Муромське князівство

Муромське князівство - князівство, що існувало на Русі в XI - XIV століттях. Столиця - місто Муром. Назва його походить від фіно-угорського племені мурома, яке вперше згадується в Повісті временних літ під 862 роком у складі Новгородської Русі. Муромське князівство займало територію басейнів річок Мотря, При, Велетьми і пониззя річки Теши.

З початку XI століття до 1127 (з перервами) Муромське князівство було волостю київських і чернігівських князів, потім центром особливого князівства, що включав також Рязань і отримав в історіографії назву Муромо-Рязанське князівство. Центр цього князівства в 1150-і роки перемістився з Мурома в Рязань, потім у 1160-і роки Муромське князівство відокремилося від Рязанського, але в історіографії розглядається разом з ним аж до монгольської навали.


1. Історія

Русь в XII столітті

В Х - XI століттях Муром був великим торговим центром. Першим удільним муромським князем був Гліб Володимирович. Після його загибелі містом спочатку керував великокнязівський намісник, а з 1024, коли Муромська земля увійшла до складу Чернігівського князівства, Муромом управляли чернігівські намісники.

В 1088 на деякий час Муром був захоплений волзькими болгарами. В кінці XI століття Муромська земля стала ареною боротьби синів Володимира Мономаха з Олегом Святославичем, до 1097 добився для себе і своїх братів відновлення прав на Чернігівську і Муромську землі.


1.1. Муромо-Рязанське князівство

В 1127, після вигнання Ярослава Святославича Всеволодом Ольговичем з Чернігова, Муромське князівство відокремилося в лінії нащадків Ярослава. Після його смерті ( 1129) муромський стіл послідовно займали його сини Юрій, Святослав і Ростислав. Останній, перейшовши по смерті брата в Муром, в Рязані посадив свого молодшого сина Гліба ( 1145), порушивши тим самим вотчинні права Святославичів, і ті знайшли захист у Юрія Долгорукого і Святослава Ольговича. Ростислав вступив в союз з головним супротивником Долгорукого, Ізяславом Мстиславичем, і літопис двічі згадує про визнання муромо-рязанськими князями старшинства молодшого брата Ізяслава, Ростислава Смоленського, в 1147 і 1155 (коли Ростислав Мстиславич після смерті брата ненадовго став князем київським) роках.

В 1146 Ростислав вторгся в Суздальську землю, щоб відвернути Юрія Долгорукого і дозволити тим самим Ізяслава Мстиславича вигнати Святослава Ольговича з Сіверської землі. Ростислав і Андрій Юрійович на чолі суздальських військ вступили на Рязанську землю, Ростислав змушений був тікати в степи до половцям, муромський престол зайняв Володимир Святославич, рязанський - Давид Святославич, а після його смерті ( 1147) - Ігор Святославич. Ростиславу вдалося за допомогою половців повернути Рязань в 1148 - 1149 роках, Муром - лише в 1151 - 1152 роках, причому відновлення його влади у всьому Муромо-Рязанському князівстві стало можливим, за різними версіями, в результаті поразки Юрія Довгорукого в битві на р.Руте (1151) [1] або ціною визнання залежності від Юрія, що виражалося в участі Ростислава в поході останнього на Чернігів (1152) [2].

В 1153, ще за життя Ізяслава Мстиславича, Юрій піднявся в черговий похід на південь, але Ростислав знову вторгся в Суздальської землі. Юрій захопив Рязань, посадив там сина Андрія, але незабаром Ростислав з половцями вигнав його. Після смерті Ростислава в 1153 старшим в роду виявився Володимир Святославич, і Никонівський літопис називає його великим рязанським князем.


1.2. У складі Муромо-Рязанського князівства

Після смерті Володимира ( 1161) його нащадки утвердилися в Муромі і не претендували на Рязань. В 1159 - 1237 роках муромские князі незмінно діяли в союзі з володимирськими, в тому числі і проти рязанських князів:


1.3. Після монгольської навали

Російські землі в 1389 році.

В XIII столітті князівство піддавалося численним набігам татар, міста часто розорялися. В 1239 татари вперше спалили Муром. В період 1239 - 1344 роках про муромським князів нічого не відомо. В 1351 муромський князь Юрій Ярославич відновив Муром, запустевшей за час татарських навал. Однак в 1355 його зігнав зі свого столу Федір Глібович. Князь Юрій поїхав до Орду судитися з Федором Глібовичем, але хан дав ярлик Федору.

В 1392 великий князь московський Василь I Дмитрович отримав в Орді ярлик на Муромське князівство, що стало офіційним кінцем його політичної незалежності. Князівство в підсумку було приєднано до Москві.


Примітки

  1. Л.Войтовіч КНЯЗІВСЬКІ ДІНАСТІЇ СХІДНОЇ Європи Гірськолижний - litopys.org.ua/dynasty/dyn28.htm
  2. Пресняков А. Е. Княжий право у Стародавній Русі. Лекції з російської історії. Київська Русь - М.: Наука, 1993. ISBN 5-02-009526-5.