Єпископ у малому омофором

Омофор (від греч. ὦμος - Плече і φόρος - Нести), нараменнік, злучені (від ст.-слав. рамо, двоїна рамена - плече, плечі) - приналежність богослужбового облачення єпископа.

Розрізняють великий і малий омофор:

  • Великий омофор - довга широка стрічка із зображеннями хрестів, огинаючи шию, спускається одним кінцем на груди, іншим - на спину.
  • Малий омофор - широка стрічка із зображеннями хрестів, спускається обома кінцями на груди, спереду зшита або закріплена гудзиками.

Омофор надівається поверх сакоса і символізує вівцю, загублену і принесену добрим пастирем на плечах у будинок ( Лк. 15:4-7), тобто порятунок Ісусом Христом людського роду. А одягнений в нього єпископ знаменує собою Доброго Пастиря, який взяв заблудлу вівцю на плечі й відніс її до незаблудшім (тобто ангелам) в дім Отця Небесного. Також омофор знаменує благодатні дарування єпископа як священнослужителя, тому без омофору, як і без єпитрахилі, єпископ не може священнодіяти. Єпископ здійснює всі богослужіння у великому омофор, крім більшої частини літургії, яку здійснюють в малому омофором.


Література


Стаття заснована на матеріалах Православної енциклопедії "Древо".