Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Париж


Collage Paris.jpg

План:


Введення

Париж ( фр. Paris [Paʁi] (i) / Парі /) - столиця Франції, найважливіший економічний і культурний центр країни, розташований в північній частині центральної Франції, в регіоні Іль-де-Франс на берегах річки Сени. Крім того, Париж має велике міжнародне значення - тут знаходяться штаб-квартири ЮНЕСКО, ОЕСР і Міжнародної торгової палати.


1. Географія

1.1. Топографія

Медальйон паризького меридіана на паризькій бруківці

Місто розташоване в центрі Паризького басейну, приблизно 65 м над рівнем моря. Межі житлових кварталів Парижа окреслені кільцевою автодорогою протяжністю 35 кілометрів, з урахуванням Венсенського і Булонського лісів, находящіxся до востокy і на захід від міста відповідно, які також відносять до території Парижа, периметр міста складе 54,74 км [2]. Площа міста складає 105 км , якщо включати площу цих парків, і близько 87 км без них, таким чином займаючи 113 місце серед комун Франції та складаючи 0,02% площі країни [3]. Межі міста не змінювалися з 1860 року [4].

У поперечнику зі сходу на захід місто досягає 18 км, з півночі на південь - 9,5 км [2].

Найвища точка міста (128,21) - в районі Монмартра, на тротуарі на розі між стіною паркану біля будинку за адресою 2, rue de Mont Cenis і будівлею за адресою 4, rue de Mont Cenis [2].

Абсолютний мінімум висотний (30,5 м) знаходиться в 15 окрузі на перетині вулиць Leblanc і St. Charles [2].

Паризький меридіан довгий час був нульовим меридіаном на французьких картах. Лінія паризького меридіана відзначена зараз орієнтованими з півночі на південь 135 пам'ятними бронзовими відмітками на мостових, тротуарах та будівлях (на іл. Ліворуч), діаметром 12 см, з вигравіруваним на них ім'ям Франсуа Араго, астронома і політика 19 століття. На цій лінії знаходиться і Паризька обсерваторія [5]. Нульовий кілометр, від якого відраховуються всі дорожні відстані у Франції знаходиться на площі перед Собором Паризької богоматері.

Антипод Парижа розташований у водах Тихого океану, на південному сході від Нової Зеландії, неподалік від островів Антиподів [5].


1.2. Клімат

Зима в Парижі

Метеоспостереження в Парижі ведуться безперервно починаючи з 1873 року з метеостанції в парку Монсурі. Париж розташовується в зоні умеренного климата, на стыке двух противопоставленных друг другу климатических явлений: близость к морю и вследствие этого теплые и влажные воздушные массы и вторжение холодного континентального воздуха, чаще всего с севера и северо-востока [6]. Средняя годовая температура составляет 12,0 C, самый холодный месяц - январь (4,7 С), самый жаркий - июль или август (20 С), среднее годовое количество выпавших осадков - 600 мм [6]. Наиболее дождливый месяц - май (64,9 мм), наименьшее количество осадков выпадает в феврале - 43,7 мм [6]. По многолетним наблюдением, в год случается 111 дождливых дней, 18 дней - ливневые дожди с грозами, 11 дней в году выпадают осадки в виде снега [6]. Мікроклімат Парижа, обумовлений скупченістю і забрудненням, відрізняється температурою повітря (в середньому на 2 C вище середньої температури по регіону, різниця може доходити до 10 C), зниженою вологістю, меншою світлістю в денний час і світлішими ночами. Направление господствующего ветра в соответствии с розой ветров, построенной по данным наблюдений станции Mto-France - юго-западное [6].

Самым жарким за историю метеонаблюдений днём в Париже было 28 липня 1947 года, когда термометры поднялись до 40,4 C [7]. Самая низкая температура была зарегистрирована 10 грудня 1879 года - −23,9 C [6]. Самая резкая перемена температуры в течение 24 часов - 31 декабря 1978 года : температура упала с +12 C до −10 C. Самый сильный ветер - 169 км/ч, декабрь 1999 года) [8]. Понижение температуры ниже 0С считается холодом, а ниже −10С - экстремальным, в этот период мобилизуются социальные службы города для помощи бездомным [9].

Клімат Парижа (1961-1990)
Показник Янв Фев Березень Квітень Травень Июн Июл Серпень Вересня Жовтні Ноя Грудень Рік
Абсолютный максимум, C 15,3 20,3 24,7 27,8 30,2 34,4 35,4 39,3 32,7 28,0 20,3 17,1 39,3
Середній максимум, C 6,3 7,9 11,0 14,5 18,1 21,6 23,9 23,6 20,8 16,0 10,1 7,0 15,1
Середня температура, C 4,2 5,3 7,8 10,6 14,3 17,4 19,6 19,2 16,7 12,7 7,7 5,0 11,7
Середній мінімум, C 2,0 2,6 4,5 6,7 10,1 13,2 15,2 14,8 12,6 9,4 5,2 2,9 8,3
Абсолютний мінімум, C -13,9 -9,8 -8,6 −1,8 2,0 4,2 9,5 8,2 5,8 0,4 -4,2 −25,6 −25,6
Норма осадков, мм 55 45 52 50 62 53 58 46 53 55 57 55 642
Джерело: Relevs Paris-Montsouris 1961-1990

1.3. Екологія

Воздушный шар над Парижем, указывающий на состояние воздуха

Как и в любом другом крупном городе, состояние окружающей среды испытывает на себе факторы жизнедеятельности многомиллионного населения. Згідно зі статистикою, столиця Франції і прилеглий Паризький регіон входять до першої сотні найбільш густонаселених агломерацій на планеті [10]. В черте города число объектов промышленности невелико вследствие процесса деиндустриализации, начавшегося в середине 20 века, благодаря чему загрязнение почв не является острой проблемой [11], тем не менее шумовое загрязнение, транспортные выхлопы - главные проблемы экологии этого города, следует прибавить к этому также дефицит парковых зон во французской столице и отставание по этому показателю от других крупных европейских городов (14,5 м2 на человека) [12]. С 2002 года повсеместно в Париже существует практика сортировки мусора [13]. Велика увага приділяється чистоті повітря, так, наприклад, над Парижем запускається кожен день видимий в радіусі 40 км повітряна куля, колір якого змінюється в залежності від якості повітря [14]. Крім того, спостереження за станом повітря в місті з 1979 року перебуває у веденні організації AIRPARIF, рівні забруднення за шкалою від 1 до 10 афішуються на багатьох електронних табло міста [15] [16]. Згідно з офіційними даними, якість повітря значно покращився за останнє десятиліття за багатьма параметрами [17]. Що стосується річкової екосистеми, ще два десятиліття тому екологічний стан Сени залишало бажати кращого, чому може свідчити масовий мор риби в 1990 і 1992 роках, в 1988 році Жак Ширак, будучи мером Парижа, заявив, що через 5 років в Сені можна буде купатися [ 18], і дійсно, за останні роки якість води в Сені покращився за багатьма параметрами настільки, що сьогодні в її водах у межах міста мешкає близько 28 видів риб [19]. Большое внимание уделяется зелёным насаждениям, увеличению их разнообразия, благодаря чему Париж считается одной из наиболее зеленых столиц Европы, ведь в городе насчитывается около 487 000 деревьев [20], самому старому из которых (Робиния псевдоакация) в сквере Вивиани в 5 округе, посаженному при Генрихе IV, - более 400 лет [21]. Oзеление происходит даже на крышах, так согласно плану Biodiversit, планируется создать 7 гектаров зеленых насаждений на парижских кровлях [22]. В городе также предпринимаются попытки борьбы с шумовым загрязнением, основная причина которого - автомобильный транспорт. Например, планируется использовать звукоизоляционные технологии в жилых домах, в дорожном строительстве, ограничение максимальной скорости движения в центре, ужесточить санкции против мотоциклистов [23]. Тим не менш, відповідно до статистики 54% опитаних парижан турбує шум, а житло 150 000 чоловік виходить вікнами на вулицю, де рівень шуму перевищує 70 дБ [24]. До всього іншого, Париж також сумно відомий великою кількістю собачих екскрементів на своїх мостових [25].

Сена - основний водний ресурс Парижа

В конце 2000-х годов в городе на крышах зданий (даже на Гранд Опера) установили около 300 ульев. Сообщается, что съём мёда с них выше, чем в среднем по Франции, из-за более низкого содержания пестицидов в воздухе столицы [26].


1.4. Гидрография

Сена виявилася найважливішим фактором для створення та розвитку міста, початок якому поклали численні в той час острови на річці. Из островов, лежащих в черте города, наибольший интерес представляет Остров Сите. Заселённый ещё в античные времена, он является колыбелью Парижа. Именно здесь находятся многие исторические памятники, такие как собор Парижской Богоматери, Сент-Шапель, Консьержери.

Традиционно разбиение города на правый берег (торговая, деловая часть города) и левый берег (культурная, образовательная часть города).

Длина Сены в черте Парижа - 12,78 км, глубина её варьирует от 3,8 м (вблизи моста Насьональ) до 5,7 м (у моста Мирабо), ширина русла от 30 м (набережная Монтебелло до 200 м - у моста Гренель). Самый низкий уровень воды в истории - 26,39 м, отметка с историческими уровнями воды находится на стене набережной острова Святого Людовика. Скорость течения воды - 2 км/ч, мощность потока - 273 м3/с, средняя температура - 14,1С [27]. Крім річки в межах міста також є канали: Сен-Мартен, Сен-Дені і УРК загальною протяжністю 7,6 км [28]. Минулого Париж неодноразово страждав від паводків, останнє масштабна повінь сталася в 1910 році, сучасне місто приховується від паводків системою водосховищ вгору по Сені, а також підвищенням рівня набережних [29].

Сена. Вид на Мост Искусств и остров Сите. Справа - здание Института Франции.

2. Історія

План Лютеции

2.1. Основание города

Город был образован в середине III века до н. э. [30] из кельтского поселения Лютеция племени паризиев на месте современного острова Сите. Сучасна назва міста походить від імені цього племені. Первое письменное упоминание о Лютеции встречается в 6-ой книге Юлия Цезаря о войне с Галлией в 53 г до н. е..

Когда в 52 году до н. е.. римляне после первой неудачной попытки во второй раз попытались подойти к городу, паризии подожгли Лютецию и разрушили мосты. Римляни залишили їм острів і побудували на лівому березі Сени нове місто. Там они возвели термы, форум и амфитеатр. В Римской империи город не имел большого влияния.


2.2. Середні століття

План Парижа, 1223

Правление римлян закончилось к 508 году с приходом франков.

При Филиппе II Августе была усилена оборона города: в 1190 году была построена городская стена на правом берегу Сены, а в 1210 году - на левом берегу. В это же время на западной окраине Парижа возводится крепость Лувр.

Начиная с XI века Париж - один из центров европейского образования, в первую очередь религиозного. В XIII веке, в результате разногласий среди преподавателей, на левом берегу (современный Латинский квартал) открывается ряд "независимых" коллежей, прародителей современной Сорбонны.

В XIV веке город обносится ещё одной стеной на правом берегу, на месте сегодняшних Больших Бульваров.


2.3. Новий час

Взятие Бастилии

Во времена Людовика XIV королевская резиденция переехала в Версаль, однако Париж по-прежнему оставался политическим центром Франции, благодаря растущему населению и ведущей роли Парижа в экономике страны.

В 1844 году вокруг города строится третья крепостная стена, на месте сегодняшней кольцевой дороги вокруг города. В ближайших окрестностях города были возведены укрепления длиной 39 км с 16-ю фортами, в то время это было самым большим защитным сооружением в мире.

Во второй половине XIX века в Париже проходит 5 из 21 Всемирных выставок, что хорошо отражает культурное и политическое влияние города.

Після заходу Второй империи и захвата Парижа немецкими войсками Парижская коммуна, состоящая из рабочих, ремесленников и мелких буржуа, выступила против временного консервативного правительства республики.

В 90-е годы XIX столетия и первое десятилетие XX века, известные также как " Прекрасная эпоха ", Франция переживала небывалый подъём и экономическое развитие.

В годы Второй мировой войны город был занят немецким вермахтом, оккупация продлилась до конца августа 1944 года.

В Париже начались массовые беспорядки мая 68-го года, приведшие, в конечном счёте, не столько к смене правительства, сколько к коренному переделу общества, смене менталитета французов.


3. Населення

Динаміка зміни
населення Парижа

1150 50000
1200 120000
1328 200000
1365 275000
1422 100000
1500 150000
1565 294 000
1590 300000
1637 415000
1680 515000
1750 576 000
1789 650 000
1801 547 800
1810 714600
1851 1053000
1872 1851702 [31]
1881 2240000
1901 2 714 000
1926 2 871 000
1954 2850000
1975 2 300 000
1999 2125000
2007 2 143 000
Des villages Cassini

На территории Парижа проживает 19,2 % населения региона Иль-де-Франс и 3,5 % населения Франции [3]. Таким чином Париж є самим густонаселеним районом Франції з середньою щільністю населення 20433 чол. / км . Щільність населення варіюється в залежності від округу. Округа с наименьшей плотностью населения - 12-й (8 370 чел./км) за счёт включения в территорию округа Венсенского леса и 1-й (9 228 чел./км). Наиболее густонаселённым считается 11-й округ с плотностью населения более 40 000 чел./км [32].


3.1. Демографические данные

В античные времена и Средние века из-за многочисленных войн, эпидемий и массового голода число жителей зачастую резко падало. Например, во время эпидемии холеры в 1832 году умерло примерно 20 000 человек.

Індустріалізація XIX століття привела до значного росту населення. В 1921 кількість населення становила 3 мільйони, ця цифра досі є рекордною за всю історію Парижа. В даний момент в Парижі проживає трохи більше двох мільйонів чоловік.

Зворотна ситуація спостерігається в передмістях за рахунок їх розширення - в 1921 році тут проживало 4,85 мільйона чоловік, у 2006 - вже 11600000.

За рахунок того, що після виходу на пенсію більшість парижан переїжджають в передмістя і на південь Франції, Париж є досить "молодим" містом. Тут проживає велика кількість неодружених (незаміжніх) (51,5% усього населення міста) [33] - середня паризька сім'я складається з 1,88 людина [34]. Сумарний коефіцієнт народжуваності становить 1,64 - велика частина паризьких сімей має лише одну дитину [35]. На 2004 коефіцієнт народжуваності склав 14,8, коефіцієнт смертності - 6,6. Таким чином природний приріст населення склав + 8,1, а загальний + 2,1 [36].


3.2. Етнічний склад

В даний час в Парижі проживають близько 310 000 іноземців, що становить 14,5% населення Парижа [37]. Лише третина з них - вихідці з ЄС [38]. Здебільшого це іммігранти з Португалії, Алжиру, Марокко та інших країн Європи і Африки.

3.3. Іммігранти

Африканський квартал в 18 округів

Можна стверджувати, що столиця Франції є місцем зіткнення багатьох культур. Так, за даними перепису 1999 19,4% населення Парижа були народжені за кордоном. 4,2% виявилися іммігрантами, що прибули недавно (1990-1999 рр..), В більшості своїй з Китаю і африканського континенту. Крім того, близько 15% парижан є мусульманами. Перша хвиля імміграції, що хлинули У Париж припала на 1820 р. у зв'язку з масовим переїздом німецьких селян біжать від сільськогосподарського кризи, що охопила Німеччину. З тих пір аж до наших днів хвилі імміграції періодично накочують на це місто: протягом XIX століття в Париж тягнуло італійців та євреїв з Центральної Європи, у французьку столицю кинулася російська аристократія після революції 1917 р., в період між двома світовими війнами прийшла черга поляків , потім етнічних французів з колишніх колоній - нових незалежних держав, в 1950-1970 рр.. сюда направились испанцы, итальянцы, португальцы, выходцы из стран Магриба, стран Юго-Восточной Азии. Місце проживання іммігрантів в чому визначається їх етнічною приналежністю. Так чернокожие иммигранты из Африки, в большинстве своем проживают в 18 и 19 округах (в особенности, в квартале Шато Руж), в квартале Бельвиль - китайцы и выходцы из северной Африки. 13 округів відомий своїм китайським кварталом, а американці облюбували аристократичний 16 округів.


3.4. Релігія

80 % населения христиане, 75 % относят себя к католикам, большинство из них - католики латинского обряда, некоторые - приверженцы армянского и византийского обрядов. Мусульманское население сконцентрировано в 11, 18, 19 и 20 округах. Парижская мечеть, расположенная в 5 округе, открыта для прихожан с 1926 года [39]. Всего в Париже насчитывается 94 католических общины, кроме того 15 православных церквей, 21 синагога (в Париже проживает 220 000 иудеев), 2 мечети (для 50 000 мусульман, большей частью суннитов), Армянская Апостольская церковь на улице Гижон.

, Административное деление Парижа.


4. Административное деление

20 округов Парижа

Иногда Париж называют фр. Paris intra-muros (дословно: "внутри стен"), а Париж вместе с ближайшими пригородами (Парижская агломерация) - Grand Paris (фр.) ("Большой Париж").

Париж делится на 20 муниципальных округов, пронумерованных от центра к периферии по спирали по часовой стрелке, которым присвоены почтовые индексы от 75001 до 75020 [40]. Каждый округ в свою очередь разделён на четыре квартала, в каждом из которых есть своё отделение полиции.


5. Політика

5.1. Органы власти

Бертран Деланоэ, мэр Парижа

С марта 2001 года мэром Парижа является Бертран Деланоэ от Социалистической партии Франции. В 2001 году за него проголосовали 92 из 163 членов городского совета в то время как его конкурент Жан Тибери получил всего лишь 12 % голосов. В марте 2008 года Деланоэ был повторно избран на пост мэра города.


5.2. Міста-побратими

Города-побратимы [41] :

Список партнёрских городов - в статье Мэрия Парижа

6. Економіка

Деловой квартал Парижа Дефанс

Париж - важнейший экономический центр Франции, здесь производится 10 % ВНП страны [42]. Почти четверть всех производственных предприятий страны открыли в метрополии свои офисы и штаб-квартиры. В городе создано 349 000 предприятий [43] c 1,64 млн рабочих мест в общей сумме, что в пересчете на всех трудоспособных парижан составляет 1,5 рабочего места на человека [33]. Тем не менее, число безработных парижан составляет 8,7 % что однако ниже чем в целом по стране (9,3 %), по данным на конец 2010 года [44].

Основная масса (85 % [45]) рабочих мест Парижа относится к сфере обслуживания. Несмотря на то, что промышленность активно выводится за черту города, она продолжает предоставлять около ста тысяч рабочих мест. Примерно столько же рабочих мест приходится на мелкие предприятия, занятые в области сервиса (35 %), производства (30 %), строительства (20 %) и питания (15 %).

Развит туристический бизнес, В среднем в год французскую столицу посещают 27 млн туристов, что в 12 раз больше численности населения города [46]. B 2007 году китайские туристы потратили 79 млн евро в парижских магазинах такс-фри, японцы - 87 млн евро, русские - 72 млн евро, и американцы - 71 млн евро [47].

Видавництво Le Figaro

В Париже расположилась большая часть французских банков, страховых компаний и прочих финансовых предприятий. Основные французские телекоммуникационные компании также расположены главным образом в Париже: Vivendi Universal, Groupe Lagardre, Groupe TF1. В Париже находятся также издательства крупнейших ежедневных газет " Le Figaro ", " Le Monde ", " Libration ", и множество других издательств.

Сегодня Париж (вместе с открытым в 50-60-е годы в пригороде Парижа деловым центром Дефанс) является одним из важнейших торговых центров Европы.

Благодаря сосредоточению французских и международных фирм в городе, Париж обеспечивает примерно треть ВВП страны. Уровень безработицы в городе соответствует среднему уровню безработицы Франции.


7. Транспорт

Парижская кольцевая дорога

7.1. Дорожный транспорт

Париж - крупный транспортный узел страны. Исторически основные дороги страны радиусами расходились от столицы, и до сегодняшних дней эти радиусы чётко видны на автомобильной карте Франции. От Парижа радиусами сходятся дороги со всех возможных направлений: А1 из Лилля, А4 из Реймса, А5 из Дижона, А6 из Лиона, А77 из Невера, А10 из Орлеана, А13 из Руана и А16 из Амьена.

Непосредственно вокруг города построена кольцевая автомагистраль, имеющая от 2 до 4 полос движения в каждую сторону. Ещё две кольцевые дороги - A86 и A104 [48] - позволяют транзитному транспорту объехать Париж, не заезжая в город.


7.2. Авиатранспорт

Рядом с Парижем расположены два крупных международных аэропорта, которые соединяют Иль-де-Франс с 529 городами в 136 странах мира, цифры пассажиропотока которых выводят регион на пятое место в мире и второе место в Европе. [49] :

  • " Шарль де Голль " с 58,2 млн пассажиров в год (данные 2010 года) является вторым в Европе по объёму пассажироперевозок (после лондонского аэропорта Хитроу).
  • " Орли " с 25,2 млн пассажиров (данные 2010 года) стоит на 11-м месте в Европе. Примерно половина трафика аэропорта приходится на внутренние рейсы.

В ведомстве компании Aroports de Paris находится также 12 мелких аэропортов и аэродромов окрестностей Парижа, в том числе:

Бюджетные авиакомпании могут использовать находящиеся на некотором удалении от Парижа аэропорты для своих "парижских" рейсов:

  • Аеропорт Ватри ( фр. Aroport Paris - Vatry , 140 км на восток от Парижа).
  • Аэропорт Бовэ (фр. Aroport de Beauvais-Till , 80 км на север от Парижа).

7.3. Залізничний транспорт

Вокзал Сен-Лазар, перед ним - вход на 14-ю линию метро

Железнодорожные линии парижских вокзалов соединяют столицу со всеми регионами Франции и соседними странами. Скоростные поезда доставляют пассажиров в считанные часы в крупнейшие города и столицы соседних государств (Париж-Брюссель - 1 час 20 мин, Париж-Лондон - 2 часа 20 мин, Париж-Амстердам - 3 часа 15 мин) [50]. Связь между вокзалами хорошо налажена с помощью общественного транспорта.

Для грузоперевозок используются вокзалы Лё Бурже, расположенный в одноименной коммуне, и Vaires, с идущей от него Большой кольцевой дорогой ( Grande Ceinture).

Весной 2011 года в РЖД началось обсуждение проекта запуска международного поезда Москва - Париж, проходящего через Берлин. Поезд будет формироваться российской стороной, планируемое время в пути составляет 41 час. [51]


7.4. Громадський транспорт

RER в парижском аэропорту им. Шарля де Голля

Общественный транспорт французской столицы представлен подземными видами (метро и RER) и надземными (автобус и трамвай), а также водным (Voguo) и сетью велопроката Vlib и конечно же такси, коих в городе 16 623 [52].

Основной оператор парижского общественного транспорта - RATP (фр. Rgie Autonome des Transports Parisiens), в чьем ведении находятся все линии метро и автобусные маршруты, три линии трамвая и две линии RER [53]. Трамвайная линия T4 и большинство линий RER обслуживаются французскими железными дорогами (SNCF).

Поїзд парижского метро пересекает Сену

Самым удобным и быстрым транспортом Парижа считается метро, открытое в июле 1900 года и состоящее из 14 линий общей протяжённостью 212,5 км с 300 станциями и фуникулером Монмартра [54], что делает его сеть самой плотной в мире, в городе нет места, удаленного от ближайшей станции метро более чем 500 метров [55]. С 1998 года в системе функционирует 14 линия - первая в мире автоматическая линия метрополитена [56].

