Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Київська єпархія (Українська православна церква)


Kijow lawra ​​pieczerska.jpg

План:


Введення

Київська єпархія ( укр. Київська єпархія ) - єпархія Української Православної Церкви (Московського патріархату). В даний час об'єднує парафії і монастирі на території Баришівського, Бориспільського, Бородянського, Броварського, Васильківського, Вишгородського, Згуровського, Іванківського, Києво-Святошинського, Макарівського, Обухівського, Переяслав-Хмельницького, Поліського, Фастівського, Яготинського районів Київської області та зони відчуження Чорнобильської АЕС.

Кафедральний собор - Трапезний храм в ім'я преподобних Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської лаври. З 2010 ведеться будівництво Свято-Воскресенського кафедрального собору [1].

Правлячий єпископом є глава Української православної церкви митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан).


1. Історія

Історія сучасної Київської єпархії сходить до Київської митрополії у складі Константинопольського патріархату. Російська Київська єпархія (або митрополія) вперше згадується в 891 року 60-й у списку кафедр, підвідомчих патріарху Константинопольському, і 61-й у статуті імператора Лева (886-911 рр..). Про заснування Київської єпархії, як кафедрі митрополита області - Київської митрополії - до складу якої входив ряд єпархій, знову говориться у зв'язку з Хрещенням Русі при святому великому князі Володимирі. Ця установа відносять до 988 року.

Після татарського розгрому Києва резиденція митрополита всія Русі була перенесена в 1299 році під Володимир-на-Клязьмі, а в 1325 році до Москви. При цьому глави Російської митрополії продовжували титулуватися Київськими і всія Русі, в Києві ж залишився вікарний єпископ.

З першої половини XIV століття, внаслідок прагнення південноросійських і литовських князів мати свого митрополита, в їх землях стали поставлятися свої митрополити, на противагу тим, що перебували в Москві. Ці поставлення протидії Московських митрополитів були також пов'язані з почалися тоді зусиллями римо-католиків відторгнути Русь від Православ'я, шляхом створення альтернативної уніатських-налаштованої ієрархії. Так, під час Алексія Московського було три Всеукраїнських митрополита, а при Кіпріану - чотири. У підсумку в 1458 році, митрополія остаточно розділилася надвоє: Києво-Московську на північному сході руських земель і Києво-Литовську на південному заході.

У зв'язку з відокремленням від Константинопольської Церкви, з 1461 року Києво-Московські митрополити стали титулуватися Московськими і всієї Росії (або Русси), а титул Київських і всієї Росії знову став належати митрополитові Києво-Литовської митрополії з кафедрою в Вільні.

Митрополити південно-західної Русі зберегли підпорядкування Константинопольському престолу, але при цьому часто схилялися до унії під тиском римо-католицьких мирських властей. У 1595 році Києво-Литовська південно-західна митрополія остаточно відпала від Православ'я за умовами Брестської унії. Так було покладено початок уніатської "Греко-Католицької" Київської митрополії.

У 1620 році православна митрополича кафедра була відновлена ​​Константинопольської церквою в Києві, який таким чином знову став де-факто центром тезоіменитого митрополії.

У 1685-1686 році Київська єпархія, разом з усією Київською митрополією, була переведена зі складу Константинопольського Патріархату до складу Московського, успадковував Києво-Московської митрополії.

За указом царя Петра I Київські митрополити на початку XVIII століття стали іменуватися архієпископами. Так тривало до середини того століття, коли за указом імператриці государині Єлисавети Петрівни їм було знову подаровано митрополиче гідність.

В XVII - XVIII століттях Київська єпархія складалася з двох частин на правому і лівому берегах Дніпра, в межах згодом відійшли до Чернігівської та Полтавської губерній. Більша частина єпархії називалася власне "Київською єпархією", а менша - "Закордонної".

У віданні Київського митрополита в XVIII столітті перебувала Варшавська капеланів в межах Польщі.

З 1918 року рішенням Всеросійського Помісного Собору 1917-1918 років Київські архієреї знову стають главами не тільки своєї єпархії, а й автономної Церковної області в межах України. Після її ліквідації за указом патріарха Тихона було встановлено Український екзархат.

Архієрейський Собор Руської Православної Церкви 25-27 жовтня 1990 року знову заснував самоуправлающуюся Українську Православну Церкву, в складі якої Київська єпархія є предстоятельській і управляється безпосередньо митрополитом всієї Україні.


2. Єпископи

Київська митрополія
Київська митрополія, Володимирський період ( 1299 - 1325
Київська митрополія, Московський період ( 1325 - 1461
Київська митрополія, Віленський період
Київська митрополія, Київський період
Київська єпархія Руської Православної Церкви
Київська єпархія Українського екзархату
Київська єпархія Української Православної Церкви Московського Патріархату

3. Вікарні єпархії

  • Білогородська
  • Білоцерківська (нині самостійна)
  • Богуславська та Липовецька (скасована)
  • Бориспільська
  • Броварська
  • Васильківська
  • Вишгородська
  • Городницька
  • Канівська (скасована)
  • Макарівська
  • Обухівська
  • Переяслав-Хмельницька
  • Почаївська
  • Сквирська і Бердичівська (скасована)
  • Таращанська (скасована)
  • Уманська (нині самостійна)
  • Черкаська (нині самостійна)
  • Чигиринська (скасована)
  • Яготинська

Примітки


Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Українська православна церква в США
Українська реформаторська православна церква
Українська автокефальна православна церква
Українська православна церква в Канаді
Українська автокефальна православна церква (оновлена)
Українська православна церква (Московського патріархату)
Українська православна церква Київського патріархату
Українська автокефальна православна церква канонічна
Київська єпархія
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru