Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Таджикистан


Tajikistan (orthographic projection). Svg

План:


Введення

Таджикистан ( тадж. Тоҷікістон ), Офіційно Республіка Таджикистан ( тадж. Ҷумҳуріі Тоҷікістон ) - держава в Центральної Азії, колишня Таджицька Радянська Соціалістична Республіка у складі СРСР.

Таджикистан розташований в передгір'ях Паміру і не має виходу до моря. Це найменше за площею держава Середній Азії. Межує з Узбекистаном на заході і північному заході, з Киргизією на півночі, з Китаєм на сході, з Афганістаном - на півдні. Столиця - місто Душанбе.

Таджикистан - єдине персомовного держава в колишній радянській Середній Азії. Більшість населення республіки (2000 р., перепис) складають таджики (79,9%), що говорять на таджицькою мовою, крім того, близько 17% населення складають узбеки, киргизи (1,3%) і менше 1% - російські. Більшість населення Таджикистану сповідує іслам сунітського толку.

Таджикистан багатий природними ресурсами, але так як 93% території республіки займають гори, їх видобуток утруднена слабо розвиненою інфраструктурою. Таджикистан розташований далеко від основних євразійських транспортних потоків. За обсягом ВВП на душу населення республіка займає 43-е місце в Азії (нижче - тільки Бангладеш, Непал і Афганістан).

Тяжке становище є наслідком багатьох чинників: невигідним економіко-географічним положенням (віддаленість від світової транспортної інфраструктури, високогірне положення), важкої соціальної обстановки (в країні після розпаду СРСР відбулася громадянська війна), слабкою розвиненістю таджицької економіки як такої і слабкою владою (в сучасних умовах Таджикистан володіє невеликим досвідом державності).


1. Етимологія

Назва "Таджикистан" ( тадж. Тоҷікістон ; перс. تاجیکستان ) - Тоджікістон - "країна таджиків ") походить від самоназви таджиків і суфікса"-Іста / -Стан ". Назва з'явилася в 1924 в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії [2] та створення Таджицькій РСР в складі Узбецької РСР1929 - 1991 рр.. - Таджицька РСР). | Предки таджиків називали свою країну "Aryānam Vaeja". [3] Назва походить від давньоіранського "aryanam" і Авести. "Airyanam" (На среднеперсідском - "Erān", на таджицькій - "Ерон") і приблизно означає "Країна аріїв". Передбачається, що в епоху Ахеменідів ( 550 - 327 рр.. до н. е..) поняття "Aryānam Vaeja" трансформувалося в "Aryānam Xaθram" - "Держава аріїв ".''' Арійські племена (арьи)'''-''' Арієць (арья)'''- від авестійського слова" aria "і іранського "ariya" означає "шляхетний", "чистий". - Назва давніх індоіранських племен, які на початку II тисячоліття до н. е.. отделились от индоевропейских племён и переселились в Центральную Азию ("Айиряна Ваэджа"(авест. - арийский простор, страна). В конце II тыс. до н. э. часть индоиранских племён переселилась в земли современного Ирана и Северной Индии. В исторических источниках арийцы (арьи)"aria" упоминаются как предки народов государств Ариана, Туран, Древняя Бактрия, Согд, Хорезм, Персия, Мидия и Хорасан. [4] [5] [6]

Со времен Ахеменидов название Иран (на таджикском - "Эрон")закрепилось за государствами западно-иранских народов, создавших мощные централизованные империи. Erānahr (Эроншаҳр) происходит от авестийского "Airyānam Xaθram". Авестийский дифтонг "ai" трансформировался в среднеперсидский "е". Восточно-иранские народы, непосредственные предки таджиков, назвали свою землю Туран (на таджикском - "Турон"). Страна восточно-иранских народов - Туран - была политически раздроблена на три отдельные государства: Согд, Древняя Бактрия, Хорезм, а также страну саков.

Условной границей между Ираном и Тураном в древние времена была сначала Сырдарья, а в более поздние времена Амударья.


2. Історія

Таджикистан Історія Таджикистану
Coat of arms of Tajikistan.svg

До нашей эры

Доисторическая Центральная Азия

Бактрийско-Маргианский археологический комплекс (XXIII - XVIII до н. е..)

Авестийский период

Штандарт Ахеменидов Империя Ахеменидов (648 - 330 до н.е..)

Греко-Бактрийское царство (250 - 125)

Наша ера

Штандарт Аршакидов Парфянское царство (250 до н.е.. - 224)

Кушанское царство (I III вв.)

Государство эфталитов (IV VI вв.)

Штандарт Сасанидов Империя Сасанидов (224 - 650)

Исламское завоевание (661 - 750)

Флаг Омейядов Омейядский халифат (661 - 750)

Флаг Аббасидов Аббасидский халифат (750 - 1258)

Флаг Аббасидов Тахиридский эмират (821 - 873)

Флаг Аббасидов Саффаридский эмират (861 - 1003)

Флаг Аббасидов Саманидский эмират (875 - 999)

Тюркское завоевание (1005 - 1221)

Флаг Газневидов Газневидский султанат (963 - 1187)

Караханидское ханство (999 - 1141)

Каракитайское ханство (1141 1212)

Сельджукидский султанат (1037 - 1194)

Султанат Хорезмшахов (1077 - 1231)

Монгольское завоевание (1221 - 1231)

Джагатайский улус (1220 1370)

Флаг Тимуридов Тимуридский эмират (1370 - 1501)

Шейбанидское ханство (1501 - 1599)

Аштарханидское ханство (1599 - 1753)

Флаг Бухарского эмирата Бухарский эмират (1753 - 1920)

Советский период (1920 - 1991)

Флаг Бухарской НСР Бухарская НСР (1920 - 1924)

Флаг Таджикской АССР Таджикская АССР (1924 - 1929)

Флаг Таджикской ССР Таджикская ССР (1929 - 1991)

Прапор Таджикистану Республика Таджикистан1991)


Портал "Таджикистан"
Карта династии Гуридов

2.1. Саманиды (892-999)

Саманиды (перс. سامانیان ‎) - династия, правившая в Середньої Азії і Иране в 819 - 999 гг.

Название получила от имени Саман-худата из селения Саман близ Балха. За помощь, оказанную при подавлении антиарабского восстания Рафи ибн Лейса (806 - 810), сыновья и внуки Самана получили в 819 году в управление все наиболее важные области Мавераннахра. В 892 году Исмаил Самани становится основателем (эмиром) Саманидского государства, объединившим земли предков таджиков Мавераннахра и Хорасана (Среднюю Азию, Афганистан, Восточный Иран) в единое централизованное государство.