Идея создания скоростной сети RER возникла в 1960-х годах в связи со стремительным ростом пригородов Парижа, не охваченных метрополитеном [57]. Сегодня cеть RER (региональное экспресс-метро) - 5 линий пригородных электричек (A, B, C, D, E), проходящиx через центр Парижa, с узловых станций RER осуществляется удобная пересадка на линии метрополитена.

Пункт проката велосипедов на площади Бастилии

З 1992 года в связи с возросшей плотностью транспортного потока возникла необходимость возродить в Париже трамвайные линии, прекратившие существование в 1937 году [58]. Непосредственно из всей сети трамвая региона Иль-де-Франс в границах города проходит лишь одна весьма популярная среди парижан линия трамвая (Т3), в то время как остальные функционируют в пригородах. Hа 2012 год запланировано продление линии [59].

Автобусная сеть в Париже существует с 1906 года, сегодня она насчитывает 60 маршрутов [60], а также ночные автобусы Noctilien [61]. Некоторое время в Париже существовали троллейбусы. Их расцвет пришёлся на годы оккупации, но в 1966 году троллейбусная сеть была ликвидирована.

З 2007 года действует сеть автоматических пунктов проката велосипедов - Vlib', состоящей из 1450 пунктов проката через каждые 300 метров. По утверждению представителя парижской мэрии, это самый быстрый способ перемещения в черте города, которому уступает даже метро и автомобили [62].

С 2008 года действует сеть катамаранов Voguo между Аустерлицким вокзалом и Мезон Альфором [63] [64].

На всех видах транспорта в черте города принимается билет Ticket t+ [65], однодневные абонементы Mobilis [66] и Ticket jeune Week-end для лиц моложе 26 лет [67], а также одно- или многодневный абонемент Paris Visite [68] или проездной билет Navigo [69].


8. Образование и наука

Самые престижные учебные заведения Франции находятся в её столице.

Самый известный Парижский университет - Сорбонна - был основан в 1257 году Робером де Сорбон с целью обучить несколько десятков бедных студентов богословию [70]. Довольно быстро Сорбонна (своё название университет получил лишь в XIV веке) стала самым крупным и престижным образовательным учреждением Парижа и Франции. Вокруг Сорбонны образовался знаменитый Латинский квартал, чьё название затем распространилось и на студенческие кварталы других городов. В 1968 году Парижский университет был реформирован и разделён на 13 независимых вузов, 5 из которых сейчас располагаются в пригородах Парижа [71].

Овальный зал в старом здании Национальной библиотеки

В Париже также расположен Институт Франции ( Institut de France), состоящий из 5 академий, главной и самой престижной из которых считается Французская Академия, ставшая частью Института в 1803 году. Французская Академия произошла из парижского литературного кружка, основанного в 1629 году Валентэном Конраром. Статус государственного научного учреждения Академия получила В 1635 году [72].

Другими престижными учебными заведениями являются Коллеж де Франс, Политехническая школа, Высшая нормальная школа, Католический институт, Горный институт и Национальный институт управления.

Самая большая библиотека Парижа - Национальная библиотека Франции, основанная в 1368 году королём Карлом V из своей личной библиотеки в Лувре. На момент основания библиотека насчитывала всего 911 манускриптов, так как в те времена было принято уничтожать после смерти монарха все его документы. Этот обычай нарушил Людовик XI, с которого и началось расширение фонда. В 1988 году президент Франсуа Миттеран объявил о строительстве нового здания Национальной библиотеки по проекту архитектора Доминика Перро. Сейчас библиотека насчитывает более 10 миллионов печатных изданий [73].


9. Архітектура

Эйфелева башня в свете восходящего солнца
Жилой дом, 7 округ Парижа


Внешний вид современного города был задан в середине XIX века в результате грандиозной перестройки. Многие века до этого он представлял собой лабиринт узких улиц и деревянных домов. В 1852 году по плану усовершенствования города, задуманному бароном Османом, были разрушены целые кварталы ветхих построек, а на их месте появились широкие проспекты и выстроенные в единую линию каменные здания в неоклассическом стиле, столь характерные для новой эпохи буржуа. Принципы градоустройства времён Наполеона III и сейчас не потеряли своей актуальности: высота и размеры зданий подчиняются единому закону равномерности, и с середины XIX в. было сделано всего лишь несколько исключений из правил. Благодаря этому Париж остается "плоским".

Типичным для архитектуры Парижа является особый вид особняков - htel particulier. Такой особняк представляет собой богатый частный дом П-образной формы с внутренним двором и садом с тыльной стороны средней части здания. Большинство построек были выполнены в XVII-XVIII веках, для построек XVIII века отличительной чертой является замкнутый со всех четырёх сторон двор. Наиболее внушительный пример тому - здание Пале Рояль, королевского дворца с внутренней площадью, фонтаном и парком. Большинство сохранившихся городских особняков расположены в квартале Маре, к примеру Отель Субиз, Отель Сале и Отель Карнавале.

Неизменные границы города, его чёткий план устройства и нехватка места для нового строительства постепенно превратили город в действующий и живущий музей. Ради сохранения великого наследия законы затрудняют постройку новых зданий и коммуникаций в центре, поэтому значительное число деловых организаций переехало или планирует переезд в удобные пригороды. Уже сейчас за пределами исторического города находятся бизнес-район Дефанс, крупный продовольственный рынок (район Ранжис), важные образовательные учреждения (Политехнический институт), научные лаборатории, спортивные сооружения (стадион Стад де Франс) и даже министерства (к примеру, Министерство транспорта). Все они, однако, удобно соединены с центральной частью Парижа линиями метрополитена.

Район Дефанс, расположенный на северо-западе Парижа.

9.1. Цікаві

В Париже находится огромное количество достопримечательностей, к числу которых относятся не только архитектурные постройки, но также и улицы, мосты и площади.

