Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Фефер, Іцик



Іцик Фефер
איציק פֿעפֿער
Ім'я при народженні:

Іцик (Ісаак Соломонович) Фефер

Дата народження:

10 (23) вересня 1900 ( 1900-09-23 )

Місце народження:

Шпола, Київська губернія, Російська імперія

Дата смерті:

12 серпня 1952 ( 1952-08-12 ) (51 рік)

Місце смерті:

Москва

Громадянство:

Flag of the Soviet Union.svg СРСР

Рід діяльності:

Радянський єврейський поет, секретар Єврейського антифашистського комітету (1945 - 1948)

Іцик Фефер (Ісаак Соломонович Фефер, 10 (23) вересня 1900 - 12 серпня 1952) ( на ідиші איציק פֿעפֿער) - єврейський радянський поет і громадський діяч. Писав на ідиші.


Біографія

Батько - вчитель, автор віршів, написаних у стилі народної поезії; мати - панчішниць. Отримав домашню освіту під керівництвом батька.

Дванадцятирічним підлітком влаштувався на роботу в друкарню. В 1919 році включився в революційну діяльність, вступив до партії більшовиків. Дебютував в 1919 році в київській газеті "Комуністіше фон" ("Комуністичне прапор"), друкувався в газетах "Югнт", "Найе Цайт", "Фолкс-цайтунг", "Штерн", "Украіне", "Пролетаріше фон" та ін . Став одним з керівників київської літературної групи "Відервукс" ("Поросль" на ідиші), у видавництві якої в 1922 вийшла його перша збірка "Шпенер" ("Тріски" на ідиші).

Схоплений денікінської контррозвідкою, потрапив у київську в'язницю, звідки його звільнили озброєні робітники. У роки громадянської війни воював на стороні більшовиків; потім редагував повітову газету.

Редагував літературно-художні журнали на ідиші та брав активну участь в житті письменницьких організацій України і Москви. Був членом президії ССП УРСР і членом правління ССП СРСР. Орденоносець.

З 1922 по 1948 рік написав ряд віршів, балад, байок, які ввійшли до збірки його віршів. Твори Фефер неодноразово видавалися в перекладі на російську мову.

Був найбільш політизований серед єврейських поетів. Збірки віршів і поем Фефер, головним чином присвячені будівництву соціалізму. П'єса "Сонце не заходить" (1947), поставлена ​​в ГОСЕТ.

Після початку ВВВ, в квітні 1942 року, став членом (з 1945 - відповідальним секретарем) Єврейського антифашистського комітету при Радінформбюро.

З квітня 1942 року - заступник редактора видавалася ЄАК газети " Ейнікайт "(" Єднання "). Влітку 1943 року за дорученням радянського керівництва разом з С. Міхоелса здійснив поїздку по США, Канаді, Мексиці та Англії з метою збору коштів для Червоної Армії. У лютому 1944 разом з С. Міхоелс і Ш.Епштейном підписав лист И.В.Сталину з проханням про організацію Єврейської автономії в Криму.

Тісно співпрацював з органами НКВД, мав конспіративні зустрічі з Л.П.Берією; під час війни курирувати заступник начальника управління контррозвідки НКДБ Л.Ф. Райхманом. Про зв'язки Фефер з органами держбезпеки Міхоелс та члени президії ЄАК здогадувалися (або знали), але нічого від нього не приховували, вважаючи, що вся діяльність комітету спрямована на благо держави.

Після розгрому ЄАК і арешту (Фефер був заарештований одним з перших) він обумовлює не тільки товаришів по комітету, але й себе, співпрацюючи зі слідством і сподіваючись на особливу до себе ставлення. Тільки в кінці судового процесу, коли обвинувачені не визнали свою провину і розповіли про ті методи, якими велося слідство, Фефер зрозумів, що і йому не дадуть пощади, і відмовився від свої показань.

Ось що сказав Іцик Фефер: "Слідчий Лихачов говорив мені:" Якщо ми вас заарештували, то знайдемо і злочин ... Ми з вас виколоти все, що нам потрібно. "Так це і виявилося. Я не злочинець, але будучи сильно заляканим, дав на себе та інших вигадані свідчення ".

12 серпня 1952 року Фефер був розстріляний за вироком спеціальної судової колегії по справі ЄАК разом з іншими діячами єврейської культури СРСР. Реабілітований у 1955 році.


За тюремне стіною (вірш)

За цією тюремної стіною -
Дороги, пройдені мною.
І дощик нічний за гратами,
Що йде походкою лагідної.

О, як далекі ви звідси,
Вокзали - синоніми дива.
Про коні, ви теж далеко.
У сараях вам так самотньо.

Неслися ви, як стріли з лука,
І вас не мучила розлука.
Неслися ви і з небом зливалися,
І трави вам під ноги стелилися.

... Ось сонце зійшло над тюрмою,
Як ніби стало за мною.
Рвонутися, злетіти мені охота
І вискочити вмить за ворота.

Та ні ж. За іржавої гратами -
Той, хто йде походкою лагідної
Замислений дощик, тривоги
І мокрі наші дороги.

Переклад В.Мощенко


Бібліографія і посилання


Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru