Світове господарство

Світове господарство - це сукупність історично сформованих, в результаті суспільного розподілу праці, окремих галузей господарства, пов'язаних між собою системою міжнародного поділу праці та міжнародних економічних відносин.


1. Етапи розвитку світового господарства

У своєму розвитку світове господарство пройшло кілька етапів.

Доіндустріальна стадія виробництва - кінець XVII в. Світове господарство виникло ще на доіндустріальної стадії виробництва із зародженням міжнародної торгівлі й формувалося до кінця XVII в.

Початок XVIII - середина XIX ст. Характеризується подальшим розвитком виробництва товарів, зростаюча маса яких надходить у регулярний обмін між країнами; перетворенням зовнішньої торгівлі на частину національної економіки; виникненням світового ринку - найвищого досягнення капіталізму.

Кінець XIX - початок XX ст. Саме в цей період завершилося формування світової системи господарства на основі великого машинного виробництва.

Кінець 20-х - середина 80-х років XX ст. Після Першої світової війни почався процес якісних змін системи світового господарства, який завершився падінням колоніальної системи. Світова економіка розкололася на дві основні системи - соціалістичну та капіталістичну і була доповнена безліччю колоніальних країн, які звільнилися від зовнішньоекономічної залежності. У цей період ринкова економіка суттєво трансформувалась у напрямі соціального господарювання. Щільніше почали переплітатися ринкові інструменти з державним регулюванням на макрорівні. З розвитком продуктивних сил і господарських відносин активно утверджувалась змішана економіка. Ринкову систему світового господарства в середині 80-х років XX ст. утворювали понад 160 країн, у тому числі більше 30 індустріально розвинених.

Кінець 80-х - початок 90-х років XX ст. Відмінною особливістю цього етапу є наростання інтеграційних процесів у виробництві, розвиток їх організаційно-економічних форм, пов'язаних з виробництвом товарів і комплектуючих у різних країнах. На формування світового господарства в 90-ті роки XX ст. вплинуло відокремлення більшості країн Східної Європи від соціалістичної системи господарювання, ліквідація Ради економічної взаємодопомоги РЕВ-(Рада економічної взаємодопомоги) і розпад СРСР, утворення нових незалежних держав.

У цілому світове господарство наприкінці XX - початку XXI століття, зберігаючи розмаїття, велику кількість суперечностей і різнопланових тенденцій, все ж є більш цілісним, інтегрованим і динамічним, ніж у середині XX століття, і набуває глобального характеру. Для нього стали характерними нові економічні зв'язки і відносини, розширилися митні й політичні союзи. Процес його становлення ще не завершився, оскільки продовжується поглиблений розвиток усіх факторів, що його зумовлюють. На розвиток світового господарства впливають такі фактори: розвиток науково-технічного прогресу, перетворення інформаційних технологій на один із найважливіших аспектів розвитку світової економіки; зростаюча взаємозалежність національних господарств, загальна лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків; поглиблений розвиток МПП - міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва; високий рівень інтенсифікації міжнародного руху факторів виробництва: робочої сили, капіталів, технологій, засобів виробництва, інформації; інтернаціоналізація виробництва і капіталу; формування самостійної фінансової системи, безпосередньо не пов'язаної з обслуговуванням руху товарів; вирішення глобальних проблем і так далі.

Головною тенденцією розвитку сучасного світового господарства є інтернаціоналізація виробництва. Основним її чинником став перехід розвинутих країн у 60 - 80-ті роки XX сторіччя на нову високотехнологічну базу з переважанням інформаційних технологій. Це викликало бурхливу інтернаціоналізацію відтворення процесів в обох областях - інтеграційної (через зближення національних господарств) і транснаціональній (через створення міжнаціональних виробничих комплексів).


2. Закони та закономірності розвитку світового господарства

Розвиток сучасного світового господарства визначають:

  • Закон інтернаціоналізації виробництва
  • Закон вартості
  • Закон міжнародної конкуренції
  • Закон нерівномірності економічного розвитку
  • Закон пропозиції і попиту
  • Закон відповідності рівня розвитку продуктивних сил характеру виробничих відносин
  • Закон економії часу

3. Структура світового господарства

Structure of world economy.jpg

4. Система світових господарських зв'язків

Системний характер світових господарських зв'язків розкривається через функціонування, динаміку основних форм прояву міжнародних економічних відносин у взаємодії, взаємозумовленості з усіма структурними складовими світового господарства.

5. Проблеми і тенденції розвитку сучасного світового господарства

  1. Визначальна тенденція до глобалізації світового господарства:
    • всепланетне вплив національних економік, взаємопроникнення і взаємне переплетення
    • універсалізація або гомогенізація економічного життя, яка тяжіє до єдиних стандартів, принципів і цінностей під впливом обміну знаннями, людьми, товарами, культурними цінностями і так далі.
  2. Тенденція до поглиблення кризи індустріальної цивілізації з такими ознаками:
    • безмежна, безсистемна, безконтрольна утилізація речовини природи, максимізація економічного зростання, а не його оптимізація
    • підпорядкування живої праці пройшов, тобто посилення залежності людини від системи машин, домінування технічних підходів і ослаблення антропогенного начала в соціально-економічному розвитку
    • взаємне переплетення цивілізаційних і формаційних суперечностей

Література

  1. Світова економіка. Економіка зар. країн: Уч-к/Под ред В.П.Колесова - М.: Флінта, 2000.
  2. Міжнародні економічні відносини: Уч-к/В.І.Троненко - К.: КиМУ, 2004.