Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Шаль, Мішель


Michel Chasles.jpg

План:


Введення

Мішель Шаль ( фр. Michel Chasles ; 15 листопада 1793, Епернон, Ер і Луар, Франція - 18 грудня 1880, Париж) - французький математик (геометр) та історик математики, визнаний лідер французької геометричній школи середини XIX століття. Член Паризької Академії наук з 1851, іноземний член багатьох інших Академій наук, у тому числі Петербурзької1861). Лауреат медалі Коплі ( 1865).


1. Біографія

Народився в Еперноне, поблизу Парижа. Після закінчення курсу ліцею, вступив до 1812 в паризьку Політехнічну школу. Тут велике враження на нього справили лекції Пуассона. Вже під час перебування в Політехнічній школі він написав кілька самостійних робіт з геометрії, які були надруковані в 1812-1815 рр.. Після закінчення курсу Політехнічної школи ( 1814) Шаль був призваний до наполеонівську армію і брав участь в обороні Парижа від союзних військ. Після війни, цілком забезпечена матеріально, він пішов до своєї матері в Шартр і там протягом багатьох років віддавався занять геометрією.

В 1841 Шаль, вже завоював своїми публікаціями міцну наукову репутацію, був запрошений викладати в паризьку Політехнічну школу. В 1846 він перейшов на спеціально для нього засновану кафедру вищої геометрії в Сорбонні.

Репутація Шаля в галузі історії математики була підірвана неприємним скандалом, який отримав надзвичайно великого розголосу. У 1867-69 рр.. Шаль представив в Паризьку академію наук, з повною упевненістю в достовірності, ціле зібрання знайдених нібито листів Галілея, Паскаля, Ньютона та інших відомих особистостей, включаючи навіть листи Олександра Македонського до Арістотелем і Клеопатри до Цезарю. Як виявилося, всі ці документи були фальшивками, які за величезну суму продав Шалю шахрай Дені Врен-Люка, видавши за переклади з оригіналів. Цей епізод відображений у романі А. Доде "Безсмертний".


2. Наукова діяльність

Перші роботи Шаля стосувалися різних питань геометрії, аналізу та історії математики. В 1830 він звернув на себе увагу фундаментальної роботою "Історичний огляд походження і розвитку методів геометрії".

На запропонований Брюссельської академією питання про "філософському дослідженні різних вживаних в новій геометрії методів, і в особливості методу взаємних поляр", Шаль представив у січня 1830 р. твір: "Mmoire de Gomtrie sur deux principes gnraux de la science, la dualit et l ' homographie ", яке й було увінчано премією, але надруковано тільки в 1837, в IX томі "Mmoires couronnes par l'Acadmie de Bruxelles", в значно доповненому вигляді, під заголовком " Історичний огляд походження і розвитку геометричних методів "(Aperu historique sur l'origine et le dveloppement des mthodes en Gomtrie, particulirement de celles qui se rapportent la Gomtrie moderne, suivi d'un Mmoire de gomtrie sur deux principes gnraux de la science, la dualit et l'homographie). Бертран знаходив, що воно "є найбільш вчене, найбільш глибоке і найбільш оригінальне з творів, які проявлялися коли-небудь з історії математики". Його робота "Les trois livres de porismes d'Euclide, rtablis pour la premire fois, d'aprs la notice et les lemmes de Pappus, et conformment au sentiment de B. Simson sur la forme des noncs de ces propositions" (Париж, 1860) була відзначена в 1865 медаллю Коплі. У ній робиться добре аргументована спроба відновлення втраченого твори Евкліда про порізмах.

Головним предметом наукового діяльності Шаля була, однак, не історія математики, а проективна геометрія, в ті роки часто називалася "синтетичної геометрією". Вона ж складала і головний предмет тридцятирічної викладацької діяльності Шаля в Сорбонні, починаючи з 1846. Ведучи свій курс на цій кафедрі, Шаль склав посібник "Trait de gomtrie suprieure" (Париж, 1852, 2-ое вид., Париж, 1880). Предметами цієї книги були:

  1. основні принципи, теорія ангармонічних відносини, гомографіческого поділу та інволюції;
  2. властивості прямолінійних фігур і додаток попередніх теорій;
  3. системи координат, що служать для визначення точок або прямих; гомографіческіе фігури і загальний метод деформації фігури; співвідносні фігури і загальний метод перетворення фігур в інші різного роду;
  4. круги.

Продовженням цього твору було "Trait des sections coniques ..." (частина 1, Париж, 1865).

В області прикладної математики спеціальним предметом занять Шаля була механіка. Його роботи про переміщення фігур і твердих тіл поклали початок кінематичної геометрії. Шаль узагальнив теорему Коші про переміщення фігури в площині, запропонував новий метод побудови миттєвих центрів обертання. Йому належать класичні поняття фокусу площині і сполучених прямих. Створена ним знаменита теорія характеристик стала основою нової математичної дисципліни: обчислювальної геометрії.

У механіці головним предметом занять Шаля було вчення про тяжінні з додатками до математичної фізики. В одному з мемуарів міститься виклад зробленого ним розповсюдження пропозицій, що відносяться до тяжінню еліпсоїдів на випадок, коли притягає матеріальне тіло має яку-небудь форму. Пропозиція, що виражає це поширення, має велику важливість не тільки для вчення про тяжінні, але і для теорій теплоти і електрики.

Відомий французький математик Буке у своїй промові, виголошеній над труною Шаль від імені паризькій академії наук, сказав: "Шаль був честю французької математики. Своїми геометричними роботами він посів одне з першорядних місць в середовищі вчених Європи, а в великих успіхи розвитку геометрії в наш час на його відкриття доводиться найважливіша доля ".

Його учнем був Г. Дарбу.


3. Нагороди та відзнаки

Крім того, Шаль був дійсним членом безлічі академій: берлінської, туринської, неаполітанської, римської dei Lincei, болонської і стокгольмської, ломбардного інституту в Мілані і багатьох інших європейських і американських учених товариств.

Його ім'я внесено до список 72 найбільших вчених Франції, поміщений на першому поверсі Ейфелевої вежі.


4. Праці

Перші публікації:

  • "Quelques proprits du triangle, de l'angle tridre et du ttradre, considrs par rapport aux lignes et aux surfaces du second degr" ("Annales de mathmatiques de M. Gergonne", т. XIX, 1828-29).
  • "Premier mmoire sur la transformation des relations mtriques des figures" ("Correspondance mathmatique et physique de M. Quetelet", т. V, 1829).
  • "Second mmoire sur la transformation parabolique des relations mtriques des figures" (там же, VI, 1837).
  • "Mmoire de gomtrie pure sur les systmes de forces, et les systmes d'aires planes, et sur ​​les polygones, les polydres ..." (там же).

За геометрії:

  • "Mmoire de Gomtrie sur deux principes gnraux de la science, la dualit et l'homographie" ("Mmoires couronnes par l'Acadmie de Bruxelles", 1830, в переробленому вигляді і під зміненою назвою: "Aperu historique sur l'origine et le dveloppement des mthodes en Gomtrie, particulirement de celles qui se rapportent la Gomtrie moderne, suivi d'un Mmoire de gomtrie sur deux principes gnraux de la science, la dualit et l'homographie ").
  • "Mmoire de gomtrie sur les proprits gnrales des coniques sphriques" (Брюссель, 1831);
  • "Mmoire sur les proprits gnrales des cnes de 2-me ordre" (Брюссель, 1830);
  • "Analyse entre des propositions de gomtrie plane et de gomtrie trois dimensions. Gomtrie de la sphre hyperbolode une nappe" ("Journal de Liouville", I, 1836), "Mmoire sur les lignes conjointes dans les coniques" (там же, III, 1838);
  • "Mmoire sur les surfaces engendres par uno ligne droite, particulirement sur ​​l'hyperbolode, le parabolode et le cne du second degr" ("Correspondance mathmatique et physique de Bruxselles", 1839);
  • "Construction gomtrique des amplitudes, dans les fonctions elliptiques. Proprits nouvelles des sections coniques" ("Comptes rendus de l'Acadmie des Sciences", XIX, 1844);
  • "Nouvelles dmonstrations des deux quations relatives aux tangentes communes deux surfaces du second degr homofocales. Propits des lignes godsiques et des lignes de courbure de ces surfaces" (там же, XXII, 1846);
  • "Trait de gomtrie suprieure" (Париж, 1852).
  • "Trait des sections coniques ..." (частина 1, Париж, 1865).
  • "Proprits des courbes de quatrime ordre. Dveloppement des consquences du thorme gnral concernant la description de ces courbes au moyen de deux faisceaux de coniques" (там же, XXXVII); "Proprits des courbes double courbure du troisime ordre" (там же, XLV, 1857);
  • "Sur les courbes planes et double courbure dont les points se peuvent dterminer individuellement. Application du principe de correspondance dans la thorie de ces courbes" (там же, LXII, 1866);
  • "Sur les courbes points multiples, dont tous les points se peuvent dterminer individuellement. Proced gnral de dmonstration des proprit de ces courbes" (там же);
  • "Thormes relatifs des courbes d'ordre et de classe quelconques, dans lesquels on considre des couples de segments rectilignes ayant un produit constant" (там же, LXXXlI, 1876);
  • "Mmoire de gomtrie sur la construction des normales plusierus courbes mcaniques" ("Bulletin de la socit mathmatique de France", VI, 1878).

З історії математики (в основному геометрії) і астрономії:

  • "Sur le passage du premier livre de la gomtrie de Boce, relatif un nouveau systme de numration" (Брюссель, 1836);
  • "Mmoire sur le gomtrie des Indous" (Брюссель, 1836);
  • "Explication de l'abacus de Boce etc." ("Comptes rendus des sances de l'Acad. Des Sc.", П., IV, 1837);
  • "Sur l'origine de notre systme de numration" (там же, VIII, 1839);
  • "Catalogue d'apparition d'etoiles filantes pendant six sicles de 538 1223" (там же, XI I, 1841);
  • "Sur l'poque ou t introduite en Europe l'algbre" (там же, XIII);
  • "Recherches sur l'astronomie indienne" (там же, XXIII, 1846);
  • "Construction des racines des equations, du troisime et du quatrime degr donne par Descartes dans sa" Geometrie "" (там же, XLI);
  • "Les trois livres de porismes d'Euclide, rtablis pour la premire fois, d'aprs la notice et les lemmes de Pappus, et conformment au sentiment de B. Simson sur la forme des noncs de ces propositions" (Париж, 1860) - ця робота, як зазначено вище, була відзначена в 1865 медаллю Коплі.
  • "Histoire des mathm. Chezies Arabes" (там же, LX, 1865);
  • "Note historique sur l'tablissement des Acadmie" (там же, LXV).

Геометрична кінематика:

  • "Proprits gomtriques relatives au mouvement infiniment petit d'un corps solide libre dans l'espace" ("Comptes rendus", 1843);
  • "Proprits relatives au dplacement fini quelconque dans l'espace d'une figure de forme invariable" ("Comptes rendus", LI і LII, 1860-61);
  • "Thormes gnraux sur le dplacement d'une figure plane sur son plan" (там же, LXXX, 1875) та інші.

Теорія характеристик:

  • "Relation entre les deux caractristiques d'un systme de courbes d'ordre quelconque" (там же, LXII, 1866);
  • "Thorie gnrale des systmes de surfaces du second ordre satisfaisant huit conditions. Caractristiques des systmes lmentaires" (там же, LXII, 1866),
  • "Sur la thorie des caractristigues" ("Bulletin de l'Acadmie de Belgique", 2, XLI V, 1877).

Небесна механіка :

  • "Enonc de deux thormes gnraux sur l'attraction des corps et la thorie de la chaleur" ("Comptes rendus", 1839);
  • "Nouvelle solution du problme de l'attraction d'un ellipsode htrogne sur un point extrieur" ("Journal de Liouville", V, 1840);
  • "Mmoire sur l'attraction des ellipsodes, solution synthtique pour le cas gnral d'un ellipsode htrogne et d'un point extrieur" (П., 1847).

Примітки

Джерела


Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Ві, Мішель
Мішель де Гельдерод
Гоклен, Мішель
Серр, Мішель
Пікколі, Мішель
Трахтенберг, Мішель
Йео, Мішель
Монаган, Мішель
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru