Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Паризький мирний договір (1856)



Treaty of Paris 1856 - 1.jpg

Паризький мирний договір (Паризький трактат [1]) - міжнародний договір, підписаний 18 ( 30) березня 1856 на Паризькому конгресі, що відкрився 13 (25) лютого 1856 р. в столиці Франції. У роботі конгресу взяли участь Росія, з одного боку, і союзники по Кримській війні Османська імперія, Франція, Англія, Австрія, Сардинія, а також Пруссія.

Невдалий для Росії хід війни призвів до ущемлення її прав та інтересів; територіальні втрати в результаті виявилися для неї, однак, мінімальні (спочатку Англія вимагала, серед іншого, поступки Бессарабії і знищення Миколаєва): Росія відмовлялася від зміцнення Аландських островів; погоджувалася на свободу судноплавства по Дунаю; відмовлялася від протекторату над Валахією, Молдавією і Сербією і від частини південної Бессарабії; поступалася Молдавії свої володіння в гирлах Дунаю і частину Південної Бессарабії, повертала зайнятий у Туреччини Карс (в обмін на Севастополь та інші кримські міста).

Treaty of Paris 1856 - 2.jpg

Принципове значення для Росії мав пункт про нейтралізацію Чорного моря. Нейтралізація означала заборону всім чорноморським державам мати на Чорному морі військові флоти, арсенали і фортеці. Таким чином Російська імперія ставилася в нерівноправне становище з Османською, яка зберегла повністю свої військово-морські сили в Мармуровому і Середземному морях.

До трактату додавалася конвенція про протоки Босфор і Дарданелли, що підтверджують їх закриття для іноземних військових кораблів у мирний час.

Паризький мирний договір 1856 року повністю змінив міжнародну обстановку в Європі, знищивши європейську систему, розташована на Віденських трактатах 1815 "Верховенство в Європі перейшло з Петербурга в Париж", - писав про цей час К. Маркс [2]. Паризький договір став стрижнем європейської дипломатії аж до франко-прусської війни 1870-1871 рр..

Росія домоглася скасування заборони тримати військово-морський флот у Чорному морі на Лондонської конвенції 1871. Повернути втрачені території Росія змогла в 1878 році за Берлінському трактату, підписаного в рамках Берлінського конгресу відбувся за підсумками Російсько-турецької війни 1877-1878.


Представники країн-учасниць

  • Франція - Головував на засіданнях французький міністр закордонних справ, двоюрідний брат імператора Наполеона III граф А. Валевський. Другий учасник Ф. Буркеня - посол Франції в Туреччині в 1844 -1851 рр..
  • Австрія - Міністр закордонних справ Австрійської імперії Карл Буоль та І. Гюбнер
  • Великобританія - лордом Кларендон (George Villiers, 4th Earl of Clarendon) і Г. Каули (Henry Wellesley, 1st Earl Cowley)
  • Росія була представлена ​​перша уповноваженим графом А. Ф. Орловим і другим - Ф. І. Брунновим, довго служив російським послом в Лондоні.
  • Сардинія - граф К. Кавур, С. Вілламаріна.
  • Туреччина - великий візир Алі-паша і турецький посол в Парижі Джеміль-бей
  • Пруссія - О. Мантейфель, М. Гарцфельдт

Примітки

  1. Історія дипломатії. М.-Л.: ОГИЗ, 1945. т.3, с.803.
  2. К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч., Т. X, вид. I, стор 599

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Паризький мирний договір (1814)
Паризький мирний договір (1898)
Паризький мирний договір (1763)
Паризький мирний договір з Фінляндією (1947)
Паризький договір
Паризький договір (1259)
Паризький договір (1951)
Мирний договір
Лозаннський мирний договір
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru