Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Народний рух України



Народний рух України
Народний Рух України
Логотип
Лідер:

Борис Тарасюк

Дата заснування:

8 вересня 1989

Штаб-квартира:

Київ

Ідеологія:

націонал - демократія

Союзники і блоки:

ВО "Батьківщина", Вперед, Україно!,
Християнсько-демократичний союз,
Європейська партія України, Партія захисників вітчизни
Громадянська партія "Пора"

Кількість членів:

близько 60 000

Девіз:

"Державність, Демократія, Реформи!"

Партійна друк:

газета "Час Руху" ( укр. "Час Руху" )

Персоналії:

Члени партії в категорії (8 чол.)

Сайт:

www.nru.org.ua

Прапор НРУ
"Влада українцям!" Листівка блоку "Рух - українська правиця", до якого входив НРУ

Народний рух України (НРУ) ( укр. "Народний Рух України" - "Народний рух Україна") - одна з найстаріших політичних партій сучасної Україна.


Історія

Заснований 8 - 10 вересня 1989 під назвою "Народний рух України за перебудову "(укр." Народний Рух України за перебудову ") на Першому Всеукраїнському Зборах в Києві. Першим керівником партії був обраний поет Іван Драч.

Спочатку НРУ був досить різношерсте об'єднання людей, іноді з діаметрально протилежними поглядами, від ліберально налаштованих комуністів до радикальних націоналістів. З часом, однак, більшість комуністів і правих радикалів покинуло ряди руху в зв'язку з перевагою в ньому учасників з націонал-демократичними поглядами.

Першою великою акцією НРУ була участь в організації т. н. "Живого ланцюга" з людей, що стояли взявшись за руки по узбіччю дороги Івано-Франківськ - Стрий - Львів - Луцьк - Рівне - Новоград-Волинський - Житомир - Київ 22 січня 1990 в честь 71-ї річниці т. н. " Акта Злуки "- об'єднання Української Народної Республіки з Західноукраїнською Народною Республікою в 1919.

Після створення в 1990 Української республіканської партії (УРП) і Демократичної партії України (ДемПУ), НРУ уклав неформальну коаліцію з цими політичними силами та іншими, дрібнішими організаціями.

9 лютого 1990 НРУ був офіційно зареєстрований при Раді міністрів УРСР.

30 березня 1990 НРУ брав участь в виборах до Верховної Ради УРСР XII скликання (за новим обчисленню - Верховна Рада Україна I скликання). В парламенті депутати НРУ склали кістяк опозиційного блоку "Народна рада", який налічував 211 депутатів з 450.

7 - 12 вересня 1990 НРУ провів чергову велику акцію - масовий виїзд своїх членів у Запоріжжя в честь 500-річчя українського козацтва.

25 - 28 жовтня 1990 відбулися Другі Всеукраїнські Збори НРУ. До статуту руху була включена його справжня мета - досягнення незалежності Україна, а з назви прибрано згадку про "перебудову". Були обрані керівник НРУ ( Іван Драч), його заступники, центральне правління, секретаріат, політрада, координаційна рада, рада колегій і рада національностей.

В 1991 своїм кандидатом на пост президента Україна НРУ висунув не займає високі посади в апараті НРУ, але володіє харизмою громадського діяча В'ячеслава Чорновола, одного з творців партії. На виборах 1 грудня 1991 Чорновіл посів друге місце після Леоніда Кравчука, набравши 23,27% голосів. Під час передвиборчої кампанії фактично расспалась тендітна коаліція НРУ, УРП та ДемПУ, так як останні висунули своїх кандидатів на пост глави держави.

В січні 1992 Народний рух був перереєстрований Мін'юстом Україні у зв'язку зі значними змінами в статуті.

28 лютого - 1 березня 1992 пройшли Треті Всеукраїнські Збори НРУ, на яких був відвернений розкол партії, назріваючу в зв'язку з протистоянням В'ячеслава Чорновола, з одного боку, та Івана Драча і Михайла Гориня, з іншого боку. Всі три діяча були обрані співголовами НРУ. Крім того, була офіційно розірвана коаліція з УРП і ДемПУ, які заявили про підтримку нового президента України - Леоніда Кравчука. НРУ ж оголосив про свою опозиційність.

Розкол все ж стався в грудні 1992, на Четвертих Всеукраїнських Зборах НРУ ( 4 - 6 грудня), коли главою партії був обраний Чорновіл. Незадоволені його політикою вийшли з партії і створили "Всенародний Рух України" (ВНРУ), політична діяльність якого, проте, незабаром зійшла нанівець. На з'їзді також було вирішено офіційно переформувати НРУ в політичну партію, оскільки до цього він офіційно вважався політичним рухом.

1 лютого 1993 Мін'юст України зареєстрував НРУ як політичну партію.

В 1993 - 1994 в два етапи ( 10 - 12 грудня 1993 і 16 - 17 квітня 1994) були проведені П'яті Всеукраїнські Збори НРУ, на яких обговорювалася участь на парламентських і президентських виборах. За результатами виборів 27 березня 1994 НРУ зміг провести до Верховної Ради України XIII скликання (за новим переліченням Верховна Рада України II скликання) всього 20 депутатів. Кандидата в президенти НРУ не висував.

Шості Всеукраїнські Збори НРУ відбулися 15 - 17 грудня 1995. На них була прийнята нова редакція програми і статуту.

Відбулися 28 - 29 жовтня 1997 Сьомі Всеукраїнські Збори НРУ були цілком присвячені майбутнім парламентських виборів. На минулих 29 березня 1998 виборах до Верховної Ради НРУ отримав 9,40% голосів (48 мандатів, друге місце після Комуністичної партії України).

На Восьмих Всеукраїнських Зборах НРУ 30 травня 1998 заступником голови партії (В. Чорновола) був обраний Юрій Костенко.

12 - 13 грудня 1998 відбулися Дев'яті Всеукраїнські Збори НРУ, на яких були висунуті дві можливі кандидатури на пост президента України (на 1999 були заплановані вибори президента) - В'ячеслава Чорновола та Геннадія Удовенко. Чорновіл свою кандидатуру в січні 1999, однак, зняв.

Незабаром в НРУ ​​відбувається другий розкол. Юрій Костенко і група його прихильників, невдоволених результатами дев'ятого з'їзду, проводять 28 лютого 1999 з'їзд, названий ними "Десятими Всеукраїнськими Зборами НРУ", на якому Костенко проголошується головою партії. На противагу цим діям НРУ проводить 7 березня 1999 другий етап Дев'ятої Всеукраїнських Зборів НРУ. На них були підтверджені повноваження Чорновола, а Костенко позбавлявся поста заступника голови НРУ. Кандидатом в президенти був обраний Удовенко. Крім того, делегати проголосували за створення політичного блоку з партією "Реформи і порядок". У той же час група Костенко продовжує називати себе справжнім Народним рухом України. В 1999 Верховний суд України остаточно відмовляє групі прихильників Юрія Костенка в праві зберегти за собою назву Народний рух України, у зв'язку з чим ті змушені змінити назву на "Український народний рух"2003 перетворений в Українську народну партію).

У тому ж році відбувається створення молодіжного крила партії - Всеукраїнської громадської організації " Молодий Народний Рух "На чолі з Юрієм Криворучко

25 березня 1999 в автокатастрофі під Борисполем гине глава НРУ В'ячеслав Максимович Чорновіл - непоправна втрата для партії. Звинувачення на адресу української влади в тому, що автокатастрофа була підлаштована, залишаються недоведеними. 31 березня Центральне правління НРУ обирає виконуючим обов'язки голови партії Геннадія Удовенко.

14 травня 1999 НРУ проводить Десяті Всеукраїнські Збори НРУ, на яких головою партії обирається Геннадій Удовенко. В іншому були підтверджені рішення другого етапу минулого з'їзду.

31 жовтня 1999 пройшов перший тур виборів президента України. Юрій Костенко набрав 2,17% голосів і випередив таким чином Геннадія Удовенка, який набрав всього лише 1,22%. НРУ йде в українській політиці на другий план.

Через рік в НРУ ​​відбувається третій розкол. Видатний діяч партії Богдан Бойко з групою своїх однодумців проводить 25 листопада 2000 "Перший Всеукраїнський З'їзд Народного руху України за Єдність" - таким чином з НРУ вийшла ще одна партія - "Народний рух України за Єдність" (НРУ (Е)).

5 - 6 травня 2001 пройшли Одинадцятий Всеукраїнські Збори НРУ, на яких головою партії був переобраний Геннадій Удовенко.

8 грудня 2001 пройшли Дванадцятий Всеукраїнські Збори НРУ, на яких делегати партії прийняли рішення увійти в блок партій "Наша Україна", в складі якого НРУ виступав на парламентських виборах 31 березня 2002. Партія отримала 13 місць у фракції "Наша України".

3 травня 2003 відбулися Тринадцяті Всеукраїнські Збори НРУ, на яких головою партії був обраний Борис Тарасюк.

На проведених 20 березня 2004 Чотирнадцятий Всеукраїнських Зборах НРУ були змінені програма і статут партії. Крім того, делегати з'їзду вирішили підтримати Віктора Ющенка на президентських виборах, якщо він висуне свою кандидатуру. Після приходу до влади Ющенко, лідер НРУ Борис Тарасюк отримав пост міністра закордонних справ України в уряді Юлії Тимошенко. Цей же пост він отримав в уряді Юрія Єханурова.

19 лютого 2005 пройшли П'ятнадцятий Всеукраїнські Збори НРУ, на яких було вирішено брати участь в переформовано блоці партій "Наша Україна". Це ж рішення було підтверджено на Шістнадцятий Всеукраїнських Зборах НРУ 27 листопада 2005 і НРУ офіційно увійшов до Блоку "Наша Україна", в складі якого виступав на парламентських виборах 26 березня 2006. В результаті НРУ зміг провести до Верховної Ради України V скликання 13 депутатів.

Крім того на місцевих виборах 2006 НРУ отримав кілька місць в НД АР Крим.

8 серпня 2006 лідер партії Борис Тарасюк пройшов за квотою президента в кабінет Януковича, зберігши свій пост міністра закордонних справ.

4 жовтня 2006 НРУ заявив про перехід в опозицію, незважаючи на те, що їхній представник продовжував бути членом Кабміну. Борис Тарасюк пішов у відставку лише 30 січня 2007.

10 квітня 2007 почалися Сімнадцятий Всеукраїнські Збори НРУ, на яких були підтверджені повноваження Бориса Тарасюка. На наступний день з'їзд прийняв рішення про створення передвиборного блоку правих сил за участю НРУ, УНП, УРП "Собор", КУН, НУ і ХДС. В той же день Борис Тарасюк і лідери УРП "Собор" Анатолій Матвієнко і УНП Юрій Костенко підписали угоду про створення передвиборчого блоку "Рух - Українська правиця" ("Рух - Українська правиця"). 16 квітня міжпартійний з'їзд блоку "Рух - Українська правиця" затвердив список кандидатів у народні депутати. У першу п'ятірку блоку ввійшли Борис Тарасюк, Юрій Костенко і Анатолій Матвієнко.

5 липня 2007 блок "Рух - Українська правиця" разом з Нашої України, партією "Вперед, Україно!", Європейською партією України, Партією захисників вітчизни, ХДС, КУН і Громадянською партією "Пора" увійшов до складу блоку " Наша України - Народна самооборона ". Пізніше Конгрес українських націоналістів вийшов зі складу блоку.

Рішення про входження в блок " Наша України - Народна самооборона "викликало внутрішньопартійний конфлікт - лідери ряду обласних партійних організацій вимагали відставки голови НРУ Бориса Тарасюка, його заступника В'ячеслава Коваля і голови контрольно-ревізійної комісії Олександра Чорноволенка.

За підсумками виборів блок " Наша України - Народна самооборона "зайняв третє місце, отримавши 14,15% (72 місця в парламенті, з них шість від Народного руху України).

25 січня 2009 пройшов другий етап Вісімнадцятий позачергових зборів Народного Руху України, на якому було переобрано головою партії Борис Тарасюк. В ході внутрішньопартійної боротьби були позбавлені партійних квитків керівники львівської та тернопільської обласних організацій Ярослав Кендзьор та Іван Стойко [1], добровільно вийшли з партії прихильники президента Ющенко Лесь Танюк і вдова Вячеслва Чорновола Атена Пашко [1]. Борис Тарасюк виступив з критикою президента України Віктора Ющенко [1].

У червні 2009 року Верховна рада в честь 20-річчя створення Руху доручила уряду і місцевим властям спорудити на одній з центральних площ Києва монумент і перейменувати цю площу в площу Народного Руху України за перебудову [2].

На XVIII з'їзді партії 24 жовтня 2009 року було прийнято рішення про підтримку на виборах-2010 Юлії Тимошенко [1].


Примітки

  1. 1 2 3 З'їзд Руху - www.analitik.org.ua/current-comment/int/498738a0654b2/
  2. Рада постановила зробити в центрі Києва новий Майдан - Руху за перебудову! - www.segodnya.ua/news/14061018.html

Чорновіл, не зняв свою кандидатуру. Він ЗАГИНУВ в автокатастрофі (вічна пам'ять).


Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Народний рух (Німеччина)
Союз за народний рух
Народний артист України
Народний рух за звільнення Анголи - Партія праці
Народний комісаріат
Народний референдум
Народний театр
Народний танець
Народний суд
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru