Іштван II

Іштван II
Istvn
Іштван II
король Угорщини
1116 - 1131
Попередник: Кальман Книжник
Наступник: Бела II
Народження: 1101 ( 1101 )
Угорщина
Смерть: 1 березня 1131 ( 1131-03-01 )
Угорщина
Рід: Арпад
Батько: Кальман Книжник
Мати: Бузілла (Феліція), 1-а дружина Кальмана Книжника
Дружина: 1. Крістіана, дочка графа Роберта Капуанского.

2. (З 1121 р.) Адельгейда, дочка Стефана фон Ріденбурга, Бургграфи Регенбургському.

Іштван II - король Угорщини ( 1116 - 1131).


Народження і дитинство

Близько 1101 дружина короля Кальмана Книжника Бузілла (Феліція, дочка Роджера Сицилійського) народила відразу двох спадкоємців престолу - братів-близнюків Ласло і Іштвана. Але один з братів, Ласло, помер незабаром після народження (за іншими даними - в 1112 році). Іштван залишився єдиним сином короля. Вже в 1105 р. він був коронований як спадкоємець. Його батько Кальман поспішив з коронацією перш за все тому, що хотів позбавити всяких законних прав на престол свого бунтівного молодшого брата Альмоша. Альмош постійно оскаржував трон у свого брата, але безуспішно. Чергова зроблена ним спроба державного перевороту закінчилася його полоном і осліпленням (бл. 1015 р.) не тільки його самого, але і його малолітнього сина Бели. Але й після цієї жорстокої розправи Альмош не припинив боротьбу за престол. Тому вже через декілька днів після смерті короля Кальмана Лерінц, архієпископ Естергомскій, поспішив проголосити принца Іштвана новим королем Угорщини - Іштваном II (3 лют. 1116).


Правління

Правління батька Іштвана II, короля Кальмана, нерідко порівнюють з правлінням Великого Князя Руського Ярослава Мудрого. Навіть прізвисько Книжник, як вважається, вказує на освічене правління, за яке був прозваний Мудрим князь Ярослав. Слідуючи далі цій аналогії, можна порівняти правління Іштвана II з початком правління на Русі князів Ярославичів: центральна влада слабшає, загострюються внутрішні смути, частішають невдачі в зовнішніх війнах, країна починає скочуватися до феодальної роздробленості. Вже навесні 1116 угорське військо зазнало страшної поразки від чехів на р. Ольшаве. Козьма Празький у своїй "Чеської Хроніці" писав, що в цій битві "угорців загинуло навіть більше ніж на річці Лех ". Невдачею угорців не забарилася скористатися Венеція: в результаті тривала 9 років (з перервами) війни ( 1116 - 1125) венеціанці відняли у угорців Далмацію. В 1121 Іштван II втрутився в міжусобицю руських князів, підтримавши Ярослава Святополчіча в його війні з Володимиром Мономахом. В 1123 князь Ярослав Святополчіч загинув при облозі Володимира Волинського. Іштван II ратував за продовження облоги, але його наближені наполягли на поверненні до Угорщини, пригрозивши позбавити влади короля в разі відмови. В 1126 засліплений герцог Альмош, спираючись на своїх прихильників з числа мадярської знаті, в черговий раз спробував захопити угорський трон і, зазнавши чергової невдачі, утік до Візантії. Назрівала війна з візантійцями, і Іштвану довелося, нарешті, замирився з чехами, а заодно і з німцями. Війна з Візантією тривала з 1127 по 1129. Зупинити її не змогла навіть смерть герцога Альмоша, що наступила, як здається, з природних причин ( 1127). Незважаючи на перші військові успіхи, угорці знову були розбиті, і мирний договір лише відновив довоєнний status quo. В кін. 20-х рр.. ішпани Іван і Борш підняли заколот і навіть обрали антікороля. Насилу придушивши повстання, Іштван II вважав за краще примиритися також і зі своїм засліпленим кузеном Білій, сином покійного герцога Альмоша. І хоча Іштван, через брак власних дітей, заздалегідь призначив своїм наступником племінника Саула (сина сестри Жофіі), не виключено, що під кінець життя він встиг переглянути своє заповіт на користь Бели. Іштван також організував одруження Бели, посватати за нього дочку Сербського жупана Уроша I Ілону (Олену) (Англ.) рос. . Незважаючи на войовнича вдача, король Іштван II не відрізнявся міцним здоров'ям, майже безперервно хворів і помер у віці 30 років від кривавого проносу.


Родовід

Родовід Іштвана II
16. Князь Вазул
8. Бела I
17. Мадьярка з роду Татон (Ttony), ім'я невідоме
4. Геза I
18. Мешко II Ламберт
9. Рикса (Аделаїда) Польська
19. Рикса Лотарингська
2. Кальман Книжник
5. Жофія
1. Іштван II
12. Танкред д'Отвіль
6. Граф Рожер I Сицилійський
13. Фразенда (Фредезенда)
3. Бузілла (Феліція)
28. Граф Вільгельм I д'Е
14. Граф Роберт д'Е
29. Лесселін д'Аркур
7. Ерембурга де Мортен
15. Беатріс
попередник правління наступник
Кальман Книжник Іштван II Бела II
1095-1116 1116-1131 1131-1141
Перегляд цього шаблону Flag of Hungary.svg Правителі Угорщини
Вожді угорців
язичницького періоду
Арпад Жольт Файс Такшонь Геза
Арпад
(1000-1301)
Іштван I Святий (1000-1038)
Боротьба династій
(1038-1046)
Петро Орсеоло (1038-1041; 1044-1046) Самуїл Аба (1041-1044)
Арпад
(1044-1301)
Андраш I (1047-1061) Бела I (1061-1063) Шаламон (1063-1074) Геза I (1074-1077) Ласло I Святий (1077-1095) Кальман І Книжник (1095-1116) Іштван II (1116-1131) Бела II (1131-1141) Геза II (1141-1162) Іштван III (1162-1172) Ласло II (1162-1163) Іштван IV (1163-1165) Бела III (1172-1196) Імре (1196-1204) Ласло III (1204-1205) Андраш II (1205-1235) Бела IV (1235-1270) Іштван V (1270-1272) Ласло IV Кун (1272-1290) Андраш III (1290-1301)
Спірні претенденти
(1301-1308)
Ласло (Вацлав III Чеський) (1301-1305) Бела V (Оттон III Баварський) (1305-1308)
Анжу-Сицилійський будинок
(1328-1498)
Карою I (Карл Роберт Неаполітанський) (1310-1342) Лайош I (Людовик I Великий) (1342-1382) Марія (1382-1385; 1386-1395) Карою II (Карл III Неаполітанський) (1385-1386)
Люксембурги
(1386-1437)
Жигмонд (Сигізмунд) (1386-1437)
Габсбурги
(1438-1439)
Альбрехт (1437-1439)
Ягеллони
(1440-1444)
Уласло I (Владислав III Польський) (1440-1444)
Габсбурги
(1444-1457)
Ласло V (Ладислав Постум) (1444-1457)
Хуньяді
(1458-1490)
Матьяш I (1458-1490)
Ягеллони
(1490-1526)
Уласло II (1490-1516) Лайош II (Людовик II) (1516-1526)
Запольяі
(1526-1570)
Янош I (1526-1540) Янош II (1540-1570)
Габсбурги
(1526-1780)
Фердинанд I (1526-1564) Мікша (Максиміліан II) (1563-1576) Рудольф (1572-1608) Матьяш II (Матвій) (1608-1619) Фердинанд II (1618-1637) Фердинанд III (1625-1657) Фердинанд IV Габсбург (1647-1654) Ліпот I (Леопольд I) (1655-1705) Йожеф I (Йосип I) (1687-1711) Карою III (1711-1740) Марія Терезія (1740-1780)
Лотаринзький будинок
(1780-1918)
Йожеф II (Йосип II) (1780-1790) Ліпот II (Леопольд II) (1790-1792) Ференц (Франц II) (1792-1835) Фердинанд V (1835-1848) Ференц Йожеф (Франц Йосиф I) (1848-1916) Карою IV (1916-1918)