Впоследствии Саманидским эмирам подчинялся и Хорасан, подконтрольный Аббасидскому халифату. Вскоре Саманидам удалось установить полную независимость от Багдада (875 - 999 гг.). Государство Саманидов перестало существовать в 999/1005 г. в результате нашествия тюркоязычных племен Караханидского и Газневидского государств.


2.2. Гуриды (1148-1215)

Гуриды (перс. غوریان ‎) - суннитская династия таджикского происхождения, правившая в Афганістані, Иране и Пакистане в 1148 - 1215 годах. Правяшая династия происходила из рода Сури, от имени Сури ибн Мухаммада, вождя племени Гур в местности Мандеш. Центром государства была земля Гур (отсюда название). Основателем династии является Изз уд-Дин Хусайн ибн Сам, мир хаджиб двора Газневидов. В 1150 году Гуриды во главе с Алауддином Хусейном (Джахансузом), основателем государства Гуридов, разгромили Газневидов, захватили Газни и весь Хорасан. Столицей государства стал город Газни. С 1186-1187 гг начинается завоевание Северной Индии гуридами. Ещё одной столицей государства Гуридов в Индии становится город Лахор. Гуриды положили начало Делийскому султанату. В начале XII века Государство Гуридов в результате внутренних распрей была политически раздроблена и завоевана государством Хорезмшахов.


2.3. Таджицька РСР

В 1924 году Таджикистан вошёл в состав СССР в качестве автономной республики в составе Узбекской ССР. Місто Душанбе стал её столицей. Душанбе образовался в 1924 году в результате слияния трёх селений: Сари-Осиё, Шохмансур и Душанбе.

16 жовтня 1929 года была образована Таджикская ССР, которая 5 декабря того же года вошла в состав СССР на правах союзной республики.Инициатором самостоятельной республики Таджикская ССР, был великий политический деятель Шириншо Шотемур.

В 1930-е годы и во время Второй мировой войны в стране проводилась плановая индустриализация, которая сопровождалась перестройкой национальной экономики и притоком квалифицированной рабочей силы из России и других республик СССР.

З 1946 по 1956 год 1-м секретарём ЦК КП Таджикиской ССР был политик и учёный-историк Б. Гафуров.

В середині 1950-х верх в руководстве Таджикской ССР взяли выходцы из Ленинабада, что имело свои последствия (все последующие руководители ЦК КП ТССР Ульджабаев, Расулов, Набиев, Махкамов были родом или работали ранее в Ленинабадской области). Для 1970-х и 80-х годов был также характерен кадровый застой (Расулов находился на своём посту 21 год).

Главной специализацией Таджикской ССР была хлопковая промышленность. Между тем, в 60-70-е годы были созданы новые отрасли экономики - машиностроительная, текстильная, электротехническая, химическая промышленность, а также гидроэнергетика.

В 1991 году Таджикская ССР в результате развала СССР стала независимым государством.


2.4. Независимый Таджикистан

  • 9 сентября 1991г. принятие на сессии Шурои Оли РТ Заявления и Постановления "О государственной независимости Республики Таджикистан". 9 сентября объявлен в республике как праздник "День Государственной независимости Республики Таджикистан".
  • Республика Таджикистан является членом Содружества Независимых Государств (21 декабря 1991г.).

Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (26 февраля 1992г.)и Организации Объединённых Наций (2 марта 1992г.).

  • 5 мая 1992 - 27 июня 1997гг. годы гражданской война в Таджикистане. Ущерб, нанесенный народному хозяйству республики в годы войны, составил более 10 миллиардов долларов.
  • В мае 1992 г. после попытки переворота в Душанбе, которую предприняли сторонники национально-демократической оппозиции, представители оппозиции были введены в Правительство национального согласия. Противостояние между бывшей коммунистической элитой и национально-демократическими и исламскими силами перешло из политической сферы в этническо-клановую. В июне 1992г в южных районах Таджикистана вспыхнули вооружённые столкновения между сторонниками и противниками Набиева. Так в стране началась громадянська війна. 31 августа сторонники оппозиции захватили резиденцию президента, но Набиев смог бежать. После этого был создан Народный фронт Таджикистана, провозгласивший своей целью восстановление "конституционного порядка". 27 сентября 1992 Народный фронт занял захваченный ранее исламистами Курган-Тюбе, а затем прилегающий к нему регион. Некоторую ограниченную политическую поддержку Народный фронт получил со стороны Узбекистана. Россия негласно оказывала содействие Народному фронту.
  • 24 октября 1992 года - первая попытка занять Душанбе вооруженными формированиями Народного фронта закончилось неудачей, в городе погибли и были ранены сотни человек. В декабре 1992г. после решений XVI сессии Верховного совета РТ о прекращении вооруженного противостояния, отряды Народного фронта без боя заняли столицу. Однако, демоисламисткое силы неожиданно получило мощную политическую поддержку в лице Запада, мусульманских стран, ООН, вновь начала военные действия против Правительства РТ.
  • Осенью 1992 г. многие жители юга Таджикистана, спасаясь от войны, стали переходить афганскую границу, и в более спокойные регионы Таджикистана и республики СНГ.

По оценкам ООН около 1 млн.жителей стали вынужденными переселенцами и более 200 тыс. беженцами, в том числе более 60 тыс.перешли в Афганистан.

  • 16 ноября - 2 декабря 1992г. состоялась XVI сессия Шурои Оли (Верховного совета) РТ в г. Ходженте, на котором Рахмон Набиев ушел в отставку с поста Президента РТ, 19 ноября Председателем Шурои Оли Республики Таджикистан(фактически главой республики) был избран Эмомали Шарипович Рахмонов.
  • 6 ноября 1994г. принятие Конституции (основного закона) Республики Таджикистан по результатам всенародного референдума. 26 сентября 1999г. и 22 июня 2003г. - внесение изменений и дополнений в Конституцию РТ. 6 ноября 1994г. избрание Президентом Республики Таджикистан Эмомали Рахмона. (1999г. и 2006г повторное переизбрание Президентом РТ Эмомали Рахмона).
  • 27 июня 1997г. подписание "Общего соглашения о мире и национальном согласии в Таджикистане" в г. Москве со стороны Президента Республики Таджикистан Эмомали Рахмона и руководителя объединенной таджикской оппозиции (ОТО) Саида Абдулло Нури. Заключительное соглашение было подписано после 8 раундов переговоров между правительством РТ и ОТО (1994-1997гг.). 27 июня объявлен в республике как государственный праздник "День национального единства".
  • 4 июня 1997 1 апреля 2000гг. - работа Комиссии по национальному примирению (КОМ) в составе 26 членов (13членов - от правительства РТ и 13 членов - от бывшей оппозиции). КОМ осуществила реализацию в жизнь документов Общего соглашения о мире от 27 июня 1997г.
  • 3-10 ноября 1998 г. - антиправительственный мятеж бывшего полковника спецбригады МО РТ Худойбердыева в Ходженте и Согдийской области, который закончился разгромом мятежников.
  • 27 февраля 2000г. - выборы депутатов в Маджлиси Намояндагон (63 депутатов), 23 марта 2000г.- в Маджлиси Милли (33 депутатов) Маджлиси Оли РТ. Создание профессионального парламента в республике.
  • 30 ноября 2000г. введение национальной валюты - "сомони" в Республике Таджикистан.
  • 10 октября 2000г - подписание Таджикистаном Договора об учреждении ЕврАзЭС, вступление Республики Таджикистан в Шанхайскую организацию сотрудничества (15 июня 2001г.) и в Организацию Договора о коллективной безопасности (14 мая 2002г).
  • 2005-2009гг. строительство и ввод в эксплуатацию ГЭС Сангтуда 1 (мощность 670 МВт) совместно с Российской Федерацией.
  • 2006-2009гг. - строительство и ввод в эксплуатацию высоковольтной линии электропередач "Юг Север"(ЛЭП-500) и "Хатлон Челанзар"(ЛЭП-220). Они позволили соединить энергосистему южных и северных районов Таджикистана.
  • 2006-2010гг. - строительство и ввод в эксплуатацию автомобильных дорог ДушанбеХуджандЧанак (Узбекистан), Душанбе ДжиргитальСариташ (Кыргызстан), автомобильных тоннелей "Истиклол" на Анзобском перевале, Шаршар и Шахристан. Они обеспечили круглогодичное автомобильное сообщение между северными и южными районами Таджикистана с выходом на Узбекистан и Кыргызстан.
  • 6 января 2010г начало распространения акций Рогунской ГЭС среди населения республики. Продолжение строительства Рогунской ГЭС общей мощностью 3600 мвт. [7]
  • сентябрь 2011г. строительство и ввод в эксплуатацию ГЭС Сангтуда 2(мощность 220 МВт) совместно с Исламской Республикой Иран. Завершение строительства моста через р. Пяндж в Афганистан совместно с Фондов Агахана IV и автомобильных дорог ДушанбеХуджандЧанак (Узбекистан), Душанбе ДжиргитальСариташ (Кыргызстан),

3. Політичний устрій

Государственный строй Таджикистана определяется Конституцией, принятой 6 листопада 1994. Таджикистан - президентская республика.

З 1994 пост президента займає Емомалі Рахмон, переобраний на цю посаду в 1999 і 2006. До обрання президентом в 1994 роки Рахмонов був членом Комуністичної партії і, відповідно, платив членські внески. У зв'язку з обранням його президентом, за домовленістю з партійним керівництвом, його членство в партії було тимчасово призупинено. Законодавчу владу здійснює парламент - Маджлісі Олі.

Політичні партії:

  • Народно-демократична партія - правляча
  • Комуністична партія Таджикистану
  • Аграрна партія
  • Партія економічних реформ
  • Соціалістична партія
  • Демократична партія Таджикистану
  • Соціал-демократична партія Таджикистану
  • Партія ісламського відродження

Чергові президентські вибори відбулися 6 листопада 2006.

Впливові опозиційні сили - Демократична і Соціал-демократична партії Таджикистану і Партія ісламського відродження бойкотували вибори 2006 року, оскільки не визнають поправок до конституції, які були внесені за підсумками референдуму 2003 року і які дозволили Емомалі Рахмону в черговий раз балотуватися на президентський пост.

За новою редакцією конституції, Рахмон, починаючи з 2006 року, може займати президентський пост ще два семирічні терміни. Крім того, з конституції видалені обмеження на вік кандидата в президенти.


4. Географічні дані

Знімок території Таджикистану з супутника

93% території Таджикистану займають гори. Переважає трав'яниста і напівчагарникова рослинність.

4.1. Територіальні претензії Китаю

Таджицькі депутати 12 січня 2011 схвалили міжурядову угоду про делімітацію і демаркацію таджицько-китайського кордону, відповідно до якого більше десяти тисячі квадратних кілометрів або майже 18% території країни відходять КНР. За словами глава МЗС Таджикистану Хамрохон Заріфі, в обох країн було 128 500 кв. км спірних територій, розташованих уздовж кордону на південному сході республіки в горах Паміру. Територія Таджикистану помітно зменшилася через територіальних претензій Китаю. У 2002 році Китаю було віддано понад 1,1 тис.кв км території Мургабского району ГБАО. Вже сьогодні територія Таджикистану займає не 183,1 тис. кв. км, а приблизно 140,8 тис. кв. км, раніше в тому ж 2002-му році Китаю відійшло ще 2000 кв. км території по річці Маркансу. На жаль жителів Таджикистану, особливо жителів Гірничо-Бадахшанської автономної області, через свою слабкість країна може втратити найдорожчого - землі, якої у неї і так мало [8] [9]


4.2. Клімат

Клімат континентальний зі значними добовими і сезонними коливаннями температури повітря, малою кількістю опадів, сухістю повітря і малою хмарністю. Середня температура Січень коливається від +2 ... -2 C в долинах і передгір'ях південного заходу і півночі республіки до -20 C і опускається нижче на Памірі. Абсолютний мінімум температури досягає -63 C на Памірі (Булункуль). Середня температура липні від 30 C в знижених долинах південного заходу до 0 C і нижче на Памірі. Абсолютний максимум температури становить 48 C (Нижній Пяндж). У рідкісних випадках температура доходить до 60 C.


4.3. Гідрологія

Панорама озера Іскандеркуль

Найбільші озера - Каракуль, Сарезьке озеро, Іскандеркуль, Кайраккумское водосховище.


4.4. Корисні копалини

На півночі Таджикистану, в Согдійської області розташоване одне з найбільших у світі родовищ срібла - Великий Конімансур. Також Таджикистан багатий родовищами дорогоцінного каміння, урану (за деякими даними 16% світових запасів), золота, вугілля, алюмінієвими і поліметалічних рудами.

4.5. Часовий пояс

Таджикистан знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як UTC +5. У Таджикистані не використовується літній час [10].

5. Адміністративний поділ

Адміністративно Таджикистан розділений на 2 області ( тадж. Вило ) І одну автономну область ( тадж. Вілояті мухтор ). Крім цього, виділено 13 районів республіканського підпорядкування в центральній частині країни і місто Душанбе, який має особливий статус. Кожна область поділена на райони ( тадж. Нохія ), Які в свою чергу діляться на джамоати (колишні сільради), і далі - на деха (села).

