Рюкер, Руді

Руді Рюкер
Rudolf von Bitter Rucker (Англ.)
Rudyrucker.jpg
Осінь 2004 року, автор фотографії його дочка, Джорджія Рюкер
Ім'я при народженні:

Рудольф фон Біттер Рюкер

Дата народження:

22 березня 1946 ( 1946-03-22 ) (66 років)

Місце народження:

Луїсвілл, Кентуккі), США

Громадянство:

США

Рід діяльності:

прозаїк

Роки творчості:

1962 -

Напрямок:

наукова фантастика, кіберпанк

Жанр:

проза

Мова творів:

англійська

Дебют:

Чудо (The miracle), 1962 рік

Премії:

Премія ім. Філліпа Діка

Твори на сайті Lib.ru

Руді Рюкер (іноді Рукер) ( англ. Rudy Rucker , Повне ім'я - Rudolf von Bitter Rucker) (народився 22 березня 1946) американський письменник - фантаст.

Народився в Луїсвіллі (штат Кентуккі). Випускник Рутгерського університету. Представник контркультурной фантастики і майстер наукової белетристики, схильний до стилістики чорного гумору. Досвід викладання в State University College (1972-1978) і в Гейдельберзькому університеті допоміг Рюкер відбутися в якості автора чотирьох наукових монографій:

  • Geometry, Relativity and The Fourth Dimensions (1977)
  • Mind Tools (1987)
  • All the Visions (1991)
  • Artificial Life Lab (1993).

Першою художньої публікацією стала розповідь "Чудо" (The Miracle, 1962). У журналі Unearth опубліковані дві з трьох частин його першого научнофантастіческого роману Spacetime Donuts (1976). Повністю в книжковому варіанті роман вийшов у 1981 у видавництві Ace Books. За ранній роман "Білий світ" (White Light) номінувався на премію Locus в 1981 році. Двічі лауреат нагороди ім. Філіпа К. Діка (1982, 1988).

Поряд з технологічною досконалістю комп'ютерів для світобудови по Рюкер характерна соціалізація фармакології. У пресі Рюкер неодноразово заявляв, що бачить в комп'ютерах новий різновид наркотиків. Тому створений стиль був їм самим названий трансреалізмом, тобто, розвиток пізнаваних сюжетних ліній і образів дається у фантастичних термінах.

У композиції тетралогії "Забезпечення" (Ware) використана поетика теорії змови. Як у конфлікті роботів-бопперов і людей, так і в спільному протистоянні роботів-молді і людей проти інопланетян. Рюкер дав багаторівневу оцінку можливостям і параметрами гібридних людино-машинних цивілізацій. Самовідтворюються роботи сприймалися землянами настільки агресивним сміттям, що відбулося переселення цілих соціумів на Місяць. Зокрема, мільярди роботів використовувалися при видобуванні корисних копалин на Місяці. У першому романі описана банда "малюків-жартівників", що поставляли для роботів інформаційні моделі убитих ними людей. Основна сюжетна знахідка Рюкера пов'язана з тезою про те, що збереження особистісних параметрів людини можливо виключно за наявності свободи волі. Через образ дослідника-випивохи і творця перших місячних роботів Кобба Андерсона Рюкер вступив у заочну полеміку з А. Азімовим і його законами роботехніки. Полеміка досягає кульмінації при появі голограми Курта Геделя - вчитель Кобба, ім'я якого відсилає освіченого читача до особистості видатного австрійського математика XX століття, чия теорема про неповноту зіграла важливу роль у розвитку теорії обчислювальних машин. Вождь роботів Ральф Чіслер міняв апаратну оболонку 36 разів. Через операцію перезавантаження даних зберігається інтелект і особистісний початок машини, наділеної харизмою. Історичні заслуги Р. Чіслера перед співтовариством роботів полягали в тому, що в 2001 він став першою машиною, самостійно виростила й освоїло програму, що звільняє від заборонних законів. Серед роботів двійковий машинний код називається "священним", але англійська мова визначається мовою деспотів-творців.

Слідом за сексуальними контактами персонажів Ф. Фармера Рюкер створював людину- маргінала, що випробовував еротико-наркотичне потяг до машини зі штучною оболонкою. Наприклад, сюжетна лінія асоціального сторчма і інформаційного клону Місті Новак у "Програмному забезпеченні". Дія роману "Вільне забезпечення" (Freeware) відбувається у віддаленому майбутньому, коли, зроблені з пластику і морських водоростей, роботи-молді використовуються інопланетянами в якості тілесних оболонок. У "Вільному забезпеченні" повторюється традиційна для Рюкера сюжетна лінія любові Кентуккського ловеласа Ренді Карла Такера до робота-молді Моніці.

Як і у випадку з більш пізнім романом Ніла Стівенсона "Лавина" ( 1991) текст "Програмного забезпечення" виявився зразково інформативним, а теми й образи були розтиражовані іншими авторами. Співавтор Б. Стерлінга. За написану з Брюсом Стерлингом повість "Storming the Cosmos" ( 1985) номінувався на премію "Локус" (Locus) у 1986. Найбільш плідним виявилося його співавторство з Полом ді Філіппо. В Росії романи Рюкера переводилися з кінця 1990-х років. А з 2003 тетралогія представлена ​​перекладами з назвами на зразок "Халявінг.exe" (Freeware), "Софтуха.ехе" (Software) і "Мокруха.ехе" (Wetware).


Тетралогія Ware

  • Software (1982). Російською мовою: Програмне забезпечення, Програма, Софтуха.exe, Софт
  • Wetware (1988). Російською мовою: Віртуальне забезпечення, Ветвер, Мокруха.exe, Тіло
  • Freeware (1997). Російською мовою: Вільне забезпечення, Вільний доступ, Повна свобода (вид. АСТ), Халявінг.exe.
  • Realware (2000). Російською мовою: Реальне забезпечення, Реал (вид. АСТ).

Романи

  • Spacetime Donuts (1976 і 1981)
  • Infinity And the Mind (1982)
  • Білий світ (White Light, Or What is Cantor's Continuum, 1980)
  • Spaceland (2002)

Цитати

  • "The computer was sort of metaphor for drugs". (Rudy Rucker)