Оксюморон

Оксюморон, оксиморон ( др.-греч. οξύμωρον - "Розумна дурість") - стилістична фігура або стилістична помилка - поєднання слів з ​​протилежним значенням (тобто поєднання непоєднуваного). Для оксюморона характерно навмисне використання протиріччя для створення стилістичного ефекту. З психологічної точки зору оксюморон являє собою спосіб вирішення незрозумілою ситуації [1] [2].


1. Приклади

  • Оксюморон часто зустрічається в поезії [3] :

І день настав. Встає з одра
Мазепа, сей страдалец кволий,
Сей труп живий, ще вчора
Стогнав слабо над могилою.

- А. С. Пушкін. Полтава

Кого покликати мені? З ким мені поділитися
Тієї сумної радістю, що я залишився живий?

- Сергій Єсенін. " Русь радянська "

Слід розрізняти оксюморони і стилістичні комбінації слів, що характеризують різні якості: так, наприклад, словосполучення "солодка гіркота" є оксюмороном, а "отруйний мед", "знайдена втрата", "солодкі муки" - стилістичними комбінаціями.


Примітки

  1. Крищук Микола. "Так" і "ні" Миколи Пунина / / "Зірка", 2002 - magazines.russ.ru/zvezda/2002/4/kry.html
  2. Коротченко Е. С. Візуальний аналог оксюморона / / Питання психології, 2006
  3. Квятковський А. П. Поетичний словник - feb-web.ru/feb/kps/kps-abc/kps/kps-1811.htm? cmd = 2 & istext = 1 / Наук. ред. І. Роднянська. - М.: Радянська енциклопедія, 1966. - 376 с. Стаття "Оксюморон"
  4. Правила життя Віктора Пелевіна - Журнал Esquire - esquire.ru / wil / pelevin