Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Шмідт, Яків Іванович


Isaac Jacob Schmidt.jpg

План:


Введення

Шмідт, Яків Іванович (Ісаак Якоб Шмідт, ньому. Isaak Jakob Schmidt ) ( 14 жовтня 1779 ( 17791014 ) , Амстердам, Нідерланди - 27 серпня 1847, Санкт-Петербург, Росія) - російський і німецький вчений-сходознавець (монголіст і тибетології, буддолог). Шмідт вперше ввів вивчення монгольської мови і літератури в європейську науку.


1. Біографія

Народився в Амстердамі, син негоціанта; коли в 1795 заняття Нідерландів французькими військами розорило його батька, Шмідт відправився в чужі краї і в 1798 прибув до Росії і поступив на службу в комерційну контору. У справах йому довелося побувати у кочівних калмиків, між Волгою і Доном. 3-х років, проведених серед калмиків, достатньо було Шмідту для того, щоб вивчити калмицький і монгольський мови і літературу, релігійні погляди, звичаї і звичаї, і таким чином запастися відомостями, які він з того часу став науково розробляти.

На початку 1811 Шмідт оселився в Москві, але в наступному ж році наближення французької армії примусило його виїхати звідти. При пожежу Москви загинула його значна колекція рукописів і ксилографії. Після приїзду в С.-Петербург він прийняв на себе, понад своїх торгових справ, посада казначея Біблійного товариства, яке доручило Шмідту перевести Новий Завіт на монгольський і калмицький мови.

В 1819 він остаточно залишив торгівлю і присвятив себе вченим занять. Два перекладу Нового Завіту на монгольський і калмицький мови, що з'явилися в 1827, і кілька робіт по монгольської і тибетської історії та літератури, надрукованих під заголовком " ber die Verwandtschaft der gnostisch-theosophischen Lehren mit den Religions-Systemen des Orients, vorzglich des Buddhaismus "(СПб., 1828) відносяться до числа піонерських робіт наукової буддології.

"Forschungen im Gebiet der ltesten religisen, politischen und litterarischen Bildungsgeschichte der Vlker Mittelasiens, vorzglich der Mongolen und Tibeter" (СПб., 1829) і "Wrdigung und Abfortigung der Klaprothschen sogen. Beleuchtung und Widerlegung seiner Forschungen im Gebiet der Geschichte der Vlker Mittelasiens" , доставили йому звання доктора Ростокського університету.

Його "Історія східних монголів" (СПб., 1829) - переклад монгольської літописі Санан-Сецена (Саган-Сецена) 1662 р. - звернула на нього увагу Петербурзької Академії Наук, яка обрала його в ад'юнкт-академіки за частиною літератури і старожитностей Сходу.

Крім того, йому належить перша "Монгольська граматика "(1831 р., російською та німецькою мовами);" Монгольсько-німецько-російський лексикон "(1835);" Подвиги Гессер-Хана "(1836, з німецьким перекладом, видання найважливішого пам'ятника письмового епосу монгольських народів, в сучасній науці часто іменується " Гесеріада ");" Граматика "(1839) і два "Лексикону тибетської мови" (1841), а потім видання тибетського твори "Улігерун-Далай" ("Сутра про мудрість і дурості") з німецьким перекладом. Йому ж належить повний переклад Біблії на монгольську мову, виданий Російським біблійним товариством.


2. Значення

Діяльність Шмідта не тільки заклала, але і багато в чому визначила подальший розвиток наукового монголоведенія.

Характерна особливість монголоведенія по об'єкту дослідження - відсутність межі між вивченням "народів нашої батьківщини" і "народів зарубіжної Азії", коли калмики і монголи є об'єктом вивчення одночасно, при цьому тибетології і буддологи виступають як обов'язкові додаткові дисципліни.

Характерна особливість монголоведенія за національними школам - були закладені основи для розвитку в першу чергу російської та німецької шкіл, першорядна важливість яких була очевидна до 1980 рр..


3. Праці

  • Evangelium St. Mathaei in linguam Calmucco-Mongolicam translatum ab Isaaco Jacobo Schmidt, cura et studio Societatis Biblicae Ruthenicae typis impressum, Petropoli 1815;
  • Account of the manner in which the study of the Gospel was, by the power of God, made the means of awakening two Saisangs (Mongolian nobles or princes), of the Chorinian Burts; extracted from a report sent by Brother Isaac Jacob Schmidt, of the Church of the United Brethren, and Treasurer to the Bible Society at Petersburg, to the Elders Conference of the Unity, in: Periodical accounts 6, 1817, 466-473
  • Kurze Darstellung der christlichen Glaubenslehre, St. Petersburg 1817
  • Christliche Tracttlein zur Bekehrung der Burjten, in zwey Abtheilungen, St. Petersburg 1818
  • Einwrfe gegen die Hypothesen des Herrn Hofr. Klaproth: ber Sprache und Schrift der Uiguren (siehe dessen Reise 2ter Band Seite 481 Halle und Berlin 1814). Von Jos. Jac. Schmidt in St. Petersburg, in: Fundgruben des Orients 6, 1818, 321-338
  • Das Evangelium Matthaei in die Mongolische Sprache / bers. von IJ Schmidt, St. Petersburg, 1819
  • Das Evangelium Johannis in die Mongolische Sprache / bers. von IJ Schmidt, St. Petersburg, 1819
  • Die Apostelgeschichte in die Kalmkische Sprache / bers. von IJ Schmidt, 1820
  • Das Evangelium Matthaei in die Kalmkische Sprache / bers. von IJ Schmidt, St. Petersburg, 1820
  • Das Evangelium Johannis in die Kalmkische Sprache / bers. von IJ Schmidt, St. Petersburg, 1820
  • Die Apostelgeschichte in die Mongolische Sprache / bers. von IJ Schmidt, 1820
  • Die Evangelien Marci und Lucae in die Kalmkische Sprache / bers. von IJ Schmidt, 1821 (?);
  • Die Evangelien Marci und Lucae in die Mongolische Sprache / bers. von IJ Schmidt], 1821;
  • Extrait d'une lettre de M. Schmidt, date de Saint-Ptersbourg, 13/25 octobre 1820, in: JA 1, 1822, 182-184
  • Extrait d'une lettre de M. Schmidt, M., sur quelques sujets relatifs l'histoire et la littrature mongoles, 10/22 octobre 1820, St.-Ptersbourg, Dec. 1822, in: JA 1, 1822, 320-334
  • Alphabet et syllabaire devanagari, nomm Landsa, avec la transcription en tibtain et en Mongol, d'aprs un exemplaire imprim de M. Is. Jac. Schmidt et excut lithographiquement par Jacques Rakhonin. St.-Ptersbourg 1822
  • Extrait d'une lettre de M. Schmidt, de St. Ptersbourg, addresse M. Klaproth, en rponse l'Examen des extraits d'une Histoire des khans Mongols, Paris 1823 (auch in JA 3, 1823, 107-113).
  • Forschungen im Gebiete der lteren religisen, politischen und literrischen Bildungsgeschichte der Vlker Mittel-Asiens, vorzglich der Mongolen und Tibeter, St. Petersburg, Leipzig 1824
  • Philologisch-kritische Zugabe zu den von Herrn Abel-Rmusat bekannt gemachten, in den Kniglich-Franzsischen Archiven befindlichen zwei mongolischen Original-Briefen der Knige von Persien Argun und ldshaitu an Philipp den Schnen, St. Petersburg 1824
  • IJ Schmidt's Wrdigung und Abfertigung der Klaprothschen sogenannten Beleuchtung und Widerlegung seiner Forschungen im Gebiete der Geschichte der Vlker Mittel-Asiens, Leipzig 1826
  • Neues Testament in Kalmkischer Sprache, 1827 (?).
  • Neues Testament in Mongolischer Sprache, 1827 (?).
  • ber die Verwandtschaft der gnostisch-theosophischen Lehren mit den Religions-Systemen des Orients, vorzglich des Buddhaismus, Leipzig 1828
  • ber das Wort Bedola (oder Bedolach). Gen. II: 11-12 und Num. XI, 7, in: Leipziger Literatur-Zeitung, 1828, 924 f.
  • Geschichte der Ost-Mongolen und ihres Frstenhauses, verfasst von Ssanang Ssetsen Chungtaidschi der Ordus; aus dem Mongolischen bersetzt und mit dem Originaltexte, nebst Anmerkungen, Erluterungen und Citaten aus andern unedirten Originalwerken herausgegeben, St. Petersburg, Leipzig 1829
  • ber den Nutzen des Studiums der ostasiatischen Sprachen berhaupt und in besonderer Beziehung auf Ruland, in: St. Petersburgische Zeitung, 1829, Nr. 17, 93-94
  • Anzeige einer von der Regierung neu-erworbenen Sammlung orientalischer Werke, in: St. Petersburgische Zeitung, 1830, 88-90
  • Grammatik der Mongolischen Sprache, St. Petersburg, 1831
  • Історія Тибету і Кукунора (Кĕкенора або Тангутского області), з найдавніших часів до XIII століття по Р.Х. - Переклад з китайського ченця Іакінфа Бічуріна. З донесення Г-на адюнкт Шміта, читанного в засіданні 3 Лют. 1830 р., в: Читання імператорської Академії наук. Відділення наук істор., Філол., Кн. 1, 1831, 33-39;
  • Про деякі основні положення буддизму. Читано Г-ном Шміт у засідання 9-го Грудня 1829 року, в: Читання імператорської Академії наук. Відділення наук істор., Філол., Кн. 1, 1831, 40-51
  • Керівництво для вивчення Монгольського мови, складене Г-ном Шміт. Вилучено з донесення Г-на Шміта, читанного 17 березня 1830, в: Читання імператорської Академії наук. Відділення наук істор., Філол., Кн. 1, 1831, 94-99
  • Про походження тибетських письмен. Читано Г. Шміт 15-го Травня 1829 року, в: Читання імператорської Академії наук. Відділення наук істор., Філол., Кн. 1, 1831, 100-103
  • Граматика Монгольського мови, СПб, 1832
  • Notice sur une mdaille mongole de Ghazan khan, traduit de l'allemand par M. Jacquet, in: Nouveau Journal asiatique 8, 1831, 344-348
  • ber den Ursprung der tibetischen Schrift, in: Mmoires de l'Academie impriale des sciences de St. Ptersbourg VI, 1, 1832, 41-54
  • ber einige Grundlehren des Buddhaismus, in: Mmoires de l'Acadmie impriale des sciences de St. Ptersbourg, VI, 1, 1832, 89-120 u. 221-262
  • Anfang der Sanskrit-Studien in Ruland, in: St. Petersburgische Zeitung, 1833, 209, 819-820
  • ber die sogenannte dritte Welt der Buddhaisten, in: Mmoires de l'Acadmie impriale des sciences de St. Ptersbourg, VI, 2, 1834, 1-39
  • ber die tausend Buddhas einer Weltperiode der Einwohnung oder gleichmiger Dauer, in: Mmoires de l'Acadmie impriale des sciences de St. Ptersbourg, VI, 2, 1834, 41-86
  • Die Volksstmme der Mongolen: als Beitrag zur Geschichte dieses Volkes und seines Frstenhauses [I], in: Mmoires de l'Acadmie impriale des sciences de St. Ptersbourg, VI, 2, 1834, 409-477
  • Bericht ber eine Inschrift der ltesten Zeit der Mongolen-Herrschaft, in: Mmoires de l'Acadmie impriale des sciences de St. Ptersbourg, VI, 2, 1834, 243-256
  • Ursprung des Namens Mandschu, in: St. Petersburgische Zeitung, 1834, Nr. 253, 1006
  • Mongolisch-Deutsch-Russisches Wrterbuch: nebst einem deutschen und einem russischen Wortregister = Монгольсько-німецько-російський словник: з додаванням німецького і російського алфавітних списків. СПб, 1835
  • ber die Naturansicht der alten Vlker, in: St. Petersburgische Zeitung, 1835, 5, 20-22;
  • Mitarbeit am Enciklopediceskij Leksikon, Sanktpeterburg 1835-1836
  • Studium des Sanskrit in Russland, in: St. Petersburgische Zeitung, 1836, 65, 278;
  • ber den Lamaismus und die Bedeutungslosigkeit dieser Benennung, in: Bulletin scientifique publi par l'Acadmie impriale des sciences de Saint-Ptersbourg 1, 1836, 11-14;
  • ber die Begrndung des tibetischen Sprachstudiums in Ruland und die Herausgabe der dazu nthigen Hlfswerke, in: Bulletin scientifique publi par l'Acadmie impriale des sciences de Saint-Ptersbourg 1, 1836, 28-31;
  • ber das Mahjna und Pradschn-Pramita der Bauddhen, in: Mmoires de l'Acadmie impriale des sciences de St. Ptersbourg, VI, 4, 1836, 145-149;
  • Die Thaten des Vertilgers der zehn bel in den zehn Gegenden, des verdienstvollen Helden Bogda Gesser Chan: eine mongolische Heldensage: nach einem in Peking gedruckten Exemplare / Podvigi ispolnennago zaslug geroja Bogdy Gesser Chana, St. Petersburg 1836
  • Die Thaten Bogda Gesser Chan's, des Vertilgers der Wurzel der zehn bel in den zehn Gegenden: eine ostasiatische Heldensage, St. Petersburg, Leipzig 1839.
  • ber die Heroen des vorgeschichtlichen Alterthums, in: Bulletin scientifique publi par l'Acadmie impriale des sciences de Saint-Ptersbourg 2, 1837, 52-60;
  • Note sur quelques monnaies gorgiennes du Muse asiatique et sur une inscription tibtaine d'Edchmiadzin, par M. Brosset (lu le 25 aot 1837), in: Bulletin scientifique publi par l'Acadmie impriale des sciences de Saint-Ptersbourg 2, 1837, 381-384;
  • Ueber einige Eigenthmlichkeiten der Tibetischen Sprache u. Schrift, in: Bulletin scientifique publi par l'Acadmie impriale des sciences de Saint-Ptersbourg 3, 1838, 225-231;
  • Grammatik der Tibetischen Sprache, St. Petersburg, 1839;
  • Граматика тібетсково мови, складена Я. Шмідтом, СПб, 1839
  • Beleuchtung einer neuen bersetzung der Mongolischen Inschrift auf dem bekannten Denkmale Tschings Chan's, in: St. Petersburgische Zeitung, 1839, 214, 1019-1020;
  • Про новий перекладі монгольської написи на відомому пам'ятнику Чингіз-Хана, в: Санктпетербургскія Ведомости, 1839, 224, 1013-1014
  • Процес про Монгольської написи на пам'ятнику Чингіз-Хана: Про новий перекладі монгольської написи на відомому пам'ятнику Чингіз-Хана, в: Вітчизняні записки, 7, 1839, 27-33;
  • Bericht ber eine deutsche bersetzung der mongolischen Helden-Sage "Die Thaten Gesser Chan's", in: Bulletin scientifique publi par l'Acadmie impriale des sciences de Saint-Ptersbourg 6, 1840, 26-30
  • Kritischer Versuch zur Feststellung der ra und der ersten geschichtlichen Momente des Buddhaismus, in: Bulletin scientifique publi par l'Acadmie impriale des sciences de Saint-Ptersbourg 6, 1840, 353-368
  • Geschichte der Goldenen Horde in Kiptschak, das ist: der Mongolen in Ruland, Pesth 1840, 602-642;
  • Tibetisch-deutsches Wrterbuch: Nebst deutschem Wortregister, St. Petersburg, Leipzig 1841;
  • Neue Erluterungen ber den Ursprung des Namens Mandschu, in: Bulletin scientifique publi par l'Acadmie impriale des sciences de Saint-Ptersbourg 8, 1841, 376-383
  • Sur un ouvrage tibtain, traduit en allemand par M. Schmidt (lu le 17 dcembre 1841), in: Bulletin scientifique publi par l'Acadmie impriale des sciences de Saint-Ptersbourg 10, 1842, 46-48;
  • Тибетсько-російський словник, СПб, 1843
  • Dsanglun oder der Weise und der Thor; Aus dem Tibetanischen bersetzt und mit dem Originaltexte herausgegeben. Th. 1: Der Tibetanische Text nebst der Vorrede; Th. 2: Die bersetzung, St. Petersburg, Leipzig 1843
  • Neueste Bereicherung der tibetisch-mongolischen Abtheilung des Asiatischen Museums der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften, in: Bulletin scientifique publi par l'Acadmie impriale des sciences de Saint-Ptersbourg 1, 1844, 46-48
  • Index des Kandjur, St. Petersburg, 1845.
  • Монгольська квадратна напис з часів монгольського панування, в: Санктпетербургскіе відомості, 1846, 249, 1095-1096.
  • Монгольська квадратна напис з часів монгольського панування, в: Бібліотека для читання 79, 1846, III, 1-5.
  • Розбір твори р. професора Ковалевскаго під заголовком: Монгольсько-російсько-французький словник, складений р. академіком Шмідтом, в: XV присудження нагороди Демидова, 1846, 77-83
  • Verzeichniss der tibetischen Handschriften und Holzdrucke im Asiatischen Museum der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften, in: Bulletin de la classe des sciences histor. 4, 1848, 81-125.
  • Ueber eine Mongolische Quadratinschrift aus der Regierungszeit der Mongolischen Dynastie Juan in China, in: Bulletin de la classe des sciences histor. 4, 1848, 129-141.

Література



Wikisource-logo.svg
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проекту, додавши їх в Вікіджерела і розмістивши посилання на них на цій сторінці.


Росія Це заготовка статті по історії Росії. Ви можете допомогти проекту, виправивши і доповнивши її.
Перегляд цього шаблону Монгольська імперія : джерела
Мандрівники, літописці: Абу-ль-Фарадж | Кіракос Гандзакеці | Вардан Аревелці | Гетум Патміч | Чернець Магакія | Джувейні | Джузджані | Елюй Чуцай | Ібн аль-Асир | Хамдаллах Казвін | Карпіні | Бенедикт Поляк | Лонжюмо | Марко Поло | Рашид ад-Дін | Рогер | Рубрук | Сун Лянь | Фома Сплітський | Георгій Пахимер | Чан-чунь | Юліан | Ябалаха і Саум
Джерела: Алтан дебтер | Джамі ат-Таваре | Таємне cказаніе | Мен-да Бей-лу | Чанчунь си-ю цзи | Хей-да ши-люе | Юань ши | Дебтер Марпа
Пізніші літописці: Абулгазі | Дандін | Мерген-геген | Саган Сецен | Шамба
Пізніші літописи: Алтан-Тобчі (XVII століття) | Алтан-Тобчі (XVIII століття) | Болор толь | Історія Асарагчі | Ердені-Йін Тобчі
Джерелознавці, перекладачі: Іакінф (Бічурін) | В. П. Васильєв | Г. Гомбоев | Паладій (Кафаров) | С. А. Козин | Б. І. Панкратов | В. Г. Тізенгаузен | Я. І. Шмідт
курсивом виділено автори, твори яких не переведені на російську мову, і самі твори
джерело не зберігся

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Булгаков, Яків Іванович
Земельгак, Яків Іванович
Алксніс, Яків Іванович
Николадзе, Яків Іванович
Лобанов-Ростовський, Яків Іванович (1760-1831)
Шмідт, Брайан
Шмідт, Мартін
Шмідт, Ерік
Шмідт, Гельмут
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru