янськими племенами; крайні південно-західні землі історичної Русі [1] [2]. З XI століття - Галицьке князівство, в XIII - XIV ст. - Частина Галицько-Волинського князівства, пізніше - у складі Речі Посполитої, з кінця XVIII століття - у складі Австро-Угорщини ( Східна Галичина). В даний час - Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області України, південь Підкарпатського воєводства Польщі (Перемишльська земля).

Назва "Галицька Русь" як найменування східнослов'янських земель Габсбурзької монархії набуло поширення в середовищі галицьких русофілів [3] [4], які розглядали Східну Галичину та інші " російські "(" руські ") землі Габсбурзької імперії як невід'ємну частину єдиного російського світу, сегмент загальноруського культурно-історичного, духовного простору, а східнослов'янське населення Галичини ( русинів) - як складову частину російського народу або його малоросійської гілки.