Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Стос



План:


Введення

Це аудіостатья. Клікніть, щоб прослухати

Кіпу ( кечуа khipu -> ісп. quipu - "Вузол", "зав'язувати вузли", "рахунок"; аймара chino - Чино [4]) - давня мнемонічна і лічильна система (у зв'язці з рахунковим пристроєм юпаной) інків і їх попередників у Андах, своєрідна писемність : являє собою складні мотузкові сплетення і вузлики, виготовлені з вовни південноамериканських верблюдових ( альпаки і лами) або з бавовни. У стос може бути від декількох звисаючих ниток до 2000. Вона використовувалася для передачі повідомлень посильними часкі по спеціально прокладених імперським дорогах, а також в самих різних аспектах суспільного життя (як календаря, топографічної системи, для фіксації податків і законів, та ін.) Один з іспанських хроністів (Хосе де Акоста) - писав, що "вся імперія інків управлялася допомогою стос" [5] і ніхто не міг уникнути тих, хто проводив підрахунки за допомогою вузлів [6].

Найбільш древнє прото-стос (що складається з 12 звисаючих ниток, деякі з вузликами, і обмотані навколо паличок) виявлено при розкопках герметичній кімнати однієї з великих пірамід на археологічному об'єкті Караль [7] (долина супі) археологом Рут березня Шейді Соліс (Ruth Martha Shady Sols), датується воно по стратиграфічного шару приблизно 3000 роком до н. е.. [2] [8], у зв'язку з чим може вважатися одним з найбільш древніх (після шумерської клинопису і єгипетських ієрогліфів) засобів комунікації у людства [9]. До цієї знахідки найстаріше стос радіовуглецевим аналізом датувалося 779 - 981 роками н. е.. Настільки великий проміжок між цими датами поки не знайшов пояснення в істориків.

Перша згадка про стос в письмових джерелах знаходиться в Листі Ернандо Пісарро Королівської Аудієнції в Санто-Домінго (листопад 1533) [10], де конкістадор пише, що "вони вважали за допомогою вузлів на декількох мотузках" і що "є в індіанців сховища дров і кукурудзи, і всього іншого, і підраховують вони за допомогою вузлів на своїх мотузках те, що кожен касик приніс ", і він же першим помітив, що стос використовувалося для обліку витрат і доходів, з стос він зіткнувся під час свого походу за скарбами храму Пачакамак, що склали частину викупу Атауальпою.

В 1923 американський історик Леслі Леланд Локк у своїй книзі "The ancient quipu" зумів довести, що вузлові сплетення інків - дійсно писемність [11]. В 2006 американський дослідник Гері Ертон (en: Gary Urton) виявив також, що в вузликах закладений певний код, найбільше схожий на двійкову систему - 128 варіацій або 2 липня [12].

Стос вперше в історії людства використовувалося для застосування такого способу ведення бухгалтерського обліку як подвійний запис [13].


1. Місця зберігання стос

Стос в Національному музеї Ліми

За даними Quipu Database Project [14], створеного гарвардським професором Гері Ертоном і його колегою Керрі Брезайн, 831 стос [15] (2 / 3 з яких класифіковані як такі, що числову структуру [16]) розкидано по всьому світу: від Європи до Північної та Південної Америки. Більшість поміщено в музеях за межами андских країн, проте деякі знаходяться в рідних місцях під опікою нащадків своїх творців.

Найбільша колекція стос знаходиться в Західній Європі в Museum fr Vlkerkunde в Берліні ( Німеччина), вона включає 298 стос. Наступну за величиною колекцію в Європі можна побачити в Museum fr Vlkerkunde [17] в Мюнхені. Пачакамак [18] в Перу і Museo Nacional de Arqueologia, Antropologia e Historia [19] в Лімі (Перу) кожен зберігає по 35 стос і Centro Mallqui [20] в Леймебамба (Перу) містить 32 одиниці. Храм Museo Radicati, Ліма (Перу) - 26, Museo de Ica (Перу) має 25 і Museo Puruchuco [21]; ATE (Перу) має 23. У той же час, місцеві родові колекції стос не включені в цю базу даних, їх кількість невідома. Одна з примітних колекцій (263 одиниці [22]) подібного роду зберігається у жителів селища Рапас (Перу), в 1994 році вона була досліджена Френком Саломоном [23] (Університет Вісконсін-Медісон, США). Відділ антропології та археології Університету Каліфорнії в Санта-Барбарі також зберігає одне стос.


1.1. Дослідницький центр

Основним дослідницьким центром з питань стос є - Khipu Database Project. Статичний з першоджерела 18 серпня 2011. Центр очолює професор департаменту Археології Гарвардського університету Гері Ертон. Адмініструванням бази даних стос займається Керрі Дж. Брезайн (Carrie Brezine).

1.2. Проблеми зберігання стос

Зберігання стос вимагає застосування методики, яка дозволить експонату існувати якомога довше з найменшим збитком. У музеях, архівах і спеціальних колекціях стос зберігають так само, як і звичайні текстильні вироби. Стос зроблені з волокон на основі білкових матеріалів: вовни верблюдових або з целюлози ( бавовна). Звисаючі нитки стос часто виготовлялися зі "складною системою зав'язаних вузлами ниток, пофарбованих у різні кольори, значення яких було відомо чиновникам" [24]. Збереження кольору, натурального або штучного, є проблемою, яка не може бути повністю вирішена - поступова зміна кольоровості вже сталося і може привести до подальшого пошкодження волокон. Кольори темніють від осідання пилу, так само як і від певних фарб і протрав. Кіпу були знайдені за різними прикрасами (наприклад, з раковинами тварин), приєднані до шнурів, і ці нетекстильні матеріали можуть створювати додаткові труднощі при зберіганні.

Весь текстильний матеріал схильний негативному впливу ультрафіолетового світла. Кольоровість і міцність матеріалу поступово знижуються. Температура, вологість і освітлення контролюються автоматично системою HVAC. Відносна вологість має становити 60% або нижче, температура повинна бути низькою. Висока температура може збільшити крихкість і привести до погіршення волокон стос. Високі рівні вологості можуть викликати небажані умови для збереження білка в матеріалі стос. Як і з будь-якої тканиною, прохолодні, чисті, сухі й темні умови є найбільш підходящими. Коли стос демонструється в експозиціях, також створюється спеціальне середовище [25]. Стос також перевіряються на наявність комах та їх личинок.

Стос зберігається горизонтально на панелях, покритих нейтральною по кислотності папером, щоб запобігти потенційне кислотне пошкодження. Посилена обробка стос може також збільшити ризик подальшого пошкодження. Волокна можуть бути пошкоджені при терті між собою або при застосуванні їх до стержнів під власною вагою, якщо їх підвісити у вертикальному положенні [26]. Коли Гері Ертона, професора Антропології в Гарварді запитали, "вони крихкі [стос]?". Він відповів, "деякі з них - так: ви не можете доторкнутися до них - інакше вони зламаються або перетворяться на пил. Багато збереглися добре, і їх можна вивчати, не завдаючи ушкоджень. Звичайно, завжди, коли торкаєшся до такої давньої тканини, як ця, - трохи її ушкоджують, але ці нитки в загальному дуже довго зберігаються. " [27]

Рут Шейді, перуанський археолог, виявила купу в прибережному місті Караль, якому, як вважають, приблизно 5000 років. Було виявлено дуже добре збереглося стос з "коричневими бавовняними нитками, накрученими навколо тонких стрижнів", разом з "поруч пожертвувань, включаючи таємничі мотки волокна різних розмірів, обгорнутих в мережі, і древні корзини з тростини. Купи сирого бавовни - все ще розхристаного і містить насіння, хоча і перетвореного на брудний коричневий колір століттями, - і нитки змотаною в клубок вати "були також знайдені добре збереглися. Причиною настільки доброму стані стос та інших експонатів може бути посушливий клімат Караля.


2. Сучасний стан стос

Приблизно 15 або 20 стос - не збереглися - згадано в іспанських колоніальних документах. Ніякого співвіднесення ( кореляції) між збереженими і згаданими в іспанських хроністів стос не вдалося встановити. Тим не менш, примітивне використання стос продовжувало вестися в перуанської гірській місцевості і після іспанського завоювання інків. Деякі історики вірять, що тільки кіпукамайокі, які створювали певні кіпу, їх же могли і прочитати. Якщо це так, то стос не можна вважати формою писемності, а швидше мнемонічним пристроєм. Багато істориків, однак, робили спроби дешифрувати кіпу, оскільки, дізнавшись інкську версію історії, це дозволило б по-іншому поглянути на минуле інків.

В 1994 Френк Саломон (Frank Salomon) провів дослідження в перуанській селі Тупікоча (Tupicocha), де стос все ще є важливою частиною суспільного життя села. На 1994 це була єдина село, де стос зі структурою, подібною доколумбової кіпу, все ще використовувалися для офіційного місцевого управлінського ведення записів, і в якості суспільних функцій в місцевому органі влади, хоча сільські жителі не пов'язували свої стос з артефактами інків (Salomon 2004). Численні та різноманітні стос в 2005 в селищі Рапас (Перу) були досліджені Френком Саломоном [28]. В Перу у віддаленому селищі Куспон в регіоні Анкаш 12 вересня 2009 було проведено інтерв'ювання укладачки кіпу, жінки на ім'я Грегорі "Лікуна" Рівера, так званої "останньої кіпукамайок "; було встановлено, що вона робила стос тільки в разі смерті односельців. Показане нею стос було довжиною в кілька метрів з безліччю (схоже, однакових) вузлів і складалося з блакитних і білих ниток. Призначення у цього кіпу було ритуальне : їм обв'язували покійного у вигляді пояса навколо талії для того, щоб "він захистив померлого на шляху мертвих при переході в інший світ" [29]. Значення кольору в даному кіпу, якщо використовувати список відповідностей Антоніо да ла каланчі [30], може означати "[загробний] мир на небесах": оскільки блакитний колір означав "Бог, що живе в блакитному небі", а білий колір - "світ".


3. Історія вивчення стос

Свою увагу стос приділяли численні дослідники: Т. П. Томпсон ( 1829), Свонтон ( 1843), Ріверо-і-Устаріс ( 1857), Болаерт ( 1864), Перес (1864), Ернст, ( 1871), СЕФР ( 1876 ​​), Ларрабуре-і-Унануе ( 1888, 1893), Бастіан ( 1895), Уле ( 1897, 1907), Гімараес (1907), Локк ( 1912, 1923), Уртеага ( 1919), Лоайса (1923), Шау (1923), Норденскьольд ( 1925), Васса ( 1931), Льяно Сапата ( 1933), Імбеллоні ( 1935), Дж. Е. Томпсон (1935), Альтьері ( 1937, 1939, 1941), Шедл ( 1943), Познанський (1943), Ешлі ( 1944), Поррас ( 1947), Беннет ( 1949), Нуньєс дель Прадо ( 1950), Мехія Ксеспе ( 1952), Карлос Радікаті ді Прімельо (1949, 1952, 1965, 1976, 1977, 1984, 1987, 1990, 1991), Еспехо Нуньєс ( 1953, 1957), Якобсен ( 1963), Моліна Мунте ( 1966), Біркет-Сміт (1966 - 1967), Дей (1967), Холм ( 1968), Марсія і Роберт Астарти ( 1969, 1972, 1975, 1978, 1981, 1986, 1997), Маккей ( 1970, 1990), Кузьмище (1972), Мурра ( 1973), Конклін ( 1982, 2001), Роблес (1982, 1990), Вільям Бернс (1984), Зуідема ( 1989), Ростворовскі (1990), Руїс (1990), Піс (1990), Буено (1990), Парссінен ( 1992), Ертон ( 1994, 1997, 1998, 2001, 2002, 2003, 2004), Буні (1994), Прада ( 1995), Перейра ( 1996, 1997), Саломон (1997, 2002, 2004), Брокау ( 1999, 2001, 2002, 2003), Арельяно (1999), Регаладо де Уртадо (2002), Кілтер (2002) [31].

Припущення про те, що стос існувало і до інків першим висловив Ларрабуре-і-Унануе в 1893 році. Ця гіпотеза підтвердилася в 1968 році, коли Есітаро Амано при розкопках виявив залишки стос в могилі, що відноситься до середнього горизонту в Пампа-Бланка, але саме повідомлення про знахідку було опубліковано тільки в 1982 році. У ті ж роки Американський музей природної історії отримав кілька стос, що відносяться до того ж археологічному горизонту.


3.1. Карлос Радікаті ді Прімельо

Радікаті ввів у науковий обіг всі основні відомості про фізичні параметри кіпу, про ключі-визначниках, про типи кручення ниток, розташуванні вузлів, товщині ниток, їх кольорі. Також він запровадив термін "архіви" кіпу, дослідивши археологічні знахідки в похованнях, що підтвердило письмові джерела про наявність у інків державних реєстрів записів з численними копіями стос [32]. Ще одним істотним його внеском у вивчення стос стало визначення способу кодифікації в стос, що отримало назву "seriacin" - освіта серій, в тих випадках, коли мова йшла про не числових даних в стос, і не про десяткової і ієрархічній структурі. Радікаті вважав ці кіпу нарративних. Пізніше це відкриття отримало свій розвиток в дослідженнях інших вчених. Ще одним важливим відкриттям Радікаті стали стос "кануть", в яких на головному шнурі розміщувалися звисають мотузки, зазвичай, але не завжди, не мали вузлів, але самі крайні мотузки були міцно обгорнуті дуже тонкими і барвистими нитками; самі вузли на таких стос розташовані в випадково порядку, без ієрархії і не містять десяткової системи. Радікаті висунув гіпотезу про існування зв'язку між стос і піктографічної "кілька" (термін, в перших словниках кечуа означав "буква", "книга", "папір"), то є записи на двовимірних плоских матеріалах. Дослідження хронік показували, що дана система писемності існувала до появи стос. Запис велася різними фарбами на дерев'яних жезла або прутах. Цією писемністю володіли деякі особи, які володіли знаннями знаків. У свою чергу, дана система (на думку Радікаті) у інків розвинулася у додаток до стос картуші, розташованих на стрічках / смугах / тканинах у верхній частині звисаючих ниток (можливо, в даному питанні на Радікаті вплинула книга його співвітчизника La lettera apologetica, якою він надавав великого значення).

Карлос Радікаті ді Прімельо (1964) встановив ступінь поширення навичкам складання стос серед населення инкской імперії:

  • знання стос статистичного - було загальним.
  • знання простого ідеографічного стос - доступно було певному колу навчених цьому заняттю осіб.
  • знання найбільш досконалого, вишуканого ідеографічного стос - доступно було вузькому колу вчених (амаута) і кіпукамайокам [33].

4. Запис інформації

Сапа Інка приймає звіт у чиновника, завідувача всіма складами імперії

Велика частина інформації, що зберігається в стос - числа в десятковій системі числення [34]; см. Систему кодування нижче.

Деякі з вузлів, так само як інші особливості, такі як колір, вважають, представляють нечислової інформацію, яка до цих пір ще не була розшифрована. Взагалі вважається, що протягом розробки системи не було спроб представити в ній фонетичні звуки, як це має місце в більшості писемностей. В даний час існує теорія, висунута Гері Ертоном, що стос представляли собою двійкову систему числення, здатну до реєстрації фонологічних або логографічного даних.

У перші роки після іспанського завоювання Перу іспанські чиновники часто покладалися на стос, щоб залагоджувати суперечки про стягування місцевої подати або в питаннях виробництва товарів. Крім того, іспанські літописці встановили, що стос використовувалися в основному як мнемонічні пристрої, щоб передавати і записувати в числовому форматі інформацію. Кіпукамайокі могли бути викликані в суд, де їх звіти вважалися юридичним документом про проведені в минулому платежах [35].

Для передачі економіко-статистичних даних стос використовували подвійну запис [13], а при передачі відомостей про виробництво тих чи інших продуктів праці враховували не тільки фактичну, а й готівкову і потенційну продуктивність праці. Ось що пише відомий дослідник андских цивілізацій В. А. Кузьмище:

Стос "знали", скільки людей проживало в будь-якому з селищ і в усьому царстві, скільки з них було чоловічої і жіночої статі, як вони були розбиті за віком і станом здоров'я, скільки серед них було одружених і вдівців, скільки пішло на війну і на громадські роботи, скільки людей і якою роботою займалися сьогодні і скільки вони могли зробити того чи іншого продукту і так далі і тому подібне. Але не тільки люди і результати їх праці, а сама природа і її потенційні можливості були зафіксовані в стос.

- В. А. Кузьмище. Царство синів Сонця (7 вересня 2011).



5. Умовна схема побудови стос

Стос
  • 1. Шнур - основа стос.
  • 2. Нитка-підвіска 1-го порядку (кріпиться на шнурі). Могла як звисати вниз з головного шнура, так і бути спрямованою вгору, тобто на 180 градусів до звисаючим вниз [36].
  • 3. Нитка-підвіска 2-го порядку (кріпиться на попередній).
  • 4. Нитка-підвіска 3-го порядку (кріпиться на попередній).
  • 5. Допоміжна нитка-підвіска (кріпиться на інших нитках).
  • 6. Ниточка на головному шнурі, спрямована в протилежний бік від звисаючих ниток (тобто вгору) і вставлена ​​між ними. Служила, мабуть, роздільником.
  • 7. Знак-визначник змісту стос або ключ головного шнура.
  • 8. Вузол простий - буває до дев'яти штук - і ніколи більше - на нитки (у конкретному позиційному ділянці, що відповідає за розташування десятків, сотень і більш високих чисел). Найчастіше розташовуються в середній і верхній частині ниток.
  • 9. Вузол-в-вигляді-вісімки - до дев'яти штук на нитки [37]. Найчастіше розташовуються в нижній частині нитки. Один такий вузол позначає 1.
  • 10. Вузол складний - до дев'яти витків кожен (це могли бути тільки одиниці). Найчастіше розташовуються в нижній частині нитки.
  • 11. Вузол-петля (різних видів [38]), особливо так званий "зроблений наполовину", вперше описаний Сипріані (1928), а потім Альтьері (1941).
  • 12. Вузол, що закріплює якусь річ, наприклад, різні ниточки, або пучки вовни та бавовни.

У стос ниток-підвісок 2-го і більшого порядку, а також і знака-визначника може не бути. Нитки-підвіски 2-го і 3-го порядку можуть кріпитися безпосередньо над або під вузлом або ж на деякій відстані від них, що поки не знайшло задовільного об'сненія у дослідників, але деякі закономірності є:

  • якщо на нитки-підвісці розташовано дві або більше додаткових ниток, то розташовуються вони майже завжди в одному і тому ж місці один біля одного
  • додаткові нитки майже ніколи не розташовуються під складними вузлами і вузлами-в-вигляді-вісімки, і зазвичай розташовуються над або під простими вузлами, то дуже близько від них, то досить далеко.

Колір нитки також передавав зміст стос і може вважатися ключем. Зустрічаються одно-, двох-і триколірні нитки. Інших поєднань кольорів не буває [39]. Якщо стос було числовим, то цифрові знаки-вузли розташовувалися вертикально і знизу вгору від одиниць до десятків і сотень.


6. Система кодування

6.1. Ключі стос

6.1.1. Ключ головного шнура

У головний (несучий) шнур стос міг вставлятися ключ (такими могли бути: шматочки дерева, камені, мінерали, метали, рослини і т. п.) [40] на кільці, вказував на смисловий зміст самого стос або нитки. Це мало значення, тому що дозволяло уникнути плутанини з прочитанням кольору нитки, яка в такому випадку змінювала значення. Наприклад, жовтий колір нитки при наявності різних заголовних ключів дозволяв "прочитати" стос по різному: листи кукурудзи і золота нитка як показники вищого порядку (знак-визначник змісту стос) двох головних мотузок показують, що одне стос відноситься до сільськогосподарського класу, а інше стос - до класу мінералів.

Докладно про це говорить Блас Валера:

... Якщо в плетінні вузлів повинні були бути показані плоди землі, то необхідно було вводити в кільці головного шнура листя молодого кукурудзяного качана, якщо, навпаки, в стос хотіли розповісти про метали, то, як спеціальний знак, на головний шнур намотувалися золоті нитки, виготовлені в моїй землі вельми майстерно. Потрібно знати, що, так, дійсно, використовувалися ті ж кольори, але, по-перше, очей був повинен визначити прикріплений до шнура розпізнавальний знак ...

- Exsul immeritus blas valera populo suo e historia et rudimenta linguae piruanorum. Indios, gesuiti e spagnoli in due documenti segreti sul Per del XVII secolo. - CLUEB, Bologna, 2007, стор 366


6.2. Кодування кольором

Схема історичного (наративного) стос згідно з відомостями хроніста Антоніо де ла Каланча (реконструкція Карлоса Радікаті ді Прімельо; точне кольорове оформлення - А. Скромніцкій)

Сумарно відомо про 24 різних забарвленнях ниток. Найчастіше зустрічаються природні кольори бавовни чи вовни, слідом за ними - пофарбовані: переважають білий, синій, жовтий, червоний, чорний, зелений, і більше за інших - коричневий.

Розподіл квітів у стос:

  • один колір для всієї мотузки;
  • два або три кольори для кожної мотузки, або один - для кожної крученої нитки;
  • два або більше кольорів для тієї ж мотузки, але змішаних всередині кожної крученої нитки за допомогою різнокольорових ниток;
  • два і навіть три кольори на тій же мотузці, розміщені у верхній, центральній або нижній частині.

6.2.1. Колір нитки як позначення класу об'єктів

Були такі визначення:

  • Чорний - час. Тобто на чорних нитках записувалося "час", "термін", роки, історичні події, поняття "від початку чого-небудь (напр., від початку правління короля інків)"; чорний колір тому, що "стос повідомляло, скільки ночей минуло з моменту тієї чи іншої події " [41]. Також - хвороба (за наявності ключа в головному шнурі). Цей колір коли вицвітає на нитках, то може бути переплутано з темно-темно-коричневим. В археологічних стос цей колір зустрічається тільки в комбінації з іншими квітами. Мартін де Муру писав, що брат полководця Апукамака був відправлений їм в Куско для передачі того повідомлення завойованої провінції Аріка і він отримав кіпу, що повідомляв про цю перемогу, де в стос "було стільки вузлів, скільки селищ було завойовано, стільки маленьких вузликів, скільки було числом переможених індіанців, і на чорній мотузці - число тих, хто загинув на війні " [42]. Під час повстання індіанців Чилі вождь повстанців Лепітран відправив часкі з стос з чотирьох мотузок, де чорний колір також позначав час (місячні ночі).
  • Кармазиновий (яскраво-червоний; малиновий) - позначення Інки (Короля, Монархії). На такий нитки могли розташовуватися також вузли "часу", тобто для вказівки на термін правління Інки. Наприклад, 4 вузли - це чотири роки правління Інки. Цей колір згадується тільки в письмових джерелах.
  • Бурий (в колоніальних джерелах відомий як земляний) - позначав "підпорядкування", "громадський порядок", "правління", "управління"; наприклад, здійснення підпорядкування правителем Інкой таких-то провінцій (під час завоювання). А також - картопля (при наявності ключа в головному шнурі стос) [43]. Цей колір згадується тільки в письмових джерелах; найімовірніше, який можна порівняти з одним з тонів коричневого кольору.
  • Коричневий (точніше каштановий) [44]. У стос зустрічається нарівні з білим найчастіше. Існує чотири тони:
    • світло-коричневий - значення невідоме,
    • світло-світло коричневий (майже жовтувато-білий) - значення невідоме,
    • темно-коричневий - значення невідоме,
    • темно-темно-коричневий (майже чорний) - значення невідоме.
  • Зелений - "завоювання"; позначення противника, або кількість людей, які померли у супротивника. На цій нитки розташування було таким: першим йшло повідомлення про тих, кому за шістдесят і старше, а далі у відповідності зі своїми віками йшли інші молодші на десять років і т. д. На нитках археологічних зустрічається досить рідко. Міг бути двох тонів:
    • світло-зелений,
    • темно-зелений.
  • Червоний - війна; власне військо, а також власні втрати на війні. На нитках археологічних стос зустрічається досить рідко. Міг бути двох тонів:
    • соковитий,
    • ледь червоний.
  • Жовтий - золото (наприклад, військова видобуток, що складалася із золота вагою в стільки-то одиниць виміру, а проте які саме одиниці використовувалися з инкской системи мір і ваг - невідомо). А також - кукурудза (при наявності вставленого в головний шнур маленького кукурудзяного качана, що мав значення ключа для прочитання стос). Наприклад, жовта нитка означала кукурудзу, і якщо до неї була прив'язана синя нитка (певна провінція), з тим чи іншим числом вузликів, то це говорило про те чи іншому врожаї в цій провінції. На нитках археологічних стос зустрічається найрідше. Міг бути двох тонів:
    • інтенсивний і сяючий, як золото,
    • трохи знебарвлені.
  • Білий - срібло; світ. У стос зустрічається нарівні з каштановим найчастіше. Існує два тони (який тон що означав - невідомо):
    • яскраво білий (кольори молока),
    • жовтувато-білий, званий також "фламандський білий" ( ісп. blanco flamenco ).
  • фіолетовий ( темно-ліловий) - позначення начальника, який би правив над селищем, територією, людьми; Курако; правитель одного або двох селищ. Цей колір згадується тільки в письмових джерелах.
  • Синій. На нитках зустрічається досить рідко. Двох тонів (значення невідомі):
    • власне синій,
    • блакитний.
  • Солом'яний або палевий (Straw) - позначав відсутність; безлад в управлінні; "варварство". "З відсутностей [кольорів ниток] вони витягували уявлення про те, чого не було, а по Кіпос - те, що сталося" [45]. Цей колір згадується тільки в письмових джерелах; ймовірно, можна порівняти з одним з тонів світло-коричневого.

Той же метод позначень, який лежав в основі так званих цензових, тобто рахункових, стос (числові знаки в колірних категоріях), дозволяв вводити позначення таких понять, як "начальник" в категорії "іспанці" для позначення, скажімо, Франсиско Пісарро, завойовника Перу, назв відповідних міст в тій чи іншій провінції та ін Що ж стосується географічних назв і особистих імен, які не піддавалися такому "написання", то, імовірно, можна було використовувати систему, засновану на комбінуванні фонетичних і нефонетіческіх елементів: підшукувалося кечуанского слово , звучанням близьке до того, яке потрібно було відтворити, і заносилося на стос з позначенням відповідної категорії (наприклад, "географічна назва"), щоб уникнути плутанини. Є ймовірність того, що в подібних випадках при відтворенні слід для отримання правильного тексту читати не все слово на кечуа, а лише перший склад, і таким чином складати з кількох складів потрібне слово. Залежно від тематики стос мало як би ключові категорії, на основі яких будувався текст. Так з повідомлення каланчі і згідно з висновками Д. Роу, для історичних стос такими були категорії: "провінції", "фортеці", "правителі", "здобич" та ін Той же Д. Роу показав подібність будови адміністративних іспанських текстів, заснованих на інформації, отриманої за посередництвом стос, з будовою текстів хронік таких авторів, як Кабельо Бальбоа, М. де Моруа і П. Сармьенто де Гамбоа, які й самі, до речі, стверджували, що при написанні своїх праць використовували відомості, отримані від кіпукамайоков [46 ]. Можна було записати такий текст: "Коли маркіз Пісарро відправився з Бомбона в Кахамарка, ми дали йому 826 індіанців і всі вони загинули під час цієї експедиції", а також можна було фіксувати імена власні та географічні назви використовуючи близькі за звучанням кечуанского слова, наприклад - поєднання понять "сокіл" і "золото" передавали назва села Гуаманкоро з населенням в 100 чоловік. За допомогою кіпу могли, використовуючи, як і в попередньому випадку, здавалося б, абсолютно невідповідні категорії ("корисні рослини", "дерев'яні вироби" і т. п.) передати назва долини Пакасмайо, читаючи тільки перший склад у першому і другому випадках і все слово цілком у третьому, так що найменування долини складалося з слів "картопля", "дерев'яний жезл" і "річка" [47].


6.2.2. Колір нитки для поділу одного виду об'єктів

Якщо об'єкт обліку був один, але потрібно його розділити за якісними характеристиками, то теж використовувалися різні кольори ниток. Це знаходило застосування:

  • Для обліку худоби (лам, гуанако, вікуньї, альпака), що мали різний колір шерсті. Про це повідомляє Гарсіласо де ла Вега:
Щоб мати можливість вести рахунок тієї величезній масі худоби, яким володіли інки, вони ділили його за кольором, бо той худобу забарвлений в багато і різні кольори, як коні в Іспанії, і були у них [спеціальні] назви кожного кольору. Дуже плямистий худобу, [але] двоколірний вони називали муру-муру, а іспанці кажуть мороморо. Якщо який-небудь ягня відрізнявся за кольором від свої батьків, після того як вони вигодовували його, його переводили в стадо його кольору, і, таким чином, вони з великою легкістю отримували уявлення і знали про [кількості] того своєї худоби за допомогою вузлів. бо нитки [стос] були того ж кольору, що й сам худобу.

- Інка Гарсіласо де ла Вега. "Історія держави Інків", - Л., 1974, книга П'ята, Глава X, стор. 288

  • Для запису законів:
"... Незліченну їх число [законів] ще сьогодні дотримуються вірні індіанці, все засновані на розумі і дуже багато в чому відповідають законам найбільших юристів (letrado), вони точно записали і довірили їх вузлів на нитках різного кольору, які були у них для їхніх розповідей , і вони так зуміли навчити їм своїх синів і нащадків, що навіть закони, встановлені першими королями - шістсот років тому, зберігаються в їх пам'яті так, ніби вони сьогодні були заново проголошені

- Інка Гарсіласо де ла Вега. "Історія держави Інків", - Л., 1974, книга П'ята, Глава XI, стор 290


6.2.3. Скручені нитки змішаних квітів

Суміш кольорів на крученої нитки (скручування різнокольорових ниток в одну) застосовувалася для позначення переліку об'єктів / понять

  • "Біло-жовто-блакитна" нитка - позначення релігійного культу; або організації свята на честь Бога (Сонця). "Дослівно" це означало "Бог, що живе в блакитному небі, що створював золото і срібло, цьому він [Інка] влаштував перше свято, і [кіпукамайок] розміщував на неї [нитки] один вузол, а якщо то був третій, або четвертий із тих , що влаштовувалися на рік, на неї б вносилося три вузли, або чотири " [48].
  • Для визначення провінцій Імперії Тауантінсуйу: кожна провінція мала свою суміш кольорових ниток. На цій нитки, в свою чергу, могла розміщуватись (вставлятися) червона нитка для позначення загиблих у своєму війську "з / в такий-то провінції". Також використання кольору ниток для провінцій Імперії зустрічалося в стос, пов'язаних зі статистикою та оподаткуванням таких провінцій [49]. Ця ж система поширювалася на звіти про географічне та економічне описі Імперії [50].
  • Простим поєднанням кольорів (методом змішування) звисаючих ниток без вузлів могли передаватися імена власні (згідно Антоніо де ла Каланча) [51].

Інші змішування кольорів скручених ниток (не розшифровані):

  • тип скручування яшмовідних, коли в мотузці одного кольору зустрічаються нитки іншого кольору, позначається в дослідженнях символом "j" - "jaspeado" (яшмові) або "h." - "Hilo en la cuerda" (нитка на мотузці). Зустрічається частіше:
    • молочно-білий - темно-коричневий,
    • молочно-білий - світло-коричневий,
    • білий-фламандський - світло-коричневий,
    • молочно-білий - чорний,
    • темно-коричневий - жовтий,
    • світло-коричневий - чорний,
    • білий-фламандський - блакитний,
    • молочно-білий - блакитний,
    • молочно-білий - зелений,
    • темно-коричневий - світло-коричневий,
    • чорний з білим,
    • білий з коричневим,
    • червоний - жовтий,
    • червоний - синій,
    • синій - чорний,
    • молочно-білий - темно-коричневий - жовтий,
    • молочно-білий - світло-коричневий - чорний,
    • білий-фламандський - темно-коричневий - червоний,
  • тип переплетення нитки одного кольору методом скручування з ниткою іншого кольору ( ісп. torzal ms torzal ), Що позначається в дослідженнях символом "t + t" (зустрічається рідше):
    • синій - червоний,
    • молочно-білий - темно-коричневий,
    • молочно-білий - синій,
    • світло-коричневий з червоним,
    • молочно-білий - червоний,
    • білий-фламандський - темно-коричневий,
    • білий-фламандський - світло-коричневий,
    • молочно-білий - чорний,
    • темно-коричневий - синій,
    • світло-коричневий - синій,
    • світло-коричневий - темно-коричневий і зелений "j",
    • темно-коричневий - світло-коричневий і синій "j",
    • синій - світло-коричневий і синій "j",
    • темно-коричневий - світло-коричневий і зелений "j",
    • білий-фламандський - темно-коричневий і білий "j",
    • темно-коричневий і світло-коричневий "j" - синій і зелений "j" [52].

Позиційне розташування кольорів (вгорі, посередині, внизу) на нитки в дослідженнях позначається символами " + " (коли використовуються верхня і нижня частини нитки для різного забарвлення), "? + (? +?)" Або "1 / 3 + 2 / 3 "(коли одна верхня третина нитки одного кольору, а дві третини - іншого)," 1 / 4 + 3 / 4 "(коли одна верхня чверть нитки одного кольору, а три чверті - іншого)," 1 / 4 + 1 / 4 + 1 / 2 "(коли нижня половина нитки одного кольору, а верхня розділена - на два інших). Для таких випадків змішування кольорів бувають [53] :

  • " + "
    • молочно-білий - білий фламандський і червоний "j".
  • "1 / 3 + 1 / 3 + 1 / 3"
    • синій - червоний - чорний.

6.2.3.1. Не поєднувані кольори ниток

Нитки, скручується в мотузку, не поєднувалися, мабуть, в таких комбінаціях кольору [54] :

  • всі тони коричневого з червоним
  • всі тони коричневого з зеленим

6.2.4. Колірний ключ (додатковий) або картуш на звисає нитки

Кольори, вишиті у верхній частині кожного тонкої звисає нитки, незважаючи на те, що в обох класах (сільськогосподарський або метали) стос можуть бути однаковими, все ж показують різні предмети: наприклад, кукурудза, кока і стручковий перець - в одному класі; золото, смарагди і кіновар - в іншому. До того ж "заплетені вправо вузли є саме сумою чисел, зав'язаних на кожній нитки, і сума могла бути відображена в нитки-результаті (тобто з підсумковими значеннями), куди вводилося загальна кількість товарів, що надійшли; а заплетені вліво вузли говорять про те, що це кількість товарів лише передбачалося, але вони не надійшли: отже, вони не підраховуються у підсумковій нитки " [55].

Існували різні комбінації кольорів для картушів. Наприклад, в стос № 5 з колекції Альтьері [53] :

  • 1-а звисаюча нитка: картуш білий - червоний.
  • 2-я звисаюча нитка: картуш білий - синій - червоний - синій - білий.
  • Третій звисаюча нитка: картуш синій - червоний - білий - червоний - синій - червоний - білий - чорний - червоний.



6.3. "Фактор позиції"

У стос також враховувався фактор позиції, коли певні речі чи предмети, про які йшла мова або складалася запис, розташовувалися в порядку убування значущості (за яким принципом і як - невідомо). Так, Гарсіласо де ла Вега з цього приводу пише, що:

Предмети, що не володіють [специфічним] кольором, розташовувалися по своєму порядку, починаючи від [предметів] найвищої якості і значення, [поступово] переходячи до менш цінним, кожна річ в межах свого виду [або роду], як буває у злакових і овочів. Візьмемо для порівняння культури Іспанії: спочатку йде пшениця, ячмінь потім, потім горох, боби, просо і т. д. І точно так само вони вели рахунок зброї, ставлячи спочатку те, яке вважалося найблагороднішим, як-то: піки, а потім дротики, лук і стріли, кийки і сокири, пращі, і все інше зброя, яку вони мали. А коли мова йшла про васалам, вони давали звіт по жителям кожного селища, а потім разом кожної провінції: в першій нитці вони фіксували старих від шістдесяти років і більше, по друге - зрілих людей від п'ятдесяти і вище, а третя фіксувала сорокарічних, і так по десять років аж до грудних немовлят. Таким же чином вони вважали і жінок за віком.

- Інка Гарсіласо де ла Вега. "Історія держави Інків", - Л., 1974, книга Шоста, Глава VIII, стор 357

У Пам'ятною записці, складеній на основі стос і представленої в 1561 Кураков Хауха в аудієнції Ліми, значимість для індіанців предметів побуту і господарювання (у тому числі і європейських) групувалася в певні класи в порядку убування. З документа випливає, що індіанці більше цінували Кину, ніж картопля, а європейських курок, вперше з'явилися в Перу в 1537, більше ніж місцеву дичину [56] :

  • 1. : люди,
  • 2. : південноамериканські верблюдових, худобу,
  • 3. : тканини,
  • 4. : оброблювані продукти харчування,
  • 5. : предмети з агави,
  • 6. : кераміка,
  • 7. : птахи,
  • 8. : рослинні продукти некультівіруемих,
  • 9. : продукти не оброблені,
  • 10. : люди, призначені для переміщення (пересування),
  • 11. : худобу, призначений для переміщення (пересування),
  • 12. : провізія, призначена для переміщення.

6.4. Формат "освіти серій"

6.4.1. Кольорові серії

Формат освіти серій з звисаючих ниток на головному шнурі виглядав так:

  • Нитка 1 - Колір A
  • Нитка 2 - Колір B
  • Нитка 3 - Колір C
  • Нитка 4 - Колір D
  • (Проміжок)
  • Нитка 1 - Колір A
  • Нитка 2 - Колір B
  • Нитка 3 - Колір C
  • Нитка 4 - Колір D
  • (І т. д.)

Цей набір повторюваних вузлів на кожній нитки, але різних кольорів, говорив про не числовому значенні стос [57]. Створення серій ниток (часто без вузлів), мабуть, спрощувало складання кіпу, як це роблять європейці, проставляючи ініціали або абревіатури [58]. Щодо таких стос хроніст Бернабе Кобо писав, що тільки кіпукамайок, їх склав, їх же і міг "прочитати" [59].


6.4.2. Освіта серій за допомогою проміжків

Іншим видом освіти серій було розташування звисаючих ниток через певний розмір проміжку між групами таких ниток, як якби вони були поділені на секції [60].

6.5. Довжина мотузок і ниток-підвісок

У стос, що мають формат "освіти серій", зустрічаються нитки-підвіски однакової довжини, але в різний "серіях", "групах". Послідовність ниток-підвісок в різних "серіях" також могла дотримуватися. З чого видно, що довжина ниток мала певне значення і підпорядковувалася якомусь порядку.

6.6. Кодування числами

Кожне село, яке було столицею провінції, мало свою цифру. Наприклад, для позначення того, що "Манко Капак, перший правитель Інка, завоював першу столицю провінції, в нитку вводився один великий вузол, другу - два великих вузла, і так - з усіма іншими. Відомо, що у Куско, столиці Імперії, було три, або чотири вузли, один над іншим " [48]. Відомо також, що віддаленість провінції від столиці імперії Куско часто ставилося в залежність від порядкового числення: наприклад, чим ближче провінція, тим вона або її представник-Курако ближче в службах, походах, ритуалах, церемоніях до правителя Інку.

Також відомо, що "три вузлики у формі вісімки на початку стос (в одному з 21 знайдених в 50-х роках XX століття доктором Артуром Хіменесом Борха [61] в підлозі будинку инкского сановника-кіпукамайока в адміністративному центрі Пуручуко, близько Ліми [9]) є посилання на місце, топонім Пуручуко " [62].


6.7. Кодування вузлами

  • Приклади вузлів стос [63]

  • FranziskanerKnoten O & Z. JPG
  • Nud de franciscain.jpg

Марсія Ашер і Роберт Ашер, після аналізу декількох сотень кіпу, показали, що здебільшого інформація в стос є числовий, і ці числа можуть бути прочитані. Кожна група вузлів - цифра, і є три головних типи вузлів:

  • прості вузли, протягнуті мотузкою зверху вниз;
  • "Довгі вузли", які з протягнутої зверху вниз мотузкою, з'єднані вузлом з одним або більше додатковими поворотами;
  • вузли у вигляді цифри " вісім "- 8.

В системі Ашера четвертий тип вузла - "вузол-в-вигляді-вісімки" з додатковим скручуванням відноситься до "EE". Число ж представлено як послідовність груп вузлів (кластерів), в основі мають 10 - десяткову систему числення.

Отже:

  • Ступінь десятка показується становищем вздовж нитки і вибудовується наступними один за одним витками.
  • Цифри в положеннях десятка і більш високі ступені представлені групами простих вузлів (наприклад, 40 - чотири простих вузла в ряд у положенні "десятків").
  • Цифри в місцях "одиниць" представлені довгими вузлами (наприклад, 4 - це вузол з 4 оборотами). Через манери зав'язування вузлів цифра 1 не може бути показана подібним чином, і представлена ​​в даному положенні "вузлом-в-вигляді-вісімки".
  • Нуль зображений відсутністю будь-якого вузла у відповідному положенні.
  • Оскільки однозначні числа від 0 до 9 показані особливим способом, то зрозуміло, де число закінчується. Тому одна звисаюча нитку в стос може містити кілька чисел.

Наприклад, якщо 4s представляє чотири простих вузла, 3L - представляє довгий вузол з трьома оборотами, E - представляє "вузол-в-вигляді-вісімки", а X - представляє незаповнене місце, тобто 0:

  • Число 731 було б представлене як - 7s, 3s, E.
  • Число 804 було б представлене як - 8s, X, 4L.
  • Число 107, супроводжуване числом 51, було б представлене як - 1s, X, 7L, 5s, E.

Це прочитання може бути підтверджено таким фактом: стос постійно містять суми, складені систематичним шляхом. Наприклад, нитка може містити суму наступних n ниток, і ці взаємозв'язки повторюються в стос неодноразово. Іноді це також підсумкові суми. Такі взаємозв'язку були б неймовірними, якби вузли були прочитані неправильно. Деякі дані не є числами, їх Астарти називають числові ярлики. Вони все ж складаються з чисел, але виходять в результаті число, здається, використовується у вигляді якогось коду, що дуже схоже на наше використання чисел для впізнання окремих осіб, місць, або предметів. Відчуваючи недолік контексту окремих кіпу, важко встановити, що міг би означати будь-якої даний код. Інші види кіпу, можливо, передавали також інформацію: кодування кольором, відповідне розміщення ниток, інтервал, і сама структура ниток і додаткових відгалужуються ниток. Дехто стверджував, що в стос не тільки одна числова інформація, а воно є і систему писемності. Це було б особливо важливим відкриттям, оскільки немає збережених текстів, написаних на мовою кечуа, в період, що передує іспанському вторгнення. Можливі причини цього очевидного відсутності письмової мови включають:

  • фактична відсутність писемної мови,
  • знищення іспанцями всіх письмових звітів,
  • успішне приховування місцевим населенням таких звітів.

Історики Едвард Хаймс і Джордж Ордіш вважають, що стос був інструментом записи, подібного музичної нотної системі позначень, в якій ноти на сторінці представляють основну інформацію, і що виконавець міг би втілити в життя ті складові [64].

В 2003, у той час як перевірка геометричних знаків токапу, що були на малюнках інкських шат в книзі "Перша Нова Хроніка та Доброе Правління", написаного Феліпе Гуаманом Пома де Айяла в 1615, Вільям Бернс Глінн знайшов зразок, який, здається, допомагає розшифрувати деякі слова в стос, зіставляючи вузли квітам звисаючих ниток [65]. 12 серпня 2005 номер журналу "Science" виходить у світ з повідомленням, названого "Khipu Accounting in Ancient Peru" антропологом Гері Ертоном і математиком Керрі Дж. Брезайн. Їх робота може вважатися першою ідентифікацією стос як нечислового явища, а послідовність трьох "вузлів-в-вигляді-вісімки" на початку кіпу, яке, здається, є унікальним означає. Це міг бути топонім для міста Пуручуко (Puruchuco, близько Ліми), або ім'я зберігача кіпу, який його склав, або сам предмет, про який йде мова, або навіть покажчик часу.


6.8. Числові стос

У числових стос розташування значень було позиційним. Відстань між вузлами (або групами вузлів), що позначають одиниці, десятки, сотні й т. д., в середньому становить від 4 до 6 см [66]. Для прикладу, в найбільш важливих стос з трьома порядками (одиниці, десятки, сотні) самі верхні - сотні - розташовані на звисаючих нитках нижче головного шнура приблизно на 10-11 см, середні - на 14-15 см, нижні - в межах 20 -35 см.

6.8.1. Позначення деяких чисел

На відміну від арабських цифр, де для написання числа 10 000 потрібно записати 5 цифр: 1 одиниця і 4 нуля, в стос достатньо було зав'язати 1 вузол в потрібній позиції звисає нитки, оскільки нулями вважалися порожні позиції нитки. Слід зауважити, що не завжди відсутність вузлів на нитки позначало "нуль", оскільки така нитка також могла являти собою власне ім'я, напр. назва провінції.

6.8.2. Арифметично обчислення за допомогою кіпу

6.8.2.1. Додавання і віднімання

Проводити такі арифметичні операції як "додавання і віднімання за допомогою кіпу майже так само легко, як це робиться арабськими цифрами на аркуші паперу" [67]. Вже в перших словниках мови кечуа було зафіксовано слово quipuni - вважати по вузлах [68]. Так, підсумовування чисел 352, 223 і 324 проводиться зав'язуванням вузлів на нитках у відповідних місцях і горизонтальним "прочитанням" справа наліво або навпаки [69].

1-а нитка 2-а нитка Третя нитка 4-а нитка (сума)
3 2 3 8
5 2 2 9
2 3 4 9

Аналогічно з вирахуванням. Якщо складання дає в одному горизонтальному ряду число більше, ніж 9, наприклад, 11, то десятка у вигляді 1-го вузла переноситься на верхній горизонтальний ряд. Дані операції, проте, проводилися на юпане, оскільки вузли в стос робилися так, що розв'язати їх було непросто, тобто стос - показувало і саме обчислення і його результат, в той час як юпана - або тільки початкові дані або їх результат [70].


6.9. Використання як календаря

Обчислення часу також здійснювалося і реєструвалося за допомогою кіпу [71], як зауважив американський дослідник Гері Ертон [72], і, схоже, у зв'язці з юпаной - рахунками інків. Фахівці інків, які займалися календарями називалися "кільякіпок": слово "Кілья" означало "Луна" (богиня Місяця), "місяць", "місячний рік" [5]. Про "філософів-астролога" говорив Феліпе Гуаман Пома де Айяла (1615), що вони у своїй роботі використовували кіпу, він же намалював одного такого астролога, який несе в руці кіпу, під фігурою якого написано "астролог, поет, який відає про обертання сонця та місяця, затемнення [ях], зірки і кометах; про час [настання] неділі [кожні 10 днів], і місяці [кожні 30 днів], і року, і про чотирьох вітрах світу, щоб сіяти з давніх часів їстівне " [73].


6.10. Використання як топографічної системи

Ske, мали своє матеріальне втілення в нитках і вузлах кіпу, представляли собою уявні лінії -напрямні, тобто вектори, у виходили з храму Коріканча в Куско [74] на всі боки Імперії Інків, а саме - до священних місць - вакаме. Лінії були тісно пов'язані не тільки з географією і геометрією, але також і з астрономією і соціумом, оскільки кожна вака поєднувалася в поданні андских народів також з небесними тілами: темними туманностями, зірками і планетами, а також із соціальними групами [75] [76]. В основному це були лінії пов'язані з паломництвом [77]. Час у Інків, дійсно, настільки являло собою єднання з простором, зайнятою людиною, що "ceques", лінії, що виходили з центру инкского світу, міста Куско, дозволяли визначити не тільки соціальні групи та 328 вак, позначаються ритуальний календар Інків з 328 днів, а деякі вакі також вважалися астрономічними обсерваторіями, що вказують місце деяких знаменних сонячних і місячних позицій [78].


6.11. Використання для запису законів і судових рішень

Найбільш чітко про застосування стос як зводу Законів Інків сказано в "Доповідях" віце-короля Мартіна Енрікеса де Альманса. Так інкські судді "вдавалися до допомоги знаків, що були в стос і ... інших, що були на декількох різнокольорових дошках, з чого зрозуміли, яка була вина кожного злочинця" [79].

Юрист Хуан де Матьенсо в 1567 писав, що "позови, які індіанці вели з касики або знатними людьми, цивільні і кримінальні, їх записував у стос тукуйріку [Тукрікук апу - керівний, що приписує суддя, що запобігає погані справи]" і що вирок виноситься алькальдом "повинен був бути записаний , а якщо ні, то повинен залишитися у використовуваних ними стос ", і щоб" скарги індіанці приносили до іспанського коррехідори, а в його відсутність - до тукуйріко, щоб він вніс це свого стос на пам'ять і кожні чотири місяці ходив до міського коррехідори, щоб у прискореному порядку здійснити правосуддя щодо скарг, які він носив у стос " [80]. Самі "тукуйрікос, що були подобою коррехідори провінцій, вирішували позови і відправляли Інку, в стос, рішення щодо злочинів" [81]. Про використання стос при винесенні вироків повідомляв також Гарсіласо де ла Вега:

Повідомлення прямували для того, щоб було видно, чи мало місце правильне правосуддя, щоб молодші судді не проявляли б недбалості в його здійсненні, і, якщо вони його не здійснювали, їх суворо карали. Це було подібно таємним перевірок на місці (гесidencia), що здійснювалися кожен місяць. Формою передачі таких повідомлень Інку і його [людям] з його верховної ради були вузли, зав'язуються на шнурах різного кольору, якими вони пояснювалися, як на цифрах, бо вузли такого й такого кольору говорили про злочини, які були покарані, а певні ниточки різного кольору , якими були перехоплені більш товсті шнури, говорили про покарання, які були здійснені, і про закони, які були застосовані. І таким чином вони розуміли один одного, бо не мали письма (letras).

- Інка Гарсіласо де ла Вега. "Історія держави Інків", - Л., 1974, книга Друга, Глава XIII, стор 101

Розмальовані дошки і стос, що містили зводи законів були знищені іспанцями під час завоювання Імперії інків і міста Куско зокрема [82].


7. Згадки колоніальних істориків

Гравюра XVI століття, що зображає часкі, поштового гінця в інків, що тримає стос в лівій руці і раковину- горн - у правій

7.1. Ернандо Пісарро, 1533

Хронологічно перші відомості про стос відомі з його листа до Королівської Аудіенсіі. Пісарро підкреслював, що використання стос був всеосяжним і що обліку піддавалися різні предмети, ресурси і люди. Так він писав, що "у Калькучіми було багато людей, і дуже хороших, яких він, у присутності християн, підрахував за допомогою своїх вузлів" [83], і що таких вийшло "35 тисяч індіанців" [84].

7.2. Повідомлення Кіпукамайоков, 1542

В " Повідомленні кіпукамайоков "(" Relacion de Quipucamayos ") наводиться ( 1542) згадка про стос:

Ці кіпукамайо [ки] були на зразок істориків чи обліковців розрахунків, і їх було багато, і у всіх них була відповідність в їх стос і оповіданнях; їх єдиним заняттям було вести важливий облік [відомостей] за допомогою своїх стос будь то про походження і початку Інків , будь то про кожного з них окремо, від народження кожного, а також про про інших справах, що сталися за часів кожного з цих правителів. Вони були зобов'язані інформувати і звітувати про все, про що б їх не запросили, і були зобов'язані навчати своїх дітей, і гарненько їх перевіряти, показуючи їм значення кожної речі

- Повідомлення кіпукамайоков (1542) [85]

Про копіях записів в стос у різних кіпукамайоков сказано, що: "Тих, кого привели до Вака де Кастро, попросили час, щоб підготувати свої стос, і перевірити їх, кожного окремо один від одного, щоб побачити, чи узгоджуються вони один з одним в оповіданнях, які кожен давав ". Вказується єдине джерело історій та оповідань - стос." Ті (іспанці) записували, те, що за допомогою кіпу, містилося "," За звітами з стос "," даючи звіт про старожитності, ці обліковці говорили " [86]. Про можливий спосіб передачі інформації за допомогою кіпу також говориться, що: два кіпукамайока, жителі Пакарітамбо, повідомили, що "їхні батьки та дідусі кіпукамайокі, з Інків, розповідали своїм дітям і онукам, караючи тримати це в таємниці, [що] Манко Капак був першим Інкой, сином одного Курако, правителя Пакарітамбо, імені якого вони не [змогли] довідатися, але оскільки вони звідти ж, то змогли з'ясувати його походження " [87]. Про державному забезпеченні говориться, що: "цим [кіпукамайокам] виділялася досить повноцінна частка з усього роду провізії на кожен місяць року, і їм надавалися дружини і слуги, і у них не повинно було бути іншого заняття, окрім як ретельно вести облік за допомогою своїх стос, і гарненько їх складаючи відповідно правдивому повідомленням " [88].


7.3. Педро де Сьеса де Леон, 1553-1554

Перша частина книги " Хроніка Перу "

Першим іспанським автором, який опублікував ( 1553) свою роботу ( Хроніка Перу), де йшлося про кіпу, був Педро де Сьеса де Леон. У другій частині хроніки ( 1554) він охарактеризував стос наступним чином:

Крім того у них був і інший статут, [з якого] знали і відали про те, як потрібно було здійснювати стягування податків, [управління] провінціями, забезпечення, будь то при проходженні короля з армією, будь то при відвідуванні їм королівства, або не вникаючи в усе це, розуміти, що надходило в сховища і платили піддані, таким чином, щоб не завдати їм [якогось] збитку, так гаразд і толково, що вони вщент перевершували майстерність писемності, що використовувалося мексиканцями для їх підрахунків і торгівлі. І це були кіпу, що являють із себе великі нитки пов'язаних мотузок, і ті, хто цим займався, були рахівника, відав числами цих вузлів, з їх допомогою вони надавали відомості про здійснені витрати або про інші речі, що трапилися багато років тому, і цими вузлами вони вважали від одного до десяти, і від десяти до ста, а від ста до тисячі, і [в] одній з цих ниток міститься підрахунок [чогось] одного, а в інший - іншого, і таким чином це робиться, що для нас цей рахунок дотепний і таємничий, а для них самий пересічний.

- Педро де Сьеса де Леон. "Хроніка Перу", Частина друга, Глава XII [89]

Він же повідомив про небувалу точності обліку за допомогою кіпу: "У кожній столиці провінції були рахівники, звані кіпукамайо [ки] [quiposcamayos], і за допомогою цих вузлів вони вели літочислення та облік необхідних податків, що сплачуються мешканцями того району, починаючи з срібла, золота, одягу і худоби, і закінчуючи дровами, та іншими куди більш незначними речами, і за допомогою цих самих стос після закінчення одного року, або десяти, чи двадцяти, сповіщали того, кому було доручено збирати звіт [и]; і настільки добре це робилося, що і пару альпаргат не можна було приховати " [89].


7.3.1. Щодо строків звітування за стос

Сьеса де Леон наводив відомості про кількість посад кіпукамайоков в окремо взятій територіальній одиниці: "і в кожній долині цей облік є і сьогодні, і завжди в заїжджих дворах стільки рахівників, скільки в ній [долині] управителів, і кожні чотири місяці вони надають свої звіти вищезазначеним способом " [89]. Для провінцій встановлювався термін подання звітності - 1 рік, оскільки "в кінці року кожна провінція наказувала внести в стос за кількістю його вузлів всіх людей, як померлих там в той рік, так і, відповідно, тих, хто народився. І до початку року, в який вступали, вони приходили в Куско з кіпу, за якими ставало зрозуміло, скільки в той рік народилося, і скільки померло " [89].


7.4. Педро Гутьєррес де Санта Клара, 1565

У своїй "Історії громадянської війни в Перу (1544-1548)" Гутьєррес де Санта Клара призводить детальний огляд рахункового стос пов'язаного з використанням юпани, а також окремого кодованого "наративного" стос, і для кожного наводить різні рахункові ряди:

Вони вважали в числах від одиниці до десяти, і десять до ста, і сто до тисячі, і десять сотень до десяти тисяч, і десять тисяч до десяти сотень тисяч, так що за допомогою цього рахунку вони могли здійснювати | рахунок | до чотирьох або п'яти мільйонів. Ведуть вони рахунок за допомогою маленьких каменів і за допомогою особливих вузлів, зроблених у них на кількох вовняних і бавовняних нитках, якісь з багатьох і різних кольорів, що вони називають куйпос | має бути: кіпос |, і за допомогою цього рахунку вони тримають в пам'яті те, що було зроблено в минулі часи, як якби вони були найдавнішими книгами, і тому вони розповідають / вважають те / про те, що сталося 500 років тому, і навіть більше. Цей рід куйпос - це декілька вузлів, зроблених на декількох скручених мотузках, і довжиною в 1 вару | ісп. од. змін. відстаней = 835,9 мм |, і з їх допомогою вони рахують дні, місяці і роки, і з їх допомогою вони робили одиниці, сотні, тисячі, десятки тисяч, сотні тисяч і | робили / виробляли | рахунки / розрахунки. Точно також вони вважали за цими версій сайту | варіант: розповідали за допомогою цих вузлів про | події давніх часів, і скільки королів Інгов було, і про їх імена, і скільки кожен правил, і в якому віці він був, коли помер, і чи був він хорошим чи поганим, і чи був хоробрим або боягузом, нарешті, те, що можна було витягти з наших книг, витягалося з вузлів ці куйпос. У них було більше достаток цих рахунків / звітів або вузлів в кількох приміщеннях, на зразок нотаріальних актів, як вони є в королівських нотаріусів в їх архівах, таким чином, що той, хто хоче дізнатися що-небудь тільки й робить, що йде до тих, хто цією службою займався і питав їх: скільки часу пройшло з тих пір, як це трапилося? і, що було з того, що сталося в давні часи між Інгамі? Потім він показував багато куйпос або мотузки, і витягував з них то | стос |, що було необхідно, щоб з його допомогою і по вузлах дати звіт і повідомити про все те, про що його запитували, і тому були школи для дітей, де вони вчилися цих речей і багатьом іншим.

- Coleccin de libros y documentos referentes la historia de Amrica. Tomo IV. Pedro Gutirrez de Santa Clara. Historia de las guerras civiles del Per (1544-1548) y de otros sucesos de las Indias. Tomo tercero. - Madrid: Libreria general de Victoriano Surez, 1905. - P. 548-549 (592 p.)

.


7.5. Гарсія Дієс де Сан-Мігель, 1567

Іспанська чиновник Гарсія Дієс де Сан-Мігель у своєму "Доповіді" (1567) найбільш докладно дослідив систему податей і міти в провінції Чукуіто (біля озера Тітікака), повідомив про високу точність обліку, наявності посади головного кіпукамайока в селищі, поділялося на дві громади, і відповідно було два частково паралельних обліку в одному селищі [90]. Він же найбільш точно повідомив про те, особи яких віків були платниками податі:

Того Касіка і кіпукамайо [ка] запитали про те, яких віків, і які індіанці платили подати у часі Інки. Вони сказали, що чоловіки від тридцяти до шістдесяти років платили подати, а старики від названого віку і вище нічого не платили, і що молоді люди від тридцяти років і нижче, а також хлопчики [займалися тим, що] обслуговували переноску раковин молюсків [caracoles] , і пір'я, і ​​птахів, і збирали гриби, і носили дрова і солому, і інші речі, як він їм наказував, і що всі індійці, що містилися в заяві вищезазначеного дона Мартіна Карі, ті ж самі, що і в його кіпу, були індіанцями-платниками податі від названих тридцяти до шістдесяти років [...]

- Гарсія Дієс де Сан-Мігель. "Доповідь" (1567) [90]


7.6. Франсиско де Толедо, 1572

Франсиско де Толедо

Губернатор Перу Франсиско де Толедо по-своєму цікавився історією Інків і, впроваджуючи свої уложення, всіляко намагався зобразити правителів Інків тиранами і окупантами, при цьому зібравши, за допомогою своїх чиновників, ряд дуже цікавих відомостей про кіпу і знаках інків:

Зібрані разом [індіанці, нотаріус, коррехідори Ондегардо, перекладач та інші], вищеназваний алькальд Двору [Grabiel de Loarte], через вищезгаданого перекладача [Gonzalo Gmez Jimnez] отримав і прийняв від них клятву Господом, за формою, і у вигляді хреста, вчинене їх руками, про те, що вони будуть говорити правду, про що знають і про те, що їх будуть питати; коли клятва була прийнята, вищезазначеним індіанцям було прочитано все те, що було записано і намальовано на тих чотирьох полотнах, як про ідолів Інків, так і про намистах [medallas - "емблеми, намиста"] у їхніх жінок або пологів [ayllos], і історія з облямівок [la historia de las cenefas] про те, що сталося за часів кожного Інки, і легенда [про нього] і визначності, розміщені на першому полотні, вони кажуть, що з Тамботоко [Інки або щільно?], і легенди [казки] про діяння Віракочі, що йдуть на облямівка першого полотна по [його] основи і початок Історії, кожне окремо ...

- Лист Дону Франсиско де Толедо до Ради Індій, Куско, 1 березня 1572 [91]


7.7. Поло де Ондегардо, 1559-1572

Великий знавець індіанських старожитностей Поло де Ондегардо ("Доповідь про походження Інків, і про те, як вони розширили свої завоювання, 1572"), першим з європейців знайшов мумії правителів інків, завдяки стос дав одну з найбільш достовірних первинних версій про терміни правління Інків:

Вони зберігають спогад про ці правителя з допомогою своїх кіпу, але якщо ми розсудимо за часом, яке кожен, як сказано, жив, історичний період не може бути розташований далі в минуле, ніж на чотири сотні років, [і це] найраніше.

- Хуан Поло де Ондегардо. Доповідь про походження Інків, і про те, як вони розширили свої завоювання, 1572 [92]


7.8. Крістобаль де Моліна, 1572

Про впорядкування та реформування системи стос в 1575 році в своєму "Доповіді про Сказання і обрядах Інків" повідомляє священик Крістобаль де Моліна :

Сама система стала більш досконалою при Інку Юпанкі, який першим почав завойовувати цю землю, до нього ж Інки не просунулися далі околиць Куско, що випливає з доповіді нині перебуває в руках вашого Преподобіє. Цей Інка, виявляється, перший, хто наказав і заснував церемонії і культ. Він був тим, хто встановив 12 місяців року, даючи імена кожному, і наказали церемонії, які має дотримуватися в кожному. Навіть незважаючи на те, що його предки використовували місяця й року, підраховуючи за допомогою кіпу, вони все ще ніколи перед тим не впорядкували їх в такий порядок, до часів цього Владики.

- Крістобаль де Моліна. Доповідь про Сказання і обрядах Інків, 1575 [93]

Він також повідомляє про записи хронологічного характеру:

Тим не менш, у них дуже чарівний спосіб рахувати за допомогою вовняних мотузок та вузлів, шерсть само різних кольорів. Вони називають їх кіпу, вони можуть розуміти так багато по них значення, що вони можуть давати звіт про всі події, які трапилися в їхній землі більш ніж на 500 років. У них є знавці-індіанці, що були майстрами в мистецтві читати стос, і знання передавалося у спадок з покоління в покоління, та так що найменша річ не губилася.

- Крістобаль де Моліна. Доповідь про Сказання і обрядах Інків, 1575 [93]


7.9. Фернандо де ла Серда Мурільо, 1589

Характер використання стос в облікових (бухгалтерських) операціях приходу, витрат, оплати податків, отримання та видачі продукції індіанців описаний іспанським чиновником Фернандо де ла Серда Мурільо ( 1589):

Сьогодні [1589?] Тут продовжується використання якихось кіпу, які ми називаємо книгами рахунків, незважаючи на те, що у індіанців не було таких речей, як счетоводную книги, крім тих кіпу, що являють собою кілька вовняних мотузок різних кольорів, а на них безліч вузлів , як це зроблено тут показано [зображення не наводитися у виданні, але мається на рукописи]. Одні відрізняються від інших, так що за різноманітністю вони розпізнають і дізнаються в обліку величини надійшли і витрачені, і золоті та срібні песо, віддані, і сплачені, і отримані. Іспанці не зрозуміли цей вид обліку, коли завоювали королівство, не змогли вони вивчити його і до цього дня. Це рахівництво має гарне довіру в тих містах тільки серед деяких заслуговують на довіру індіанців, яких вони називають кипо камайос [quypo camayos], аки керуючі справами тих звітів і аки головні рахівники [contadores mayores]. Облік всього домашньої худоби, і плодів і общинних полів - ось їх обов'язок ... і ці кіпу камайос складають звіт перед судовими властями, і усно дають звіт про все.

- Фернандо Мурільо де ла Серда. Лист про знаки, використовувався індіанцями до завоювання, 1589 [94]


7.10. Хосе де Акоста, 1590

Титульний лист "Природній і моральної історії Індій". Севілья, 1590

Історик Акоста згадує про різні види стос:

Опріч цих стос з нитками, у них є інші [стос-юпана] з камінчиками, за якими вони точно вивчають слова, які хочуть дістати з пам'яті.

- Acosta, Joseph de. Historia natural y moral de las Indias, 1590 [95]

І саме з цього виду стос йде поєднання з вербальним-"записаним" матеріалом.

Цей хроніст найбільш докладно зупиняється і на юпане, яку описує як рід кіпу, зроблених:

... З зерен маїсу, - справа це чудове; оскільки це дуже складне обчислення, в якому гарному рахівник з пером і чорнилом буде важко визначити, скільки кожен повинен отримати, взявши стільки-то звідти і додавши стільки-то звідси, і з сотнями інших повторюваних слів [дій]. Ці індіанці візьмуть свої зерна і покладуть одне тут, три там, вісім, не знаю де, вони перемістять одне зерно звідси, обміняють три звідти, і, по суті, завершать свій підрахунок точно, без найменшої помилки, і вони знають набагато краще, як вести облік, і звітувати за те, що кожен повинен заплатити, ніж ми можемо зробити це за допомогою пера і чорнила.

- Acosta, Joseph de. Historia natural y moral de las Indias, 1590 [95]

Він порівнює обчислення індіанців з тим, що такі міг би здійснити тільки великий фахівець з допомогою пера і паперу. Ще Акоста говорить про те, що тексти християнських молитов в індіанців викладалися на землі у вигляді "коліс", які можна було "читати" для освіження пам'яті: "Опріч цих стос з нитками, у них є інші [стос-юпана] з камінчиками, по яких вони точно вивчають слова, які хочуть дістати з пам'яті ". В оригіналі йдеться про інший вид кіпу, і саме по ньому йде поєднання з вербальним / "записаним" матеріалом. Але, як видно, "іншим видом стос" Акоста називав юпану. Далі у нього йдеться про немічних старих з колесом, виконаному з камінчиків (як виглядав цей круг / колесо камінчиків, не ясно). Ці "колеса камінчиків", як це не парадоксально, містять "текст" молитов, різноманітних молитов. Далі сказано: "І що примітно, так це бачити, як вони усувають помилки, коли помиляються, і внесення виправлення складається всього лише з поглядиванія на свої камінці ...", і ще: "... Таких зазвичай чимало на церковних цвинтарях для цієї мети [ тобто для складання молитов] " [95].


7.11. Інка Гарсіласо де ла Вега, 1609

Інка Гарсіласо де ла Вега

Одне з найбільш розлогих повідомлень про стос знаходиться в книзі "Справжні коментарі" Інки Гарсіласо де ла Веги (1609):

Про арифметику вони знали багато і чудовим чином, бо вузликами, зав'язаними на нитках різних квітів, вони вели рахунок всього того, що малося на королівстві інків щодо оподаткування та звільнення від податків і контрибуцій. Вони підсумували, вичитали, і збільшували тими вузликами, а щоб знати, що припадає на кожне селища, вони здійснювали розподіл зернами маїсу і камінчиками, і таким чином у них виходив точний рахунок. І, оскільки у кожній справі в світі і на війні, за васалам, податків, худобі, законам, церемоній і всьому іншому, що вимагало рахунки, у них були самостійні лічильники, і вони займалися у своїх міністерствах і зі своїми рахунками, вони з легкістю вели [рахунок], тому що рахунок кожного з тих предметів (cosa) перебував у самостійних нитках і зв'язках [ниток], немов в окремих зошитах, і, якщо навіть один індіанець відповідав би (як старший лічильник) за два, або три, або більше предметів, рахунок по кожному предмету вівся б окремо. далі ми дамо більш докладне повідомлення про спосіб рахунку, і як вони розуміли один одного за допомогою ниток і вузлів.

- Інка Гарсіласо де ла Вега. "Історія держави Інків", - Л., 1974, книга Друга, Глава XXVI, стор 129

Інка Гарсіласо де ла Вега, наводячи приклад пісні Сумак Ньюста, виписаного з рукописів Бласа Валера, повідомляє: "Батько Блас Валера каже, що казку і вірші він виявив у вузлах і звітах одних древніх анналів, і вони були укладені в нитках різного кольору, а що про традиції віршів і легенд йому розповіли індіанці-лічильники, яким були доручені вузли та історичні звіти " [96].


7.12. Мартін де Муру, 1618

Мартін де Муру повідомляє у своїй книзі "Загальна Історія Перу" про використання стос як календаря :

Ці стос були [як би] родом вузлів, зроблених на декількох трохи товстуваті вовняних шнурах і [були] різних кольорів. За ним вважали і повідомляли дні, тижні, місяці й роки.

- Murua, Martin de. Historia general del Peru, origen y descendencia de los lncas, pueblos y ciudades. - 1618. [30] [97]

Є у нього відомості і щодо різноманітності видів стос:

Було й інше диво, що кожна провінція, маючи свій власний рідна мова, також мала новий [інший; відмінний] вид кіпу, та нову його манеру [складання].

- Murua, Martin de. Historia general del Peru, origen y descendencia de los lncas, pueblos y ciudades. - 1618. [97]

А також відомості про використання стос в демографічній статистиці і управлінні трудових ресурсів: "вони вели підрахунок всіх людей селища, дорослих і дітей" і "маркакамайос вдавалися до допомоги стос для призначення людей кожного селища згідно з їх заняття або роботи" [83].


7.13. Блас Валера, 1618

Юпана інків. Пісня Сумак Ньюста. Дешифрування за книгою " Exsul Immeritus Blas Valera Populo Suo ", CLUEB, Болонья, 2007 (Схематична реконструкція А. Скромніцкого)
Юпана інків. Пісня Пачамама. Дешифрування за книгою " Exsul Immeritus Blas Valera Populo Suo ", CLUEB, Болонья, 2007 (Схематична реконструкція А. Скромніцкого)

7.13.1. Пісня Сумак Ньюста в стос

Пісня Сумак Ньюста наводиться як у Гарсіласо де ла Вега (віршована форма), так і у Бласа Валера (у формі стос, з обчисленням на юпане) в такому вигляді:

Красива принцеса, твій брат твій великий глек розбиває, твої води Пачакамак посилає твій дощ.
Оригінальний текст (Кечуа)

SUMAC USTA TORALLAY QUIM PUYNUY QUITA PAQUIR CAYAN UNUY QUITA PACHACAMAC VIRACOCHA PARAMUNQUI.

- Exsul immeritus blas valera populo suo e historia et rudimenta linguae piruanorum. - Bologna, 2007; p. 371.


7.13.2. Пісня Пачамама в стос

Сама пісня Сумак Ньюста була спочатку присвячена богині Пачамама і мала дещо інший текст:

Мати Земля, твій брат Сонце і Луч твою вульву зараз пробиває, його сперма рясно тече з його пеніса і тому ти, про вульва, свої води будеш проливати дощем і іноді буде сипатися град і йти сніг. Потім міцний член великого Сонця і / Луча і Паріакакі буде сильно кидатися в багатої вульві Матері Землі [98].
Оригінальний текст (Кечуа)

PACHAMAMA TURALLAYQUIM YNTILLAPA RACAYQUITA PAQUIRCAYAN ULLUNMANTA UNUYN CINCHI PACCHAN CAMRI RACA UNUYQUITA PARAMUNQUI MAYNIMPIRI CHICHIMUNQUI RITIMUNQUI YNTILLAQMI YLLAPAQMI PARIACACAP HINAMANTARA PACHAMAMAP RACAPIRI CINCHI ULLU CUUUUN.

- Exsul immeritus blas valera populo suo e historia et rudimenta linguae piruanorum. - Bologna, 2007; p. 373-374.


7.13.3. Різноманітність видів стос

Відомості Бласа Валера не знаходять поки визнання у ряду істориків (див. нижче Спірні питання), так як його, видане в 2007, твір вважають фальшивкою. Все ж, цей автор перераховує такі види колоніального стос (створеного або переробленого під церковні цілі) і, можливо, почасти инкского:

  • Навчальні стос - азбука для молодших дітей, яких навчають азам за допомогою іграшкових стос.
  • Шкільне і королівське складовий стос - для учнів дітей знаті в школах Ячайвасі, де ухил в навчанні робився на філософію, теологію, специфічну нелінійну математику (аналогів в Старому світі не має, не підпорядковувалася стандартної логіці). Обчислення священних чисел за допомогою міфів, легенд, абстрактних конструкцій.
  • Похоронне ритуальне стос - для поховань. У вигляді молитов. Головна відмінність - зі шнура звисали дерев'яні розмальовані дощечки.
  • Астрономічні -календарні стос - облік часу за календарем. Облік місячних, сонячних затемнень, фаз місяця, появи зірочок і темних ділянок неба (андских " сузір'їв "), Зеніти сонця, сонцестояння.
  • Математичні числові позиційні рахункові стос - для самих складних обчислень мудрецями - математиками. Підсобний необхідний інструмент - калькулятор юпана.
  • Стос для повсякденного рахунку - спрощена різновид попередньої. Використовувалися пастухами і т. п. для ведення обліку доступного просторового огляду одиниць обліку (лами, худобу та ін.)
  • Стос географічні - на основі напрямів-ліній Секе. Щось на зразок системи географічних координат. Тісно пов'язане з астрономічними спостереженнями і вимірюваннями часу [99].

7.14. Пабло Хосе де Арріага, 1621

Арріага був головним винуватцем, що ініціювали і керувала знищенням стос у інків. При цьому він, як і Дієго де Ланда у народів майя, залишив ряд унікальних відомостей про стос:

  • "Переконуючи їх в катехізисах, щоб всі мали зображення святих, носили чотки, і розділилися багато з них, пізнавши вигоду святого вчення, і пояснено їм, що зробити їм з великої Чакіри, яку зазвичай носять жінки на шиї у вигляді прикраси; або що зробити їм з тонких мотузок, і вузлів, тобто кіпу, хоча більшість посилає їх потім купувати там, де їх знаходять. І мені казав один Іспанець, що найкраще справу, ніж доходи від сільського господарства, це ходити слідом за Отцями, продаючи чотки серед індіанців. Та так що в багатьох селищах, коли ми прибуваємо в них, мало тих, у кого є чіткі, але коли ми йдемо, зазвичай менше тих, у кого їх немає, і для того, щоб вони краще навчилися молитися [по] чотках, ми молимося з ними кілька разів вголос ". [100]
  • "Коли мова йде про їх сповіді, потрібно сказати, що вони роблять свої стос, щоб сповідатися, і що багато сповідався за допомогою них дуже добре. В одній проповіді, або катехізисі, їм згадується про відпущення гріхів, яке нам надав [Його] Святість Павло V " [101].
  • "Ці та інші речі, про які згадується в доповіді, будуть досконально оглянуті і вивчені Вісітадором, та інші подібні речі, які в інших місцях будуть знайдені, і час покаже, і досвід розкриє, повинен опитати Вісітадор трьох або чотирьох осіб, як було сказано вище, або яких-небудь інших, яких вони згадають, не все відразу, і не дуже поспішно, а грунтовно, і даючи їм час подумати, над тим, що вони забули. А тим, хто вміє писати, дати папір і чорнило, щоб вони написали все те, що знають, чи зробили купу про це, або розповіли [порахували] за допомогою зерен кукурудзи, і се спосіб дуже поширений серед індіанців. Завжди слід пригрозити їм, що, якщо здадуться будь-які Ваки, більше, ніж вони говорили, або які-небудь Чаклуни, більше, ніж вони заявили: вони мають бути покарані, і т. д. " [102].
  • "Перше, що потрібно зробити, це: після Меси, і Проповіді, де буде прочитаний указ, покликати в його будинок, за допомогою Алькальдів, або Касиков, головних Чаклунів айлью [роду]; і зібравши разом, змусити їх трохи подумати, попередивши їх, що їм потрібно досліджувати свої Ваки, Обряди, і Церемонії, з одного боку обсипаючи їх ласками, любов'ю, а з іншого - погрожуючи їм, [ що] якщо вони приховають [щось], і [треба] дати їм якийсь термін, щоб вони подумали над цим добре, і склали свої кіпу, а потім кожного окремо перевірити Вісітадор, хоча буде краще, якщо бути присутнім буде один з Отців [церкви], щоб він також умовив Індіанців, і допоміг Вісітадору, і було можливо іноді, щоб вони підтвердили те, що буде написано Нотаріусом, Радником, або Свідком, але не добре, що є присутнім Священик Селища, бо вони тікають, і соромляться бути відвертими, і висловлюватися перед ним " [103].

7.15. Антоніо де ла Каланча, 1639

Іспанська хроніст Антоніо де ла Каланча написав у своїй "Cronica moralizada" ( 1639), що стос за допомогою різних символів-визначників передавали власні імена та назви провінцій. Він навів також приклад дуже складного понятійного побудови для фрази:

... Що до Манкокапака, що був першим королем Інгою, в цій землі не було ні Королів, і начальників, ні культу, ні поклоніння, і що на четвертий рік свого царювання він підпорядкував десять провінцій, і що він завоював якусь завдяки загибелі своїх ворогів , і в цій війні загинуло три тисячі своїх, і що він у цих видобуток захопив тисячу фунтів золота і тридцять тисяч - срібла, і що в подяку за перемогу він влаштував такий-то свято Сонця.

- Антоніо де ла Каланча. Моральна хроніка Ордена Святого Августина в Перу. Том 1, стор 176 [45]

Антоніо де ла Каланча дав єдину відому дешифрування побудови стос саме за цією фразою, детально розписавши, на яких нитках, якого кольору, яка кількість вузлів знаходилося [30].


7.16. Фернандо де Монтесінос, 1642-1644

Фернандо де Монтесінос у своїх "Пам'ятних відомостях" ( 1642 - 1644) залишив ряд відомостей про хронологію і календарно-астрономічному характер використання інками стос: "На третій рік правління цього царя і на шостий рік після настання Третє Сонце, що згідно рахунку наших істориків відповідає другій епосі світу [segunda hedad del mundo], в цьому царстві жили, абсолютно забувши добрі звичаї і віддавшись усім видам вад. З цієї причини, кажуть древні амаута, а вони вивчили це від старших і зберегли в пам'яті завдяки своїм кипо [quipo] для вічної пам'яті, що Сонце стомилося здійснювати свій шлях і приховала від живуть, в покарання їм, своє світло, і не світало більше двадцяти годин " [104].

Монтесінос також повідомив про те, що до стос існувала піктографічним писемність, але вона була заборонена:

Тоді цар приховав свої почуття, і зробив великі жертвопринесення і питав Ільятісі Віракоча. Відповідь була, що причиною заразної хвороби були літери, і щоб ніхто їх не використовував і знову до них не повертався, бо від їх використання вони повинні будуть перетерпіти найбільшої шкоди. Через це Топа Каурі встановив законом, щоб під страхом смерті ніхто не мав би справи з кількою [quilca], яка була пергаментами і листям певних дерев, на яких вони писали, і щоб жодним чином не користувалися листом. Цей оракул, його вони дотримувалися з такою ретельністю, що після цієї втрати перуанці ніколи не користувалися літерами, так що коли через якийсь час один мудрий амаута винайшов якісь / 64 / знаки, його спалили живцем, і так з тих пір використовували нитку і кипо з відмінностями, як ми побачимо.
Він також влаштував у Пакарітамбо [Pacaritambo] подобу університету, де знатні дбали про вправи у військовій справі і про хлопчиків. Їх навчали способу вважати за допомогою кипо, додаючи різні кольори, які служили літерами, через що було облагороджена їх маленька держава.

- Фернандо де Монтесінос. "Стародавні історичні та політичні пам'ятні відомості про Перу", Глава 15, стор 64


7.17. Бернабе Кобо, 1653

Один з найбільш авторитетних істориків, які описали історію Інків, Бернабе Кобо повідомляв про стос:

Замість листа вони використовували нитки або тонкі шнури з вовни, на зразок тих, що ми нанизуємо чотки, які називають кіп, і за допомогою цих пам'яток і списків вони зберігають пам'ять про свої справи, і звітують про прихід і витрату міністри двору і обліковці Інки. Книгою або зошитом їм служить пучок цих кипо, у яких різноманітні нитки різних кольорів, і на кожній є різні вузли і зав'язки, вони були числами і позначеннями [figuras - або зображеннями, так як це слово в іспанському позначало щось візуальне], означавшими різні речі. Сьогодні зустрічається багато зв'язок цих кіпу, дуже древніх, різних кольорів, з безліччю вузлів, які, як пояснюють індіанці в них обізнані, пояснюють багато справ старовини, що містяться в них.

- Бернабе Кобо "Історія Нового Світла", Севілья, 1892, том 3, стор 295 [30]

Але у нього є і епізод про те, як за стос знайшли конкретної людини, провідника при заїзді (іспанська назва - Tambo de Cordoba), що убив одного іспанця. Людина ця була з цілком певного селища - Guaytar. Ось що пише Бернабе Кобо :

Коли минуло шість років [з дати вбивства] ... Виявили Кіпукамайокі [оскільки "губернатору порадили провести слідство, щоб дізнатися індіанця, приставленого провідником до іспанця", він і вирішив у них допитатися] за допомогою своїх стос індіанця, що був тим, якого приставили як провідника вищезгаданому іспанцеві, коли він пішов з того заїжджого двору.

- Бернабе Кобо "Історія Нового Світла", Севілья, 1892, том 3, стор 297 [30]

І що примітно, далі Кобо пише, на противагу цій історичній довідці, що індіанці Перу вели арифметичний рахунок точно так само, як і жителі Месоамерики або Старого Світу, тобто він чітко розмежовує числове і розповідне значення при використанні стос.


7.18. Документ з архіву Архиєпископства Ліми, 1725

На початку XVIII століття стос все ще продовжувало використовуватися місцевими жителями. В архіві Архиєпископства Ліми існував документ ( 17 березня 1725), яке стосувалося викорінення язичництва, в якому повідомлялося про те, що "ходив цей індіанець завжди з вантажем мотузкового кипо, з якого знав усіх зі своєї Панака, і знав по тому кипо осіб, які повинні були [виконувати] міти, їх імена, стану, і худобу, і майно, яке у кожного було, хоча невідомо, завдяки якій же науці [вмінню] він це знав " [3]. Це свідчення католицьких священиків лише підкреслювало їх неможливість пізнати, навіть через 200 років після завоювання Перу, систему складання стос та її особливості.


7.19. Стос в Ріобамбе, 1823

Мандрівник Стівенсон в 1823 році спостерігав використання стос в Ріобамбе, Перу [105].

8. Кіпукамайокі

Кіпукамайок з книги Гуамана Пома де Айяла "Перша Нова Хроніка та Доброе Правління". Зліва біля ніг кіпукамайока - юпана, що містить обчислення священного числа для пісні "Сумак Ньюста" (в оригіналі рукопису малюнок не кольоровий, а чорно-білий; розмальовка - сучасна)

Кіпукамайокі ( кечуа khipu kamayuq , "Чиновник, що відає стос" або "той, кому доручено стос"), рахівники Тауантінсуйу, створювали і розшифровували вузли в стос. Розміщувалися кіпукамайокі в окремих будинках-"архівах" кожного селища, де зберігалися стос, що містили відомості про поточні події, даних або статистикою, так і купу давніх часів. Хроністи розрізняли два види кіпукамайоков:

  • тих, хто відав обліком і статистикою; було кілька підвидів:
    • відали демографічними стос
    • відали податями
    • відали іншими видами обліку
  • тих, хто були істориками, що підрозділялися за принципом приналежності до якої-небудь провінції (стос з Куско, Кахамарка, Кіто, Гуамангі, Пакарітамбо), і юристами.

Хроністи згадували, що посада кіпукамайока-історика передавалася у спадщину від батька до сина, оскільки саме ця спеціалізація була найбільш складною (такого звичаю не було серед кіпукамайоков, що відали обліком і статистикою), з причини чого утворювалася якась каста вчених-істориків, закрите для проникнення в неї сторонніх осіб, що могло бути причиною відсутності розповсюдження однакових ідей в різних місцях Імперії і наявності "місцевих" версій будь-яких подій. Кіпукамайокі-історики отримували повне забезпечення продуктами на кожен місяць року, їм надавали дружин і слуг. Це була привілей, але за неї вони повинні були чітко виконувати свої обов'язки, оскільки за неправдиві або хибні відомості їх карали смертю. В обов'язки таких кіпукамайоков входило навчання населення Імперії з допомогою театральних постановок про життя давніх правителів, коли кіпукамайокі або співаки повідомляли про минуле кожного з них.

Про наявність шкіл, де навчали стос говорили Монтесінос, Муру та інші історики. Так Муру писав, що "сини 105 знатних панів відвідували ці школи, навчаючись 4 роки" [106].


9. Викорінення і знищення стос

Іспанці не відразу викорінили використання стос [83]. Конкістадори зрозуміли, що кіпукамайокі часто залишалися лояльними до своїх Місцевим законам, а не Королю Іспанії, і кіпукамайокі могли віддавати неправдиві відомості у своїх звітах. Про це зокрема вказував Фернандо де ла Серда Мурільо через 50 з гаком років після конкісти, підкреслюючи, що іспанці так і не змогли зрозуміти системи стос і системи обчислення по ній, в той час як для індіанців арабські цифри європейців були чимось на зразок забави для розуму, і до них вони не ставилися серйозно. Конкістадори також намагалися звернути корінних жителів у католицизм, а все що стосувалося релігії Інків, вони вважали ідолопоклонством і прагненням уникнути звернення в католицизм. Багато конкістадори вважали, що стос було проявом язичництва і тому багато з них знищили [107]. III Лімський Собор 1583 ухвалив спалити в провінційних ваках кіпу, оскільки воно, на думку іспанців, було магічним інструментом.

Тотальне знищення стос було здійснено місіонером - єзуїтом Пабло Хосе де Арріага в 1621. Також як і Дієго де Ланда, який знищив книги індіанців майя, Арріага написав цікавий і важливий з наукової точки зору доповідь "Викорінення язичництва в Перу" (La extirpacin de la idolatra en el Per, 1621) [108], де навів численні відомості про релігію індіанців Перу, їх побут і звичаї, але секрет складання стос так і не був розкритий.

Все ж тривало використання стос як звіт про податках і повінностх аж до XIX і навіть у XX столітті (дослідники Тельо і Міранда в гірському Перу помітили, що стос складалося для "вказівки навпроти імені кожного окремого робітника його характеристик" [109].


10. Спірні питання

10.1. Зв'язок з токапу і келькой

Токапу на сорочках, плащах, килимах, вазах керо; щити інків

Вже в перших словниках мов кечуа і аймара слово келька або кілька означало "писемність" або "малюнок". Цим видом письма, як зауважив Хосе де Акоста, один індіанець записав свою сповідь у вигляді гріхів, які порушують десять заповідей, але цей запис була впроваджена вже під час проповідування Євангелія серед індіанців. Але така писемність можливо представлена ​​в кераміці та тканинах інків - в судинах керо і знаках токапу на одязі. Про зв'язок зі знаками токапу або келька говорив у своїй хроніці "Копакабана Інків" (1628) падре Бальтасар де Салас (ймовірно, все ж не спотвореної невмілим пресвітером Хесусом Віскарра Фабрі, відредагувати її в 1901 році) [110] :

У нашій мові, кажуть вони, завжди були і є свої знаки і символи і власні та природні стос ... Наші Інтіс передали нам свої ідеї та накази за допомогою простої і зрозумілої усній традиції наших батьків ..., і в якості допоміжних засобів для пам'яті вони навчили нас Вашого кіпос, в ручне складання якого входять прямі і вигнуті лінії, і ці самі лінії, виграіврованние в каменях і металах, ми називаємо келькас [пов'язані з] Інті; складені із золотих і срібних ліній (дротів або голок) вони є культовими святинями, і нарешті, простонародні і загального використання [стос] складаються з різнокольорових ниток і з вузликами або поєднані як би в ланки ланцюга, і зроблені з будь-якого гнучкого матеріалу, таких як нитка з конопель або вовни або мотузки з чудової шкіри. І з їх допомогою, як і з допомогою раніше згаданих, ідеї та факти однаково зберігаємо ми без будь-якої зміни і менше побоюючись, ніж за ваші зошити і пергаменти, оце у вас докази в цих нитках з білої вовни наших карвас [лам], пофарбованих у кольори веселки, і говорять: "Ta! ua! watta suyu", тобто "Та!" - Зупинись, постав себе на ноги, адже ти вже людина, ти з людей, зупинись. "Уа!" - Це дія означає дихання і подих на долоні рук. І це сказавши і зробивши, що є двома сторонами [дії], їх скоїв прісних Творець під час створення першої людини

- Fray Jess Viscarra Fabre: "Copacabana de los Incas. Documentos Auto Lingsticos e Isografiados del Amaru Aymara". - La Paz, 1901

Цей же автор повідомляв про записане в стос слові "Тіауанако", що могло натякати на фонетичну запис [97].

Про наявність знаків на посохах і палицях згадують багато хроністи. Так Пачакуті Ямки Юпанкі говорив про те, що у бога Тонап Віракоча був посох, на якому "перебували роздуми, їм проповідує" і "позначеними і підкресленими були кожна глава роздумів" [111]. На таких розкреслених посохах, згідно Бартоломе де Лас Касаса, посильні часкі передавали накази, і самі палиці служили якоїсь печаткою або гербом Короля Інків. Кабельо Бальбоа повідомляв про те, що Вайна Капак, будучи при смерті, наказав записати на такому палиці свій заповіт "намалювавши на ньому різнокольорові лінії, за якими були б відомі його останні розпорядження, і він одразу ж довірив його кіпукамайоку або секретарю ...", після смерті і муміфікації Вайна Капак його "духівниці і кіпукамайокі зібралися і уважно вивчили те, що стос й вузли позначали. Гарненько і грунтовно вивчивши істинне тлумачення, вони оголосили, що наступником і єдиним і загальним спадкоємцем Імперії був син, вельми улюблений померлим королем, по імені Ніна Куйучік ... Кіпу говорили також про те, яким чином вони повинні були переправити тіло короля в Куско і зробити урочисте вступ до міста " [112], тобто заповіт Інки вимовлялося повіреними саме згідно "записів" в кіпу, а не тільки написів на ціпку . Ймовірно, що заборонені інками знаки келька (згідно Монтесінос у інків був закон, який забороняв застосування писемності, дозволені були тільки стос [113]), були все-таки відомі самим правителям і тільки вони зберігали традицію її використання, після чого кіпукамайокі здійснювали "переклад в стос "його заповіту.

Один анонімний автор в 1600 році писав, що індіанці йшли на сповідь "зі своїми записами, що називаються кіпос, одні у вигляді нитки, інші - у вигляді листа, ще одні - за допомогою ліній, як тільки вони могли" [114]


10.2. Документи Міччінеллі

Знаки інків - токапу і ключові слова тіксіссіміс та їх відповідності мовою кечуа в книзі "Невинний Ізганнік Блас Валера Своєму Народу" (чорно-біла промальовування А. Скромніцкого); в оригіналі знаки - різнокольорові.

В кінці 1990-х років в Неаполі були виявлені так звані документи Міччінеллі, що містять малюнки стос. Стос при цьому трактувалися як складовий лист, тісно пов'язане з токапу. Одним з укладачів документів вважається Блас Валера, у зв'язку з цим виник ряд спірних питань. У середині ХХ століття в Кіто були знайдені рукописи "Давні звичаї Інків" (Las Costumbres Antiguas de los Incas), які вже в 1945 Франсиско А. Лоайса представив як роботу Бласа Валера [115]. Відповідно до такого історику як Сабіна Хайленд (Sabine Hyland), також випадково в Ла-Пасі, Болівія, був знайдений словник, названий Vocabulario, де наводиться інформація про часи Інків. Рукопис, вивчена Лауренсіч Мінеллі, складається з дев'яти аркушів, написаних різними особами на іспанською, латинською та італійською мовами, з малюнками, зробленими соратником Бласа Валери - тим же Гонсало Руїсом. Цей текст містить коротку граматику кечуа, що представляє ключ до розшифровки кіпу, а також рахункового інструмента - юпани [116]. Символи токапу з книги Бласа Валери, що зустрічаються також і в книгах Мартіна де Муру і Гуамана Поми, і на судинах керо не завжди ідентичні між собою, але помітна однаковість стилю на малюнках у промальовуванні чоловічків, тобто, якщо була підробка не тільки в тексті документів Міччінеллі, а й у малюнках, то виконано це дуже майстерно - стилізовано аж до деталей, характерних для зображень на судинах керо инкской епохи.

Останнім часом почали поширюватися нові дані щодо біографії Бласа Валера. Дискутується його участь у складанні "Нової Хроніки і Доброго Правління" (Nueva Cornica y Buen Gobierno), книги, автором якої традиційно називають Пома де Айяла (Felipe Guamn Poma de Ayala). Згідно італійської дослідниці Лаура Лауренсіч Мінеллі, існують три листа з малюнками в рукописному документі "Історія та Почала Перуанського Мови" (Historia et Rudimenta Linguae Piruanorum), що містять підпис "італійського єзуїта" Бласа Валера. Згідно Лауренсіч Мінеллі, ці малюнки були створені до 1618, тобто після документованої смерті Бласа Валери.

Три підписи Бласа Валера

Можливо, метою Б. Валери в Європі було уявити правдиве повідомлення римському Папі про завоювання Перу конкістадором Франсиско Пісарро, що отруїла солдатів Інки Атауальпа за допомогою ауріпігмент (As 2 S 3 - лимонно-жовтий сульфід миш'яку) [117]. Мінеллі висунула припущення, що Б. Валера дізнався про це від свого діда по імені Ільяванка з кіпу, яке подарував того амаута Мачакуймукта (який жив при Інку Атауальпа), в знак подяки за те, що він врятував йому життя [118]. Від свого батька Луїса Валера він отримав лист конкістадора Франсиско Чавеса [119] (учасника полону короля інків Атауальпою), його "Повідомлення Королю Іспанії", складене 15 серпня 1533 в місті Кахамарка. На цьому листі збереглися підписи Поло де Ондегардо ("No es cosa" - "Річ, варта уваги") і Хосе де Акости ("Non D. [omino]. D. [entur]. Ex simus [Eversimus] - Joseph de Acosta"), ідентичні вже наявним серед документів в архівах Перу [120]. Голова Товариства Єзуїтів, Аквавіва, був проти намірів Валери, тому й було прийнято рішення визнати Валеру померлим, а сам він повинен бути вигнаний до Іспанії, де частина його робіт і потрапила до Інку Гарсіласо де ла Вега. Відповідно до даної версії, після своєї "смерті" Валера таємно повернувся в Перу під іншим ім'ям - Руіруруна - з наміром надрукувати свою версію завоювання Перу [121]. Він зблизився з двома іншими єзуїтами, а саме: Хуан Антоніо Кумісі і Хуан Анеллі Олива. Також до групи помічників і покровителів Бласа Валера увійшли і такі єзуїти: Бартоломе де Сантьяго, Хуан Гонсало Руїс (його старий друг і земляк), Алонсо Барсана, Бартоломе Санчес, Муціо Віталескі (Глава Ордена), Домінго де Бермео, Дієго де Ваена (або Діонісіо Веласкес) [121]. Щоб здійснити свої наміри, вони задумали скористатися чужим ім'ям, і уклали контракт з цього приводу (про використання імені, за що зобов'язувалися заплатити однієї каретою з конем) з Феліпе Гуаман Пома де Айяла. Контракт зберігся разом з зошитом Бласа Валери і був укладений у спеціальному запобіжному кишені [122]. Виконавши задумане, нібито Блас Валера повернувся до Іспанії в 1618, де незабаром і помер в Алькала-де-Енарес. У тому ж місті знаходився спадкоємець інків - Дон Карлос Мельчор Інка, зображення якого потрапило в книгу Гуамана Пома де Айяла, будучи виконаним, імовірно Гонсало Руїсом.

Підписи Гонсало Руїса і Ієроніма Монтесиноса

Ролена Адорно, фахівець, що досліджувала життя і творчесвто Феліпе Гуаман Пома де Айяла, на підставі дослідження Хуана Карлоса Естенссоро (Juan Carlos Estenssoro) натякала на ймовірну підробку документів, вивчених Лаурою Лауренсіч Мінеллі. Рукопис " Exsul immeritus blas valera populo suo ", представлена ​​Лаурою Лауренсіч Мінеллі, все ще не користується визнанням у професійному співтоваристві, і потрібно подальше вивчення. Так, в 2007 був проведений додатковий аналіз Документів Міччінеллі спільно з іншими архівними документами з ватиканських, іспанських і перуанських архівів, в результаті чого у відомому еквадорському видавництві Abya-Ayala вийшла книга Sublevando el Virreinato?: Jesuitas italianos en el Virreinato del Per del Siglo XVII. Вона істотно доповнила базу доказів активної діяльності в Перу групи єзуїтів, соратників Бласа Валера, але з повною упевненістю так і не підтвердила справжність вищезгаданих документів, хоча і встановила первинність Exsul immeritus blas valera populo suo стосовно Lettera Apologetica італійця Раймондо ді Сангро.


10.3. Чилійські стос

Як вказував історик Хосе Торібіо Медіна (1882) "система стос використовувалася навіть у тих регіонах, куди не проникало вплив інків, і що понині буває так, що його застосовують нащадки арауканов". Мандрівник Пеппі зустрічав стос в індіанців пеуенчей і що червоний колір в їх стос позначав не тільки кров, але і "рішення помститися" [123].

10.3.1. Стос індіанського вождя Лепітрана, 1772

Під час повстання індіанців Чилі (1772) вождь повстанців Лепітран відправив до касики свого часкі з кіпу, в якому було чотири мотузки різних кольорів: чорного, білого, червоного і синього. На чорній (колір часом) було зав'язано 4 вузли, що означало, що часкі вирушив з Пагіпульі, повстанського центру, через 4 дні після повного місяця; на білій Лепітран зав'язав 10 вузлів для позначення того, що через 10 днів після цієї події повинно буде піднятися повстання ; на червоною і синьою мотузках не було вузлів, оскільки на них касики повинні були записати свої відповіді, і ті, що приєднувалися до повстання, зав'язували б один вузол на червоній мотузці (колір війни), відмовлялися також зав'язували один вузол, який збирав разом дві мотузки - червону і синю (комбінований колір "заперечення війни") [124].


10.4. Чилійські стос в Європі

Саме з Чилі деякі різновиди стос потрапили до Європи.

10.4.1. La Lettera Apologetica

Раймондо де Сангро, купивши 25 жовтня 1745 у батька Ільянеса, що приїхав з Чилі, рукопис Historia et rudimenta linguae piruanorum ( 1600 - 1638), написану єзуїтськими місіонерами в Перу Джованні Антоніо Кумісі і Джованні Анеллі Оливою [125], включив в свою книгу La Lettera Apologetica ( 1750) багато знаки токапу з Капак-кіпу, правда, переробивши їх і надавши їм закруглені, а не квадратні форми [126].

В 1747 Мадам де Графині видала свої "Листи перуанки" (слід зауважити, що ця книга в стилістичному відношенні була наслідуванням " Перських листів "сатиричного роману Шарля-Луї де Монтеск'є ( 1721)), у яких знатна перуанка Сілія (Zilia) використовувала стос для записів і перекладала з них відразу на французьку. У Листі XVI Графині наводить опис стос як писемності [127]. Перевидана книга була в 1749. Видавець збірки "Coleccion de documentos literarios del Peru" ( 1874) Мануель де Одріосола припустив, що ці листи послужили "одному італійцеві з Академії де ла Круска і однієї графині, тієї ж національності, написати товстий том "в одну чверть" має назву "Apologea de los quipos". Використавши Гарсіласо, автор настільки впевнено використовує граматику, словник з стос, що представляють собою кіпуграфію, запозичену від якогось Кіпу-Камайока з інків, але як би вони не помилялися у своїх припущеннях " [128].

Повна назва книги "La Lettera Apologetica":

  • Lettera Apologetica dell'Esercitato accademico della Crusca contenente la difesa del libro intitolato Lettere di una Peruana per rispetto alla supposizione de 'Quipu scritta dalla Duchessa di S *** e dalla medesima fatta pubblicare - у книзі використано 40 "ключових слів" нібито давньої системи записи Інків. Ключові слова в стос були розфарбовані різними квітами і мали форму кола. Метод кольорового друку був невідомий на той час і був винайдений самим Раймондо [129].

Як видно, саме Мадам де графиня (графиня S ***) і князя Раймондо де Сангро (був академіком де ла Круска) мав на увазі Одріосола. Сам Раймондо де Сангро стверджував, що особисто не бачив кіпу, а засновував свої ідеї на припущеннях Бласа Валера, Акости і Сьеси де Леона, а також осіб, які відвідували Америку і мали справу з кіпу, зокрема падре Ільянеса (згаданого також в Документах Міччінеллі, як останнього власника зошити Бласа Валера), єзуїта, який прожив багато років в Чилі, і повідомив, що у індіанців будинки були дбайливо який зберігається стос, що передаються у спадщину, незважаючи на те, що не можуть тлумачити їх вміст. Згідно Ільянесу такі стос служили для передачі оповідань, і відрізнялися тим, що мали у верхній частині крім мотузок та вузлів якісь знаки, такі як круглі фігури, квадрати, трикутники або пучки різнобарвною вовни. З чого де Сангро вивів теорію про те, що стародавні перуанці могли розділяти слова на склади і створювати з деяких ключові слова на основі мови кечуа.

Опублікування князем книги La Lettera Apologetica, містила небезпечні єретичні думки, призвело до відлучення Раймондо де Сангро від Церкви татом Бенедиктом XIV в 1752.


10.4.2. Стос чилійського вождя з Гуаркос

В 1829 в XI номері "Westminster Review" вийшла стаття про книгу "A prospectus of Quipola, or an explanation of the Quipoes" ( 1827), де повідомлялося про придбання корабельним теслею Олександром Стронгом якогось стос в коробці у Роберта Бейкера, помічника з торгового брига, за 10 фунтів. Бейкер повідомив, що стос він отримав від жителя міста Ліона на ім'я Розенберг Вестус, а той у свою чергу від сім'ї чилійського вождя в Гуаркос, який вважав себе нащадком Інків, який утік з Перу від іспанців. Вестус був одружений на одній з дочок вождя, але через деякий час він покинув індіанців і перебрався в Буенос-Айрес, і продав стос і коробку Бейкеру. Подальша доля цього кіпу невідома [130].


11. Застосування мотузок з вузлами в інших народів

11.1. Стародавній Китай

Використання зав'язаних вузлами шнурів, до як засобу ведення записів, описано в деяких китайських текстах.

  • В Древньому Китаї вони використовувалися, щоб здійснювати управління. Пізніше, китайці замінювали їх письмовими знаками та числами [131].
  • У поезії Дао де цзин ("Книга шляху і благодаті") - філософ Лао Цзи в чжан LXXX закликає повернутися до звичаїв давнини, коли ще використовувалися мотузки й вузли [132].
  • За часів Жан Чена, Сюань Юаня, Фу Сі і Шень-нуна, люди зав'язували вузли, щоб спілкуватися між собою. Для позначення важливої ​​справи, використовувалася мотузка для зав'язування великого вузла; для позначення незначного справи, зав'язувався невеликий вузол. Число вузлів відповідало числу справ, з якими будуть мати справу [133].

11.2. Древній Вавилон

Згідно Фурлані, мотузки з вузлами в релігії Стародавнього Вавилона служили для магічних обрядів околдовиванія, щоб позбавити сил будь-яку кінцівку або паралізувати дію злих сил, зупинити хворобу, коли розв'язання вузла означало знищення чар [134].

11.3. Ізраїль

У традиційного єврейського молитовного покривала талит є вузли в 7-8-11-13 кучерявих решт, з приводу яких висувалися всілякі здогади, щоб закодувати гематріческую інформацію, що стосується єврейського імені Бога або 613 заповідей іудаїзму [135].

11.4. Індіанці Північної Америки

У північноамериканських індіанців вампум служив для різних цілей. Вони являють собою нанизані на шнури циліндричні намистини з черепашок виду Busycotypus canaliculatus. Ці пояси у алгонкинов і особливо у ірокезів мали ряд особливих функцій: вони були прикрасою одягу, служили валютної одиницею, а головне - з їх допомогою передавалися різні важливі повідомлення. Такі вампуми у ірокезьких племен зазвичай доставляли особливі гінці - вампумоносци. Розвиток вампумових записів, ймовірно, призвело б до створення у північноамериканських індіанців листи.


11.5. Месоамерика і Південна Америка

Історик Норденскьельд вказував, що мотузки з вузлами були також в індіанців Колумбії та Панами, в Центральній Америці і Мексиці (к в центральній частині, так і на півночі), в Амазонії і навіть в Полінезії [136]. Баудін стверджував, що стос було в Попайяне, у карибів Оріноко, у племен північноамериканських індіанців, у мексиканців до появи кодексів і у жителів Маркізьких островів [137]. Історик падре Хосе Гевара згадував також про те, що індіанці тупа-гуарані розповідали про свої традиції за допомогою кіпу, а падре Лосано, що воно було у діагітов з Андальгала і вони його використовували в 1611 році [138]. Жак Пері повідомляв про застосування в релігійної церемонії предмета ундукуру ("чотки, які допомагають для запам'ятовування", що позначали порядок і фази виконання ритуальних танців), схожих на стос у Французькій Гайані у племені, нащадків народності тупі-гуарані, що проживала в районі Амазонки, які переселилися в Гайану [139].


11.6. Інші території і народи

Мотузки з вузликами зустрічалися і інших землях у різних народів: на о. Рюкю, Каролінських островах, Гаваях, в деяких гірських районах Каліфорнії, в Західній Африці, у монголів, а також у Європі.

12. Стос в поп-культурі

12.1. У літературі

  • Роман у листах, написаний Мадам Графині, надихнув Карло Гольдоні на написання комедії перуанки (La Peruana), що відбулася прем'єра якої в 1755 викликала великий успіх.
  • Відомий економіст XVIII століття Джіан Рейнальдо Карлі згадав про стос у своїх Американських листах.
  • Шукач скарбів Клів Касслер з роману Дірка Піта "Золото Інки" зосереджується на декодуванні послання стос.
  • У "Кам'яному Танце Хамелеона" засліплені мудреці використовують стос, щоб зберегти всі свої знання в обширній неосвітленій бібліотеці.
  • У Яна Уотсона в книзі "Марсіанський Інка" відроджується цивілізація Інки розшифровує систему стос, і сучасне революційний рух Інків використовує стос для передачі секретних повідомлень.
  • Існує аргентинське видавництво Ediciones Quipu.
  • У книзі Патрика О'Брайана "The Wine Dark Sea" перуанський провідник Стівена попереджений щодо можливої ​​засідки високо в Андах посланцем, що приніс стос.
  • У серії книг Вадима Панова " Таємне місто "Сантьяго викуповує у шасов і потім дарує команді Кортеса якусь" в'язку мотузочок і вузликів ". Насправді, це записана за допомогою кіпу карта дороги до Ельдорадо. Однак не вміють читати стос найманці використовують дорогоцінний подарунок як проста прикраса, повісивши його на стіну в офісі.
  • У романі Дж. Лондона "Серця Трьох" головні герої дізнаються про загублене місто завдяки стос

12.2. У кінематографі

Кілька прикладів використання стос наведено:

  • В епізоді 27 квітня 2007 в багатосерійному фільмі Numb3rs (сезон 3, серія 21 "Мистецтво Рахунки"), герой використовує стос, щоб вести особистий журнал. Він помилково називає стос ацтекським за походженням.

13. Бібліографія

  • Ракуц Н. В. Кіпу: не лист, але ...: про писемність інків - Етнографічний огляд, № 2. - Академіздатцентр "Наука" РАН, 2001. - C. 52-68. с. - ISBN 0869-5415.
  • Marcia Ascher. Code of the quipu. A study in media, mathematics, and culture. Marcia and Robert Ascher - Ann Arbo: Univ. of Michigan Press, r. - ISBN 0-472-09325-8.
  • Ernst Doblhofer. Die Entzifferung alter Schriften und Sprachen - Leipzig: Reclam, 1993, 2000, 2003. - ISBN 3-379-01702-7.
  • Harald Haarmann. Universalgeschichte der Schrift - Frankfurt: Campus, Zweitausendeins, 1990, 1991, 2004. - ISBN 3-593-34346-0, 3-86150-703-X.
  • Leslie Leland Locke. The ancient quipu, or Peruvian knot record - New York: The American Museum of Natural History, 1923.
  • Quipu Contar anuando en el imperio Inka. Knotting account in the Inka Empire - Havard-Santiago de Chile: Museo Chileno de Arte Precolombino, Univ. de Havard, 2003. - ISBN ISBN 956-243-043-X.
  • A calendrical and demographic tomb text from northern Peru - Latin American Antiquity. - Washington DC: a journal of the Society for American Archaeology, 12.2001, 2. - 127-147 с. - ISBN 1045-6635.
  • Bjerregard. The Leymebamba Quipus - The Leymebamba Textiles. - Copenhage: Museum Tusculanum Press.
  • Eva Andersen. Makramee als Kunst und Hobby - Falkenverlag, 1980. - ISBN ISBN 3-8068-4085-7.
  • Adrien, Kenneth. Andean Worlds: Indigenous History, Culture and Consciousness - Albuquerque: University of New Mexico Press, 2001. - ISBN 0-8263-2359-6.
  • The Archaeological Institute of America (November / December 2005). " Conversations: String Theorist ". Archaeology 58 (6). ISSN 0003-8113.
  • Ascher, Marcia. Code of the Quipu: Databook - Ann Arbor: University of Michigan Press, 1978. - ISBN ASIN B0006X3SV4.
  • Ascher, Marcia. Code of the Quipu: A Study in Media, Mathematics, and Culture - Ann Arbor: University of Michigan Press, 1980. - ISBN 0-472-09325-8.
  • Cook, Gareth (January 2007). " Untangling the Mystery of the Inca ". Wired (15.01). ISSN 1059-1028.
  • Day, Cyrus Lawrence. Quipus and witches 'knots; the role of the knot in primitive and ancient cultures - Lawrence: University of Kansas Press, 1967.
  • Nordenskiold Erland The Secret of the Peruvian Quipus - 1925.
  • Piechota, Dennis (1978). "Storage Containerization Archaeological Textile Collections". Journal of the American Institute for Conservation 18: 10-18. DOI : 10.2307/3179387.
  • Salomon, Frank (2001). "How an Andean 'Writing Without Words' Works". Current Anthropology 42: 1-27. DOI : 10.1086/318435.
  • Salomon, Frank. The Cord Keepers: Khipus and Cultural Life in a Peruvian Village - Durham: Duke University Press, 2004. - ISBN 0-822-33379-1.
  • Salomon, Frank; and Renata Peters. (31 March 2007). "Governance and Conservation of the Rapaz Khipu Patrimony" (with collaboration of Carrie Brezine, Gino de las Casas Ros, Vctor Falcn Huayta, Rosa Choque Gonzales, and Rosala Choque Gonzales). paper delivered at Interdisciplinary Workshop on Intangible Heritage. Collaborative for Cultural Heritage and Museum Practices, Urbana-Champaign, IL.
  • Urton, Gary (1998). "From Knots to Narratives: Reconstructing the Art of Historical Record Keeping in the Andes from Spanish Transcriptions of Inka Khipus". Ethnohistory 45 (5): 409. DOI : 10.2307/483319.
  • Urton Gary Signs of the Inka Khipu: Binary Coding in the Andean Knotted-String Records - Austin: University of Texas Press, 2003. - ISBN 0-292-78539-9.
  • Urton, Gary.; AND Carrie Brezine The Khipu Database Project (2003-2004). Фотогалерея з першоджерела 18 серпня 2011.
  • Gary Urton. A new twist in an old yaen ... - Baessler-Archiv. - Berlin: NF Reimer, 42.1994. - ISBN 0005-3856.
  • Gary Urton. Signs of the Khipu. Binary coding in the Andean knotted-string records - Austin, TX: University of Texas Press, 2003. - ISBN 0-292-78540-2.
  • Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus - ілюстроване. - Lima: UNMSM, 2006. - 408 с. - ISBN 9972-46-318-4.
  • Exsul immeritus blas valera populo suo e historia et rudimenta linguae piruanorum. Indios, gesuiti e spagnoli in due documenti segreti sul Per del XVII secolo. A cura di L. Laurencich Minelli - Bologna: CLUEB, 2007. - 590 с. - ISBN 978-88-491-2518-4.
  • Sublevando el Virreinato?: Jesuitas italianos en el Virreinato del Per del Siglo XVII. Gernimo Pallas (SI), Documentos contestatarios a la historiografa tradicional del Per colonial. Laura Laurencich Minelli y Paulina Numhauser (eds.). - Quito, Ediciones Abya-Yala, 2007, 467 p. y 1 CD Rom. ISBN 978-9978-22-706-0
  • Annimo. De las Costumbres antiguas de los naturales del Peru (ed. Chiara Albertin). - Iberoamericana, Madrid, 2008; Vervuert, Frankfurt am Main, 2008. ISBN 978-84-8489-351-6 (Iberoamericana), ISBN 978-3-86527-377-2 (Vervuert)

Примітки

  1. Juan Anello Oliva. HISTORIA DEL REINO Y PROVINCIAS DEL PER (1631) - www.webcitation.org/60uXTWwZZ з першоджерела 13 серпня 2011.
  2. 1 2 Jude Webber. Pre-Incas kept detailed records too - www.abc.net.au/science/news/stories/s1418372.htm. Reuters with ABC Science Online.
  3. 1 2 Churn: Cajatambo, 17 marzo 1725. Archivo Arzobispal de Lima. Legajo VI, N. 10.
  4. Juan M. Ossio. Los Indios del Per - books.google.com.ua / books? id = y1M9W6hvNmMC.
  5. 1 2 Милослав Стингл. Держава інків. Слава і смерть "синів Сонця". - М.: Прогресс, 1986, стр. 188
  6. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.100
  7. Shady Sols, Ruth Martha. La ciudad sagrada de Caral-Supe en los albores de la civilizacin en el Per - www.webcitation.org/611ui626v з першоджерела 18 серпня 2011.
  8. Per. Descubren quipu con ms de 4500 aos de antigedad en Caral - www.webcitation.org/611uia6Dl з першоджерела 18 серпня 2011.
  9. 1 2 Unraveling Khipu's Secrets - www.charlesmann.org/articles/Science-khipu-decipher-08-05.pdf. архіві - www.webcitation.org/611ukdheC з першоджерела 18 серпня 2011.
  10. Лист Ернандо Пісарро Королівської Аудієнції в Санто-Домінго, листопад 1533 - www.webcitation.org/615qtyIkK з першоджерела 21 серпня 2011.
  11. Leslie Leland Locke. The ancient quipu, or Peruvian knot record - New York: The American Museum of Natural History, 1923.
  12. А. Скромніцкій. Підбірка документів по стос і юпане інків - indiana.com.ua / khipu-quipu-upana /. indiana.com.ua. (Недоступна посилання)
  13. 1 2 Dale Buckmaster (1974). " The Incan Quipu and the Jacobsen Hypothesis - www.jstor.org/stable/2490534 ". Journal of Accounting Research 12 (1): 178-181. Перевірено 2009-12-24.
  14. Khipu Database Project - khipukamayuq.fas.harvard.edu / index.html. архіві - www.webcitation.org/611ulEB1M з першоджерела 18 серпня 2011.
  15. Questioning the Inca Paradox - www.slate.com/id/2298567/. архіві - www.webcitation.org/611ulem7c з першоджерела 18 серпня 2011.
  16. Experts 'decipher' Inca strings - news.bbc.co.uk/2/hi/americas/4143968.stm. архіві - www.webcitation.org/611umbKKZ з першоджерела 18 серпня 2011.
  17. State Museum of Ethnography - www.voelkerkundemuseum-muenchen.de/. архіві - www.webcitation.org/611unde1I з першоджерела 18 серпня 2011.
  18. Museo de Pachacamac - pachacamac.perucultural.org.pe / puert.htm.
  19. Museo Nacional de Arqueologia, Antropologia e Historia - museonacional.perucultural.org.pe /.
  20. Centro Mallqui - centromallqui.org.pe / ley_index_en.htm. (Недоступна посилання)
  21. Museo Puruchuco - museopuruchuco.perucultural.org.pe /.
  22. Університет Вісконсін-Медісон. Департамент Антропології. Френк Саломон - www.anthropology.wisc.edu / people_salomon.php. архіві - www.webcitation.org/611uoLT9W з першоджерела 18 серпня 2011.
  23. Університет Вісконсін-Медісон. Департамент Антропології. Резюме Френка Саломона - www.anthropology.wisc.edu/pdfs/Salomon07_CV.pdf. архіві - www.webcitation.org/611uouqfU з першоджерела 18 серпня 2011.
  24. Bingham Hiram III. Lost City of the Incas, The Story of Machu Picchu and its Builders '. - New York, 1948, Duell, Sloan & Pearce.
  25. Conservation Register - www.conservationregister.com/christening.asp?id=4. архіві - www.webcitation.org/611uplB3W з першоджерела 18 серпня 2011.
  26. Piechota Dennis. Storage Containerization Archaeological Textile Collections. / / Journal of the American Institute for Conservation. - 1978, vol.18, p. 10-18
  27. Conversations String Theorist - www.archaeology.org/0511/etc/conversations.html. архіві - www.webcitation.org/611uqNAXz з першоджерела 18 серпня 2011.
  28. The Khipu Patrimony of Rapaz, Per - www.anthropology.wisc.edu / salomon / Rapaz / index.php. архіві - www.webcitation.org/611ur5VeS з першоджерела 18 серпня 2011.
  29. Gregoria "Licuna" Rivera, la ltima quipucamayoc - www.webcitation.org/611urXjd9 з першоджерела 18 серпня 2011.
  30. 1 2 3 4 5 А. Скромніцкій. Відомості про стос в документах (витяги) - www.webcitation.org/615qupavg з першоджерела 21 серпня 2011.
  31. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стор 23-24 -
  32. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стр. 48 -
  33. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стор. 42 -
  34. Ordish George, Hyams, Edward. The last of the Incas: the rise and fall of an American empire - New York: Barnes & Noble, 1996. - P. 80. - ISBN 0-88029-595-3.
  35. Testimonios, cartas y manifiestos indgenas (Desde la conquista hasta comienzos del siglo XX): DOC. 56: LOS KIPU EN EL TESTIMONIO DEL CACIQUE PRINCIPAL DON MARTIN CUSI, 24 DE FEBRERO DE 1567 - www.webcitation.org/611uryFX2 з першоджерела 18 серпня 2011.
  36. Gary Urton, Primitivo Nina Llanos. The social life of numbers: a Quechua ontology of numbers and philosophy of arithmetic. - Austin: University of Texas Press, 1997. - P. 180.
  37. У деяких книгах цей вузол помилково називається " фламандським "
  38. Nudo ojal - nudosdepescablogspotcom.blogspot.com/2009/12/nudo-ojal.html. архіві - www.webcitation.org/611utzVsr з першоджерела 18 серпня 2011.
  39. Кузьмище В. А. Царство синів Сонця. - М.: Молода гвардія, 1985 - historic.ru/books/item/f00/s00/z0000079/st010.shtml. архіві - www.webcitation.org/611uuZyzq з першоджерела 18 серпня 2011.
  40. В. А. Рубель. Історія цівілізацій доколумбової Америки. - Київ, Либідь, 2005, стор 332-333
  41. Милослав Стингл. Індіанці без томагавків. - М.: Прогресс, 1984, стор 165
  42. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Introduccion al estudio de los quipos / / Estudios sobre los quipus. - Стор 131 -
  43. Розгадана таємниця вузликового письма інків - www.utro.ru/articles/2005/08/12/467328.shtml. архіві - www.webcitation.org/611uwGM5e з першоджерела 18 серпня 2011.
  44. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стор 322
  45. 1 2 Антоніо де ла Каланча. Моральна хроніка Ордена Святого Августина в Перу. Том 1, стор 176 - www.webcitation.org/615qvM0NO з першоджерела 21 серпня 2011.
  46. Prssinen M. Tawantinsuyu. Helsinki, 1992, p.40-48.
  47. Ракуц Н. В. Кіпу: не лист, але ...: про писемність інків / / Етнографічний огляд. - 2001. - N 2. - С. 52-68.
  48. 1 2 Антоніо де ла Каланча. Моральна хроніка Ордена Святого Августина в Перу. Том 1, стор 177 - www.webcitation.org/615qvM0NO з першоджерела 21 серпня 2011.
  49. Інка Гарсіласо де ла Вега. Історія держави Інків. - Л., 1974, книга П'ята, Глава XII, стор 294-295
  50. Інка Гарсіласо де ла Вега. Історія держави Інків. - Л., 1974, книга П'ята, Глава XIV, стор 298
  51. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.112
  52. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стор 324-325
  53. 1 2 Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стор 325
  54. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стор 169
  55. Exsul immeritus blas valera populo suo e historia et rudimenta linguae piruanorum, стор 367
  56. Espinoza Soriano, Waldemar. Los Huancas aliados de la conquista: tres informaciones inditas sobre la participacin indgena en la conquista del Per. 1558, 1560 y 1561. / / Anales Cientficos de la Universidad del Centro, N. 1. Huancayo. - 1971-72
  57. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стор 49 -
  58. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стор 329-330
  59. Cobo, Bernab. Historia del Nuevo Mundo. 4 vols. - Sevilla, 1890-93 [1633], lib. XII, cap. XXXVII
  60. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стор. 170 -
  61. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. - Стр. 15 -
  62. Листи інків на мотузках: Перший крок до розгадки (12 серпня 2005, 14:20) - news.bbc.co.uk/hi/russian/sci/tech/newsid_4144000/4144694.stm. архіві - www.webcitation.org/611v027ca з першоджерела 18 серпня 2011.
  63. History and Science of Knots, JC Turner, S. 209
  64. Ordish George, Hyams, Edward. The last of the Incas: the rise and fall of an American empire - New York: Barnes & Noble, 1996. - P. 69. - ISBN 0-88029-595-3.
  65. Дешифрування Inka Simi - мови інків на тканинах токапу - по Вільяму Бернс Глину - kuprienko.info / inka-simi-william-burns-glynn. архіві - www.webcitation.org/615qwEs3V з першоджерела 21 серпня 2011.
  66. Carlos Radicati di Primeglio. El sistema contable de los incas. Quipu y Yupana. - Lima: Libreria Studium. Editorial Universum SA, [1979]
  67. Erland Nordenskiold. Calculations with years and month in Peruvian quipus. / / Corporative Ethnographical Studies. 6. Part 2. Goteborg, 1925. стр. 21
  68. Дієго Гонсалес Ольгин. Словник мови кечуа (1608) - bloknot.info / files / Textos / IberoAmerica / Vocabvlario-Quechua-Holguin.pdf. Blok.NOT. А. Скромніцкій. архіві - www.webcitation.org/615fD1DHX з першоджерела 21 серпня 2011.
  69. Carlos Radicati di Primeglio. El sistema contable de los incas. Quipu y Yupana. - Lima: Libreria Studium. Editorial Universum SA, [1979], стор 9
  70. Бондаренко А. Юпана - технологія протоцивілізацій. - Санкт-Петербург, 2010
  71. A calendar Quipu of the early 7 century - arxiv.org/pdf/0801.1577.
  72. Короткі відомості про стос - kuprienko.info / quipu-khipu-notas-cortas /. архіві - www.webcitation.org/615qxD6GA з першоджерела 21 серпня 2011.
  73. Guaman Poma, Nueva cornica y buen gobierno (1615). - Dibujo 330. El astrlogo andino, - p.883 [897 - www.kb.dk/permalink/2006/poma/897/es/text/]. Статичний - www.webcitation.org/611v1CnT2 з першоджерела 18 серпня 2011.
  74. А. Скромніцкій. Таблиця Ліній Ske, святилищ Вак, і головні місця поклоніння у Інків, що були в Куско - www.webcitation.org/615qy2Mbv з першоджерела 21 серпня 2011.
  75. Поло де Ондегардо, Хуан. Омани і забобонні обряди індіанців, витягнуті з трактату і розслідування, зробленого ліценціатом Поло (1559) - А. Скромніцкій (3 січня 2010). - Доповідь з питань вірувань індіанців Перу; висвітлені питання астрономії. архіві - www.webcitation.org/615qyWHso з першоджерела 21 серпня 2011.
  76. Поло де Ондегардо, Хуан. Інструкція по боротьбі з церемоніями і обрядами, застосовуваними індіанцями з часів їх безбожництва (1567) - А. Скромніцкій (3 січня 2010). - Доповідь з питань вірувань індіанців Перу. архіві - www.webcitation.org/615qzVowU з першоджерела 21 серпня 2011.
  77. The ceque system - archaeology.about.com / od / cbthroughch / qt / ceque_system.htm. архіві - www.webcitation.org/611v1pcxG з першоджерела 18 серпня 2011.
  78. Reiner Tom Zuidema. El sistema de ceques de Cusco: la organizacin social de la capital de los Incas, 1995
  79. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.120
  80. MATIENZO, Juan de. Gobierno del Per (1566), Pars-Lima, 1967 (Travaux de l'Institut Francais d'Etudes Andines, t. XI), pp. 52 y 55.
  81. ENRQUEZ, Martn (virrey), op. cit., p. 282
  82. ENRQUEZ, Martn (virrey), op. cit., p. 287
  83. 1 2 3 Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.101
  84. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.110
  85. Juan de Betanzos. Suma y narracion de los Incas. - Madrid, 2004, стор 361
  86. Juan de Betanzos. Suma y narracion de los Incas. - Madrid, 2004, стор 362
  87. Juan de Betanzos. Suma y narracion de los Incas. - Madrid, 2004, стор 363
  88. Хуан де Бетансос, кіпукамайокі Кальапіньа, СУПН та ін "Повідомлення про Походженні і Правлінні Інків", складене на підставі відомостей кіпукамайоков, Хуана де Бетансоса, Франсиско де Вільякастіна (1542), та інших осіб, та підготовлене ченцем Антонієм 11 березня 1608 для ревізора Педро Ібаньєса - bloknot.info/relacion-de-quipucamayos-por-callapina-y-supno-y-otros-1542-al-ruso /. Blok.NOT. А. Скромніцкій (3 січня 2010). - Перша хроніка перуанських індіанців, з книги: Juan de Betanzos. Suma y Narracion de los Incas. - Madrid, Ediciones Polifemo, 2004, ISBN 84-86547-71-7, стор 358-390. архіві - www.webcitation.org/615r0Uyrc з першоджерела 21 серпня 2011.
  89. 1 2 3 4 Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу. Частина Друга: Панування Інків - kuprienko.info / pedro-cieza-de-leon-cronica-del-peru-parte-segunda-al-ruso /. Blok.NOT. А. Скромніцкій (14 січня 2009). Фотогалерея - www.webcitation.org/615r1W9qT з першоджерела 21 серпня 2011.
  90. 1 2 Гарсія Дієс де Сан-Мігель. Уривки з його "Доповіді" (1567) - А. Скромніцкій (22 листопада 2009). - Опитування правителів провінції Чукуіто (околиці озера Тітікака) у регіоні Кольясуйу, а також правителів селищ (Південне Перу і Болівія). Фотогалерея - www.webcitation.org/615r2ocE2 з першоджерела 21 серпня 2011.
  91. "Лист Дону Франсиско де Толедо до Ради Індій, Куско, 1 березня 1572"
  92. Хуан Поло де Ондегардо. Доповідь про походження Інків, і про те, як вони розширили свої завоювання, 1572 (пер. А. Скромніцкій - Київ, 2009) - kuprienko.info / relacion-de-los-incas-de-juan-polo -de-ondegardo-1572 /. архіві - www.webcitation.org/615r3mpuQ з першоджерела 21 серпня 2011.
  93. 1 2 Крістобаль де Моліна. Доповідь про Сказання і обрядах Інків, 1575 (пер. А. Скромніцкій). - Київ, 2009 - www.webcitation.org/615r4bzEr з першоджерела 21 серпня 2011.
  94. Фернандо Мурільо де ла Серда. Лист про знаки, використовувався індіанцями до завоювання, 1589 (пер. А. Скромніцкій) - www.webcitation.org/615r5QePX з першоджерела 21 серпня 2011.
  95. 1 2 3 Historia natural y moral de las Indias, 1590 - www.webcitation.org/615r6FWa8 з першоджерела 21 серпня 2011.
  96. Інка Гарсіласо де ла Вега. Історія держави Інків. Л.: Наука, 1974, стор 131-132 - www.vostlit.info / haupt-Dateien / index-Dateien / V.phtml. архіві - www.webcitation.org/60qqSzDmc з першоджерела 11 серпня 2011.
  97. 1 2 3 Murua, Martin de. Historia general del Peru, origen y descendencia de los lncas, pueblos y ciudades. - 1618 - www.scribd.com/doc/21582288/Fray-Martin-de-Murua-Historia-General-del-Peru. архіві - www.webcitation.org/611v2Jp7p з першоджерела 18 серпня 2011.
  98. Буквальний переклад Капак-стос Пачамама, записаний мовою кечуа великими літерами; це випливає з прочитання королівського стос стор 10r-10v записної книжки Бласа Валера, рис. 10: PACHAMAMA = Земля; TURALLAYQUIM = твій брат; YNTILLAPA = Сонце і Луч; RACAYQUITA = твоя вульва; PAQUIRCAYAN = зараз ламає; ULLUNMANTA = його члена; UNUYN = його сперма; CINCHI PACCHAN = голосно тікає, CAMRI RACA = і так ти , матка; UNUYQUITA = твоя лімфа / твої води; PARAMUNQUI = ти упускає; MAYNIMPIRI = і іноді; CHICHIMUNQUI = йти град; RITIMUNQUI = йти сніг; YNTILLAQMI = великого Сонця; YLLAPAQMI = і Луча; PARIACACAP = і Паріакакі; l0v / HINAMANTARA = потім; PACHAMAMAP = Землі Матері; RACAPIRI = в багатої матці; CINCHI ULLU = міцний член; CUUUUN = сильно кидається / приводиться в рух;
  99. Exsul immeritus blas valera populo suo e historia et rudimenta linguae piruanorum. Indios, gesuiti e spagnoli in due documenti segreti sul Per del XVII secolo. A cura di L. Laurencich Minelli. Bologna, 2007; br., Pp. 590. ISBN 978-88-491-2518-4
  100. Пабло Хосе де Арріага. Викорінення ідолопоклонства в Перу. Указ проти язичництва (1621), стор 130
  101. Пабло Хосе де Арріага. Викорінення ідолопоклонства в Перу. Указ проти язичництва (1621), стор 131
  102. Пабло Хосе де Арріага. Викорінення ідолопоклонства в Перу. Указ проти язичництва (1621), стор 144
  103. Пабло Хосе де Арріага. Викорінення ідолопоклонства в Перу. Указ проти язичництва (1621), стор 147
  104. Фернандо де Монтесінос. Давні історичні та політичні пам'ятні відомості про Перу. Книга друга (пер. В. Талах), Глава 10. - Київ, 2006 - www.webcitation.org/615r7AfxG з першоджерела 21 серпня 2011.
  105. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.98
  106. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Introduccion al estudio de los quipos / / Estudios sobre los quipus. - Стор 137 -
  107. Robertson, William Spence (1922) - History of the Latin-American Nations
  108. La extirpacin de la idolatra en el Per, 1621 - www.webcitation.org/615r8Ak25 з першоджерела 21 серпня 2011.
  109. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.99
  110. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Introduccion al estudio de los quipos / / Estudios sobre los quipus. - Стор. 124 -
  111. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Introduccion al estudio de los quipos / / Estudios sobre los quipus. - Стор 126 -
  112. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Introduccion al estudio de los quipos / / Estudios sobre los quipus. - Стор 127 -
  113. Монтесінос, Фернандо. Стародавні Історичні та Політичні Пам'ятні Відомості про бенкеті. - bloknot.info / fernando-montesinos-memorias-antiguas-historiales-y-politicas-del-peru-al-ruso /. www.bloknot.info (А. Скромніцкій). - Пер. В. Талах. архіві - www.webcitation.org/615r7AfxG з першоджерела 21 серпня 2011.
  114. Crnica annima de 1600 que trata del establecimiento y misiones de la Compaa de Jess en los pases de habla espaola en la Amrica Meridional (Francisco Mateos, editor). Madrid, 1954, t. II, p. 128.
  115. Annimo. De las Costumbres antiguas de los naturales del Peru (ed. Chiara Albertin). - Iberoamericana, Madrid, 2008; Vervuert, Frankfurt am Main, 2008. ISBN 978-84-8489-351-6 (Iberoamericana), ISBN 978-3-86527-377-2 (Vervuert)
  116. Exsul immeritus blas valera populo suo. - Bologna: CLUEB, 2007.
  117. Exsul immeritus blas valera populo suo. - Bologna: CLUEB, 2007. - С.352
  118. Exsul immeritus blas valera populo suo. - Bologna: CLUEB, 2007. - С.353-354
  119. Exsul immeritus blas valera populo suo. - Bologna: CLUEB, 2007. - Tab. XLII
  120. Exsul immeritus blas valera populo suo. - Bologna: CLUEB, 2007. - С.435-441
  121. 1 2 Exsul immeritus blas valera populo suo. - Bologna: CLUEB, 2007. - С.355
  122. Exsul immeritus blas valera populo suo. - Bologna: CLUEB, 2007. - С.466-467
  123. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.97-98
  124. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Introduccion al estudio de los quipos / / Estudios sobre los quipus. - Стор 132 -
  125. Exsul immeritus blas valera populo suo e historia et rudimenta linguae piruanorum, 2007. стр. 515-516
  126. Sublevando el Virreinato?, Стор. 245
  127. Oeuvres compltes de Mme. de Grafigny, стор 19, 20, 22, 40, 41, 84, 85 - www.archive.org/details/oeuvrescompltes17unkngoog. архіві - www.webcitation.org/611v3Tbr4 з першоджерела 18 серпня 2011.
  128. Coleccion de documentos literarios del Peru (1874) - www.archive.org/stream/colecciondedocu00odrigoog # page/n417/mode/1up. архіві - www.webcitation.org/615r93jVy з першоджерела 21 серпня 2011.
  129. Libros antiguos y raros del Prncipe de Sansevero - www.webcitation.org/611v5L4cE з першоджерела 18 серпня 2011.
  130. Antiquarian, ethnological, and other researches in New Granada, Equador, Peru, стор 216 - www.archive.org/details/cu31924019959034. архіві - www.webcitation.org/611vE3lwl з першоджерела 18 серпня 2011.
  131. BASTIAN, A. Die Kulturlnder des alten Amerika. Berln, 1878-89, tomo II
  132. ОСНОВИ ДАО і ДЕ або КАНОН ВИЯВЛЕННЯ СПОКОНВІКУ - daolao.ru/ddc4.htm. архіві - www.webcitation.org/611vEg0lo з першоджерела 18 серпня 2011.
  133. Origins and evolution of Chinese writing systems and preliminary counting relationships. Accounting History, Nov 2004 by Lu, Wei, Aiken, Max. - findarticles.com/p/articles/mi_qa3933/is_200411/ai_n10297975/print. (Недоступна посилання)
  134. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.106
  135. What does the 7-8-11-13 windings pattern mean? - scheinerman.net / judaism / tallit /. Rabbi Scheinerman's Home Page. (Недоступна посилання)
  136. NORDENSKILD, Erland. Origen de las civilizaciones indgenas en la Amrica del Sur. Buenos Aires, 1946. (Перше видання: Gotemburgo, 1931.)
  137. BAUDIN, Louis. L'Empire Socialiste des Inka. Pars, 1928
  138. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.97
  139. PERRET, Jacques. "Observations et documents sur les Indiens Emrillons de la Guyane Franaise". Journal de la Societ des Amricanistes. Nouveile Serie. Tomo XXV. Fas, 1, Pars, 1933

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru