Шевяков, Володимир Тимофійович

Володимир Тимофійович Шевяков ( 1859, Петербург - 18 жовтня 1930) - відомий російський зоолог. З 1908 року - член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук.


1. Біографія

Народився в Петербурзі, в міщанській родині. Початкову освіту отримав в реформатському церковному училище. По закінченні курсу в 1877 році вступив студентом в гірничий інститут, а в 1881 році перейшов в Санкт-Петербурзький університет.

2. Діяльність

У 1880 році здійснив за дорученням російського ентомологічного товариства поїздку в Закавказзі з науковою метою.

У 1885 році перейшов в число студентів Гейдельберзького університету і за цей час студентства працював в зоологічному інституті професора Отто Бючлі; в 1888 році удостоєний філософським факультетом Гейдельберзького університету золотої медалі за конкурсну роботу про очі медуз, а в 1889 році за витриманість іспиту та поданні дисертації "Beitrage zur Kenntniss des Acalephenauges" - найвищою мірою (summa cum laude) доктора філософії.

У 1889-1890 роках здійснив під заступництвом Імператорського російського географічного товариства кругосвітню подорож і відвідав Північну Америку, Сандвічеві острови, Нову Зеландію, Австралію і Зондська острови з зоологічної метою; результатом цієї подорожі була монографія: "Die geographische Verbreituug der Susswasser-Protozoen", удостоєна Імператорської Академії Наук Брандтовской премії.

На початку 1890 року відвідав Неаполітанської зоологічну станцію, місця до того часу йому вже добре знайомого. Директор станції і її засновник, відомий німецький зоолог Антон Дорн, порадив молодій людині познайомитися зі співвітчизником, чудовим зоологом і ембріологом Олександром Онуфрійович Ковалевським, який тоді жив з родиною в Неаполі. Відвідування зоологічної станції в Неаполі стало щасливим завершенням кругосвітнього подорожі для Володимира Тимофійовича.

Після повернення з подорожі надійшов асистентом зоологічного інституту політехнікуму в Карлсруе, а потім був призначений виконуючим посаду директора Зоологічного інституту там же.

Навесні 1891 року перейшов в якості асистента по зоології в Гейдельберзький університет і в 1893 році по представленні дисертації і витриманість іспиту був затверджений у званні приват-доцента зоології при Гейдельберзькому університеті.

У 1894 році витримав магістерський іспит і захистив дисертацію: "До біології найпростіших" при Санкт-Петербурзькому університеті, після чого повернувся в Гейдельберг виконуючим посаду ординарного професора зоології та директора Зоологічного інституту Гейдельберзького університету. Восени того ж року перейшов в Санкт-Петербург лаборантом знову заснованої особливої ​​зоологічної лабораторії Імператорської Академії Наук і зайнявся пристроєм її. У тому ж році в якості приват-доцента почав читати загальний курс зоології безхребетних при Санкт-Петербурзькому університеті.

По закінченні університету (з осені 1890 року) Шевяков призначається асистентом в Зоологічний інститут Вищого політехнічного училища в Карлсруе (Баден).

У 1900-1901 роках перебував деканом фізико-математичного факультету того ж університету.

У 1908 році обраний членом-кореспондентом Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук.

З 1910 працював в міністерстві народної освіти. З 1911 року - товариш міністра. Вийшов у відставку в 1917 році.

У 1918 році виїхав на Урал, потім в Омськ, де викладав в сільськогосподарському інституті.

У 1919-1930 роках - професор Іркутського університету.

Серед його учнів - відомі біологи В. А. Догель, М. М. Римський-Корсаков, С. В. Аверинцев, В. Н. Беклемішев, Ю. А. Філіпченко.


3. Досягнення та нагороди

Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary B82 14-3.jpg

У 1896 році отримав ступінь доктора зоології за дисертацію "Морфологія і систематика Infusoria Aspirotricha" і був призначений екстраординарним, а в 1899 році ординарним професором зоології Санкт-Петербурзького університету.

За конкурсну роботу про будову органів зору медуз, виконану в Неаполі, Шевяков в 1888 році одержує золоту медаль філософського факультету Гейдельберзького університету.

У 1889 році, "по витриманості іспиту (praecipue in zoologia) і представлення дисертації Володимир Шевяков був удостоєний філософським факультетом Гейдельберзького університету вищій ступеня доктора філософії (summa cum laude)". Такої честі за 15 років були удостоєні лише 2 людини.


4. Праці

Наукові роботи Шевякова стосуються головним чином протістологиі, з них найголовніші:

  • "Ueber die karyokinetische Kerntheilung der Euglypha alveolata" ("Morph. Jahrb.", Том 13);
  • "Beitrage zur Kenntniss des Acalephenauges" (ib., том 15; дисертація);
  • "Beitrage zur Kenntniss der holotrichen Infusorien" ("Bibl. Zoolog.", Зошит 3);
  • "Ueber die geographische Verbreitung der Susswasser-Protozoen" ("Mem. De l'Acad. Imp. Des Sc. De St.-Petersb.", VII серія);
  • "Ueber einen neuen bacterienahnlichen Organismus des Susswassers" ("Verhandl. D. Naturh. Medic. Vrer. Zu Heidelberg", том V);
  • "Ueber einige ekto-und entoparasitische Protozoen der Cyclopiden" ("Bullet. De la Soc. Imp. De Natur. De Moscou", 1893);
  • "Ueber die Natur der sogen Excretkorner der Infusorien" ("Zeit. Fw Zool.", Тому 57);
  • "Ueber die Ursache der fortschreitenden Bewegunf der Gregarinen" (ib., тому 58);
  • "До біології найпростіших" ("Записки Імператорської Академії Наук", тому 75; дисертація);
  • "Організація та систематизація Infusoria Aspirotricha" ("Mem. De l'Acad. De Sc. De St.-Petsb.", Ser. VIII; дисертація);
  • "Beitr. Zur Kenntniss der Radiolaria-Acanthometrea" (ib., 1901).
  • Крім того, Шевяков надрукував ряд статей по зоології в Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона, в якому з 1897 року перебував редактором відділу біологічних наук.