Триумфальная арка

Одна из самых известных достопримечательностей - это ажурная металлическая Эйфелева башня, построенная по проекту инженера Эйфеля. Башня задумывалась как временная постройка, служащая входом на Всемирную выставку 1889 года. Но она не только пережила само это мероприятие, но и стала с тех пор истинным символом города.

На севере и на юге от Эйфелевой башни над линией горизонта возвышаются базилика Сакре-Кёр, построенная на вершине холма Монмартр, и одинокая башня Тур Монпарнас, особенно выделяющаяся на фоне своего "плоского" района.

Историческая ось памятников архитектуры пересекает город из центра на запад. Начинаясь от знаменитого на весь мир музея Лувр, она продолжается через сад Тюильри, проспект Елисейские поля до Триумфальной арки, построенной в XIX веке в центре площади Звезды. В 1960-х гг. на продолжении линии был построен квартал Дефанс, центром которого стала Большая арка Дефанс.

В самом центре исторической части находится Дом инвалидов, в котором расположен военный музей, здесь же покоятся останки Наполеона Бонапарта. Тут же и бывшая церковь Пантеон, охраняющая вечный покой некогда знаменитых французских деятелей.

Ещё одно напоминание о пылавших боях за свободу французского народа - статуя Свободы, установленная на Лебедином острове. Оригинал этой статуи был подарен Соединённым Штатам Америки в 1886 году, и с тех пор встречает путешественников в порту Нью-Йорка.

Исторический центр города - острове Сите, где находятся две самых знаменитых церкви Франции: Собор Парижской Богоматери и Святая капелла. Рядом с островом Сите расположен ещё один остров - Сен-Луи, известный своим мороженным, признанным одним из лучших в мире. [74]

Архитектурные направления XX века оставили городу такие памятники как Культурный центр имени Жоржа Помпиду, в котором сейчас расположен музей современного искусства, новое здание оперы на площади Бастилии, торговый центр Ле-Аль, построенный на месте " Чрева Парижа ", а также район Дефанс, представляющий собой архитектурный комплекс из небоскрёбов и зданий и сооружений с авангардными формами.

Представляет также несомненный интерес парковый ансамбль Научно-промышленный городок, в котором находится крупный музей науки и техники.

Див також Список парижских дворцов, Список самых высоких зданий региона Иль-де-Франс, Список улиц Парижа


9.2. Кладбища

За сформованою християнської традиції покійних намагалися ховати на прилеглій до церкви землі. У 1786 році через міркувань суспільної гігієни було вирішено припинити поховання на переповнених цвинтарях при церквах в центрі міста та їх закрити, a останки з цих кладовищ перенести в підземні каменоломні вироблені на південь від Парижа [75] (сучасні Катакомби Парижа в 14 окрузі) [76]. Відкриття найбільших паризьких кладовищ відноситься до початку 19 століття, епохи правління Наполеона I [77]. Розвиток міста призвело до того, що ці кладовища, що знаходилися колись на околицях, виявилися свого роду зеленим оазисом спокою в центрі різних кварталів галасливої ​​столиці. Всього в Парижі налічується 14 кладовищ і, згідно зі статистикою, на них росте близько 34 000 дерев [78]. Багато великих людей Франції і всього світу знайшли свій останній притулок на кладбіщe Пер-Лашез, сьогодення некрополі-музеї похоронного мистецтва 19 століття під відкритим небом [79], кладовище Монмартра, лабіринту на 11 гектарах [80], Монпарнас, завдяки своїй суворій плануванні здобув назву "бухти спокою" [81] і цвинтарі Пассі, невелике, але з найвищою щільністю знаменитостей на квадратний метр [82].


10. Культура та дозвілля

10.1. Париж у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Набережні Сени

Набережні Сени в 1991 році [83] увійшли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Приміські Палац Фонтенбло [84] і Версальський палац [85] були внесені в список в 1979 і 1981 році відповідно.


10.2. Музеї

Відкритий в 1793 в колишній резиденції французьких королів музей Лувр складається з 8 тематичних відділів де на площі 60 600 м2 представленa одна з найбільших світових колекцій, що складається з 35000 експонатів - шедеврів західноєвропейського мистецтва середніх віків аж до 1848 року, а також античних цивілізацій давніх єгиптян, стародавніх римлян, етрусків, цивілізацій близького сходу і мистецтва ісламських народів [86]. Саме в ньому зберігаються такі світові шедеври, як Мона Ліза (Джоконда) і Венера Мілоська.

Лувр з підсвічується скляною пірамідою, що слугує головним входом у музей

Музей Орсе розташувався в приміщенні колишнього залізничного вокзалу Орсе на березі Сени. Вокзальне будівля була побудована за проектом Віктора Лалу в 1900 для сполучення між Парижем і Орлеаном, однак було закрито у 1939. У 1980-х роках під керівництвом Гаї Ауленте будівлю переробили під новий музей. Музей Орсе насамперед знаменитий колекцією французьких імпресіоністов. Разом з тим тут виставляються картини, скульптури, фотографії та меблі періоду 1848-1914 років.

Побудований в 1977 за проектом Ренцо Піано, Річарда Роджерса і Жанфранко Франчіні Культурний центр Жоржа Помпіду є головним центром сучасного мистецтва Франції. У будівлі знаходиться не тільки музей сучасного мистецтва, а й бібліотека, кінозали, книжкові магазини і студії дитячої творчості. Примітно сам пристрій будівлі - вся інфраструктура (ліфти, вентиляційні шахти, ескалатори) винесена назовні і розфарбована в яскраві кольори.

Музей Пікассо містить всього лише близько 250 картин, але є одним з найкрасивіших музеїв Парижа. Експозицію складають роботи самого Пікассо, а також зібрана ним колекція робіт інших художників - Жоржа Брака, Поля Сезанна, Анрі Матісса і Амедео Модільяні. Музей розташувався у відбудованому в 1656-1659 роках особняку Салі в кварталі Маре.

У середньовічному палаці абатів Клюни зараз знаходиться Музей Середньовіччя ( Музей Клюні) з колекцією середньовічних предметів мистецтва. Звідси можна потрапити в збереглися руїни терм галло-римського періоду. У вересні 2000 поруч з будівлею музею був розбитий середньовічний сад (jardin mdival) площею 5000 м .

До Всесвітній виставці 1900 року в якості виставкових залів був спроектовані Великий і Малий палаци. У Великому палаці не тільки виставляються предмети мистецтва, але також і проходять різні ярмарки-виставки, наприклад, автомобільна виставка Mondial de l'automobile de Paris. У Малому палаці знайшли місце колекції живопису французького та італійського Ренесансу, а також картини фламандських і голландських майстрів.


10.3. Театри

Паризька опера внесла значний внесок у розвиток оперного мистецтва. Сьогодні в Парижі два оперних театру: Опера Гарньє, відома також як "Гранд Опера", і Опера на Бастилії. Правда, яка в 1875 і названа по імені архітектора Опера Гарньє, площею 11 237 м , є найбільшим оперним театром у світі. Нова Бастільская опера існує лише з 1989. З моменту відкриття нової опери програє в технічному оснащенні Палац Гарньє використовується головним чином для балетних вистав і класичних оперних спектаклів.

Знаменитий театр Комеді Франсез виник в 1680 з злиття колишнього театру Мольєра Illustre Thtre з кількома театральними трупами. Серед акторів, що грали на сцені Комеді Франсез, були такі відомі особистості, як Сара Бернар і Жан-Луї Барро. Сьогодні театр виступає в основному з класичним репертуаром.


10.4. Кабаре

Для шанувальників вар'єте в Парижі відкрита велика кількість кабаре. Найбільш відомі з них - Мулен Руж, Лідо, Крейзі Хорс і Парадиз Латин в Латинському кварталі.

Одним із символів Парижа вважається реклама кабаре "Tournee du Chat Noir" намальована Теофілом Стейнленом в 1896. Кабаре знаходилося в богемному районі Парижа - Монмартрі.


10.5. Кінематограф

Кінематограф як видовищне мистецтво народився саме в Парижі - 28 грудня 1895 в "Гран-кафе" на бульварі Капуцинів відбувся перший публічний показ "Сінематограф братів Люм'єр ".

Див також Французька синематека, Список фільмів, знятих в Парижі.


10.6. Гастрономія

Кафе де Флор на бульварі Сен-Жермен

Ресторани в сучасному розумінні слова виникли в Парижі незадовго до Французької революції. Слово "ресторан" походить від французького дієслова фр. restaurer , Що означає "привести в норму", "додати сили" (той самий корінь, що в російського слова "реставрація"), це слово довгий час застосовувалося до щільним страв, м'ясних бульйонів, а з другої половини XVIII століття - до закладів громадського харчування.

В 1786 вийшла постанова паризького прево, разрешавшее кухарям і рестораторам приймати відвідувачів до 23 (взимку) або до 24 годин (влітку) [87]. Для заможних городян увійшло в звичку призначати ділові, а також і особисті зустрічі не вдома, а в ресторані. Ресторанна справа розвивалося швидкими темпами, незабаром кількість ресторанів в Парижі вже було важко перерахувати.

Стадіон Ролан Гаррос

Деякі паризькі кафе існують ще з часів епохи Просвітництва, коли вони виконували більшою мірою соціальну функцію, ніж служили місцем для прийому їжі. До них можна віднести Кафе Прокоп, перше літературне кафе (зараз вважається найстарішим рестораном Парижа) і Кафе де ля Режанс, що стало місцем зустрічей кращих шахістів тих часів (проіснувало до 1950-х років).


10.7. Спорт

Популярний в Парижі спортивний клуб - футбольний Парі Сен-Жермен. Клуб, заснований в 1970 році, проводить свої домашні матчі на стадіоні Парк де Пренс, зведеному ще в кінці XIX століття.

Головна спортивна арена Парижа - стадіон Стад де Франс, розташований в передмісті Сен-Дені. Арена була побудована до чемпіонату світу з футболу 1998 року і вміщує 80000 глядачів. Стадіон використовується для проведення не тільки футбольних матчів, але і змагань з легкої атлетики, регбі та інших видів спорту. У 2016 році Франція прийме чемпіонат Європи з футболу. Париж стане одним з місць проведення турніру, фінальний матч пройде на стадіоні Стад де Франс.

Щорічно в Парижі проходить фініш найпрестижнішої в світі велогонки Тур де Франс. З 1975 року велосипедисти проводять заключний етап перегонів на Єлисейських полях.

Ще один популярний в Парижі вид спорту - теніс. Паризький стадіон Ролан Гаррос (Англ.) рос. щорічно в кінці травня - початку червня приймає у себе один з чотирьох турнірів Великого шолома - Відкритий чемпіонат Франції. У листопаді в Парижі проводиться також престижний чоловічий тенісний турнір - BNP Paribas Masters.

У Парижі проводилися літні Олімпійські ігри 1900 і 1924 року. Щорічно проводиться Паризький марафон.


11. Фотографії

Вид на західну частину Парижа з вершини Тур Монпарнас.

12. Примітки та джерела

  1. Insee: toujours plus de Parisiens. / / Mairie de Paris, 06.01.2011
  2. 1 2 3 4 Dimensions. Gographie de la capitale. (Фр.) / / Mairie de Paris, 20.08.2010
  3. 1 2 Le Toursime Paris. Chiffres-cls (Фр.) . / / Office du Tourisme et des Congrs
  4. http://www.parisinfo.com/uploads/3c//Paris_en_chiffres_Tableau_de_bord_64-juin2011_1.pdf
  5. 1 2 Situation gographique. (Фр.) / / Mairie de Paris, 01.07.2010
  6. 1 2 3 4 5 6 http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=21506
  7. Le climat. (Фр.) Mairie de Paris, 01.07.2010
  8. 20 minutes, № 1560, 13 лютого 2009 року, "Les prvisions, bien plus qu'un passe-temps"
  9. A partir de quelle temprature dclenche-t-on le plan "Grand Froid" Paris? (Фр.) . / / Mairie de Paris, 30.11.2010
  10. The largest cities in the world by land area, population and density. (Англ.) / / City mayors statistics
  11. http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=21507
  12. Dvlopper le vgtal Paris
  13. Paris trie ses dchets
  14. Ballon Air de Paris: un ballon pour mesurer la qualit de l'air de Paris
  15. Qualit De L'Air Paris Le Site Officiel De L'Office Du Tourisme ET DES Congrs De Paris
  16. Air Quality Now - Comparing Cities - Paris Air Quality Details
  17. La qualit de l'air s'amliore Paris. (Фр.) Le Figaro, 22.10.2010
  18. Se baigner dans la Seine. (Фр.) / / La-Croix.com, 05.07.2010
  19. Etat initial d'environnement. (Фр.) / / Mairie de Paris
  20. A la dcouverte des arbres remarquables. (Фр.) / / Mairie de Paris
  21. Les arbres remarquables Paris. (Фр.) Mairie de Paris
  22. En projet, 7 hectares de nature sur toits. (Фр.) Mairie de Paris, 02.12.2011
  23. Plan de lutte contre le bruit
  24. Conseil de Paris: Plan anti-bruit
  25. de la propret 2003 см. Les causes de la malpropret
  26. Наука і життя. - 2011. - № 3. - С. 131.
  27. Quelques chiffres .... (Фр.) / / Mairie de Paris, 30.10.2006
  28. Voies d'eau. / / Mairie de Paris
  29. http://www.paris.fr/accueil/accueil-paris-fr/paris-sous-les-eaux/rub_1_actu_106052_port_24329
  30. Історія Парижа. Франція. Париж (2006). Фотогалерея з першоджерела 22 серпня 2011.
  31. У проміжок часу між 1856 і 1861 рр.. до Парижу приєднані найближчі навколишні передмістя, через що населення столиці збільшилося відразу майже на півмільйона людей
  32. Щільність населення (Англ.)
  33. 1 2 http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=85403
  34. Plus de 2 millions de Parisiens
  35. INSEE: Демографічні дані (Англ.)
  36. INSEE: Демографічні показники, 2004 (Фр.)
  37. INSEE: Частка іноземців у регіоні Іль-де-Франс, 1999 (Фр.)
  38. RECENSEMENT. Premiers rsultats
  39. Dbut du Ramadan Paris (Фр.) / / Mairie de Paris, 01.08.2011
  40. Rsultats de votre recherche code postal, CEDEX ou commune. (Фр.) La poste franaise
  41. Міста-побратими
  42. Les dimensions de Paris. (Фр.) / / Mairie de Paris, Textes du plan local d'urbanisme
  43. 600 nouvelles entreprises Paris chaque semaine. (Фр.) Mairie de Paris, 20.01.2011
  44. Chiffres-cls. (Фр.) / / Mairie de Paris - Direction du dveloppement conomique, de l'emploi et de l'enseignement suprieur, 11.2010
  45. Особливості розвитку МСП у великих містах
  46. Combien de touristes visitent la capitale chaque anne?
  47. Газета "Метро" від 5 червня 2008 року.
  48. В даний час (2008) ведуться дослідження з замикання траси на заході від Парижа.
  49. Le Tourisme Paris - Chiffres cls 2010
  50. Le plus europen des trains. (Фр.) / / SNCF
  51. Російський потяг Москва - Париж пройде через Берлін
  52. Combien de taxis circulent Paris?
  53. L'essentiel RATP.fr
  54. CAHIER DES CHARGES DE LA REGIE AUTONOME DES TRANSPORTS PARISIENS
  55. Le mtro, c'est Paris. / / Ratp.fr
  56. Mtro automatique: le made ​​in France cartonne l'international. (Фр.) Le Monde
  57. Le RER, gense d'un pari fou
  58. La saga du Tram
  59. T3: Horizon dgag
  60. L'Accessibilit du rseau bus
  61. Noctilien vous transporte toute la nuit en IDF. / / Noctilien.fr
  62. Paris Embraces Plan to Become City of Bikes
  63. Le lancement de Voguo retard d'un mois
  64. Voguo 1
  65. Ticket t +
  66. Mobilis
  67. Ticket Jeunes Week-end
  68. Paris Visite
  69. Titres pour 1 semaine / 1 mois
  70. Історія Сорбонни на офіційному сайті (Фр.)
  71. Культура і система освіти
  72. Офіційний сайт Французької академії (Фр.)
  73. Сайт Національної бібліотеки (Фр.)
  74. Подорож за морозивом з Forbes - Росія - TURIZM.RU
  75. Snapshot: Paris Underground. (Англ.) / / Smithsonian magazine, 05.11.2007
  76. Empire of the Dead. (Англ.) / / Smithsonian magazine, April 2000
  77. Le Pre-Lachaise. (Фр.) / / Mairie du XXme arrondissement
  78. Paris. Chiffres insolites (Фр.) . / / Office du Toursime et des Congrs
  79. Pre-Lachaise. (Фр.) Mairie de Paris
  80. Au cimetire de Montmartre (Фр.) / / LEXPRESS.fr, 31.10.2010
  81. cimetire Montparnasse (Фр.) / / Mairie de Paris
  82. Cimetire de Passy. (Фр.) Mairie de Paris
  83. Береги Сени, список Юнеско (Англ.)
  84. Палац Фонтенбло у списку ЮНЕСКО (Англ.)
  85. Версальський палац у списку ЮНЕСКО (Англ.)
  86. Oeuvres | Muse du Louvre
  87. Alfred Fierro. Histoire et dictionnaire de Paris

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Біловол (Париж)
Діснейленд (Париж)
Вікно в Париж
Пантеон (Париж)
Париж, Техас
Музикоград (Париж)
Лютеція (Париж)
Севастопольський бульвар (Париж)
Париж (футбольний клуб)
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru