Югер

Ця стаття - про одиницю ізмерренія югер. Про компанію див. статтю югера (компанія).

Югер ( лат. jugerum ) - У стародавніх римлян міра поверхні, що служила для вимірювання поля і становила власне площа, яку можна зорати на день парою (uno jugo) волів, запряжених в ярмо. Причому під словом jugerum мається на увазі те ж, що під словом jugum (ярмо, запряжці).

Спочатку довжина борозни, яку віл може пройти в один раз не стомлюючись, називалася актує (actus; порів. верста), це поняття перейшло і на площа, яка у римлян вміщала 120х120 футів (бл. 2500 кв. м) поверхні. Для оранки такого квадратного актує вимагалося півдня, міру ж поверхні поля, для оранки якого потрібен був би день, становив югер, що дорівнював двом актує і представляв собою прямокутну площу в 240 футів довжини і 120 футів ширини (28800 кв. римських футів = 2518,2 кв. метра = близько 554 кв. сажнів).

Крім актує, у вживанні була ще дрібна частина югера - скрупул або кв. децемпеда (10x10 футів) і clima (60x60 футів = 1/4 actus). Кратними позначеннями югера служили:

  • heredium (сімейний наділ), що становив 2 югера;
  • centuria = 100 heredia;
  • saltus = 4 центурії.

Взагалі з римських заходів поверхні тільки один югер представляв собою подовжений прямокутник, інші ж заходи були квадратні, причому найменшу дробову частину югера становив скрупул (Scripulum) = 100 кв. футів, тобто 1/288 частина югера.