  1. Согдійська область;
  2. Райони республіканського підпорядкування (РРП);
  3. Хатлонська область;
  4. Гірничо-Бадахшанська автономна область (ГБАО).

6. Економіка

1 таджицький рубль (валюта Таджикистану в 1995-2000 роках)
1 Somoni Reverso.JPG
10 таджицьких сомоні (валюта Таджикистану з 2000 р.)
TJS10 1999 back.jpg

Переваги: ​​Великий гідроенергетичний потенціал. Виробництво первинного алюмінію, сільськогосподарської продукції, сухофруктів і килимів.

Слабкі сторони: Нестабільна економіка. Велике безробіття. Залежність від товарного обміну. Відсутність центрального планування. Мала або слабка диверсифікація сільського господарства, для якого придатні лише 6% земель. Відтік висококласних фахівців. Спад виробництва в багатьох галузях.

Таджикистан - аграрно-індустріальна країна, одна з найбідніших країн світу, незважаючи на чималий економічний потенціал. Тривала війна, пов'язані з нею руйнування і людські втрати привели до різкого спаду в економіці (ВВП в 1995 становив лише 41% від показника 1991). За останні мирні роки економіка і рівень життя значно піднялися. Рівень ВВП на душу населення - 2,19 тис. доларів, 131-е місце в світі (в 2010 році).

На сільське господарство припадає 18,9% ВВП, на промисловість - 21,9%, сектор послуг - 59,2% (у 2009 році).

Основним сектором економіки залишається державний. Держава контролює більшу частину великих промислових підприємств.

Економіка країни знаходиться у великій залежності від коштів, зароблених трудовими емігрантами. Число таджицьких громадян, які займаються трудовою діяльністю в Росії, налічує 1 млн людей. У 2005 р. вони офіційно перевели на батьківщину, за даними Міжнародного валютного фонду, 247 млн ​​дол Реальний обсяг пересилаються грошей, за оцінкою ЄБРР, - близько 1 млрд дол, при цьому до 90% коштів переводяться з Росії. Ці гроші, проте, в основному не інвестуються, а витрачаються на поточне споживання. У 2008 кризовому році з РФ до Таджикистану фізичними особами переведено 2,5 мільярди доларів США [11]. Грошові перекази мігрантів з Таджикистану на батьківщину становлять 60% ВВП країни і, за даними Світового банку на 2010 р., за співвідношенням переказів до ВВП Таджикистан займає 1-е місце в світі. [4]

Експорт алюмінію, який забезпечує половину експортних надходжень, в 2005 приніс лише 550 млн доларів. На другому місці - експорт бавовни.

У жовтні 2004 року було підписано угоду про довгострокову співпрацю між урядом Республіки Таджикистан і ВАТ "Російський алюміній" (" Русал "), згідно з яким президент Емомалі Рахмонов дозволяв" Русалу "побудувати новий алюмінієвий завод в Таджикистані, а" Русал "мав збудувати Рогунську ГЕС, причому фінансування мало бути здійснене на паях з урядом РТ [12]. Ця угода була частиною пакету таджицько-російських міждержавних договорів, згідно з якими Таджикистан погоджується безкоштовно розмістити двісті перших військову базу РФ і передається у власність Росії об'єкт "Вікно" замість реструктуризації боргів перед РФ і значних (до 4 млрд.дол.) російських інвестицій в економіку Таджикистану. Таджикистан виконав всі умови пакета домовленостей. <Недалеко від столиці країни Душанбе (на південному сході) розташований побудований ще в радянські часи і нині переданий Росії оптико-електронний вузол системи контролю космічного простору "Вікно" - одна з ключових складових російсько-таджицьких відносин. Комплекс дозволяє виявляти будь-які космічні об'єкти на висотах від 2000 км і аж до геостаціонарної орбіти. Значення даного об'єкту має виняткову важливість для обороноздатності Російської Федерації (в тому числі в інтересах ПРО). У безпосередній близькості від комплексу (для його охорони, а також для перешкоди наркотрафіку з Афганістану зважаючи на значну проникності російсько-казахської кордону) дислокована 201-а (зарубіжна) військова база РФ і ввела президента Таджикистану Е. Ш. Рахмона.> Проте Русал так і не почав будівництво Рогуна і в 2007 році був видворений з проекту.


6.1. Сільське господарство (en)

Головні сільськогосподарські культури:

6.2. Енергетика

Основна частина електроенергії в Таджикистані виробляється на ГЕС. Загальна встановлена ​​потужність гідроелектростанцій становить 4070 МВт. Вироблення становить до 17100000000 кВт год ( 2005 р.). [13]

Країна володіє значним потенціалом області гідроенергетики, який ще мало реалізований. Загальний обсяг гідроенергоресурсов оцінюється в 527 млрд. кВт год, в тому числі, технічно можливий до використання становить 202 млрд. кВт год, а економічно доцільний до будівництва - 172 млрд. кВт год [14] Це робить держава одним з найбільш забезпечених цим відновлюваних джерелом енергії у світі (восьме місце за абсолютною потенціалу виробітку). Серед країн СНД за цим показником країна поступається лише Росії.

Парк ГЕС Таджикистану складають:

Урядом Таджикистану розроблені великі плани з реконструкції та модернізації існуючих об'єктів гідроенергетики, добудові законсервованих та будівництва нових ГЕС та транскордонних ЛЕП. [13] Найбільш великі станції, що входять до них:

  • Сангтудинська ГЕС-2 - потужність [15] 220 МВт. (Будівництво ведеться спільно з Іраном.)
  • Рогунська ГЕС - потужність 3600 МВт. (Передбачається завершення будівництва на основі покупки акцій населенням країни, залучення коштів іноземних інвесторів та урядом республіки.)
  • Даштіджумская ГЕС - потужність 4000 МВт. (Передбачається будівництво за участю підприємців та уряду Таджикистану).

Передбачається розширювати існуючі каскади ГЕС і освоювати ресурси річок Зеравшан, Пяндж і ін


6.3. Промисловість

Розвинена гірничодобувна промисловість:


6.4. Зовнішня торгівля

Експорт - 1,6 млрд дол (у 2008):
Алюміній, свинець, цинк, рідкоземельні метали, ванадій, окис урану, продукція легкої промисловості (бавовняні і шовкові тканини), бавовна, сільськогосподарська продукція (овочі і фрукти).

Основні країни експорту - Нідерланди 36,7%, Туреччина 26,5%, Росія 8,6%, Іран 6,6%, Китай 5,7%.

Імпорт - 3,7 млрд дол (у 2008):
Чорний метал, продукція легкої промисловості, автомобілі, сільськогосподарська техніка, продовольство, фармацевтична продукція, медичне обладнання.

Основні країни імпорту - Росія 32,3%, Китай 11,9%, Казахстан 8,8%, Узбекистан 4,7%.


6.5. Економічна експансія Китаю

Таджикистан стає занадто залежним від Китаю. В останні 10 років Китай помітно підсилив свої позиції в республіці і зараз він найбільший торговий партнер республіки. [17]

7. Населення

За даними перепису населення 2010 чисельність населення Республіки Таджикистан склала 7595000 чоловік. [18] Населення Таджикистану давно росте швидкими темпами: в 1959 тут було 1981 тис. осіб, в 1 989 - +5109 тис. і, на відміну від європейських країн СНД, продовжувало зростати в 1989 - 1999 роках, незважаючи на значний міграційний відтік населення з республіки (437 тисяч чоловік за 11 років). Основний фактор зростання населення - високий природний приріст. Дані на 1 січня 2006 року в табл. 1 - постійне населення за оцінками Державного комітету статистики Таджикистану. [19]

Таблиця 1. Населення регіонів Таджикистану (тис. чол.)
1989 2000 2006
р. Душанбе 594 562 646
Согдійська область 1558 1870 2061
Хатлонська область 1704 2151 2463
Гірничо-Бадахшанська автономна область 161 206 218
Райони республіканського підпорядкування 1092 1338 1531
Усього 5109 6127 6920

Якщо в радянський період у країні росло і міське, і сільське населення, то за останні 11 років міське населення зменшилося (це не в останню чергу пов'язане з виїздом російськомовного населення) на 45,8 тисячі осіб (на 2,7%), а сільське зросла на 1063,7 тисячі осіб (на 30,9%). При цьому частка міського населення впала з 33% в 1989 до 26% у 2000 році

Демографічна крива Таджикистану

У період між 1989-2000 рр.., Скорочувалася не тільки міське населення Таджикистану в цілому, але й населення більшість населення великих міст країни, включаючи столицю - м. Душанбе в результаті міграційного відтоку російськомовного, а потім і таджицько-узбецького населення. З моменту розпаду СРСР помітно змінився національний склад населення країни. По данным переписи, доля русских в населении оказалась значительно ниже ожидаемой. В 1989 году в республике проживало 388,5 тысячи русских; по данным государственного учёта на 1996 год, с учётом миграций и естественной убыли, численность русских была оценена в 189,5 тысячи, но перепись 2000 года обнаружила лишь 68,2 тысячи русских Итоги переписи населения Таджикистана. Таким образом, часть миграций и смертей (особенно во время вооружённых столкновений) не была учтена официальной статистикой. Доля узбеков в населении менее чем 17 % ; доля киргизов осталась прежней - чуть более 1 %. В то же время в межпереписной период значительно увеличилась численность и доля таджиков: в 1989 году их было 3172,4 тысячи (62,3 %), в 2000 г. - 4898,4 (79,9 %).

В России действует несколько общественных и правозащитных организаций выходцев из Таджикистана. в 2003 году учреждена Международная общественная организация "Народная Лига Таджики". В ноябре 2007 года в России прошёл I съезд народов Таджикистана. [20]. По российской программе переселения соотечественников из Таджикистана в Россию собирается переехать около 2 тысяч граждан Таджикистана [21].

Трудовая миграция в Россию привела к тому, что Таджикистан занимает 1-е место в мире по количеству брошенных мужьями жен, так как очень многие женатые мигранты-мужчины вступают в России в официальные браки или в незарегистрированные отношения. Убытие на работу в Россию огромного числа мужчин оказывает существенное влияние на таджикское общество. [4]

По Конституции Таджикистана русский язык является языком межнационального общения.


8. Релігія

Подавляющее большинство населения Таджикистана составляют мусульмане. В Горном Бадахшане имеется исмаилитское религиозное меньшинство. В Таджикистане зарегистрированы 85 немусульманских религиозных объединений. Среди них основную часть составляют христиане (большая часть - православные). На территории Таждикистана действует не менее 6 приходов Душанбинской епархии Руської православної церкви. Также имеется 5 общин баптистов, 2 римско-католических прихода, имеется община адвентистов седьмого дня, Свидетелей Иеговы и лютеран. Две общины имеет происходящая из Южной Кореи секта мунитов. Также в стране зарегистрированы 4 общины бахаистов, одна зороастрийцев и одна иудейская община.


9. Культура

Таджикистан - страна с древней культурой и традициями. Роль культуры в достижении мира и социального сплочения в Таджикистане огромна. Народные традиции сплотили людей и легли в основу устойчивого мира. Культура таджиков по-своему уникальна и требует приумножения и сохранения национальных ценностей. Самой яркой страницей культурных событий в Таджикистане в 1999 году стало празднование 1100-летия государства Саманидов и 8 годовщины Дня независимости. В государстве Саманидов (874 - 1005 гг. н. э.) сформировалась таджикская нация с общим языком, территорией и культурой. Из корней этого первого государства выросли цивилизация и государственность последующих поколений таджиков; и сейчас на заре третьего тысячелетия Таджикистан известен во всём мире как независимая страна. В дни празднования состоялись симпозиумы и международные конференции. Самый символичный из них, IV Международный форум таджиков и зарубежных соотечественников, проходил в г. Душанбе. Многие таджики из других стран мира приехали на это торжество. Ряд конференций на тему "История, цивилизация и культура Саманидов" прошли в Душанбе, Санкт-Петербурге и Иране, а также во всех районах и городах страны. В национальном историческом музее открылись новые выставочные залы, посвящённые Дню независимости, а также с экспозициями орудий труда, музыкальных инструментов, монет, одежды эпохи правления Саманидов. К 1100-летию государства Саманидов была организована крупная книжная выставка, на которой было представлено более 1500 книг. Выставку посетили более 700 человек. Министерство культуры РТ организовало конкурс библиотек "Чароги хидоят" (Свет наставления) с проведением конференций и встреч. Первое место было присвоено библиотеке г. Худжанда. Министерство культуры провело более 10 фестивалей, 8 международных и республиканских конференций. В честь знаменательной даты было издано 189 наименований книг. Так, в фестивале народного творчества "Андалеб" (соловей) участвовали 62 района республики. Его просмотрели 1,5 миллиона зрителей. Был организован театральный фестиваль "Парасту-99" (Ласточка), в котором участвовали 14 театров и 240 исполнителей. Число зрителей было выше 10 000 человек.


9.1. Музыка и танцы

Музыка и танцы играют важную роль в таджикской культуре. Вопросы профессионального музыкального образования и музыкального наследия таджикского народа обсуждались учёными из Таджикистана, Росії, Франции на фестивале "Таджикская музыкальная культура начала XXI века : приоритеты развития". В г. Душанбе проходил четвёртый фестиваль книги и музыки для детей и юношества, организованный в рамках программы "Фонд мира детям", целью которого было продвижение общечеловеческих ценностей. Детская танцевальная группа "Джахоноро" (Украшение мира) на международном фестивале "Дети мира и искусство", проходившем в Турции, заняла первое место среди 36 стран-участниц.


10. Література

10.1. Класична література

Таджикско - персидская поэзия, проза, рукопись, миниатюра развивались на протяжении нескольких веков. Наиболее яркий период развития таджикской литературы приходится на средневековые времена, когда в Средней Азии появилось первое мусульманское таджикское государство - эмират Саманидов (874-1005 гг). Именно в это время началось и формирование таджикской нации. Саманиды уделяли огромное влияние науке и поэзие. Такие выдающиеся поэты и ученые того времени как Рудаки, Абуали ибн Сина (Авиценна), Фирдоуси, Унсури, Дакики трудились при дворе Саманидов. Иранцы и таджики тогда были единым народом с общими корнями поэтому и литература, искусство, наука тоже были всеобщим достоянием. Эта идеологическая база была единой для ряда территорий и народов, что и обусловило общность развития культуры в целом.

Экспансия и завоевание арабами-мусульманами Средней Азии оказали огромное воздействие на судьбы народов Ирана и Средней Азии. Были уничтожены следы богатой домусульманской культуры, уничтожалась доисламская таджикская архитектура, сжигались книги, рукописи. Главной религией стал ислам а всеобщим языком - арабский. Прошло немало времени до наступления ренессанса культуры, который начался на новой основе и проходил в новых условиях. Формирование нового литературного языка - фарси (таджикско-персидский) приходится на IX-X вв. Рудаки - гениальный поэт, основоположник таджикской литературы, усовершенствовал язык, впервые использовав его в светской поэзии, заложил основы ряда литературных жанров. С этого момента начинается длительное и блестящее развитие литературы, расцвет которой привел ее к всемирной славе.

В кінці X ст. Фірдоусі створює всесвітньо відому героїчну епопею "Шахнаме", що перевершує за обсягом і змістом всі існуючі нині твори. XI століття ознаменувалося створенням такого жанру, як романтичний епос. З'являється ряд поем, написаних Унсурі, Айюкі, Гунгурі, Омар Хайям в цьому стилі, але вінцем закінченості та краси стала "Хамсі" ("Пятеріца") Нізамі, створена ним в XII столітті. У XIII столітті з'являються на світ "Бустан" і "Гулистан" Сааді, в XIV столітті - твори продовжувачів традицій романічна епосу - Амір Хосрова Дехлаві і Хаджу Кірмані, Камолов Худжанд і майстри газелі Хафіза Ширазі. XV століття - поезія Джамі, яка охопила за задумами і стилістиці всі жанри попередньої літератури, тим самим як би підсумував її.

Персько-таджицька література розвивалася на великій території, розповсюджуючись по ній завдяки мандрівкам поетів, учених, мандрівників, купців і пересилках ілюстрованих мініатюрах.


10.2. Література часів СРСР

Садриддин Айни

З іменами поетів Абулькасіма Лахуті (1887-1957), Садриддин Айни (1878 -1954) і Пайрав Сулаймоні (1890-1933) пов'язано зародження таджицької радянської поезії, яка подолала вплив націоналістичних ідей джадидизма. Революційна лірика учасника революції 1905 в Ірані Лахуті, як і збірки віршів і поема "Кривавий трон" Сулеймані пронизані ідеями звільнення від вікового гноблення, надією на нове життя. Традиції східного вірша поєднувалися у них з поетикою, сприйнятої з російської революційної поезії.

Значний вплив на розвиток таджицької літератури на початку ХХ століття надавало буржуазно-ліберальне націоналістичний рух джадидов ( араб. جديدية "Обновленчество"), що поширився в Середній Азії в 1890-х. На початковому етапі джадіди виступали за реформу старої системи мусульманської освіти, побудованої на зазубрюванні сур з Корану. Пізніше в період революції 1905-1907 джадідізм став ідеологічним буржуазно-ліберальним течією, його підтримували буржуазія і частина національної інтелігенції Середньої Азії. Джадіди виступали за пристосування ісламу до потреб національної буржуазії. Вони групувалися навколо видавництв, газет і журналів, що видавалися в Туркестані і Бухарі, навколо благодійних товариств, мусульманських шкіл нового типу і т. п. Після лютневої революції 1917 р. джадіди створили націоналістичні партії, деякі з яких співпрацювали з більшовиками. Оскільки Жовтневої революції 1917 джадіди стали натхненниками Кокандські автономії, яка вступила в угоду з білогвардійцями та брала участь в басмаческое русі. Після остаточної перемоги радянської влади в Середній Азії джадідізм був ліквідований як вороже ідеологічна течія.

Велика Жовтнева соціалістична революція відкрила нову сторінку в багатовіковій історії таджицької літератури. З перших днів революції вона стала на шлях служіння справі визволення пригнобленого народу від експлуатації, справі встановлення Радянської влади в Таджикистані. Історія цієї літератури відкривається "Маршем свободи" (1918), написаним Айни - основоположником таджицької радянської літератури. У перші післяреволюційні роки в літературу увійшло покоління письменників, творчість яких була пов'язана з соціальними перетвореннями, здійсненими в кінці 1920-х рр.: Пайрав Сулаймоні (1899-1933), Мухаммеджан Рахімі (1901-1968), Джалол литками (р. 1909), Сухайлі Джавхар-заде (1900-1964), Мухиддінов Амін-заде (1904-1966). Помітне місце займає в поезії 1920-х рр.. революційний поет Ірану Абулькасім Лахуті (1887-1957), іммігрував в 1922 в СРСР і став одним із зачинателів таджицької радянської поезії. Основна тематика літератури цих років у поезії пов'язана з оспівуванням революційного духу народу, закликами до боротьби зі старим світом, з ворогами Радянської влади, пропагандою культурної революції, боротьбою за звільнення жінок. В цей же час з'явилися перші великі прозові твори. Айни - повість "Одіна" (1924, під назвою "Пригоди одного бідняка-таджика") і роман "Дохунда" (1930).

До середини 1930-х в таджицькій літературі йшла боротьба ідейного впливу джадидизма і зароджуваного соцреалістичного радянського напряму. Цікаво відзначити, що деякі основоположники радянської таджицької літератури, наприклад, письменник Садриддин Айни, будучи вихідцем із старої інтелігенції, на початку своєї літературної кар'єри перебував під впливом націоналістичних ідей джадідскіх, але пізніше їх переглянув. Він одним з перших прийняв революцію, поклавши початок реалістичної радянської прозі таджицькою мовою. Його перу належать повісті "Одіна" (на рус. 1930) - про безпросвітного життя бідняків і наймитів Таджикистану, "Смерть лихваря", в центрі якої - образ капіталіста з передреволюційної Бухари, романи "Дохунда" (1933), "Раби" (1935 ), що малюють шлях таджиків через революцію до нового життя, "Ятім" ("Сирота") - про життя радянської молоді, поема "Війна людини з водою", збірка віршів "Йодгорі" (1935).

1930-і рр.. стали роками перебудови всього життя республіки. На початку 1930-х рр.. таджицька література поповнилася іменами Мірзо Турсун-Заде (1911-1977), Абдусаломов Дехоті (1911-1962), Рахіма Джаліла (р. 1909), Хакима Каріма (1905-1942), Мірсаіда Міршакара (1912-1993), сатим Улугзода (р. 1911) і ін Таджицькі письменники створювали образи нових людей - будівельників соціалістичного суспільства. У літературі утвердився метод соціалістичного реалізму.

За роки радянської влади в таджицькій літературі з'явився ряд нових імен - поети Абдусалом Дехоті, Мірзо Турсун-заде, Мухамеджан Рахімі, Мухиддінов Амін-заде, Сухайлі Джавхар-заде, Юсуфі, Міршакар, Лютфі, Шанбе-заде, Тілло Пуладі, М. Дійорі ; прозаїки і поети Рахім Джаліл, Джалал литками; прозаїки Хакім Карім-заде, Дододжон Раджаб та ін

Став розвиватися жанр драматургії: п'єси "Наклепник" Ісмаїлова і "Саїд" Мурадова, "16-й рік" Х. Карім-заде і дунган, Шодмон Улуг-заде, опери "Восе" (лібрето Турсун-заде і Дехоті), "Кова "(лібрето Лахуті) та ін

У рамках збору і вивчення фольклору в Таджицькій РСР велася робота з пошуку та видання дореволюційного і радянського фольклору, пісень народних поетів і співаків - шаірі - Юсуфа Вафо, Саїда Валі, Джаліла Курбанова та ін Були видані цикл древніх сказань Гургула, збірники пісень і сатиричних казок, ведеться робота по запису народного епосу Гор-огли. Побачив світ збірник "Зразки таджицької літератури", що включає кращі твори поетів і письменників з 10 століття по 1917 рік.

Особливість радянської таджицької літератури полягала в тому, що теми про перетворення в суспільстві, історичні віхи життя таджицького народу після Жовтневої революції вирішувалися в стилі, що нагадує народні сказання або традиційної для Сходу панегіричні поезії. Переважним жанром залишалися поетичні збірки віршів і особливо поеми. Реалістичні ж і критичні тенденції приживалися слабо і вирішувалися в основному в ракурсі напівміфологічних боротьби зі злом, а не з позицій прийнятого в європейській традиції критичного аналізу.

Поеми таджицьких народних поетів Міршакара (р. 1912) "Золотий кишлак" (1942), "Непокірний Пяндж" (1949), "Ленін на Памірі" (1955), "Любов і обов'язок" (1962); Рахімі (1901-1968) ("Смерть за смерть, кров за кров", 1943), "Перемога", 1947, "Світлий шлях", 1952 і ін); загиблого в 1945 під Варшавою Юсуфі Хабіба (1916-1945) ("Пісні Батьківщини", 1939) , Мірзо Турсун-Заде (р. 1911) ("Сонце країни", 1936), "Син Батьківщини", 1942), "Наречена з Москви" (1945), "Я зі Сходу вільного" (1950), "Голос Азії" (1956), "Від Гангу до Кремля" (1970) пов'язували теми соціалістичного будівництва, образів Леніна з витоками національно-визвольного руху народів Сходу і були вирішені в улюбленій для перської традиції епічної манері, висхідній до перських месневі. Для таджицької поезії були характерні романтична піднесеність, емоційність і афористичність, що йдуть від класичної і народної поезії.

Включивши радянську тематику в набір тем для поетичних імпровізацій в перському стилі, таджицькі літератори зберігали національну поетичну традицію.

Після розпаду Радянського Союзу на початку 1990-х в Таджикистані відбувається ряд перетворень, пов'язаних з встановленням незалежності, що супроводжуються зіткненнями протиборчих угрупувань всередині країни. Подальший розвиток літературного процесу в Таджикистані перебуває на роздоріжжі


11. Мистецтво та архітектура Таджикистану

На території Таджикистану збереглися пам'ятники культури найдавнішого середньоазіатського осілого східно-іранського населення і кочових племен. Для розвитку мистецтва Таджикистану мало велике значення його розташування на торговельних шляхах між Сходом і Заходом, культурно-економічні зв'язки з Іраном, Індією, Східним Туркестаном, Китаєм, країнами Середземномор'я, а також племенами і народами євразійських степів.

Стародавнє населення Таджикистану внесло великий внесок у мистецтво Бактрії, Кушанська царства, Согда, Тохарістана і Фергани, таджики середньовіччя - у мистецтво держав Саманідів і Тимуридів.

Художня культура таджицького народу здавна сформувалася і розвивалася в містах Бухара, Самарканд, Балх, Худжанд, Істаравшан та ін містах Середній Азії тісно пов'язана з культурою інших народів (особливо іранців), тому багато пам'ятники стародавнього і середньовічного мистецтва є їхнім спільним культурно-мистецькою спадщиною (наприклад, архітектурні пам'ятники Бухари і Самарканда, мініатюри, твори декоративно-прикладного мистецтва).


11.1. Доісторична і Ахеменідського час

На території Таджикистану виявлені найдавніші пам'ятки образотворчого мистецтва:

  • наскальні розписи охрою в гроті Шахти, в 40 км від селища Мургаб, Східний Памір, 15-10-е тисячоліття до н. е..;
  • поселення неолітичної Гіссарського культури на городищах поблизу м. Нурек (Туткаул, Сай-Саєд, обидва - 6-5-е тисячоліття до н. е..)
  • селище Дангара (Куй-бульен, пізній неоліт).

У бронзову епоху (середина 2 - початок 1-го тисячоліття до н. Е..) Знайдені груба ліпна кераміка з геометричним візерунком, а також простих форм ювелірні вироби, бронзові ножі, кинджали, дзеркала, шпильки.

В епоху Ахеменідів були побудовані древнебактрійского житлові будівлі з сирцевої цегли.

Про образотворчому мистецтві цього часу дають уявлення золоті та срібні ювелірні вироби так званого Амударьінского скарбу. Невід'ємною частиною художньої культури Таджикистану цього часу постало мистецтво кочових племен саків (бронзові котли із скульптурним декором, литі фігурні бляхи із зображеннями тварин, знахідки в курганних похованнях Паміру; петрогліфи - Північний і Центральний Таджикистан, Західний Памір).


11.2. Еллінізм

З описів античних авторів відомо про існування на території Таджикистану міст елліністичного типу з оборонними стінами і регулярним плануванням.

В цілому мистецтво цього періоду на території Таджикистану являє собою складну суміш місцевих художніх традицій і елліністичних елементів. На це вказують:

  • Залишки архітектурних споруд, наприклад, палацово-храмової комплекс в Саксан-Охуре, середньоазіатський по плануванню - двір з 4-колонним айваном і обхідним коридором, і елліністичний по деталях архітектурного ордера
  • твори архітектурно-декоративної скульптури
  • торевтики (сережка у вигляді протомитися сфінкса і мідний позолочений медальйон з горельєфним бюстом Діоніса з душанбинського городища)
  • коропластики та кераміки (теракотові статуетки і ангобірованная керамічні посудини з городищ Саксан-Охур, Кей-Кобадшах, яванської)

11.3. Раніше Середньовіччя

11.4. Ісламська Час

11.5. Радянська епоха

У квітні 1941 проводилася декада Таджицького мистецтва в Москві. У її рамках, починаючи з 12 квітня в Москві було показано три музичні вистави Таджицького театру опери та балету: опера "Коваль Кова" С. Воласоняна і Ш. Бобокаланова за мотивами " Шахнаме " Фірдоусі (постановка Д. Камерніцкого і Н. Зінов'єва), опера "Повстання Восе" С. Воласоняна на лібрето Турсун-Заде і Дехоті (постановка Р. Корох), музична вистава "Лола", а також балет "Дві троянди" ("Ду гуль" лібрето М. Рабіева мов А Ленського) [22] [23]. Три драматичних вистави привіз до столиці Таджицький академічний державний драматичний театр: "Краснопалочнікі" Улуг-Заде, "Рустам та Сухраб" В.В Волькенштейна і Пірмухамед-заде, " Отелло " Шекспіра [24].

  • Арка в Істаравшане

  • Історичний музей місто Худжанд


12. ЗМІ

У Таджикистані виходять 4 урядові республіканські газети: " Ҷумҳуріят "і" Садої мардум "на таджицькою мовою," Народна газета "російською і" Халқ ОВНС "на узбецькому.

З супутника ABS-1 (75.0 E) здійснюється мовлення чотирьох державних телеканалів Таджикистану - Шабакаі аввал (Перший канал), Джахоннамо, ТВБ і ТБ Сафіна. [25]

Примітки

  1. Чисельність населення Таджикистану на 1січня 2011 - www.stat.tj/ru/news/80/ (pdf - www.stat.tj / img / ru / naselenie (3). pdf)]
  2. Національно-державне розмежування радянських республік Середньої Азії - slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00051/69600.htm - стаття з Великої радянської енциклопедії
  3. Авеста
  4. 1 2 3 Важливі сторінки історії таджицького народу .- Душанбе, 2008. - С.5.
  5. Гафуров Б. Таджики. Кн. 1.-Душанбе, 1989
  6. Історія таджицького народу. Том 1.Древнейшая і длевняя історія. - Душанбе, 1998
  7. Важливі сторінки з історії таджицького народа.2-е изд. - Душанбе, 2010, с.11-13
  8. Аваз Юлдашев Таджикистан віддав 3% спірної території Китаю - asiaplus.tj/news/16/72953.html. Газета "Азія-Плюс" (12.02.2011).
  9. Олександр Реутов Таджикистан відрізав Китаю землі - www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1566129. Газета "Коммерсант" № 3 (4544) (13.01.2011).
  10. IRK.AIF.RU Країна готується перейти на "літній час" - irk.aif.ru/science/article/11978.
  11. http://www.cbr.ru/statistics/CrossBorder/Cross-border_08.pdf - www.cbr.ru/statistics/CrossBorder/Cross-border_08.pdf
  12. Новини NEWSru.com:: Президент Рахмон відмовив "Русалу" - Таджикистан сам побудує Рогунську ГЕС - www.newsru.com/finance/29aug2007/rusal.html
  13. 1 2 Гідроенергетика Таджикистану - сьогодення і майбутнє - mfa.tj / mid / documents / prezentatsiya_Zaripova_rus.pdf (pdf). МЗС РТ.
  14. Президент Таджики стану Раціональне використання водно-енергетичних ресурсів держав центральної Азії: основні проблеми та перспективи - www.kisi.kz/site.html?id=5728. КИСИ при Президентові РК (3 жовтня 2008).
  15. 1 2 Тут і далі для існуючих станцій приведена встановлена ​​потужність, для споруджуваних і планованих - проектна.
  16. Президенти Росії і Таджикистану запустили Сангтудинська ГЕС-1 | Газета. Ru: Хроніка дня - gazeta.ru/news/lenta/2009/07/31/n_1388473.shtml / / gazeta.ru
  17. М. Гусаров: Синдром набутого таджікодефіціта. Офіційний Душанбе прагне завоювати для країни статус китайської провінції - www.centrasia.ru/news.php?st=1298444340
  18. Про попередні підсумки перепису населення І ЖИТЛОВОГО ФОНДУ 2010 РОКУ. Повідомлення Агентства зі статистики при Президентові Республіки Таджикистан. - www.stat.tj/ru/img/689970f6c49dc744ad4bb1001f96a5b0_1306734923.pdf
  19. Таджикистан: 15 років державної незалежності, статистичний збірник, Державний комітет статистики Республіки Таджикистан, Душанбе, 2006.
  20. У Москві пройде I з'їзд народів Таджикистану - www.centrasia.ru/newsA.php4?st=1190790660
  21. Програма з переселення співвітчизників - demoscope.ru/weekly/2007/0301/panorm01.php # 1
  22. "Завтра відкривається декада таджицького мистецтва". " Известия "№ 85 (7461) від 11 квітня 1941
  23. "Громадський перегляд балету" Ду гуль "". " Известия "№ 86 (7462) від 12 квітня 1941
  24. "Напередодні декади Таджицького мистецтва". " Известия "№ 76 (7452) від 1 квітня 1941 року.
  25. У Таджикистані розпочато мовлення нового інформаційного телеканалу "Джахоннамо" - www.easttime.ru/news/1/10/935.html. Час Сходу (5 листопада 2008).

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Таджикистан на Олімпійських іграх
Інститут астрофізики Академії наук Республіки Таджикистан
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru