1-й танковий корпус (СРСР)

1-й танковий Інстербурзький Червонопрапорний корпус - військове формування РСЧА ВР СРСР в роки Великої Вітчизняної війни.


1. Бойовий шлях

Згідно з директивою НКО № 724218сс від 31 березня 1942 1-й танковий корпус почав формуватися в Москві і Липецьку. Кістяк корпусу склала 1-а гвардійська танкова бригада (у той час воювала схід Гжатска у складі 5-й армії генерала Л. А. Говорова), командир якої М. Є. Катуков незабаром був призначений командиром формованого 1-го танкового корпусу. Комісаром корпусу був призначений В. Р. Бойко, а начальником штабу - майор Нікітін, який до цього командував штабом 1-ї гвардійської танкової бригади [1]. Крім того, у підпорядкування Катукова передавалися 89-а бригада важких танків КВ під командуванням Юрова, 49-а танкова бригада Чернієнко і 1-я мотострілецька бригада Мельникова. Всього в корпусі повинно було бути 24 танка КВ, 88 танків Т-34 і 69 легких танків, що в той час являло собою значну силу [1].

Протягом квітня до прибулої до Липецька 1-й гвардійській танковій бригаді приєдналися інші бригади, таким чином до кінця квітня 1942 укомплектування корпусу закінчилося, а особовий склад приступив до бойовому навчанні [1].

З 21 квітня 1942 директивою Ставки ВГК № 170284 від 20 квітня 1942 1-й танковий корпус, разом з 3-м і 4-м танковими корпусами переданий до складу Брянського фронту. З'єднання і частини корпусу зайняли позиції в селах північніше міста Лівни Орловської області [1].

C вересня 1942 командувачем 1 тк призначений Бутков, Василь Васильович.

З 1 листопада по 20 грудня 1942 корпус брав участь у Сталінградській битві.

29 грудня 1-й танковий корпус 2-й гвардійської армії звільнив Котельниковський.

Потім після чотиримісячного відпочинку корпус діяв у складі 11-й гвардійської армії в боях північніше Орла. До кінця війни у ​​складі цієї ж армії корпус брав участь в операціях на 1-му Прибалтійському і 3-му Білоруському фронтах [1].

Наказом НКО СРСР № 0013 від 10 червня 1945 корпус переформовано в 1-у танкову дивізію [1] з місцем дислокації - Калінінградська область. Після розформування дивізії створена на її основі військова частина перебуває в підпорядкуванні Червонопрапорного Балтійського флоту. Бойові знамена корпусу і входили в нього частин зберігаються в Музеї Збройних Сил у Москві [2].


2. Склад

На кінець квітня 1942 [1] :

  • Управління корпусу (штат № 010/369)
  • 1-а гвардійська танкова бригада
  • 49-а танкова бригада
  • 89-а танкова бригада важких танків
  • 1-а мотострілецька бригада
  • 307-й гвардійський мінометний дивізіон
  • 10-й окремий розвідувальний батальйон
  • 110-а польова Танкоремонтний база
  • 1-а окрема автотранспортна рота підвозу ПММ

На озброєнні корпусу знаходилося 24 танки КВ, 88 танків Т-34 і 69 легких танків [1].

У червні 1942 року замість 49-й до його складу увійшла 117-а танкова бригада [1].

З середини осені 1942 року і до кінця війни 1-а гвардійська танкова бригада і 1-я мотострілецька бригада убутку до складу 3-го механізованого корпусу, а натомість прибутку 159-а танкова і 44-а мотострілецька бригади [1] :

  • 89-а танкова бригада (полковник Соммер, Андрій Йосипович)
  • 117-а танкова бригада (підполковник Хала, Олександр Іванович)
  • 159-а танкова бригада (полковник Петровський, Костянтин Остапович)
  • 44-я мотострілецька бригада (полковник Кузнєцов, Костянтин Гаврилович)
  • 10-й окремий розвідувальний батальйон
  • 307-й окремий гвардійський мінометний дивізіон
  • 1-а окрема автотранспортна рота підвозу ПММ
  • 110-а польова Танкоремонтний база

На 12 січня 1945 (резерв 3-го Білоруського фронту) - 172 танків і САУ (і ще 4 в ремонті), в тому числі: 117 Т-34 (плюс 4 в ремонті), 21 СУ-76, 13 СУ-85, 21 ІСУ-122 [3].


3. Підпорядкування

4. Командири

  1. Генерал-майор танкових військ Катуков Михайло Юхимович (31 березня 1942 - 18 вересня 1942);
  2. Генерал-майор танкових військ (з 7 червня 1943 - генерал-лейтенант танкових військ) Бутков Василь Васильович (19 вересня 1942 - 11 травня 1945)

5. Відзнаки

Почесні найменування:

Нагороди:

6. Герої Радянського Союзу

Примітки

  1. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1-й танковий корпус на сайті tankfront.ru
  2. П. І. Кириченко. С. 348.
  3. 1-й танковий корпус на сайті tankfront.ru з посиланням на: Штурм Кенігсберга. С. 6.

Література