Чаплинський, Данило

Герб " Дрогослав "Данила Чаплинського

Данило Чаплинський ( польськ. Daniel Czapliński ) - Підстароста чигиринський, ротмістр війська польського.

Відомий, як ворог Богдана Хмельницького. Вступив у конфлікт з Хмельницьким (через садиби і жінки), що стало одним із приводів повстання на Україні, пізніше отримав назву Повстання Хмельницького. В 1649 брав участь у облозі Збаража, учасник битви під Берестечком у 1651. Був обраний депутатом в Коронний трибунал у Любліні в 1653.


1. Ворожнеча з Хмельницьким

Початок фатального конфлікту Хмельницького і Данила Чаплинського було майже анекдотичним.

Французький інженер маркіз Гійом Левасер де Боплан за завданням Польського короля Владислава IV збудував над Кодацьким порогом на правому піднесеному березі річки Дніпро, фортецю Кодак, здатну вмістити тисячу і більше чоловік.

До 1639 фортеця Кодак була відновлена ​​за проектом німецького інженера Гектанта. Нова фортеця стала в три рази більше і являла собою квадрат зі сторонами 112,5 м. По периметру квадрата тягнувся зовнішній земляний вал з п'ятистороннього, висунутими вперед бастіонами. Ширина валу в підставі становила 24 м, висота 7 м. З трьох сторін фортецю оточував широкий сухий рів, з четвертої - круті, обривисті берега Дніпра. Глибина рову сягала 11 метрів, ширина - 16 метрів. Верх валу був посилений двома рядами дерев'яного частоколу.

При огляді відновленої фортеці великим гетьманом Конецпольським, Богдан Хмельницький, на запитання Конєцпольського про неприступність фортеці, нібито відповів латинською цитатою:

"Ave novie - nostra ales", "Що людиною створено, їм же може бути зруйноване"

Ось як описав ці події гадяцький полковник Григорій Грабянка у своєму літописі в 1710 році:

І в році 1639 поклали над порогами місто Кодак побудувати, німців найняти те місто оберігати і козаків, що на поріг направляються, ловити і в воду топити, тому що через них, козаків, ляхам не раз доводилося хвацько терпіти, але вже скільки цар турецький на козаків королю скаржився, що вони в Чорне море виходять і турецькі міста і села розоряють. Але і це не все. Гетьман Конецпольській військо польське і німців-найманців і за пороги послав, серед козаків розселив, щоб і за малу провину їх важко карати і волю забирати. На ту лиху годину довелося коронному гетьману Конецьпольські власної персоною в Кодаку побувати і козаків, що були йому відрекомендовані (а проміж них і Богдан Хмельницький), погавкати, а заразом і похвалитися силою Кодака-фортеці. До козаків звертаючись, він сказав: "А чи подобається вам, козаки, фортеця?" Хмельницький йому відповів латинською мовою: "Що руками людськими зведено, ними ж і зруйновано буде".

- Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки [1].

Описуючи реакцію Конєцпольського історичні джерела розходяться. Однією з версій, є наступна: фактичний всесильний управитель України ніяк не відреагував на зухвальство Хмельницького, - адже Хмельницький був у турецькому полоні разом з Конецпольським. Крім цього, Хмельницький був одним з представників козаків, яких підбурював до війни з турками король Владислав. Чаплинський, міг цього і не знати. Чаплинський, мабуть бажаючи вислужиться, наступної ночі схопив Хмельницького і відправив до Чигирина під вартою. Хмельницький, зумів звільнитися й бігти, після чого відправився у Варшаву, і подав королю скаргу за свавільний і образливий вчинок з офіцером королівського війська, яким на той момент був. У плани короля Владислава IV не входила сварка з козаками, - адже він розраховував на їхню допомогу в боротьбі з Туреччиною. Король, нібито засудив в якості дисциплінарного покарання для Чаплинського - обрізати того один вус [2], і стражник Скобкевскій, присланий для виконання вироку, виконав волю короля [3]. Після цього, Чаплинський шукав слушного часу помститися.

Навесні 1647 року, Чаплинський здійснив розбійницький наїзд на Суботів і захопив усе майно Хмельницького, худобу і хлібні запаси. Слуги Чаплинського побили до напівсмерті неповнолітнього сина Ганни і Хмельницького (за непідтвердженими відомостями його ім'я було Остап, хоча Грабянка у своєму літописі називає ім'я Тиміш [4]), а прислужувати в родині Хмельницьких Мотрону (у майбутньому - другу дружину Хмельницького) Данило (за відомостями процитованими істориком Костомаровим [5]), викрав і одружився на ній за католицьким обрядом.


Примітки

  1. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки - litopys.org.ua/grab/hrab1.htm, пров. зі староукр. - К.: Т-во "Знання" України, 1992, - 192 с.
  2. Чаплінські / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона : В 86 томах (82 т. і 4 дод.). - СПб., 1890-1907.
  3. "Історія Малоросії" - library.kr.ua/elib/markevich/tom1/malor10.html, Маркевич Н. А., Москва, 1842, Чотири томи. Том 1.
  4. Розповiдь про ті, Чому Хмельницький повстали на полякiв - litopys.org.ua/grab/hrab1.htm, Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки, пров. зі староукр. - К.: Т-во "Знання" України, 1992, - 192 с. (Укр.)
  5. "Російська історія в життєписах найголовніших її діячів", "Глава 5. Малоросійський гетьман Зіновій-Богдан Хмельницький" - www.magister.msk.ru/library/history/kostomar/kostom36.htm, Костомаров М. І.. - М .: Есмо, 2007.

Література