Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Лінней, Карл


Carl von Linn.jpg

План:


Введення

Систематик живої природи
Band 1x200px.png
Автор найменувань ряду ботанічних таксонів. В ботанічної ( бінарної) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням " L. ".
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Дослідник, який окреслив ряд зоологічних таксонів. Для вказівки авторства, назви цих таксонів супроводжують позначенням " Linnaeus ".

Carolus Linnaeus на Віківиди
Сторінка на Віківиди
Carl von Linn на ВікіСховищі
Зображення на ВікіСховищі

Карл Лінней ( швед. Carl Linnaeus, Carl Linn , лат. Carolus Linnaeus , Після отримання дворянства в 1761 році - Carl von Linn; 23 травня 1707, Росхульте - 10 січня 1778, Уппсала) - шведський натураліст і лікар, творець єдиної системи класифікації рослинного і тваринного світу, узагальнивши і в значній мірі упорядочивший біологічні знання всього попереднього періоду і ще за життя принесла йому всесвітню популярність. Однією з головних заслуг Ліннея стало визначення поняття біологічного виду, впровадження в активне вживання біномінальної (бінарної) номенклатури і встановлення чіткого підпорядкування між систематичними (таксономічними) категоріями [1].

Лінней - найвідоміший шведський вчений-натураліст. У Швеції його цінують також як мандрівника, який відкрив для шведів їх власну країну [2], вивчив своєрідність шведських провінцій і побачив, "як одна провінція може допомогти інший" [3]. Цінність для шведів представляють навіть не стільки роботи Ліннея по флорі і фауні Швеції, як описи їм власних подорожей; ці щоденникові записи, повні конкретикою, багаті протиставленнями, викладені ясною мовою, до цих пір перевидаються і читаються [4]. Лінней - один з тих діячів науки і культури, з якими пов'язане остаточне становлення літературного шведської мови в його сучасному вигляді [3].

Член Шведської королівської академії наук (1739, один із засновників академії), Паризької академії наук (1762) [1] та ряду інших наукових товариств та академій.


1. Біографія

1.1. Ранні роки

Карл Лінней народився 23 травня 1707 року в Південній Швеції - в селі Росхульте провінції Смоланд. Його батько - Нільс Інгемарссон Ліннеус ( швед. Nicolaus (Nils) Ingemarsson Linnus , 1674-1748), сільський священик, син селянина [2]; мати - Христина Лінней (Ліннея), уроджена Бродерсонія ( швед. Christina Linna (Brodersonia) , 1688-1733), дочка сільського священика. Прізвище Лінней (Linnus) - латинізоване шведська назва липи (Lind): коли Нільс Інгемарссон пішов вчитися в Лундський університет, він за звичаєм того часу замінив своє справжнє прізвище латинським псевдонімом, вибравши в якості нього слово, пов'язане з родовим символом Інгемарссонов - великий трехствольное липою, що росла на землях його предків у приході Хвітавріда в Південній Швеції [5]. У Швеції Ліннея зазвичай називають Carl von Linn - по тому імені, яке він став носити після зведення його в дворянство; в традиції літератури англійською мовою - називати його Carl Linnaeus, тобто з того імені, яке йому було дано при народженні [2].

Карл був у сім'ї первістком (пізніше у Нільса Інгемарссона та Христини народилося ще четверо дітей - три дівчинки і хлопчик) [6].

У 1709 році родина перебралася в Стенбрухульт швед., що знаходився в парі кілометрів від Росхульте. Там Нільс Ліннеус посадив біля свого будинку невеликий сад, за яким з любов'ю доглядав; тут він вирощував овочі, фрукти й різноманітні квіти, при цьому знав всі їхні назви. З раннього дитинства інтерес до рослин виявляв і Карл, до восьми років він знав назви багатьох рослин, які зустрічалися в околицях Стенбрухульта; крім того, в саду йому було виділено невелику ділянку для його власного маленького саду [7].

У 1716-1727 роках Карл Лінней навчався в місті Векше : спочатку в нижчій граматичній школі (1716-1724), потім в гімназії (1724-1727). Оскільки від Стенбрухульта Векше знаходився приблизно в п'ятдесяти кілометрах, Карл бував вдома лише на канікулах. Його батьки бажали, щоб він вивчився на пастора і в майбутньому як старший син зайняв місце свого батька, але Карл навчався дуже погано, особливо з основних предметів - богослов'я і стародавніх мов. Його цікавила лише ботаніка та математика; нерідко він навіть прогулював заняття, замість школи вирушаючи на природу вивчати рослини [8].

Доктор Юхан Стенссон Ротман ньому. (1684-1763), окружний лікар, який викладав у школі у Ліннея логіку і медицину, умовив Нільса Ліннеуса відправити сина вчитися на лікаря і став займатися з Карлом індивідуально медициною, фізіологією і ботанікою. Стурбованість батьків долею Карла була пов'язана, зокрема, з тим, що знайти в Швеції роботу для медика в ту пору було дуже непросто, в той же час проблем з роботою для священика не було [6].


1.2. Навчання в Лунде і Уппсале

Лунд був найближчим до Векше містом, в якому було вищий навчальний заклад. В 1727 Лінней склав іспити і був зарахований до Лундський університет, де почав вивчати природну історію і медицину. Найбільший інтерес у Ліннея викликали лекції професора Кіліана Стобеуса (1690-1742). Лінней оселився у професора будинку [6]; саме за допомогою Стобеуса він значною мірою упорядкував ті відомості, які були їм почерпнуті з книг і власних спостережень.

В серпні 1728 Лінней за порадою Юхана Ротмана перевівся в більший і старіший, заснований ще в 1474, Уппсальского університету - тут було більше можливостей вивчати медицину. В Уппсале в той час працювали два професори медицини, Улоф Рудбек-молодший (1660-1740) і Ларс Руберг швед. (1664-1742) [6].

В Упсальський університеті Лінней познайомився зі своїм ровесником, студентом Петером Артеді (1705-1735), разом з яким вони почали роботу з критичного перегляду естественноісторіческіх класифікацій, що існували до того моменту. Лінней переважно займався рослинами в цілому, Артеді - рибами, земноводними амфібіями і зонтичним рослинами. Слід зазначити, що рівень викладання в обох університетах був не надто високий і велику частину часу студенти займалися самоосвітою [8].

Рукопис роботи Ліннея Praeludia sponsaliorum plantarum (грудень 1729)

В 1729 Лінней познайомився з Улофа Цельсієм (1670-1756), професором теології, який був захопленим ботаніком. Ця зустріч виявилася для Ліннея дуже важливою: незабаром він оселився в будинку Цельсія і отримав доступ до його великій бібліотеці. В цьому ж році Лінней написав невелику роботу "Введення в статеве життя рослин" ( лат. Praeludia sponsaliorum plantarum ), В якій були викладені основні ідеї його майбутньої класифікації рослин, заснованої на статевих ознаках. Ця робота викликала великий інтерес в академічних колах Уппсали [8].

З 1730 Лінней під керівництвом професора Улофа Рудбек-молодшого приступив до викладання як демонстратор в ботанічному саду університету. Лекції Ліннея користувалися великим успіхом. В цьому ж році він переселився в будинок професора [8] і став служити домашнім учителем у його родині. Лінней, однак, жив у будинку Рудбек не надто довго, причиною чого стали не склалися стосунки з дружиною професора [6].

Відомо про навчальні екскурсії, які проводив Лінней в ці роки в околицях Уппсали [6].

З іншим професором медицини, Ларсом Рубергом, у Ліннея також склалися добрі стосунки. Руберг був послідовником філософії кініків, здавався людиною дивним, одягався погано, проте був талановитим вченим і власником великої бібліотеки. Лінней їм захоплювався і був активним послідовником нової механістичної фізіології, яка грунтувалася на тому, що все різноманіття світу має єдиний пристрій і може бути зведене до відносного невеликого числа раціональних законів, подібно до того, як фізика зводиться до законам Ньютона. Основний постулат цього вчення, "людина є машина" ( лат. homo machina est ), Стосовно до медицини у викладі Руберга виглядав наступним чином: "Серце - насос, легені - ковальський міх, живіт - корито". Відомо, що Лінней був прихильником і ще однієї тези - "людина є тварина" ( лат. homo animal est ). В цілому ж такий механістичний підхід до явищ природи сприяв проведенню безлічі паралелей як між різними областями природознавства, так і між природою і соціально-культурами явищами. Саме на подібних поглядах будувалися плани реформування всієї науки про природу, які будували Лінней і його друг Петер Артеді; їхня ідея полягала у створенні єдиної впорядкованої системи знань, яка б легко піддавалася огляду [6].

Carl Linnaeus dressed as a Laplander.jpg
Лінней в "лапландському" ( традиційному саамська) костюмі (1737). Картина голландського художника Мартіна Хоффмана (Martin Hoffman). В одній руці Лінней тримає шаманський бубон, в іншій - своє улюблене рослина, пізніше назване його ім'ям - Ліннеєм. Саамский костюм, як і гербарій лапландської флори разом з рукописом "Флори Лапландії" Лінней привіз до Голландії [4]

12 травня 1732 Лінней відправився в Лапландію.

Ідея цієї подорожі в значній мірі належала професору Улофа Рудбек-молодшому, який в 1695 подорожував саме по Лапландії (цю поїздку Рудбек можна назвати першою науковою експедицією в Швеції), а пізніше на підставі зібраних у тому числі і в Лапландії матеріалів написав і сам ілюстрував книгу про птахів, яку показував Ліннею [6].

З Лапландії Лінней повернувся восени, 10 жовтня, з колекціями та записами. У тому ж році вийшла в світ Florula lapponica ("Коротка флора Лапландії"), в якій вперше з'являється у пресі так звана "статева система рослин" з 24 класів, заснована на будові тичинок і маточок.

В університетах Швеції в цей період не видавали дипломів доктора медицини, і Лінней, не маючи докторського диплома, не міг далі займатися викладанням в Уппсале.

В 1733 Лінней активно займався мінералогією, написав на цю тему підручник [8]. Під різдво 1733 він перебрався в Фалун, де почав викладати пробірне мистецтво і мінералогію.

В 1734 Лінней зробив ботанічне подорож в провінцію Даларна [8].


1.3. Голландський період

Навесні 1735 Лінней відправився в Голландію, щоб отримати ступінь доктора медицини (з другої половини XVII століття захист докторської дисертації саме в Голландії була для випускників шведських університетів поширеному явищем) [6]. Частина грошових коштів, необхідних для поїздки, він отримав від свого майбутнього тестя, частина - від одного зі своїх учнів, якого він повинен був супроводжувати в дорозі. Відомо, що перед прибуттям до Голландії Лінней відвідав Гамбург.

23 червня 1735 Лінней отримав ступінь доктора медицини в університеті Хардервейка, захистивши підготовлену ще вдома дисертацію "Нова гіпотеза переміжних лихоманок" [1] (про причини виникнення малярії). З Хардервейка Лінней попрямував в Лейден, де опублікував невеликий твір Systema naturae (" Система природи "), яке відкрило йому дорогу в коло вчених лікарів, натуралістів і збирачів Голландії, які зверталися навколо професора Лейденського університету Германа Бургаве (1668-1738), який користувався європейською популярністю.

В серпня 1735 Лінней за протекцією друзів отримав місце доглядача колекцій та ботанічного саду Джорджа Кліффорда (1685-1760), бургомістра Амстердама, банкіра, одного з директорів Голландської Ост-Індської компанії і захопленого ботаніка-любителя. Сад знаходився в маєтку Хартекамп нід. [1] біля міста Харлема; Лінней займався описом і класифікацією великої колекції живих екзотичних рослин, що доставляються до Голландії кораблями компанії з усього світу.

У Голландії переїхав і близький друг Ліннея Петер Артеді. Він працював в Амстердамі, приводячи в порядок колекції Альберта Себа (1665-1736), мандрівника, зоолога і фармацевта. Артеді встиг закінчити свій узагальнюючий працю з іхтіології, а також визначив всіх риб із зібрання Себа і зробив їх опис; на жаль, 27 вересня 1735 Артеді потонув у каналі, оступившись при поверненні додому у нічний час. Лінней і Артеді заповідали один одному свої рукописи, проте за видачу рукописів Артеді господар квартири, в якій той жив, зажадав великий викуп, який був сплачений Ліннеєм завдяки сприянню Джорджа Кліффорда. Пізніше Лінней підготував рукопис свого друга до друку і видав її (Ichtyologia, 1738). Лінней також використовував у своїх роботах пропозиції Артеді за класифікацією риб і зонтичних.

Влітку 1736 Лінней протягом декількох місяців жив в Англії, де зустрічався з відомими ботаніками того часу, Гансом Слоану (1660-1753) і Йоханом Якобом Ділленіусом (1687-1747).

Не визнаємо ніякого авторитету,
крім як дослідження рослин
своїми очима ...

Карл Лінней
Genera plantarum, розділ Ratio operis. 11.

Три роки, проведені Ліннеєм в Голландії, - один з найбільш плідних періодів його наукової біографії. За цей час вийшли його основні твори: перше видання Systema naturae (" Система природи ", 1736), Bibliotheca Botanica (" Ботанічна бібліотека ", 1736), Fundamenta Botanica ("Підстави ботаніки", 1736), Musa Cliffortiana ("Банан Кліффорда", 1736), Hortus Cliffortianus ("Cад Кліффорда", 1737), Flora Lapponica ("Флора Лапландії", 1737), Genera plantarum ("Пологи рослин", 1737), Critica botanica (1737), Classes plantarum ("Класи рослин", 1738). Деякі з цих книг вийшли з чудовими ілюстраціями, зробленими художником Джорджем Ереті (1708-1770).

В 1738 Лінней покинув Голландію. Через Бельгію він прибув до Париж, де зустрічався з ботаніками братами Жюссье, Антуаном і Бернаром, та іншими французькими вченими. Лінней був обраний іноземним членом-кореспондентом Французької академії наук, при цьому йому було обіцяно членство в академії в тому випадку, якщо він прийме французьке підданство. Після місяця перебування в Парижі Лінней через Руан вирушив до Швеції [9].

Повернувшись на батьківщину, Лінней більше ніколи не виїжджав за її межі, проте трьох років, проведених за кордоном, виявилося достатньо, щоб дуже скоро його ім'я стало всесвітньо відомим. Цьому сприяли і видані в Голландії його численні роботи, в значній мірі заклали фундамент сучасної біології, і те, що він особисто познайомився з багатьма авторитетними ботаніками того часу (хоча його не можна було назвати світською людиною і йому погано давалися іноземні мови) [6] [ 10]. Як пізніше охарактеризував Лінней цей період свого життя, він за цей час "написав більше, відкрив більше і зробив великих реформ в ботаніці більше, ніж хто-небудь інший до нього за все своє життя" [9].

Linnaeus Hortus Cliffortianus frontispiece (Mother Earth & Apollo). Jpg
Кібела (Мати-Земля) і Лінней в образі юного Аполлона, піднімають правою рукою завісу невігластва, в лівій несе факел, світоч знань, і зневажає лівою ногою дракона брехні. Hortus Cliffortianus (1737), деталь фронтиспис. Робота Яна Ванделаара
Роботи, опубліковані Ліннеєм в Голландії
  • Systema naturae (" Система природи ", 1736) - основне твір в традиції наукової біологічної систематики. Цю роботу можна назвати програмою всієї тієї роботи по систематиці природи, якою Лінней займався протягом свого життя [7].
  • Bibliotheca Botanica ("Ботанічна бібліотека", 1736) - систематичний каталог літератури з ботаніки).
  • Fundamenta Botanica ("Підстави ботаніки", 1736) - збірка афоризмів про принципи опису і класифікації рослин).
  • Musa Cliffortiana ("Банан Кліффорда", 1736) - опис банана, що ріс в саду Кліффорда, в цій роботі Лінней робить один з перших нарисів природної системи рослин).
  • Flora Lapponica ("Флора Лапландії", 1737) - повне видання огляду рослинного світу Лапландії, написаного Ліннеєм в значній мірі на основі результатів його експедиції в Лапландії 1732 року. Скорочений варіант цієї роботи, Florula Lapponica ("Коротка флораЛапландіі"), був виданий в Уппсале в 1732 році. Дана книга стала першим зразком такого жанру сучасної ботанічної літератури, як " флора ".
  • Genera plantarum ("Пологи рослин", 1737) - характеристики пологів рослин. Лінней в цій роботі звів воєдино наявні в той час в літературі опису ботанічних родів, доповнивши їх новими характеристиками, заснованими на його власної "статевій системі" і стосуються генеративних органів [7].
  • Critica botanica ("Критика ботаніки", 1737) - звід правил за освітою імен пологів рослин.
  • Hortus Cliffortianus ("Cад Кліффорда", 1737, фактично - 1738) - багато ілюстрована книга Ліннея, в якій він описав рослини гербарію й саду Джорджа Кліффорда. Це перша з робіт Ліннея, в якій він зміг застосувати свою систему для опису рослин з усього світу. Крім того, цю роботу слід розглядати як підготовчу до самої великої роботи Ліннея - Genera Plantarum.
  • Classes plantarum ("Класи рослин", 1738) - робота, в якій проводиться зіставлення всіх відомих на той момент систем рослин з системою самого Ліннея, а також перша публікація природної системи рослин Ліннея в повному обсязі.
  • Corollarium generum ("Збори пологів", 1738).
  • Methodus sexualist ("Статевий метод", 1738).

1.4. Сім'я Ліннея

В самому кінці 1734 року, на Різдвяних канікулах, Лінней познайомився в Фалуне зі своєю майбутньою дружиною, 18-річної Сарою Лізою (Елізабет) море швед. (1716-1806), дочкою місцевого міського лікаря Юхана Ханссона Мореуса швед. (1672-1742), який був людиною вельми заможною і освіченим. Уже через два тижні після знайомства Лінней зробив їй пропозицію. Як писав сам Лінней в одній з автобіографій, йому "зустрілася дівчина, з якою він хотів би жити і померти. Отримане від неї 16 січня" так "було підтверджено її батьком 17 січня ..." В кінці лютого 1735 року, незадовго до свого від'їзду за кордон, Лінней з Сарою заручився (але без проведення офіційної церемонії, яку було вирішено відкласти на три роки) [11] [12].

У 1738 році, після повернення Ліннея на батьківщину, він з Сарою заручився офіційно, а у вересні 1739 в родинному хуторі Мореусов відбулася їх весілля.

Їх перша дитина (пізніше здобув популярність як Карл Лінней молодший) народився в 1741. Всього у них було семеро дітей (два хлопчика і п'ять дівчаток), з яких двоє (хлопчик і дівчинка) померли в дитячому віці.

Рід красивоцветущих південноафриканських багаторічників з сімейства Ірисовий ( Iridaceae ) Був названий Ліннеєм Moraea ( Морея) - на честь дружини і її батька [13].

Генеалогічна схема сім'ї Ліннея [14]

Ingemar Bengtsson
1633-1693
Ingrid Ingemarsdotter
1641-1717
Samuel Brodersonius
1656-1707
Maria (Marna) Jrgensdotter-Schee
1664-1703
Johan Morus
~ 1640-1677
Barbro Svedberg
1649 -?
Hans Israelsson Stjrna
1656-1732
Sara Danielsdotter
1667-1741
Нільс Інгемарссон Ліннеус
Nicolaus (Nils) Ingemarsson Linnus
1674-1748
Христина Бродерсонія
Christina Brodersonia
1688-1733
Юхан Ханссон Мореус
Johan Hansson Moraeus (Morus)
1672-1742
Елізабет Хансдоттер
Elisabet Hansdotter Stjrna
1691-1769
Квітка Мореї - рослини, названого Ліннеєм на честь своєї дружини Сари Лізи Мореї і її батька
Карл Лінней
Carl (Carolus) Linnaeus
Carl von Linn
1707-1778
Сара Ліза Морея
Sara Elisabeth (Elisabet, Lisa) Moraea (Mora)
1716-1806
Carl von Linn dy ( Карл Лінней молодший , 1741-1783)
Elisabeth Christina, 1743-1782
Sara Magdalena, 1744-1744
Lovisa, 1749-1839
Sara Christina, 1751-1835
Johannes, 1754-1757
Sofia, 1757-1830
Carl Linnaeus.jpg
32-річний Карл Лінней в костюмі жениха (1739). Картина шведського художника Юхана Хенріка Шеффеля швед.

У Ліннея було три рідних сестри і брат Самуель. Саме Самуель Ліннеус швед. (1718-1797) змінив Нільса Інгемарссона Ліннеуса, їх батька, на посаді священнослужителя Стенбрухульта. Самуель відомий в Швеції як автор книги про бджільництві [6].


1.5. Зрілі роки в Стокгольмі і Уппсале

Повернувшись на батьківщину, Лінней відкрив лікарську практику в Стокгольмі ( 1738). Вилікувавши кілька фрейлін від кашлю за допомогою відвару зі свіжого листя деревію, він незабаром став придворним лікарем і одним з наймодніших лікарів столиці. Відомо, що в своїй лікарській діяльності Лінней активно використовував ягоди суниці, - і для лікування подагри, і для очищення крові, поліпшення кольору обличчя, зменшення ваги [15]. У 1739 році Лінней, очоливши морський госпіталь, домігся дозволу розкривати трупи померлих для визначення причини смерті [1].

Крім лікарської діяльності, Лінней викладав в Стокгольмі в гірському училище.

В 1739 Лінней взяв участь в утворенні Шведської королівської академії наук (яка в перші роки свого існування була приватним товариством) і став першим її головою [1].

В жовтні 1741 Лінней вступив на посаду професора медицини в Упсальський університеті і переселився в професорський будинок, що розташовувався в Університетському ботанічному саду (нині - Сад Ліннея) [8]. Положення професора дозволило йому зосередитися на писанні книг і дисертацій по природної історії. В Упсальський університеті Лінней пропрацював до кінця життя.

За дорученням Шведського парламенту Лінней брав участь у наукових експедиціях - в 1741 році на Еланд і Готланд, шведські острова в Балтійському морі, в 1746 - в провінцію Вестергетланд (Західна Швеція), а в 1749 - в провінцію Сконе (Південна Швеція) [8].

В 1750 Карл Лінней був призначений на посаду ректора Уппсальского університету.

Найбільш значимі публікації 1750-х років:

У природних науках
основи істини
повинні бути підтверджені
спостереженнями.

Карл Лінней
Philosophia botanica (" Філософія ботаніки "), 365.

В 1758 Лінней придбав маєток (ферму) Хаммарбю приблизно в десяти кілометрах на південний схід від Уппсали; заміський будинок в Хаммарбю став його річним маєтком (маєток збереглося, зараз воно входить до складу належить Уппсальского університету ботанічного саду "Ліннеевское Хаммарбю" швед.).

В 1774 Лінней переніс перший удар ( крововилив у мозок), в результаті якого він був частково паралізований. Взимку 1776 - 1777 стався другий удар: він втратив пам'ять, намагався піти з дому, писав, плутаючи латинські і грецькі літери. 30 грудня 1777 Ліннею стало значно гірше, і 10 січня 1778 р. він помер в своєму будинку в Уппсале [8].

Як один з видних городян Уппсали, Лінней був похований в Упсальський кафедральному соборі.


1.6. Апостоли Ліннея

Апостолами Ліннея називали його учнів, які брали участь в ботанічних і зоологічних експедиціях у різних частинах світу, починаючи з кінця 1740-х років. Плани деяких з них були розроблені самим Ліннеєм або за його участю. Зі своїх подорожей більшість "апостолів" привозили своєму вчителеві або надсилали насіння рослин, гербарні і зоологічні зразки. Експедиції були пов'язані з великими небезпеками, з 17 учнів, яких зазвичай зараховують до "апостолам", семеро під час подорожей померли, серед них був і перший "апостол Ліннея", Крістофер Тернстрем (1703-1746). Після того як його вдова звинуватила Ліннея в тому, що саме з його вини її діти будуть рости сиротами, він став відправляти в експедиції тільки тих своїх учнів, які були неодружені [10].


2. Вклад в науку

Nomina si nescis periit
et cognitio rerum.
Якщо не будеш знати імен,
помре і пізнання речей.

Карл Лінней [16]

Лінней заклав основи сучасної біномінальної (бінарної) номенклатури, ввівши в практику систематики так звані nomina trivialia, які пізніше стали використовуватися в якості видових епітетів в біномінальні назвах живих організмів. Введений Ліннеєм метод формування наукової назви для кожного з видів використовується до цих пір (застосовувалися раніше довгі назви, що складаються з великої кількості слів, давали опис видів, але не були строго формалізовані). Використання латинської назви з двох слів - назва роду, потім специфічне ім'я - дозволило відокремити номенклатуру від таксономії.

Карл Лінней є автором найбільш вдалою штучної класифікації рослин і тварин, що стала базисом для наукової класифікації живих організмів. Він ділив природний світ на три " царства ": мінеральне, рослинне і тваринне, використавши чотири рівні (" рангу "): класи, загони, пологи і види.

Описав близько півтора тисяч нових видів рослин [1] (загальне число описаних ним видів рослин - більше десяти тисяч [17]) та велика кількість видів тварин.

Linus-2.jpg
Портрет Карла Ліннея з Орденом Полярної зірки. Художник Chapman, J. , 1812

Частково Ліннею людство зобов'язані нинішньої шкалою Цельсія. Спочатку шкала термометра, винайденого колегою Ліннея по Уппсальского університету професором Андерсом Цельсієм (1701-1744), мала нуль в точці кипіння води і 100 градусів у точці замерзання. Лінней, що використав термометри для вимірювання умов в парниках і теплицях, визнав це незручним і в 1745, вже після смерті Цельсія, "перевернув" шкалу.


2.1. Колекція Ліннея

Карл Лінней залишив величезну колекцію, в яку входили два гербарію, зібрання раковин, збори комах і збори мінералів, а також велика бібліотека. "Це найбільша колекція, яку коли-небудь бачив світ", - писав він своїй дружині в листі, який він заповів оприлюднити після своєї смерті [18].

Forslund, Linnaeus filius.jpg
Портрет Карла Ліннея молодшого роботи шведського художника Юнаса Форсслунда швед.

Після довгих сімейних розбіжностей і всупереч вказівкам Карла Ліннея вся колекція дісталася його синові, Карлу Ліннею молодшому ( 1741 - 1783), який перевіз її з музею Хаммарбю в свій будинок в Уппсале і надзвичайно старанно трудився над збереженням входять до неї предметів (гербарії і збори комах на той час вже постраждали від шкідників і вогкості). Англійська натураліст сер Джозеф Банкс ( 1743 - 1820) пропонував йому продати колекцію, але він відмовився [18].

Але незабаром після раптової смерті Карла Ліннея молодшого від інсульту, що послідувала в кінці 1783, його мати (вдова Карла Ліннея) написала Банкса, що вона готова продати йому колекцію. Той не став купувати її сам, але переконав це зробити молодого англійського натураліста Джеймса Едварда Сміта ( 1759 - 1828). Потенційними покупці були також учень Карла Ліннея барон Клас Альстремер ( 1736 - 1794), російська імператриця Катерина Велика, англійський ботанік Джон Сибторпа англ. ( 1758 - 1796) та інші, але Сміт виявився спритнішим: швидко схваливши надіслану йому опис, він затвердив угоду. Вчені і студенти Уппсальского університету вимагали від влади зробити все, щоб залишити спадщину Ліннея на батьківщині, проте король Швеції Густав III в цей час знаходився в Італії, а державні чиновники відповідали, що не можуть вирішити це питання без його втручання ... [18]

У вересні 1784 колекція англійською бригу покинула Стокгольм і незабаром була благополучно доставлена ​​в Англію. Легенда, за якою шведи посилали свій військовий корабель на перехоплення англійського брига, яке вивозить колекцію Ліннея, не має наукових підстав, хоча й відображена на гравюрі з книги Р. Торнтона "Нова ілюстрація системи Ліннея" [18].

У складі колекції, отриманої Смітом, було 19 000 гербарних аркушів, більше трьох тисяч примірників комах, більше півтора тисяч раковин, понад семисот зразків коралів, дві з половиною тисячі зразків мінералів; бібліотека налічувала дві з половиною тисячі книг, понад три тисячі листів, а також рукописи Карла Ліннея, його сина та інших вчених [18].


3. Ліннеанство

Ще за життя Лінней придбав всесвітню популярність, проходження його вченням, умовно зване ліннеанством, стало в кінці XVIII століття повсюдним. І хоча зосередженість Ліннея при вивченні явищ на зборі матеріалу і його подальшої класифікації виглядає з точки зору сьогоднішнього дня надмірною, а сам підхід видається досить однобоким, для свого часу діяльність Ліннея і його послідовників стала дуже важливою. Дух систематизації, яким було пронизана ця діяльність, допоміг біології в досить короткі терміни стати повноцінною наукою і в якомусь сенсі наздогнати фізику, активно розвивалася протягом XVIII століття результаті наукової революції [10].

Однією з форм ліннеанства стало створення " ліннеевскіх товариств "- наукових об'єднань натуралістів, які будували свою діяльність на основі ідей Ліннея. Ще за його життя, в 1874, в Австралії виникло Ліннеевское суспільство Нового Південного Уельсу англ., що існує і понині.

В 1788 Сміт заснував у Лондоні Linnean Society of London (" Лондонське Ліннеевское суспільство "), метою якого було оголошено" розвиток науки в усіх її проявах ", у тому числі зберігання і розробка вчення Ліннея. На сьогоднішній день це товариство є одним з найавторитетніших наукових центрів, особливо в області біологічної систематики. Значна частина колекції Ліннея до сих пір зберігається в спеціальному сховищі суспільства (і доступна для дослідників) [18].

Незабаром після Лондонського суспільства з'явилося аналогічне суспільство в Парижі - " Паризьке Ліннеевское суспільство ". Його розквіт прийшов на перші роки після Великої французької революції [10]. Пізніше подібні " Ліннеївського товариства "з'явилися в Австралії, Бельгії, Іспанії, Канаді, США, Швеції та інших країнах. Багато з цих товариств існують до цього часу.


4. Почесті

Ще за життя Ліннею давали метафоричні імена, що підкреслюють його унікальне значення для світової науки. Його називали Princeps botanicorum (перекладів російською мовою зустрічається кілька - "Перший серед ботаніків", "Принц ботаніків", "Князь ботаніків"), "Північний Пліній" (в цьому імені Лінней порівнюється з Плінієм Старшим, автором Природною історії), "Другий Адам ", а також" Повелитель раю "і" Що дав імена світу тварин " [2]. Як писав сам Лінней в одній зі своїх автобіографій, "з маленької хатини може вийти велика людина" [2].


4.1. Нагороди та дворянство

У 1753 році Лінней став кавалером Ордена Полярної зірки - ордена цивільних заслуг Швеції.

20 квітня 1757 Ліннею було надано дворянський титул, його ім'я як дворянина стало тепер записуватися Carl von Linn (рішення про зведення в дворянство було затверджено в 1761 році). На родовому гербі, який він собі придумав, був щит, розділений на три частини, пофарбовані в три кольори, чорний, зелений і червоний, що символізують три царства природи (мінерали, рослини і тварини). У центрі щита знаходилось яйце. Зверху щит був сповитий втечею ліннеі північній, улюбленого рослини Карла Ліннея. Під щитом розміщувався девіз латинською мовою: Famam extendere factis ("Cлава примножуй справами") [2].

Присвоєння синові бідного священика дворянського звання, навіть після того як він став професором і відомим ученим, аж ніяк не було в Швеції рядовим явищем [2].


4.2. Названі на честь Ліннея

4.2.1. Таксони

Linnaea borealis.jpg
Paeonia Linne.jpg
Tachinidae (possibly Linnaemya sp.) In Scotland.jpg
Solanum linnaeanum1LEST.jpg
Marimo lake akann.jpg
Зліва направо: Ліннея північна; півонія 'Linn' ; Ліннемія; Паслен Ліннея; Егагропіла Ліннея

4.2.2. Терміни


4.2.3. Топоніми

  • Місто Ліннеус англ. в штаті Мен був заснований в 1836 році, щоб наділити землею професорів ботаніки з Массачусетса, і тому названий на честь найвідомішого ботаніка [24].
  • Місто Ліннвілль в штаті Міссурі був в 1840 році на честь Ліннея перейменований в Ліннеус англ. [25].

4.2.4. Інші об'єкти


5. Лінней і сучасність

Панно з яблук із зображенням Карла Ліннея в селі Ківік (шведська провінція Сконе). Фотографія 2007

Як пише сучасний дослідник життя Ліннея професор Г. Бруберг, Карл Лінней, що став, незважаючи на своє скромне походження, всесвітньо відомим вченим, - "важливий елемент шведської національної міфології", "символ вступу бідною і виснаженій нації в стадію зрілості, сили і влади" [6]. Таке ставлення до Ліннею стає тим більш зрозумілим, що молодість ученого припала на той період, коли Швеція разом із загибеллю короля Карла XII в 1718 втратила статус великої держави [2].

В 2007 на території етнографічного парку Скансен в Стокгольмі з нагоди 300 років від дня народження вченого створена "стежка Ліннея". На ній 12 станцій-зупинок, у тому числі "Сад трав" (у якому можна знайти представників різних класів "статевий" системи класифікації Ліннея), "Аптека" Крунан "" (присвячена лікарському етапу в його житті), а також ті області Скансена - "Швеції", в яких свого часу побував Лінней: Лапландія, Центральна Швеція, Смоланд [15].

На сучасній шведській 100 - кронового банкноті вміщено портрет Ліннея роботи Олександра Росліна ( 1775). На зворотному боці банкноти зображено бджола, запилюються квітка.


6. Основні праці

6.1. Наукові роботи

Титульний лист книги Systema Naturae (" Система природи ")
Складні листя. Рисунок Карла Ліннея з книги Hortus Cliffortianus (1737)

Праці цього автора можна знайти в інтернет-бібліотеці Gallica Слід провести пошук ( фр. Recherche ) На прізвище.

  • Systema natur sive regna Tria natur systematice proposita Per Classes, ordines, genera, & species. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud Theodorum Haak. 1735.
    Djvu-файл (2 Mb) в Матеріалах А. Шипунова [26].
  • Bibliotheca botanica recensens libros plus mille de plantis huc usque editos, secundum systema auctorum naturale in classes, ordines, genera & species dispositos, additis editionis loco, tempore, forma, lingua etc cum explicatione. Amstelodami [Amsterdam]: apud Salomonem Schouten, 1736a. [12] + 153 + 35 p.
  • Fundamenta botanica quae majorum operum prodromi instar theoriam scientiae botanices per breves aphorismos tradunt. Amstelodami [Amsterdam]: apud Salomonem Schouten, 1736b. 36 p.
  • Musa Cliffortiana florens hartecampi prope Harlenum. Lugduni Batavorum [Leyden]. 1736c. 50 p.
  • Critica botanica in qua nomina plantarum generica, specifica, & variantia examini subjiciuntur, selectiora confirmantur, indigina rejiciuntur, simulque doctina circa denominationem plantarum traditur. Seu Fundamentorum Botanicorum pars IV. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud Conradum Wishoff. 1737a.
  • Flora lapponica exhibens plantas per Lapponiam crescentes, secundum systema sexuale collectas in itinere ... 1732 institutio. Additis synonymis, & Locis natalibus omnium, descriptionibus & figuris rariorum, viribus medicatis & oeconomicis plurimarum. Amstelaedami: S. Schouten. 1737b. [35] + 372 + [16] p. + 12 tab.
  • Hortus cliffortianus : plantas exhibens quas, in hortistam vivis quam siccis, Hartecampi in Hollandia, coluit vir nobilissimus et generosissimus Georgius Clifford ... Amstelaedami: 1737c. [26] + X + 502 p. + 32 tab.
  • Classes plantarum, seu Systemata plantarum. Lugduni Batavorum [Leyden]: C. Wishoff, 1738. 606 col. + P. 607-656
  • Genera plantarum eorumque characteres naturales secudum numerum, figuram, situm, et proportionem omnium fructificationis partium. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud C. Wishoff: GJ Wishoff. 1742. 527 + [24] p. Ill.
  • Flora svecica exhibens plantas per Regnum Sveciae crescentes, systematice cum differentiis specierum, synonymis autorum, nominibus incolarum, solo locorum, usu pharmacopaeorum. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud Conradum Wishoff: Georg. Jac. Wishoff. 1745. [16] + 419 p.
  • Fauna Svecica Sistens Animalia Sveci Regni: qvadrupedia, aves, amphibia, pisces, insecta, vermes; distributa per classes & ordines, genera & species; cum Differentiis Specierum, Synonymis Autorum, Nominibus Incolarum, Locis Habitationum, Descriptionibus Insectorum. Lugduni Batavorum [Leyden] : Apud Conradum Wishoff et Georg Jac. Wishoff. Fil. Conr. 1746. [14 Bl.], 411 S., 2 Tafeln.
  • Philosophia Botanica In qva explicantur Fundamenta Botanica Cum definitionibus partium, exemplis terminorum, observationibus rariorum, adjectis figuris aeneis. Stockholmi [Stockholm], Apud Godofr. Kiesewetter, 1751. [6] + 362 p. + Portr. + 9 tab. HTML на сайті BotanicalLatin.org
  • Species plantarum exhibentes Plantas Rite cognitas, ad genera relatas, cum differentiis specificis, nominibus trivialibus, synonimis selectis, locis natalibus, secundum systema sexuale digestas. Holmiae [Stockholm]: L. Salvii, 1753. T. i: xvi + 560 p. T. ii: P. 561-1158 + [31] p.
    Том I і Том II Biodiversity Heritage Library
    Sect. 1-3: HTML на сайті Project Gutenberg
    Том I: Djvu-файл (19 Mb) і Том II: Djvu-файл (24 Mb) в Матеріалах А. Шипунова [26]
  • Systema natur Per regna Tria natur, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Editio decima, reformata. Holmi [Stockholm]: impensis direct. Laurentii Salvii. 1758. [4] Bl., S. 6-823.
  • Systema natur Per regna Tria natur: secundum classes, ordines, genera, species cum characteribus, differentiis, sinonimis, locis. (12-е видання, том I)
  • Systema natur Per regna Tria natur: secundum classes, ordines, genera, species cum characteribus et differentiis. (12-е видання, томи II і III)
  • Philosophia Botanica In QUA explcantur Fundamenta Botanica Cum Definitionibus partium, Exemplis terminorum, Observationibus rariorum. Adiectis Figuris aeneis. Editio Secunda. Curante Johanne Gottlieb Gleditsch. Berlin CF Rimburgi. 1780.
    Djvu-файл (19 Mb) в Матеріалах А. Шипунова [26]
  • Amoenitates Academicae (1749-1790), в 10 томах

6.2. Автобіографічні матеріали

Пам'ятник Ліннею в селі Росхульте, поруч з будинком, в якому він народився. Фотографія 2007
Пам'ятник Ліннею в Лунде. Фотографія 2005
  • Linn C., von. Nemesis divina. ("Божественне відплата"). Nach der schwedischen Ausgabe von Elis Malmestrom und Telemak Fredbarj herausgegeben von Wolf Lepenies und Lars Gustafsson. Aus d. Lat. u. Schwed. Ubers. von Ruprecht Volz. Frankfurt am Main, Berlin, Wien: Ullstein. 1983. 372 p. Нотатки Ліннея.
  • Linn C., von. Lapplndische Reise und andere Schriften. [Aus dem Schwedischen bers. von HC Artmann ... Hrsg., mit Nachw. und Anm. von Sieglinde Mierau]. 4., Verb. Aufl. Leipzig: Reclam. 1991. 397 S.

Лінней написав не менше чотирьох автобіографій, причому всі вони були написані ним у третій особі [2].


6.3. Російські переклади

7. Карл Лінней в літературі, мистецтві, філателії

До особистості Карла Ліннея зверталися в своїх творах багато письменників, музиканти та інші діячі культури. Деякі з них (в хронологічному порядку):

  • Сад ( швед. Trdgrden , 1995). Роман шведського письменника Магнуса Флоріна (нар. 1955), в якому досліджується проблема кордону необхідного порядку і показується, що будь-який порядок породжує потребу в зміні. Персонажі роману: Карл Лінней, який, систематизувавши природу, хоче зупинити час для того, щоб створену систему можна було експлуатувати, - і садівник, його антипод-практик [27]. Видання російською мовою: Флорин, Магнус. Сад: Пер. з швед. Н. Н. Федорової. - СПб.: Изд-во Івана Лімбаха, 2005. - ISBN 5-89059-069-3.
  • Англійська учень ( англ. The English Pupil , 1996). Розповідь американської письменниці Андреа Барретт англ. (нар. 1954) зі збірки "Ship Fever" - за цю збірку вона отримала Національну книжкову премію англ.. В цьому оповіданні сімдесятирічному Ліннею, що зумів колись впорядкувати природу, доводиться боротися з безладом всередині самого себе, страждаючи від паралічу та втрати пам'яті [28].
  • Сад ( швед. Trdgrden , 1999). Опера шведського композитора Юнаса Форсселл швед. (нар. 1957) за мотивами однойменного роману Магнуса Флоріна [27].
  • Квітковий годинник: коментарі та строфи ( швед. Blomsterur: frklaringar och dikter , 2000). У цьому збірнику віршів шведського поета Фредріка Нюберг (нар. 1968) поетичними кошти досліджується Ліннеевская система класифікації рослин [29].
  • Експедиція "Лінней" ( швед. Expedition Linn , 2007). Документальний фільм ( Швеція), приурочений до трьохсотліття Карла Ліннея. Автори фільму - уродженці Уппсали Маттіас Клум швед., нар. 1968), фотограф - натураліст, і Фольке Рюден ( швед. Folke Rydn , Рід. 1958), режисер - документаліст. Автори фільму відправляються в подорож по всім континентах - по тих місцях, в яких бував Лінней або його учні [30].
  • В 1957 була випущена поштова марка СРСР, присвячена Ліннею.

8. Цікаві факти

  • Карл Лінней не визнавав мікроскопа і заперечував його значення, а зображення, які можна було побачити з його допомогою, вважав оптичним обманом [31].
  • Лінней - автор класифікації запахів по якісності відчуття. Він виділяв сім основних запахів: ароматичні ( гвоздика), бальзамічні ( лілія), амброзіальние ( мускус), цибульні ( часник), псини ( валеріана), відразливі (деякі комахи) і нудотні ( падаль) [32].

Примітки

  1. 1 2 3 4 5 6 7 За даними Великої радянської енциклопедії (див. розділ Посилання).
  2. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Бруберг, 2006, "Передмова", с. 7-9
  3. 1 2 Андерссон І. Історія Швеції = Ingvar Andersson. Sveriges historia / Пер. з швед. Н. А. Карінцева. Під редакцією і з передмовою Я. Я. Зутіса. - М .: Видавництво іноземної літератури, 1951.
  4. 1 2 Бруберг, 2006, "Лінней-мандрівник", с. 27-33
  5. Тайлор Е. Б. Первісна культура. - М.: Политиздат, 1989. - С. 379.
  6. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Бруберг, 2006, "Молодий медик і ботанік", с. 9-17
  7. 1 2 3 Скворцов, 2007
  8. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Life of Linnaeaus "Життя Ліннея" на сайті Уппсальского університету (файл pdf) - www.bioresurs.uu.se / skolprojektlinne / pdf / life_of_linnaeaus.pdf (Англ.)
  9. 1 2 Бобров, 1970, "Голландський період діяльності Ліннея - період реформ", с. 47-81
  10. 1 2 3 4 Бруберг, 2006, "Апостоли і ліннеанство", с. 37-42
  11. The Linnaean correspondence, an electronic edition prepared by the Swedish Linnaeus Society, Uppsala, and published by the Centre international d'tude du XVIIIe sicle, Ferney-Voltaire - linnaeus.c18.net/Doc/lbio.php. (Англ.)
  12. Бобров, 1970, "Лапландські подорож і останні студентські роки", с. 33-46
  13. Морея на сайті PlantZAfrica.com - www.plantzafrica.com / plantklm / moragigan.htm (Англ.)
  14. Джерела для генеалогічної схеми:
  15. 1 2 Матссон-Попова, Світлана. Швеція в "табакерці" - www.vokrugsveta.ru/vs/article/6119/ / / Вокруг света: журнал. - Листопад 2007 р. - № 11 (2806). - С. 163.
  16. Цитується за книгою:
    Хржановський В. Г. Курс загальної ботаніки. Ч. 2. Систематика рослин: Підручник для сельхозвузов. - 2-е изд., Перераб. і доп. - М.: Вища. школа, 1982. - С. 4.
  17. Оскільки з точки зору Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури наукові назви рослин, оприлюднені до 1 травня 1753, не вважаються дійсно оприлюдненими, Карл Лінней формально є автором значного числа назв рослин, які фактично були відомі й до нього.
  18. 1 2 3 4 5 6 Островський А. Н. Доля колекції Карла Ліннея - vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NATURE/10_03/LINN.HTM / / Природа: журнал. - 2003. - № 10.
  19. У літературі іноді необгрунтовано стверджується, ніби Лінней назвав цю рослину на честь самого себе; наприклад, тут:
    Ботаніка. Енциклопедія "Всі рослини світу": Пер. з англ. (Ред. Григор'єв Д. та ін) - Knemann, 2006 (російське видання). - С. 533. - ISBN 3-8331-1621-8.
  20. Double Peonies - www.paeon.de/h2005/boyd/bilder/html/040.html / / Peonies (The Manual of the American Peony Society) / Edited by James Boyd. - Robbinsdale, Minn.: American Peony Society, 1928. - P. 40.
  21. Глід Ліннея на сайті Сільськогосподарської електронної бібліотеки знань - www.cnshb.ru/AKDiL/0016/base/k3800005.shtm
  22. Мальва Ліннея на сайті Florabase - Флора Західної Австралії (Англ.) - Florabase.dec.wa.gov.au/browse/profile/19093
  23. Millward, M. et al. Phase I trial of coramsine (SBP002) in patients with advanced solid tumors. Abstract of presentation at 2005 ASCO Annual Meeting - meeting.jco.org/cgi/content/abstract/23/16_suppl/3105 (Англ.) / / Journal of Clinical Oncology. - 2005. - Vol. 23. - № 16S. - P. 3105.
  24. GJ Varney. History of Linneus, Maine - history.rays-place.com/me/linneus-me.htm / / A Gazetteer of the State of Maine. - Boston: BB Russell, 1886.
  25. Linn County Place Names, 1928-1945 - whmc.umsystem.edu / exhibits / ramsay / ramsay_linn.html (Англ.) . Manuscript Collection. The State Historical Society of Missouri.
  26. 1 2 3 4 5 Матеріали А. Шипунова - herba.msu.ru / shipunov / index-ru.htm на Ботанічному сервері Московського університету - herba.msu.ru / russian / index.html
  27. 1 2 Елам, Інгрід. Нова шведська проза: Пер. з швед. А. Лавруша - Стокгольм: Шведський інститут, 2002. - С. 20-22. - ISBN 91-520-0740-5.
  28. Анонс збірника Андреа Барретт "Ship Fever" (Англ.) - Search.barnesandnoble.com/Ship-Fever/Andrea-Barrett/e/9780393316001
  29. Коротка біографія Фредріка Нюберг на сайті "Всесвітня Літафіша" - www.litafisha.ru/events/?id=2002
  30. Офіційний сайт фільму Експедиція "Лінней" - www.expeditionlinne.se/ (Швед.) (Англ.)
  31. Насіннєві рослини / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона : В 86 томах (82 т. і 4 доп.). - СПб. , 1890-1907.
  32. Психологічний словник - Класифікація запахів Ліннея - dic.academic.ru/dic.nsf/psihologic/777

Література

Російською мовою
На інших мовах
  • Blunt, Wilfrid; Stearn, William Thomas. Linnaeus: The Compleat Naturalist. - books.google.ru / books? id = m6lsDLevuJ4C # search_anchor - Princeton University Press, 2001. - ISBN 0-691-09636-8, ISBN 978-0-691-09636-0. (Англ.) Доступний онлайн-пошук.
  • Blunt, W. The Compleat Naturalist: A Life of Linnaeus. - Frances Lincoln Limited. 2001. 264 p. (Англ.)
  • Gunnar Broberg. Carl Linnaeus - www.sweden.se / upload / Sweden_se / english / publications / SI / pdf / Linne_eng.pdf / Translation by Roger Tanner. - New edition. - Стокгольм: Swedish Institute, 2006. - 44 с. - ISBN 91-520-0912-2. ISBN 978-91-520-0912-3 (Англ.)
  • Greene, Edward Lee Carolvs Linnaevs. - www.archive.org/stream/carolvslinnaevs00gree - Philadelphia: Christopher Sower company. 1912. 91 p. (Англ.)
  • Koerner, L. Linnaeus: Nature and Nation. - Cambridge, Massachusetts, and London: Harvard University Press. 1999. 298 p. (Англ.)
  • Stafleu, FA Linnaeus and the Linnaeans. The Spreading of their Ideas in Systematic Botany, 1753-1789. - Utrecht: Oosthoek. 1971. xvi + 386 p. (Англ.)

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Карл
Карл XI
Карл II
Карл IX
Карл I
Карл XV
Карл IV
Карл V
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru