Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Сельджуки



План:


Введення

Іран Історія Ірану
Persepolis The Persian Soldiers.jpg

Перська імперія - Перські царі

До нашої ери

Доісторичний Іран

Прото-еламіти (3200-2700 до н. е..)

Джірофт (3000 - 500 до н.е..)

Елам (2700 - 539 до н.е..)

Манна (1000 - 700 до н.е..)

Мідія ( 728 - 550 до н.е..)

Ахеменіди ( 648 - 330 до н.е..)

Селевкіди ( 330 - 150 до н.е..)

Наша ера

Аршакіди ( 250 до н.е.. - 224 н. е..)

Сасаніди ( 224 - 650)

Ісламське завоювання ( 637 - 651)

Омейяди ( 661 - 750)

Аббасіди ( 750 - 1258)

Тахіріди ( 821 - 873)

Алавіди ( 864 - 928)

Саффаріди ( 861 - 1003)

Саманідів ( 875 - 999)

Зіяріди ( 928 - 1043)

Буідов ( 934 - 1055)

Газневід ( 963 - 1187)

Сельджуки ( 1037 - 1194)

Гурідов ( 1149 - 1212)

Хорезмшахів ( 1077 - 1231)

Хулагуїдів ( 1256 - 1353)

Музаффаріди ( 1314 - 1393)

Чобаніди ( 1337 - 1357)

Сербедари ( 1337 - 1381)

Джалаіріди ( 1370 - 1432)

Туркомани Кара-Коюнлу ( 1407 - 1468)

Туркомани Ак-Коюнлу ( 1378 - 1508)

Сефевідів ( 1501 - 1722 / 1736)

Хотакі ( 1722 - 1729)

Афшаріди ( 1736 - 1802)

Зенди ( 1750 - 1794)

Каджар ( 1781 - 1925)

Пехлеві ( 1925 - 1979)

Ісламська революція в Ірані ( 1979)

Ісламська республіка Іран1980)


Портал "Іран"

Сельджуки ( тур. Seluklular , туркменів. Seljuklar , азерб. Səlcuqlar , перс. سلجوقیان Saljuqiyn, араб. سلاجقة Saljuq, as-Salājiqa) - гілка Огуз, з племені киник, які, подібно туркменам, османам, гагаузами і азербайджанцям належать до західних тюркам. Ім'я отримали від головного вождя своєї орди, Сельджука, який оселився, за переказами, у 955 році в Дженд на Сир-Дар'ї; його онуками були завойовники Тогрул-бек і Чагри-бек. Загальний нарис завоювань Сельджуків та їх правління см. Тогрул, Мелік-шах, Персія. Єдиновладними султанами Сельджуків були Тогрул-бек (1035, 1058-1063), син Чагрил-бека Алп-Арслан (1063-1072), Мелік-шах (1072-1092).

Сельджукидів - тюрко-перська [1] [2] [3] [4] [5] династія.


1. Гілки Сельджукидів

Гілки Сельджуків (або Сельджукидів):

  1. Головна - нащадки Мелік-шаха - царювали в центрі і на сході держави, але поступово поступалася свою територію Атабеков; султани: керовані своєю матір'ю Туркан-Хатун Махмуд ( 1092 - 1094), його брат Баркіярок (1092 - 1104) і його син Мелік-шах II ( 1105), третій брат - Мохаммед I ( 1105 - 1118) і його діти Махмуд II (1118 - 1131), Тогрул II ( 1131 - 1134) і Масуд (1134 - 1152), відтиснутих 4-м сином Мелік-шаха I - Санджара Хорасанського ( 1097, 1119 - 1157), далі ряд султанів, ставімих волею Атабеков: Мелік-шах III (1152 - 1153), Мохаммед II ( 1153 - 1160), Солейман-шах (1160), Арслан ібн-Тогрул (1160 - 1177), Тогрул III ібн-Арслан ( 1177 - 1194), скинутий Пехлеванідамі; в Хорасані племінник Санджара, Махмуд ібн-Мохаммед ( 1157 - 1162), був повалений і засліплений еміром Моайядом.
  2. Кірманская - потомство Алі-Арсланова брата Кавурда (убитий, за повстання, в 1074) і його сина Тураншаха, що користувався значною залежністю ще при Мелік-шаху I. Миролюбні государі цієї гілки доставили Кірману спокій до 1170 року, але потім тут почалися міжусобиці, і в 1198 Кірманом заволоділи хорезмійці.
  3. Сирійсько-месопотамська - нащадки Тутуша Дамаського (убитий 1095), вірного брата Мелік-шаха, але ворога Баркіярова. Міжусобиці дітей Тутуша - Ридван Халебського (пом. у 1114 р.) і Докака Дамаського (пом. у 1128) - погубили династію і дозволили дрібним емірам придбати повну самостійність.
  4. Малоазійська (інакше Іконійський) - нащадки Кутулмиша (двоюрідного брата Тогрул-бека) і його сина Сулеймана (1081-1086): Килидж-Арслан I (1092 - 1107), його син, що воював з Барбаруссой, Кутбеддін (1190), Гіяседдін Кейхосров I (1164-1211), який загинув у війні з Феодором Ласкаріс; тимчасово його вигнав Рукнеддін Сулейман (до 1204 р.); переможець Ласкаріс і імп. Олексія Кейкаус ( 1211 - 1219); суперник Меліка-Ашрафа і Каміля Кейкобад ( 1219 - 1234); підкорилися монголам Кейхосров II ( 1237 - 1244). Його ворогуючі діти - раболіпний перед монголами Іззеддіна (до 1262) і Рукнеддін (до 1265) - затверджувалися монголами то одночасно, то поперемінно. Син Рукнеддіна Кейхосров III (1265 - 1284) був убитий при ільханіде Аргуні, а син Іззедіна, останній Сельджукидів - Масуд II , Загинув у злиднях близько 1309; за іншими известиям, він зміщений ханом Газаном в 1295, а в 1297 Конійський султанат переданий Алаеддін II Кейкобаду III , Доля якого зовсім невідома.

2. Великі Сельджукидів


3. Сельджукидів Іраку

  • Гійас ад-Дунійа ва-д-Дін Абу Шуджа Мухамад ібн Малік-шах р. 1082, амір Арран 1092 - 1104, валіахд 1101 - 1104, султан Іраку 1104 - 1105, великий султан, малик Машріка і Магріба 1105 - 1118
  • Мугіс ад-Дін Абу-л-Касим Махмуд ібн Мухамад валіахд, султан Іраку 1118 - 1131
  • Дауд ібн Махмуд султан Іраку 1131 - 1132, валіахд 1133 - 1143
  • Рукн ад-Дін Тогрул ібн Мухаммад султан Іраку 1132 - 1132
  • Гійас ад-Дунійа ва-д-Дін ва Адуд ад-Даула ва Мугіс ал-Умма Абу-л-Фатх Масуд ібн Мухаммад султан Іраку, великий шаханшах 1133 - 1152
  • Муін ад-Дін Малік-шах ібн Махмуд султан Іраку 1152 - 1153, розум. 1160
  • Мугіс ад-Дін Мухаммад-шах ібн Махмуд султан Іраку 1153 - 1159
  • Сулайман-шах ібн Мухаммад султан Іраку 1159 - 1161
  • Абу-л-Музаффар Арслан-шах ібн Тогрул валіахд 1159 - 1161, султан Іраку 1161 - 1177
  • Рукн ад-Дін Тогрул ібн Арслан-шах султан Іраку 1177 - 1194

4. Сельджукидів Сирії

  • Тадж ад-Даула ва Рукн ад-Дін Абу Саїд Тутуш ібн Мухаммад р. 1066, султан Сирії 1074 - 1095
  • Фахр ал-Мулк Ридван ібн Тутуш султан Халеба 1095 - 1104, султан Сирії 1104 - 1113
  • Шамс ал-Мулк Абу Наср Дукак ібн Тутуш султан Дамаска 1095 - 1104
  • Тадж ад-Даула Ахрас Алп Арслан ібн Ридван р. 1097, султан Сирії 1113 - 1114
  • Султан-шах ібн Ридван султан Сирії 1114 - 1117
  • Ібрахім ібн Ридван султан Сирії 1117 - 1118

5. Сельджукидів Середній Азії

  • Ілйас ібн Дауд амір Тохарістана 1066 -
  • Сулайман ібн Дауд валіахд 1063, амір Балха 1066 -
  • Масуд ібн Ерташ Йагбу амір Багшура 1066 -
  • Маудуд ібн Ерташ Йагбу амір Ісфізара 1066 -
  • Ізз ад-Дунійа ва-д-Дін Арслан Аргун ібн Мухаммад Хорезмшах 1066 - 1072, амір Хамадана 1072 - 1095, султан Хорасана 1095 - 1096
  • Бери Барс ібн Мухаммад амір Герата 1072 - 1095
  • Шихаб ад-Даула Текіш ібн Мухаммад султан Балха 1074 - 1085

6. Сельджукидів Кермана

  • Імад ад-Даула Абу Ахмад Кара Арслан Кавурд-бек ібн Дауд султан Кермана 1045 - 1073
  • Кірман-шах ібн Кавурд-бек султан Кермана 1073
  • Хусайн ібн Кавурд-бек султан Кермана 1073 - 1074
  • Рукн ад-Даула Султан-шах ібн Кавурд-бек султан Кермана 1074 - 1085
  • Мухйі ад-Дін Туран-шах ібн Кавурд-бек султан Кермана 1085 - 1097
  • Баха ад-Дін Аміран-шах ібн Кавурд-бек султан Кермана 1097 - 1101
  • Мухйі ад-Дін Арслан-шах ібн Кірман-шах султан Кермана 1101 - 1141
  • Мугіс ад-Дін Абу-л-Фаваріс Мухаммад-шах ібн Арслан-шах султан Кермана 1141 - 1156
  • Мухйі ад-Дунійа ва-д-Дін Тогрул-шах ібн Мухаммад-шах султан Кермана 1156 - 1167
  • Арслан-шах ібн Тогрул-шах султан Кермана 1167, 1168
  • Бахрам-шах ібн Тогрул-шах султан Кермана 1167 - 1168
  • Туран-шах ібн Тогрул-шах султан Кермана 1168 - 1174
  • Мухаммад-шах султан Кермана 1174 - 1187
  • Мубарак султан Кермана 1187

7. Сельджукидів Рума

  • Рукн ад-Дунійа ва-д-Дін Сулайман-шах ібн Кутулмиш султан Рума 1077 - 1086
  • Дауд Килич Арслан ібн Сулайман-шах султан Рума 1092 - 1107
  • Малік-шах ібн Дауд султан Рума 1107 - 1116
  • Рукн ад-Дунійа ва-д-Дін Масуд ібн Дауд султан Рума 1116 - 1156
  • Ізз ад-Дунійа ва-д-Дін Килич Арслан ібн Масуд султан Рума 1156 - 1188
  • Рукн ад-Дунійа ва-д-Дін Сулайман-шах ібн Килич Арслан малик Токата 1188 - 1196, султан Рума 1196 - 1204
  • Насир ад-Дунійа ва-д-Дін Беркійарук-шах ібн Килич Арслан малик Ніксара 1188 -
  • Мугіс ад-Дунійа ва-д-Дін Абу-л-Харіс Мухаммад Тогрул-шах ібн Килич Арслан малик Ерзурума 1188 - 1225
  • Нур ад-Дунійа ва-д-Дін Султан-шах ібн Килич Арслан малик Кайсері 1188 -
  • Кутб ад-Дунійа ва-д-Дін Малік-шах ібн Килич Арслан малик Сиваса 1188 -
  • Муізз ад-Дунійа ва-д-Дін Кайсар-шах ібн Килич Арслан малик Малатья 1188 -
  • Санджар-шах ібн Килич Арслан малик Ереглі 1188 -
  • Арслан-шах ібн Килич Арслан малик Ніде 1188 -
  • Нізам ад-Дунійа ва-д-Дін Аргун-шах ібн Килич Арслан малик Амації 1188 -
  • Мухйі ад-Дунійа ва-д-Дін Аргун-шах ібн Килич Арслан малик Анкари 1188 - 1202
  • Гійас ад-Дунійа ва-д-Дін Кай Хусрав ібн Килич Арслан малик Коньї 1188 - 1192, 1196 - 1205, султан Рума 1192 - 1196, 1205 - 1210
  • Ізз ад-Дунійа ва-д-Дін Килич Арслан ібн Сулайман-шах султан Рума 1204 - 1205
  • Ізз ад-Дунійа ва-д-Дін Кай Кабус ібн Кай Хусрав султан Рума 1210 - 1219
  • Ала ад-Дунійа ва-д-Дін Абу-л-Фатх Кай Кубад ібн Кай Хусрав малик Токата 1205 -, малик Анкари - 1212, султан Рума 1219 - 1236
  • Рукн ад-Дунійа ва-д-Дін Джахан-шах ібн Тогрул-шах малик Ерзурума 1225 - 1230
  • Гійас ад-Дунійа ва-д-Дін Кай Хусрав ібн Кай Кубад султан Рума 1236 - 1245
  • Ізз ад-Дунійа ва-д-Дін Кай Кабус ібн Кай Хусрав султан Рума 1245 - 1257
  • Рукн ад-Дунійа ва-д-Дін Килич Арслан ібн Кай Хусрав султан Рума 1245 - 1249, 1249 - 1265
  • Ала ад-Дунійа ва-д-Дін Кай Кубад ібн Кай Хусрав султан Рума 1245 - 1248, 1249 - 1257
  • Гійас ад-Дунійа ва-д-Дін Кай Хусрав ібн Килич Арслан султан Рума 1265 - 1283
  • Гійас ад-Дунійа ва-д-Дін Масуд ібн Кай Кабус султан Рума 1283 - 1284, 1284 - 1293, 1294 - 1300, 1302 - 1304
  • Ала ад-Дунійа ва-д-Дін Кай Кубад ібн Фарамарз султан Рума 1284, 1293 - 1294, 1300 - 1302, 1304 - 1307
  • Гійас ад-Дунійа ва-д-Дін Масуд ібн Кай Кубад султан Рума 1307 - 1308

8. Фотогалерея

  • Borj-toghrul.jpg
  • Male royal figure, 12-13th century, from Iran.jpg
  • Seljuq Ewer.jpg
  • Shatranj.jpg

Примітки

  1. Hottinger, Arnold, The Arabs, (University of California Press, 1963), 90; ".. and for these Turko-persian Seljuks who now ruled the largest Islamic state ..."
  2. Grousset, Rene, The Empire of the Steppes, (Rutgers University Press, 1991), 161,164; ".. renewed the Seljuk attempt to found a great Turko-Persian empire in eastern Iran ..", "It is to be noted that the Seljuks, those Turkomans who became sultans of Persia, did not Turkify Persia-no doubt because they did not wish to do so. On the contrary, it was they who voluntarily became Persians and who, in the manner of the great old Sassanid kings, strove to protect the Iranian populations from the plundering of Ghuzz bands and save Iranian culture from the Turkoman menace. "
  3. Nishapuri, Zahir al-Din Nishapuri (2001), "The History of the Seljuq Turks from the Jami 'al-Tawarikh: An Ilkhanid Adaptation of the Saljuq-nama of Zahir al-Din Nishapuri," Partial tr. KA Luther, ed. CE Bosworth, Richmond, UK. KA Luther: "... the Turks were illiteratre and uncultivated when they arrived in Khurasan and had to depend on Iranian scribes, poets, jurists and theologians to man the institution of the Empire" (pg 9)
    • Jackson, P. (2002). "Review: The History of the Seljuq Turks: The History of the Seljuq Turks". Journal of Islamic Studies 2002 13 (1) :75-76; doi: 10.1093/jis/13.1.75.Oxford Centre for Islamic Studies.
    • Bosworth, CE (2001). "Notes on Some Turkish Names" in Abu 'l-Fadl Bayhaqi's Tarikh-i Mas'udi. Oriens, Vol. 36, 2001 (2001), pp. 299-313.
    • Dani, AH, Masson, VM (Eds), Asimova, MS (Eds), Litvinsky, BA (Eds), Boaworth, CE (Eds). (1999). History of Civilizations of Central Asia. Motilal Banarsidass Publishers (Pvt. Ltd).
    • Hancock, I. (2006). On Romani Origins and Identity. The Romani Archives and Documentation Center. The University of Texas at Austin.
    • Asimov, MS, Bosworth, CE (eds.). (1998). History of Civilizations of Central Asia, Vol. IV: The Age of Achievement: AD 750 to the End of the Fifteenth Century, Part One: The Historical, Social and Economic Setting. Multiple History Series. Paris: UNESCO Publishing.
    • Josef W. Meri, Medieval Islamic Civilization: An Encyclopedia, Routledge, 2005, p. 399
    • Michael Mandelbaum, Central Asia and the World, Council on Foreign Relations (May 1994), p. 79
    • Jonathan Dewald, Europe 1450 to 1789: Encyclopedia of the Early Modern World, Charles Scribner's Sons, 2004, p. 24: "Turcoman armies coming from the East had driven the Byzantines out of much of Asia Minor and established the Persianized sultanate of the Seljuks."
    • Ram Rahul. March of Central Asia, Indus Publishing, page 124.
    • CE Bosworth, "Turkish expansion towards the west", in UNESCO History of Humanity, Volume IV, 2000.
    • Mehmed Fuad Koprulu, Early Mystics in Turkish Literature, Translated by Gary Leiser and Robert Dankoff, Routledge, 2006, pg 149.
    • O. zgndenli, "Persian Manuscripts in Ottoman and Modern Turkish Libraries", Encyclopaedia Iranica, Online Edition, (LINK - www.iranica.com/newsite/articles/ot_grp7/ot_pers_mss_ott_20050106.html)
    • Encyclopaedia Britannica, "Seljuq", Online Edition, (LINK - www.britannica.com/eb/article-9066688)

Література

  • Див численні статті Дефремері (в "Journ. Asiat.");
  • Houtsma, "Zur Gesch. D. S. von Kirman" ("ZDMG", т. 39).
  • Герцберг, "Gesch. D. Bysantiner und d. Osman. Reiches" (у серії Онкена);
  • Куглер, "Історія хрестових походів" (рос. вид. Пантелєєва);
  • Мюллер, "Історія ісламу" (т. III);
  • Стенлі-Лен-Пуль, "мусульм. Династії" (перев. Бартольді).
  • Тамара Т. Райс. Сельджуки. М. 2004.
При написанні цієї статті використовувався матеріал з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (1890-1907).


Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru