Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Пафос (риторика)



Пафос ( греч. πάθος - страждання, пристрасть, збудження, наснагу) - риторична категорія, відповідна стилю, манері або способу вираження почуттів, які характеризуються емоційною піднесеністю, натхненням.

Категорія вперше була повно розроблена Аристотелем, який поряд із пафосом виділяв такі елементи риторики, як етос і логос. У трактуванні Аристотеля, пафос представляє собою прийом, при якому естетика оповідання передається через трагедію героя, його страждання і відповідні емоції глядачів. Використовуючи пафос, оратор повинен викликати в аудиторії потрібні почуття, при цьому не відкриваючи до кінця власні.

У більш пізньому поданні, в роботах Гегеля, поняття пафосу розширилося, включаючи не тільки трагічну, але й урочисту піднесену естетику. Виділяють пафос героїчний, трагічний, романтичний, сентиментальний і сатиричний. До пафосу традиційно вдаються автори од, епосів, трагедій.


Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Пафос (район)
Пафос (Кіпр)
Риторика
Ампліфікація (риторика)
Тавтологія (риторика)
Ретардація (риторика)
Атракція (риторика)
Епіфора (риторика)
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru