Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Годунова



Годунова, дворянський рід - російський згаслий дворянський рід, що відбувається, по оповідям стародавніх родословцев, від мурзи Подружжя, що виїхав з Орди в Москву, що прийняв хрещення з ім'ям Захарія і вибудував в Костромі Іпатіївський монастир; династія російських царів 1598 - 1605.


Історія роду

Мурза Чет (Захар)
Олександр 1304
Дмитро "Зерно" 1330
Іван Червоний Зернов
Федір "Сабур" Агрипина (Устинов)
Іван "Годун"
Костянтин Сабуров Григорій Годунов
Юрій
Іван
Агрипина
Богдан Олена Глинська
Василь III
велика княгиня Соломонія
Анастасія 1560
Іван Грозний (1530-1584) Степанида
Федір Кривий 1568
царівна Євдокія 1619
царевич Іван (1554-1582) цар Федір (1557-1598)
цариця Ірина 1603 Борис Годунов 1552-1605
Загальне родовід Годуновим і Сабурова

Вперше прізвище Годунов потрапляє в розряд в 1515 р., в особі воєводи Василя Григоровича Годунова З роду Годунова було 2 царя, 1 боярин і дворецький, 2 конюших, 4 бояр, 7 окольничий, 2 думних дяка і 1 кравчий. Після воцаріння дому Романових Годунова служили стольників і московськими дворянами. Рід Годуновим припинився в 1704 році, зі смертю стольника Григорія Петровича Годунова (1664 - 1704). Родовід Годунова, складене Г. І. Студенкіним, вміщено в II томі "Руської родосл. Книги" (видавництво "Російської старовини").

З Годуновим відомі:

  • Матвій Михайлович в 1598 р. ходив з Борисом до Серпухову проти татар; в 1604 р. отримав сан боярина. За царя Михайла був воєводою в Тобольську.
  • Григорій Васильович, дворецький і боярин з 1584 р.; відаючи Палацовий наказ, збільшив надходження доходів до царської скарбниці.
  • Іван Іванович, воєвода; в 1610 р., попавшись в полон самозванцю, він скинутий був у Калузі з вежі, але залишився живий; кинутий в річку, він вхопився за човен, але прихильник самозванця Михайло Бутурлін відтяв йому руку, і І. І. на очах своєї дружини потонув.
  • Микита Васильович (Годунов-Асанов), окольничий з 1600 р.: в 1589-91 рр.. був воєводою в Белев; в 1614 р. сидів у в'язниці за суперечку про місництва з Морозовим. В 1618 р., при навалу польського королевича Владислава, йому доручено було захищати московські укріплення від Арбатський воріт до Никитских, а в 1619 р. він посланий був намісником у Кострому. Помер у 1622 р.
  • Семен Микитович, боярин і воєвода, в 1600 р. пособляет царю Борису в обвинуваченні Романових за їх, нібито, зловмисно на життя государя. В 1604 р. їздив до Астрахань і зобов'язав ногайського князя Іштерека вірно служити Росії. За поваленні з престолу Борисова сина Федора, С. Н. був задушений в Переяславі.
  • Петро Іванович, стольник і воєвода; в 1650 р. сперечався про місництва з Одоєвським і Шереметєвим. В 1654-1656 рр.. ходив під Смоленськ у званні осавула государева полку. Будучи воєводою в Тобольську, віддавав на відкуп зернь і карти, але по государеву указу повинен був скасувати цей відкуп.
  • Степан Васильович боярин і воєвода, в 1573 р. був воєводою в Фелліні. В 1576 р., в сані окольничого, ходив з государем в Лівонію; в 1586 р. з кн. Ф. M. Троєкуровим і дяком Щелкалова був відправлений на сейм в Варшаву, де повинен був відстоювати інтереси царя Федора Івановича, як одного з намічених польської радою претендентів в польські королі. В 1592 р. С. В. разом з кн. Мстиславський, Трубецькими і братом Іваном був посланий в Фінляндію, де російські війська випалили кілька селищ і міст і захопили кілька тисяч полонених. При Лжедімітрія посланий був у Сибір на воєводство, де був і за царя В. І. Шуйском.

Література

Див: 1) "Ак. Іст." III, 187; "Рос. Іст. Бібл." II, 351; "Ак. Apx. Експ." II, 42; "Др. Рос. Вівліоф." Новикова, XX, 67, 70 і 84; Карамз. (За вид. Ейнерлінга) X, пр. 315; Родосл. "Рос. Старовини", II, № 63. 2) " Никон. років. " VIII, 21; "Ак. Арх. експ." I, 408; "Додатк. До Ак. Іст." II, 195, 394-5; Карамз. X, 13, 15, 76, 88. пр. 26; Диев, "Опис Іпат. м-ря", 22, 23; Платонов, "Давньоруська. сказано. і повісті про смутно. брешемо." 267. 3) "Никон. Років." VIII, 76; "Ак. іст." II, 357, 417; "латуха. Степів. Кн." у Карамз. XII, пр. 475; Маржерет, Бер і Паерле в "Сказання сучасників про Димитрія Самозванця", вид. Н. Г. Устрялова; "Рос. іст. бібл." I, 86. 4) "Ак. Іст." II, 67; "Доп. До них" I, 270, 274, II, 209, 220; "Собр. Держ. Гр. І д." III, № 24, 40 і 45; "Розряди" у Карамз. IX, пр. 554, - Х, пр. 315. 5) "Ак. Іст." II, 41; "Ак. Арх. Експ." II, 42, 214; "Рос. Істор. Бібл." I, 380; "Розряди" у Карамз., XI, пр. 25, 70 і 345. 6) "Додатк. До Акад. Іст." тт. V, VI і VIII; "Палацу. розряди" III, 153-5; Родосл. "Рос. Стар." II, № 65; "Алфа. Указ. До бояр. Кн. Іванова". 7) "a к. Арх. Експ." II, 42; "Ак. Іст." II, 14; "Розряди в Сінб. Збір.", "Справи пол." у Карамз. X, пр. 160; 418, - XI, пр. 11.


Царі


Росія Це заготовка статті по історії Росії. Ви можете допомогти проекту, виправивши і доповнивши її.
При написанні цієї статті використовувався матеріал з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (1890-1907).

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Годунова, Ксенія Борисівна
Годунова, Ірина Федорівна
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru