Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Національна академія наук України


NASU presidium.jpg

План:


Введення

Національна академія наук України (НАНУ) - вища наукова організація України. Діє на підставі Статуту, затвердженого Загальними Зборами Академії 5 квітня 2002, та законодавства України (п.1 Статуту).

НАНУ займається дослідженнями в області природних, гуманітарних, громадських і технічних наук (п.3 Статуту).

Заснована 27 листопада 1918 урядом гетьмана Павла Скоропадського.

У структуру НАН України входить 174 інституту, в роботі яких зайнято 45 тис. чоловік. [1]


1. Назви

  • 1918-1921 рр.. - Українська академія наук (УАН)
  • 1921-1936 рр.. - Всеукраїнська академія наук (ВУАН)
  • 1936-1991 рр.. - Академія наук Української РСР
  • 1991-1993 рр.. - Академія наук України
  • з 1994 р. - Національна академія наук України

2. Структура Академії


Президенти НАН України
Вернадський, Володимир Іванович 1918 - 1919
Левицький, Орест Іванович 1919 - 1921
Василенко, Микола Прокопович 1921 - 1922
Левицький, Орест Іванович 1922
Липський, Володимир Іполитович 1922 - 1928
Заболотний Данило Кирилович 1928 - 1929
Богомолець, Олександр Олександрович 1930 - 1946
Палладін, Олександр Володимирович 1946 - 1962
Патон, Борис Євгенович з 1962
  • Секція фізико-технічних і математичних наук
    • Бюро Секції
    • Відділення математики
    • Відділення інформатики
    • Відділення механіки
    • Відділення фізики і астрономії
    • Відділення наук про Землю
    • Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства
    • Відділення фізико-технічних проблем енергетики
    • Відділення ядерної фізики та енергетики
  • Секція хімічних і біологічних наук
    • Бюро Секції
    • Відділення хімії
    • Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології
    • Відділення загальної біології
  • Секція суспільних і гуманітарних наук
    • Бюро Секції
    • Відділення економіки
    • Відділення історії, філософії та права
    • Відділення літератури, мови та мистецтвознавства
  • Установи при Президії НАН України
    • Видавництва
    • Книжкові магазини
    • Журнали
    • Наукові установи
    • Інші організації
  • Поради, діяльність яких забезпечується НАН України (4 Ради)
  • Ради, комітети та комісії при Президії НАН України (всього 51)
  • Наукові центри НАН України та Міністерства освіти і науки України
  • Центри колективного користування науковим обладнанням
  • Організації при Управлінні справами НАН України
  • Громадські організації

3. Інститути НАНУ


4. Історія Академії

Днем заснування Академії вважається 27 листопада 1918 р, коли відбулися установчі збори. Першим президентом Академії було обрано В. І. Вернадський, видатний вчений-геолог і геохімік, секретарем - А. Ю. Кримський. У числі перших академіків НАНУ були такі вчені як: історики Д. І. Багалій і О. І. Левицький, економіст М. І. Туган-Барановський, сходознавці А. Е. Кримський і М. І. Петров, біолог Н. Ф. Кащенко, механік С. Тимошенко та інші. З моменту утворення академії наукова діяльність успішно велася в отделах прикладної математики (під керівництвом Г. В. Пфейффера), математичної фізики (під керівництвом Н. М. Крилова), експериментальної зоології (І. І. Шмальгаузен).

З встановленням Радянської влади, в 1921 р. до складу академії увійшли "Українське Наукове Товариство" та Київська Археографічна Комісія, що працювали до цього самостійно, в 1922 р - друкарня Києво-Печерської лаври. Українська академія наук була однією з найстарішої республіканських академій за часів СРСР. Спочатку вона складалася з трьох наукових відділів: історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук, в які входили 3 інститути, 15 комісій і національна бібліотека.

З найбільш значущих досягнень академії в 30-і роки і під час Великої Вітчизняної війни: штучна ядерна реакція перетворення ядер літію на ядра гелію, прискорювач заряджених частинок, створення трикоординатний радіолокатор дециметрового діапазону; в оборонній промисловості була впроваджена високоефективна технологія автоматичного зварювання під флюсом корпусів танків , артилерійських систем та авіабомб; вченими-біологами і медиками були створені нові лікарські препарати і методи лікування поранених. [2]

У 1950 р. в інституті електротехніки АН УРСР у лабораторії професора С. О. Лебедєва була розроблена перша в континентальній Європі універсальна електронна рахункова машина. У 1960 р. за допомогою розробленої в цій же лабораторії ЕОМ "Київ" в інституті ядерних досліджень в Дубні вперше у світі проводилися експерименти з дистанційного управління технологічними процесами.

В різний час в Академії працювали багато видатні вчені:
математики Д. А. Граве, Н. М. Крилов, Н. Н. Боголюбов, Ю. А. Митропольський,
механіки А. Н. Динник, М. А. Лаврентьєв, Г.С. Писаренко,
фізики К. Д. Синельников, Л. В. Шубніков, В. Є. Лашкарьов, А. І. Ахієзер, А. С. Давидов, А. Ф. Прихотько,
астрономи А. Я. Орлов, Є. П. Федоров, А. Я. Усиков, С. Я. Брауде,
геолог П. А. Тутковський, матеріалознавці І. Н. Францевич, В. І. Трофімов,
хіміки Л. В. Писаржевський, О.І. Бродський, А. В. Думанський,
біологи і медики Д. К. Заболотний, А. А. Богомолець, В. П. Філатов, Н. Г. Холодний, І. І. Шмальгаузен, М. М. Амосов,
ботаніки В. І. Липський та А. В. Фомін,
економісти М. В. Птуха і К. Г. Воблий,
історики М. С. Грушевський та Д. І. Яворницький,
правознавець В. М. Корецький,
філософ В. І. Шинкарук,
мовознавці Л. А. Булаховський, І. К. Білодід, В. М. Русанівський,
літературознавці С. О. Єфремов та А. І. Білецький.

Світову популярність отримали українські школи електрозварювання Є. О. Патона і кібернетики В. М. Глушкова. Багато вчених, що працювали в українській академії обиралися також академіками Всесоюзної академії наук.


5. Ботанічний сад НАНУ

Ще восени 1918 р в академії велося обговорення питання про створення в Києві ботанічного саду. Ботаніком В. І. Липським (президент ВУАН в 1922-1928 роках) були розроблені наукове обгрунтування, структура, напрямки діяльності, детальний план будівництва. Але лише в 1935 р. питання про створення ботанічного саду, знову піднятий директором Інституту ботаніки Академії наук УРСР академіком А. В. Фоміним, було вирішено і почалася його закладка. Київська міська рада виділила під сад ділянку землі площею в 117 га на історичній місцевості Звіринець. У 1964 р. колекції та експозиції ботанічного саду були відкриті для вільного відвідування. У 1967 році ботанічний сад отримав офіційний статус науково-дослідного інституту.

В даний час в його складі 8 наукових відділів, лабораторія біоіндикації та хемосистематики і наукова бібліотека, досліджуються проблеми акліматизації рослин, збереження генофонду рідкісних та ендемічних видів, селекції рослин, раціональних біотехнологій, фітодизайну, алелопатії та інших напрямків теоретичної та прикладної ботаніки. Унікальний колекційний фонд Національного ботанічного саду налічує близько 11180 таксонів, що відносяться до 220 родин та 1347 родів. За різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території, рівнем наукових досліджень займає одне з провідних місць серед найбільших ботанічних садів Європи.

Ботанічний сад входить в природно-заповідний фонд України і є об'єктом комплексної охорони, відноситься до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави. Одна из главных задач ботанического сада - проведение исследований в области охраны природы, создание базы для сохранения генофонда растений и всего биологического разнообразия, а также просветительская деятельность по вопросам экологии и использования растений.

Помимо этого в структуре НАНУ также действуют ботанические сады в Донецке и Кривом Роге (остальные ботанические сады Украины подчинены Национальной академии аграрных наук или вузам).


6. Международные научные связи

Согласно официальной информации, в настоящее время НАН Украины сотрудничает со многочисленными национальными академиями, научными центрами и международными научными организациями, включая Немецкое научно-исследовательское общество (DFG), французский Национальный центр научных исследований (CRNS), национальное бюро исследований Италии (CMR), национальный совет по исследованиям Турции (TBITAK), Объединённый институт ядерных исследований, Европейский центр ядерных исследований ЦЕРН, а также ЮНЕСКО, МАГАТЭ, ВОЗ. В 1993 году по инициативе НАН Украины была создана Международная ассоциация академий наук, куда входят академии наук Азербайджана, Белоруссии, Вьетнама, Казахстана, Киргизии, Молдавии, России, Таджикистана, Туркменистана, Узбекистана и собственно Украины. [3]

В то же время, авторитетный международный научный журнал Nature указывает, что попытки создания более тесных связей между Академией и западноевропейскими учреждениями через присоединение к высокоскоростной сети передачи данных GEANT столкнулись с сопротивлением со стороны членов Академии, которые вымогали взятки. По мнению издания, руководство Академии боится конкуренции и потери влияния, поэтому блокирует участие Украины в исследовательских программах, финансируемых Евросоюзом, что происходит из-за нежелания сотрудничать с руководящими органами ЕС, а также умышленного сокрытия информации. Журнал считает, что руководство Академии препятствует интеграции Украины в Рамочную программу научных исследований ЕС (что сделало бы возможным более тесное сотрудничество украинских научных работников с зарубежными коллегами) из опасения перед "зарубежными веяниями", такими как, в частности, независимое рецензирование научных проектов и результатов исследований. [1]


7. Критика

Журнал Nature в нескольких своих материалах критически отозвался о современном состоянии НАН Украины, охарактеризовав её как "грандиозную машину воинственного старческого маразма (a leviathan of militant senility)". С точки зрения журнала, НАН Украины тормозит развитие науки на Украине, блокирует интеграцию украинской науки в общемировую, она авторитарна, коррумпирована и не заинтересована в независимой научной экспертизе своей деятельности. Конечно, отмечает журнал, учитывая весьма почтенный возраст высшего руководства Академии, время само рано или поздно решит эту проблему, однако это не произойдёт достаточно быстро для тех молодых украинцев, которые ищут возможность для продуктивной научной карьеры. Деятельность же НАН Украины в настоящее время журнал оценивает как архаичную и непродуктивную. По оценкам журнала, научный вклад всех учреждений НАН Украины соответствует примерно трети научного вклада одного Манчестерского университета. Несмотря на всё вышеперечисленное, Академия блокирует любые попытки реформирования. Это приводит к тому, что при финансировании тех или иных научных проектов их научная ценность во внимание не принимается.

В журнале упоминается случай, когда на запрос о приоритетах в деятельности Академии был получен лишь перечень имён и должностей всех нынешних академиков и письмо, в котором говорилось, что академики сами по себе являются приоритетами Академии. Деятельность Академии приводит к тому, что способные научные работники вынуждены уезжать за границу и не имеют возможности вернуться на Украину - таким образом, Академия является одной из главных причин так называемой "утечки мозгов" с Украины. [1]


Примітки

  1. 1 2 3 Nature 9.03.2006 (том 440) перевод сайта "Майдан" - maidan.org.ua/static/mai/1142165229.html
  2. Сайт академии (Укр.) - www.nas.gov.ua/aboutNASU/Pages/default.aspx
  3. Международная ассоциация академий наук - www.cemi.rssi.ru/jsae/contacts/maan.htm

Література


Национальные академии Украины
Національна академія наук України
Отраслевые академии:
Национальная академия аграрных наук Украины Национальная академия медицинских наук Украины Национальная академия искусств Украины Национальная академия педагогических наук Украины Национальная академия правовых наук Украины


Країни Европы : Наука

Австрія Азербайджан Албания Андорра Белоруссия Бельгия Болгария Босния и Герцеговина Ватикан Великобритания Венгрия Германия Греция Грузия Дания Ирландия Исландия Іспанія Італія Казахстан Латвия Литва Лихтенштейн Люксембург Республика Македония Мальта Молдавия Монако Нидерланды Норвегия Польша Португалия Россия Румыния Сан-Марино Сербия Словакия Словения Турция Украина Финляндия Франция Хорватия Черногория Чехия Швейцария Швеция Эстония

Залежні території

Азорские острова Аландские острова Гернси Гибралтар Джерси Остров Мэн Фарерские острова Шпицберген Ян-Майен

Невизнані і частково визнані держави

Республика Абхазия Республика Косово Приднестровская Молдавская Республика Республика Южная Осетия

Частично или полностью в Азии, в зависимости от проведённой границы Также в Азии
Перегляд цього шаблону Международный совет по науке
Национальные члены

Албанія Ангола Аргентина Вірменія Австралія Австрія Азербайджан Бангладеш Білорусь Бельгія Болівія Босния и Герцеговина (Академия наук и искусств Боснии и Герцеговины Академия наук и искусств Сербской республики) Ботсвана Бразилія Болгарія Буркина-Фасо Камерун Канада Карибские острова Чилі Китай (Китайская ассоциация науки и технологий Китайская академия наук) Колумбія Коста-Ріка Хорватія Куба Чехія Кот д Ивуар Дания Домініканська республіка Єгипет Естонія Ефіопія Фінляндія Франція Грузія Німеччина Гана Греція Гватемала Угорщина Індія Індонезія Иран Ірак Ірландія Ізраїль Італія Ямайка Японія Йорданія Казахстан Кенія Лаос Латвія Ліван Лесото Литва Люксембург Македония Мадагаскар Малаві Малайзія Маврикій Мексика Молдова Монако Монголія Чорногорія Марокко Мозамбік Намібія Непал Нідерланди Нова Зеландія Нігерія Північна Корея Норвегія Пакистан Панама Перу Філіппіни Польща Португалія Румыния Росія Руанда Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сейшели Сінгапур Словаччина Словенія Південна Африка Південна Корея Тихий Океан Іспанія Шрі-Ланка Судан Свазіленд Швеція Швейцарія Таджикистан Танзанія Таїланд Того Туніс Туреччина Уганда Україна Англія США Уругвай Узбекистан Ватикан Венесуела В'єтнам Замбія Зімбабве

Міжнародні союзи

Міжнародний астрономічний союз (IAU) Міжнародна організація досліджень мозку (IBRO) Міжнародний географічний союз (IGU) Міжнародний геодезичний і геофізичний союз (IUGG) Міжнародний математичний союз (IMU) Міжнародний союз фотограмметрії (ISPRS) Міжнародний союз по медицині (IUPESM) Міжнародний союз з біофізики (IUPAB) Міжнародний союз четвертинних досліджень (INQUA) Міжнародний союз антропології (IUAES) Міжнародний союз фармакології (IUPHAR) Міжнародний союз з біохімії (IUBMB) Міжнародний союз біологічних наук (IUBS) Міжнародний союз з кристалографії (IUCr) Міжнародний союз трофологию (IUFoST) Міжнародний союз лісу (IUFRO) Міжнародний союз геології (IUGS) Міжнародний союз філософії науки (IUHPS) Міжнародний союз ііммунологіі (IUIS) Міжнародний союз наук про матеріали (IUMRS) Міжнародний союз мікробіології (IUMS) Міжнародний союз науки про харчування (IUNS) Міжнародний союз фізіології (IUPS) Міжнародний союз психології (IUPsyS) Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії (IUPAC) Міжнародний союз теоретичної і прикладної фізики (IUPAP) Міжнародний союз досліджень радіохвиль (URSI) Міжнародний союз грунтознавців (IUSS) Міжнародний союз механіки (IUTAM) Міжнародний союз токсикології

Наукові асоціації

Академія наук Латинської Америки (ACAL) Комітет по дослідженню океану (ECOR) Федераціція азіатських академій (FASAS) Міжнародний арктичний науковий комітет (IASC) Міжнародна асоціація досліджень водяній енергетики (IAHR) Міжнародна картографічна асоціація (ICA) Міжнародна комісія з акустики (ICA) Міжнародна комісія з оптики (ICO) Міжнародна рада з досліджень тварин (ICLAS) Міжнародна рада наукової і технічної інформації (ICSTI) Міжнародна федерація інформаційних процесів (IFIP) Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) Міжнародна федерація товариств мікроскопії (IFSM) Міжнародна асоціація дослідників (FIG) Міжнародний фонд з науки (IFS) Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (IIASA) Международнай рада досліджень вакууму (IUVSTA) Міжнародна рада спелеології (UIS) Міжнародна водна асоціація (IWA) Тихоокеанська академія (PSA) Товариство суспільних наук (4S) Академія наук розвивається світу (TWAS)


Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Національна академія медичних наук України
Національна академія наук Азербайджану
Національна академія наук Республіки Вірменія
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Національна гвардія України
Національна спілка журналістів України
Академія наук
Національна академія філателії
Петербурзька академія наук
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru