Гіпертонічний криз

Ренін-ангіотензинової системи людини, порушення в роботі якої приводять до розвитку гіпертонічного кризу.

Гіпертонічний криз - невідкладне стан, викликаний надмірним підвищенням артеріального тиску і проявляється клінічною картиною ураження органу-мішені, передбачає негайне зниження рівня артеріального тиску для запобігання ураження сторонніх органів.


1. Епідеміологія

Дане патологічний стан є однією з найбільш поширених причин виклику швидкої медичної допомоги. У країнах західної Європи, протягом останніх 20 років спостерігається зниження частоти виникнення гіпертонічних кризів у хворих з артеріальною гіпертензією, з 7% до 1%. Це обумовлено поліпшенням терапії артеріальної гіпертензії та зростанням частоти своєчасної діагностики захворювання.

У Росії ситуація продовжує зберігатися на незадовільному рівні, знають про наявність захворювання тільки 58% хворих жінок і 37,1% чоловіків, при тому що поширеність захворювання в популяції становить серед чоловіків 39,2%, серед жінок 41,1%. З тих же, хто знає про наявність у себе даного захворювання, отримує медикаментозне лікування тільки 45,7% жінок і 21,6% чоловіків. Таким чином тільки близько 20% хворих на артеріальну гіпертензію отримують медикаментозне лікування різного ступеня адекватності. У зв'язку з цим закономірно збільшується абсолютна кількість гіпертонічних кризів.

У Москві з 1997 року по 2002 число гіпертонічних кризів зросла на 9%. Також значну роль у збільшенні частоти появи гіпертонічних кризів має відсутність належної наступності лікування між швидкою медичною допомогою, терапевтичним стаціонаром, і поліклінікою. [1]


2. Класифікація

У Росії єдиної загальноприйнятої класифікації гіпертонічних кризів в даний час не існує. У США, Канаді поняття "Гіпертонічний криз" не існує. Там є ухвала "критична артеріальна гіпертензія", тобто по суті - ускладнений гіпертонічний криз (неускладнений гіпертонічний криз там не розглядається, оскільки характеризується низькою смертністю). У світі, в більшості посібників, перевага віддається клінічної класифікації, заснованої на виразності клінічних симптомів і наявності ускладнень. Виходячи з цієї класифікації виділяють:

  • Ускладнений гіпертонічний криз - екстрене стан супроводжується ураженням органів-мішеней, може призвести до летального результату, потрібна негайна медична допомога, і термінова госпіталізація в стаціонар.
  • Не ускладнений гіпертонічний криз - стан, при якому відбувається значне підвищення артеріального тиску при відносно збереженій органах-мішенях. Вимагає медичної допомоги протягом 24 годин після початку, як правило госпіталізація не потрібна.

3. Патогенез

У розвитку гіпертонічного кризу важливу роль відіграє співвідношення загального периферичного опору судин до величини серцевого викиду. В результаті порушень судинної регуляції відбувається спазм артеріол, внаслідок чого відбувається підвищення частоти серцевих скорочень, розвивається порочне коло, і відбувається різкий підйом артеріального тиску, причому через спазму багато органів виявляються в стані гіпоксії, що може призвести до розвитку ішемічних ускладнень.

Доведено, що при гіпертонічному кризі спостерігається гіперактивність ренін-ангіотензинової системи, що призводить до виникнення порочного кола включає в себе пошкодження судин, наростання ішемії і як наслідок збільшення продукції реніну. Було виявлено що зниження вмісту в крові вазодилятаторов призводить до зростання загального периферичного опору судин. В результаті розвивається фібриноїдний некроз артеріол і росте проникність судин. Вкрай важливим у визначенні прогнозу і супутніх ускладнень є наявність і вираженість патології системи згортання крові. [2]


4. Клініка і діагностика

Під час гіпертонічного кризу спостерігаються симптоми порушення кровопостачання органів і систем, найчастіше головного мозку і серця:

  • Підвищення діастолічного артеріального тиску вище 110-120 мм рт.ст.
  • Головний біль
  • Задишка
  • Болі в грудях
  • Неврологічні порушення (блювання, судоми, порушення свідомості, паралічі)

Гіпертонічний криз становить небезпеку для хворих з вже існуючими хворобами серця і головного мозку.

5. Лікування

Для купірування ускладненого гіпертонічного кризу використовують внутрішньовенне введення таких лікарських засобів як ніфедипін, клофелін. Протягом перших 2 годин рівень середнього АТ повинен бути знижений на 20-25% (не більше), потім протягом 6 годин до 160/100 мм рт. ст. Далі (при поліпшенні самопочуття) переводять на таблетовані препарати. Лікування починають на догоспітальному етапі. Обов'язкова госпіталізація в стаціонар, у відділення інтенсивної терапії.

В залежності від супутніх захворювань терапія гіпертонічної кризи може відрізнятися. Ускладнення гіпертонічної кризи: набряк легенів, набряк мозку, гостре порушення мозкового кровообігу.


6. Прогноз

Прогноз несприятливий. 1% пацієнтів із числа страждаючих хронічною артеріальною гіпертензією страждають гіпертонічним кризом. Одного разу розвинувся криз має схильність до рецидивів.

7. Історія

У 50-х роках (за відсутності гіпотензивних препаратів) тривалість життя після розвитку криза становила 2 роки.

Виживаність за 2 роки складала 1%. Смертність протягом 90 діб після виписки зі стаціонару серед пацієнтів з гіпертонічним кризом становить 8%. 40% пацієнтів протягом 90 діб після виписки зі стаціонару з приводу гіпертонічного кризу знову надходять у реанімаційне відділення. Якщо неконтрольована артеріальна гіпертонія супроводжується 2% смертністю за 4 роки, то у пацієнтів на тлі неконтрольованої артеріальною гіпертонією з кризами супроводжується 17% смертністю за 4 роки.

У 60% випадків причиною гіпертонічного кризу стає неконтрольована артеріальна гіпертензія, тому важливо ефективне лікування гіпертензії. Прогностичне протягом гіпертонічних кризів вивчено мало. При наявності ускладнень прогноз захворювання залежить від типу виниклого ускладнення та ефективності його терапії, в деяких випадках, при невчасній медичної допомоги, результатом стану може бути інвалідність, або летальний результат.


Примітки

  1. * С.Н.Терещенко Гіпертонічні кризи, сучасні принципи терапії - www.consilium-medicum.com/gypertens/article/10306/ / / Системні гіпертензії. - 2004. - Т. 06. - № 2.
  2. С.Н.Терещенко Гіпертонічні кризи - www.consilium-medicum.com/handbook/article/10044/ / / Довідник поліклінічного лікаря. - 2006. - Т. 04. - № 9.