Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Африкаанс



План:


Введення

Африкаанс (Afrikaans, раніше також був відомий як бурський мова) - німецький мову (до початку XX століття діалект нідерландського), один з 11 офіційних мов Південно-Африканської Республіки, також поширений в Намібії. Крім того, невеликі громади носіїв африкаанс проживають в інших країнах Південної Африки : Ботсвані, Лесото, Свазіленді, Зімбабве, Замбії. Багато емігрантів з ПАР, що говорять на африкаанс, осіли в Великобританії, Австралії, Нової Зеландії.


1. Поширення

Географія мови Африкаанс. Поширення африкаанс в ПАР по провінціям

Африкаанс є рідною для великої частини білого і кольорового населення ПАР і Намібії. Носії африкаанс становлять більшість у Західній Капской і Північній Капській провінції ПАР, а також на заході Вільної держави (на цих територіях чимала їх частина - кольорові). Крім того, багато (в основному білих) носіїв африкаанс живуть в деяких порівняно великих містах в центрі країни ( Преторія, Блумфонтейн, Почефструм, Ферееніхінг, Велком, Клерксдорп, Крюгерсдорп, Йоганнесбург).

Багато носії африкаанс не відносять себе до " білим "або" кольоровим "та ідентифікуються як" говорять на африкаанс південноафриканці "або" намібійці ". Збірна назва для носіїв африкаанс - Afrikaanses.

Африкаанс є рідною для близько 6 млн осіб (у ПАР за переписом 2001 року - 5983426 [1]); загальне число мовців близько 10 млн. Носії африкаанс і нідерландського можуть розуміти один одного без попередньої підготовки (літературний африкаанс відрізняється від літературного нідерландського менше, ніж багато власне нідерландські діалекти).


2. Історія

Специфічні особливості африкаанс, ймовірно, склалися до кінця XVII століття ще в Капської колонії. Протягом XVIII і 1-ої половини XIX ст. африкаанс функціонував лише як усно-розмовна мова, якщо не вважати допускаються бурами помилок в текстах нідерландською мовою. Основою для африкаанс послужив в основному діалект Південної Голландії, однак простежується і вплив фламандського діалекту: так, наприклад, суфікс прикметників-lijk відповідає не очікуване-lyk [Lɛjk] , А-lik [Lək] , Що також характерно для говірок Фландрії. Крім того, безсумнівно вплив малайсько - португальського креола, що використовувався в Голландської Ост-Індії (звідки в Капська колонія привозили рабів) і різних жаргонів і піджинів на основі голландських діалектів, вживаних в середовищі моряків [2]. Так, з малайської мови прийшли, наприклад, слова piesang 'банан' ( малайський. pisang , нід. banaan ) Або baie 'дуже'.

Вероятно, самый ранний памятник африкаанс - записанные в 1795 году песни (вроде частушек). В 1861 году Й. Х. Мерант опубликовал рассказ Zamenspraak tusschen Klaas Waarzegger en Jan Twyfelaar ("Разговор Клааса Варзехера [Говорящего правду] и Яна Твейфелаара [Сомневающегося]"), который считают первым текстом на африкаанс. В 1860-е годы был создан и памятник "арабского африкаанс" - наставление в исламской вере Абу Бакра Эфенди, написанное на африкаанс арабскими буквами. Первые грамматика и словарь африкаанс были опубликованы в 1875 году в Кейптауне "Обществом истинных африканеров" ( Genootskap van Regte Afrikaners). С подъёмом бурского патриотизма, особенно в Трансваале и Оранжевой республике, значение африкаанс быстро росло, и после Англо-бурской войны 1899 - 1902 гг. он стал получать всё большее признание.

Тем не менее c образованием ЮАС в 1910 году африкаанс ещё не становится официальным языком страны (тогда им наряду с английским ещё оставался нидерландский) и лишь в 1925 закрепляется как государственный язык ЮАС (сейчас ЮАР). В епоху апартеида всячески подчеркивалась роль африкаанс как единственного национального языка ЮАР, обучение ему было обязательным.

Сейчас он является одним из 11 официальных языков Южно-Африканской Республики, хотя его роль в обществе отчасти сократилась. Тем не менее он занимает важное место, например, в СМИ: хотя Южноафриканская телерадиокорпорация (SABC) уменьшила число программ на африкаанс, в печатных СМИ его позиции очень сильны: например, журнал для всей семьи Huisgenoot имеет самый большой тираж в ЮАР. На африкаанс выходят другие газеты и журналы, издается довольно много книг, существуют платный кабельный канал KykNet и специализированные радиостанции. В то же время уделяется больше внимание разновидностям африкаанс, раньше считавшимся "нестандартными" и "нелитературными", в частности капскому африкаанс, на котором говорит большинство носителей этого языка.


3. Лінгвістична характеристика

С лингвистической точки зрения африкаанс отчасти близок другим германским языкам и особенно нидерландскому (отчасти в нём сохраняются черты, присущие средненидерландскому языку, но утраченные в современном литературном языке Нидерландов). В африкаанс произошло упрощение системы склонения и спряжения (притом что синтаксис остался в основе своей нидерландским), однако по своим масштабам оно вполне сравнимо с тем, что случилось, например, в англійською мовою.


3.1. Фонетика і фонологія

Фонетическая система африкаанс близка к нидерландской. От последней её отличают назализация гласных (с компенсаторными удлинением) перед глухими спирантами (ср. африкаанс [mɛ̃ːs] , нидерл. [mɛns] ( mens, "человек"), оглушение всех звонких щелевых согласных, в том числе в начале слова ( Suid-Afrika , нід. Zuid-Afrika ). Кроме того, для африкаанс характерно выпадение согласных, в первую очередь g (фонетически [X] , в нидерландском возможно и [ɣ] ), между гласными: ср. rеl "правило", нід. regel . Этому подвергается также [d] , ср. oud "старый", ouer "старше". Іноді [d] переходит между гласными (особенно после долгих) в [J] : blad "лист", мн. ч. blaaie. Ещё одна характерная черта африкаанс: упрощение кластеров (стечений) согласных, особенно в конце слова: ср. pos "почта", нидерл. post. При словоизменении и словообразовании этимологические стечения могут восстанавливаться: nag "ночь", мн. ч. nagte.


3.1.1. Приголосні

Согласные африкаанс
Билабиальный Лабиодентальный Альвеолярный Постальвеолярный Палатальный Велярный Глоттальный
Взрывной p b t d c ɟ k g
Назальный m n ɲ ŋ
Аффриката
Фрикативный f v s z ʃ ʒ x ɦ
Аппроксимант w j
Плавный l r

Курсивом в таблице отмечены редкие и периферийные звуки. Так, [tʃ] , [dʒ] , [Ʃ] [ʒ] встречаются почти только в заимствованных или звукоподражательных словах (ср. sjiek "шикарный", tjek "чек", tjilp "чирикать"). То же относится к [g] (ср. rugby "регби", ghnoe "(антилопа) гну"), которое иногда встречается и в исконных словах, особенно после [r] ( berge "горы", burger "гражданин"); ср. также nege [niəxə] "девять". Палатальные взрывные [c] [ɟ] встречаются в основном в диминутивах, например stoeltjie "стульчик", hondjie "собака". [c] также иногда встречается как вариант [K] перед передними гласными. После зубных согласных [v] (орфографически w) реализуется как [W] , ср. twee [twiə] "два".

Для африкаанс вообще характерны различные ассимилятивные процессы: так, [ɦ] в зависимости от последующего гласного может реализоваться также как [J] (перед передним гласными) или [W] (перед огублёнными гласными). Подобным образом [X] перед передними гласными может реализоваться как [] , в области консонантизма возможны различные регрессивные и прогрессивные ассимиляции. Кроме того, для африкаанс, как и для нидерландского языка, характерно оглушение согласных в абсолютном конце слова, причем звонкость восстанавливается перед гласным : held [hɛlt] "герой", heldin [hɛldən] 'героиня'


3.1.2. Голосні

Состав гласных африкаанс в общем совпадает с составом нидерландских гласных.

Гласные африкаанс с примерами
Звук Приклад Замечания
IPA IPA Орфографія
ɪ/ə vɪt wit 'белый'
ɪː/əː wɪːə we 'клинья'
i spis spies 'копьё'
i ː fiːr vier 'Чотири'
ʏ spʏx spuug 'плевать'
ʏː bʏːrə bure 'соседи' Встречается в основном перед [r]
ɛ bɛt bed 'кровать'
ɛː sɛː s 'говорить' Также встречается как вариант [E] перед [r] + согласный
e ː beːn been 'нога'
ə mɛ̃ːsə mense 'люди'
sən seun 'сын'
brx brug 'мост'
ː brːə bre 'мосты' Только в двух словах
ɑ mɑn man 'Людина'
plaːs plaas 'ферма'
ɔ bɔs bos 'лес, буш'
ɔː mɔːrə mre 'утро'
boːm boom 'дерево'
u buk boek 'книга'
buːr boer 'крестьянин, бур '

Африкаанс также обладает богатой системой дифтонгов, включающей истинные дифтонги и т. н. "двойные гласные" [3], включающие сочетания долгих гласных с [I] , которые обычно появляются перед уменьшительными суффиксами ( raatjie), но встречаются и в корнях ( waai).

Дорожный знак с надписями на африкаанс и английском

Особенно трудны вопросы, связанные с реализацией гласной, орфографически представленной как i, а также долгих гласных среднего подъема. Традиционно считается, что i соответствует символу МФА [Ə] , однако Б. Доналдсон [4] указывает, что этот гласный на самом деле имеет чуть более верхний подъём, чем истинный [Ə] , встречающийся в африкаанс в безударной позиции; сам Доналдсон обозначает его как , по всей видимости, в МФА он ближе всего соответствует [ɪ] . Что касается "долгих гласных среднего подъема", то в традиционных описаниях их полагают дифтонгами [iə] , [uə] або [ij] , [uw] : тот же Доналдсон полагает, что более правильной была бы транскрипция [eə] , [oə] [5].

Среди процессов в области гласных следует заметить частую редукцию безударных гласных до [Ə] , синкопу [Ə] ( gisteraand 'вчера вечером' [xə'straːnd] ), повышение e и o в предударном слоге до [I] , [U] ( polisie 'полиция' [pu'lisi] ), понижение e и o во втором предударном слоге до [ɛ] , [ɔ] ( energie 'энергия' [ɛnər'xi] ), ( ненормативную) делабиализацию [ʏ] , [] , [] , [y] до [I] , [ə/ɪ] , [e:] , [əi] ( muur 'стена' [miːr] замість [myːr] ), понижение [ɛ] до [] перед [l] , [K] , [r] , [X] [6].


3.1.3. Другие фонологические сведения

Ударение в африкаанс, как и в других германских языках, падает обычно на первый слог: ср. spler 'игрок', nderwys 'преподавать'; исключения в исконных словах составляют безударные приставки be-, ge-, ver-, er-, her- : besprk 'заказывать'. В заимствованных словах ударение обычно сохраняется: koep 'купе'.

Как и в нидерландском языке, сочетания [l] + согласный, [r] плюс согласный в конце слова претерпевают эпентезу [Ə] : melk [mɛlək] 'молоко'.


3.2. Орфографія

Африкаанс пользуется латиницей, с дополнительными диакритиками (акутом, циркумфлексом). Редко используются диграфы.

Алфавит африкаанс
Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm
[a(ː)] [b] [K] [d] [eː] , [ɛ] , [Ə] [F] [X] [ɦ] [iː] , [Ə] [J] [K] [L] [m]
Nn Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz
[n] [oː] , [ɔ] [p] [kw] [r] [s] [t] [ʏ(ː)] , [] [F] [v] , [w] [ks] [əj] [z]

Буквы Cc, Qq, Xx, Zz употребляются лишь в заимствованиях. Из диакритик наиболее употребим циркумфлекс: [ɛː] , [ɔː] , [ː] (последний всего в двух словах), [əː] . Диэреза употребима для указания на двусложность написания ( ren 'дождь', ср. нід. regen ). Весьма употребимы диграфы: ie [i(ː)] , eu [ə] , oe [u(ː)] , ch [Ʃ] , [tʃ] , tj [tʃ] , [c] , dj [dʒ] , [ɟ] . При адаптации иностранных слов написание иногда сохраняется ( genie 'гений'), но чаще адаптируется ( annekseer 'аннексировать').

Важный принцип орфографии африкаанс - последовательное отражение долготы гласных. Краткие гласные в закрытом слоге пишутся одной буквой, но если слог становится открытым, то одиночный согласный после краткого гласного удваивается, что не отражается на произношении: ср. mat [mat] 'коврик', мн. ч. matte [matə] . Напротив, долгие гласные в закрытом слоге обозначаются диграфами, при этом если слог оказывается открытым, они пишутся одной буквой: boom [boːm] 'дерево', мн. ч. bome [boːmə] . Довгий [eː] по традиции пишется удвоенным и в конце слова: see [seː] 'озеро'.

Иногда, как и в нидерландском, используется знак акута для указания на ударность слова или смысловое выделение: иногда это имеет смыслоразличительное значение, например die 'определённый артикль', di 'этот'.

Слова пишутся с заглавной буквы, если это собственные имена, и в начале предложения. Кроме того, если в начале предложения стоит неопределённый артикль 'n, то следующее слово пишется с заглавной буквы: 'n Man het met my gepraat.


3.3. Морфологія

Африкаанс - язык аналитического строя и характеризуется слабой морфологической оформленностью. Интенсивный процесс распада флексии приводит к полному разрушению системы склонения имени и системы спряжения в глаголе (утрате личных окончаний). Почти полностью разрушено характерное для всех остальных германских языков противопоставление слабых и сильных глаголов, временные противопоставления выражаются аналитическими формами (как и в некоторых немецких диалектах).


3.3.1. Существительные и прилагательные

Памятник в честь языка африкаанс в городе Парл (Западный Кейп)

Существительное не различает родов, в отличие от нидерландского, где различаются общий и средний род, полностью утрачены падежные противопоставления (впрочем, почти разрушенные и в нидерландском). Тем не менее сохраняется противопоставление по числу. Самый обычный способ образования множественного числа - суффикс -e ( mens 'человек', мн. ч. mense; dag 'день', мн. ч. dae), менее продуктивен суффикс -s (правда, он более распространён, чем в нидерландском) ( storm 'буря', мн. ч. storms); редко встречаются и другие морфемы, например, kind 'ребенок', мн. ч. kinders, ouer 'родитель', мн. ч. ouers, супплетивизм ( seeman 'моряк', seeliede 'моряки'). Как отмечалось выше, при образовании множественное числа могут восстанавливаться согласные, не присутствующие в форме единственного числа: gas 'гость', мн. ч. gaste.

В африкаанс два артикля : определённый ( die) и неопределённый (' n [Ə] або [ə̃] ).

  • Присоединяют -e многосложные прилагательные: ' n winderige dag 'ветреный день'. Исключения составляют:
    • Сложные прилагательные, второй компонент которых - прилагательное, не присоединяющее -e : ' n wondermooi meisie 'удивительно красивая ( mooi) девушка';
    • Прилагательные на -er, el (включая сравнительную степень): 'n lekker piesang 'вкусный банан', ' n langer pad 'более длинный путь';
  • Присоединяют -e односложные прилагательные на [X] , [d] , [U] , [F] , [s] , при этом могут происходить описанные выше чередования:
    • Випадання d ('n wye romp' широка (wyd) спідниця '), з можливим переходом в [J] ('N goeie oes' хороший (goed) урожай '). Винятки: wreed, oud (має спеціальну форму ou);
    • Випадання [X] : 'N lae muur' низька (laag) стіна '
    • Відновлення кінцевого приголосного: 'n slegte reuk' поганий (sleg) запах ',' n vaste rel 'тверде (vas) правило';
    • Нарощення [V] (Для прикметників на-u): 'n ruwe speler' грубий (ru) гравець '
    • Озвонченіе f до w: 'n dowwe lig' тьмяний (dof) світло '
  • Інші односкладові прикметники, як правило,-e не приєднують.

Прикметник має три ступені порівняння: позитивну, порівняльну і чудову: groot 'великий', groter 'більше', (die) grootste 'найбільший' (чудова ступінь завжди употребялется з означеним артиклем). Ступені порівняння прислівників утворюються так само. Освіта ступенів порівняння регулярно, крім трьох винятків (min - minder - minst 'маленький', goed - beter - beste 'хороший', baie - meer - meest 'дуже, багато') і морфонологіческіх процесів, аналогічних описаним вище: oud 'старий' , ouer 'старше', sag 'м'який', sagter 'м'якше'. Крім того, d нарощують перед-er всі прикметники, що закінчуються на r: lekker 'приємний', lekkerder.


3.3.2. Займенники

Особисті займенники (в однині) зберігають відмінність двох відмінків: прямого і об'єктного, їх розподіл аналогічно розподілу займенникових відмінків в інших мовах, наприклад англійською або шведському : прямий відмінок в ролі підмета та іменний частини присудка, об'єктний - в позиції доповнення, у тому числі після прийменників.

Особисті займенники в африкаанс
Єдине число Множина
Прямий відмінок Об'єктний відмінок
1 особа ek my ons
2 особа jy, u jou, u julle, u
3 особа чоловіча стать hy hom hulle
жіноча стать sy haar
неживі предмети dit

Форма u вживається приблизно так само, як російське шанобливе "ви". Форми sy і hy зазвичай вживаються тільки по відношенню до осіб, хоча є і винятки: Waar is die trein? - Hy is laat 'Де поїзд? - Він запізнюється '.

Присвійні займенники в загальному випадку збігаються з формами об'єктного відмінка. Виняток составлют форми 3 особи чоловічого роду і неживих предметів, де використовується форма sy. Крім того, присвійні (але не особисті) julle, hulle допускають варіанти jul, hul.

У присвійних займенників також існують форми для вживання в предикативной функції і при еліпсис головного імені: СР hierdie jas is joune. Waar is myne? 'Це пальто твоє. А де моє? '. Ці займенники виглядають так:

Особа Од. ч. Мн. ч.
1 л. myne ons s'n
2 л. jou (n) e
u s'n, die uwe
julle s'n
u s'n
3 л. syne
hare
hulle s'n

3.3.3. Дієслово

Табличка з написами на африкаанс, частина комплексу в Парла

Дієслівна система африкаанс сильно спрощена в порівнянні з нідерландською. Повністю зникло відмінювання (зміна облич та числах), більшість дієслів мають лише дві форми: власне дієслівну форму і причастя. Синтетичних форм майже немає, їх місце зайняли аналітичні, ср: ek praat Afrikaans 'Я говорю на африкаанс', hulle sal Afrikaans praat 'Вони будуть говорити на африкаанс', u het Afrikaans gepraat 'Ви говорили на африкаанс', ons sou Afrikaans gepraat 'Ми говорили б на африкаанс'. Форма інфінітива збігається з особистими формами; в реченні перед нею вживаються елементи om te (за наявності при інфінітиві об'єкта він ставиться між om і te): ek hoop om haar weer te sien 'я сподіваюся (hoop) знову її (haar) побачити'.

У більшості непохідних дієслів форма причастя утворюється додаванням приставки ge-. У разі дієслів з ​​відокремлюваними префіксами цей суфікс вставляється між приставкою і коренем: Ma skep op 'Мама накриває на стіл', Ma het al opge skep 'Мама вже накрила на стіл'. У дієслів з ​​невідокремлюваними приставками форма причастя не відрізняється від усіх інших форм: Hy bestuur hierdie firma 'Він керує цією фірмою', Hy het dit altyd bestuur 'Він завжди їй керував'.

Форма інфінітива, що відрізняється від особистих форм, збереглася лише у двох дієслів, вони ж зберігають особливі форми причастя: h 'мати' (особистий форма het, причастя gehad) і wees (особистий форма is, причастя gewees). Трохи більше дієслів зберегли особливі форми претерита (минулого часу): той же wees (was), wil 'хотіти' (wou), sal 'допоміжний дієслово майбутнього часу' (sou), moet 'долженствовалі' (moes), kan 'могти' (kon). Рідко вживані також dag (від dink 'думати') і wis (від weet 'знати').

Різні видо-часові опозиції виражаються в африкаанс в основному за допомогою аналітичних форм, утворених за допомогою допоміжних дієслів het 'мати', wees 'бути', salsou) 'майбутній час', word 'допоміжний дієслово пасивного застави':

Система часів і застав у африкаанс
Час Активний заставу Пасивний заставу
Презенс ek lees
я читаю
die huis word gebou
будинок будується
Претер (перфект) ek het gelees
я читав
die huis is gebou
будинок будувався
Плюсквамперфект die huis was gebou
будинок будувався (до моменту в минулому)
Футурум ek sal lees
я прочитаю
die huis sal gebou word
будинок буде будуватися
Футурум II ek sal gelees het
я прочитаю (до моменту в майбутньому)
die huis sal gebou wees
die huis sal gebou geword het
будинок буде побудований (до моменту в майбутньому)
Майбутнє в минулому ek sou lees die huis sou gebou word
Майбутнє в минулому II ek sou gelees het die huis sou gebou wees
die huis sou gebou geword het
Кондіціоналіс I ek sou gelees
я прочитав би (в майбутньому)
Кондіціоналіс II ek sou gelees het
я прочитав би (в минулому)

3.4. Синтаксис

Табличка епохи апартеїду з написами англійською, африкаанс і зулу

В цілому синтаксис африкаанс схожий на нідерландський синтаксис і взагалі володіє невеликим числом особливостей, які виділяли б його на тлі інших германських мов. Як і в нідерландському або німецькою мовою, друге місце в реченні займає фінітних дієслівна форма (у разі аналітичної форми - її фінітних частина), при тому що першою складовою може бути як підмет, так і інший член пропозиції. Якщо присудок виражено аналітичної дієслівної формою, причастя поміщається в кінець пропозиції: ek lees 'n boek' я читаю книгу ', ek het' n boek gelees 'я прочитав книгу'. Беспредложное непряме доповнення коштує до прямого: ek het my broer 'n boek gegee' я дав своєму братові книгу '; предложное доповнення, навпаки, міститься після прямого: ek het' n boek vir my broer gegee 'той же'. Відносини присвійності виражаються або за допомогою прийменника van (die boek van die broer 'книга брата "), або за допомогою присвійний частки se (die broer se boek' той же '). Частка se (зараз несогласуемая) сходить до конструкції з вершинним маркуванням присвійності за допомогою присвійного займенника: раніше було die broer sy boek, die meisie haar boek (пор. можливе в нідерландському de broer z'n (zijn) boek, de zuster d'r boek).

Для африкаанс характерно подвійне заперечення: перший елемент може бути власне пріглагольний запереченням nie (йде відразу після дієслова) або негативним займенником (geen 'жоден', nrens 'ніде'), а другий - елемент nie, який ставиться в кінці: ek heet nie di boek gelees nie 'я не читав цієї книги', hy het geen boek gelees nie 'він не читав жодної книги'.

У підлеглому пропозиції в африкаанс, як і в інших германських мовах, порядок слів відрізняється від того, що вживається в головному реченні: подлежащ стоїть на першому місці, а все дієслівні форми - в кінці: ek wees dat jou di boek lees 'я знаю, що ти читаєш цю книгу '. Якщо в підлеглому реченні дієслово стоїть в перфекта, то в африкаанс (як у німецькій, але на відміну від нідерландського) допоміжний дієслово het стоїть на останньому місці: ek weet dat jou di boek gelees het 'я знаю, що ти прочитав цю книгу'. При цьому при вживанні форм з sal, sou і модальних дієслів інфінітив (як у нідерландському, але на відміну від німецького) йде після допоміжних форм: hy het my ges dat hy mre sou kom 'він мені сказав, що прийде завтра'. Як відносного займенника широко використовується wat 'що', в тому числі і для осіб: die man wat ek ontmoet het is my vriend 'людина, яку я зустрів, - мій друг .

Широко поширене вживання прийменника vir перед особистими прямими об'єктами: hy slaan vir Piet 'він б'є Піта'.

У розмовному африкаанс широко поширене використання бессоюзной підрядного зв'язку, при якій порядок слів у реченні підпорядкованому такий же, як в головному [7] : Karel s hy sal om tienuur huistoe kom 'Карел говорить, (що) він завтра прийде додому о десятій годині' .


3.5. Лексика

Лексика африкаанс відображає історію заселення Капської колонії : в основі своїй вона нідерландська, точніше - голландська (хоча зустрічаються і лексичні дублети, в Нідерландах розподілені по діалектам, як, наприклад, werp і gooi 'кидати': перше слово поширене на півдні Нідерландів, друге - на півночі). Досить багато запозичень з французького, але це в основному інтернаціональна лексика (energie, genie і так далі); обмежено вплив німецького (werskaf 'займатися чим-л.', від ньому. verschaffen ). Досить багато запозичень з малайско-португальського креола, причому як малайського, так і португальського походження: малий. Baie 'дуже, багато', piering 'блюдце', порт. Tronk 'в'язниця', mielie 'кукурудза'. Запозичень з місцевих мов в африкаанс майже немає, а ті, що є, в основному відображають місцеві реалії (gogga, kamma, kamtig, donga, indaba).

Незважаючи на відносно багатий словниковий запас мови, молоді носії африкаанс в містах ПАР постійно використовують англійські слова і цілі фрази в своїй побутової мови. Феномен цікавий тим, що в переважній більшості випадків в африкаанс є відповідне слово або фраза. Причина криється в тому, що англійська в очах багатьох представників міської молоді виглядає модно і "просунуто", а також у тому, що відповідне слово на африкаанс іноді не приходить відразу в голову. Сфера використання африкаанс повільно, але стабільно звужується. Останнім часом для багатьох африкаанс стає майже виключно мовою побутового спілкування. Молодь після закінчення навчання мало читає і пише мовою, звідси і тенденція до заміни лексики африкаанс на англійські відповідності.


4. Відмінності від літературної нідерландського

У фонетиці відмінності африкаанс від нідерландського зводяться в чому до відмінностей в діалектної основі африкаанс і літературного нідерландського; в ряді випадків африкаанс "консервує" норму, в нідерландському вважається застарілою (наприклад, відкрите вимова e в слові wereld 'мир' (в африкаанс - wreld) [8]). Серед фонетичних відмінностей можна назвати такі (частина була згадана раніше) [9] :

  • Вимова довгого назалізованного голосного в словах типу mens;
  • Глухі [f], [s], [x] на місці нідерландських орфографічних v, z, g;
  • Відпадання кінцевих після глухих спіранти: nag 'ніч', мн. ч. nagte, порівн. нід. nacht, nachten ;
  • Падіння d і g між голосними: spiel, нід. spiegel 'Дзеркало';
  • Проголошення sk замість sch ( [Sx] ) На початку морфеми: skool 'школа' замість school, суфікс-skap замість-schap.
  • Проголошення-er ( [Ɛ ː r] ) Замість нідерландської-aar (perd 'кінь', нід. paard )

В області морфології звертає на себе увагу повний розпад особистої флексії, збіг інфінітива і форм Презенс, регуляризація освіти дієприкметників (нідерландські причастя сильних дієслів зберігаються тільки як віддієслівні прикметники: neem 'брати', ek het 'n besluit geneem' я прийняв рішення ',' n genome besluit 'прийняте рішення' (пор. в нідерландському ik heb het besluit genomen), зникнення синтетичного претерита. В системі імені - повне зникнення відмінкової системи, зникнення граматичного роду, відсутність узгодження прикметників. Ще одна помітна відмінність - використання в африкаанс редуплікації для вираження значень типу дієприслівників або прислівників: hy kom lag-lag "він йде, сміючись '.

Відмінності в області синтаксису (подвійне заперечення, інший порядок слів у реченнях підлеглих) і лексики були відзначені вище.


5. Діалекти

Переважаючі мови ПАР по округах: африкаанс позначений синім кольором

У африкаанс не позначилися діалектні відмінності, пов'язані з тим, з яких областей Нідерландів на Каап приїжджали поселенці: всі діалектні різновиди сформувалися вже безпосередньо в Південній Африці. Прийнято виділяти три головні різновиди африкаанс:

  • Східна (Oosgrens-Afrikaans), що стала основою літературної мови: це мова вільних поселенців сходу Капської колонії (до Фіш-Рівер), а пізніше і фортреккеров ( бурів), вільних селян, що пішли в Великий Трек вглиб континенту і заснували Трансвааль і Оранжева Вільна держава.
  • Капська (Kaapse Afrikaans), мова Західного Каап, це в першу чергу мова рабів (привезених з інших колоній) і слуг з місцевого населення. Він найбільшою мірою піддався впливу малайско-португало-голландського креола; зараз це головним чином мова кольорових. Багато хто з них - мусульмани;
  • Оранжеворечная (Oranjerivier-Afrikaans) - це говірки іншої групи змішаного населення, нащадків головним чином від шлюбів білих і готтентотів. Вони переселилися з Капської колонії на північ, у нинішні Північний Кейп і Намібію. На цьому різновиді африкаанс кажуть, приміром, бастера і гріква.

Лінгвістичні відмінності всіх цих різновидів невеликі, зводяться в основному до лексичним і незначним фонологическим особливостям


6. Вплив на інші мови

Африкаанс, будучи протягом тривалого часу провідним мовою в Південній Африці, впливав на інші мови, з якими знаходився в контакті. Запозичення з африкаанс проникли в багато мов банту, поширені в Південній Африці, а також в південноафриканську різновид англійської (наприклад, lekker поряд з nice, bakkie 'невелика вантажівка'. Лексика африкаанс надавала також великий вплив на контактні мови, що розвивалися в умовах змішування великих груп робітників з різних племен, в першу чергу в шахтах: так, на алмазних і золотих копальнях Вітватерсранда багато слів з ​​африкаанс ввібрав фанагало, пізніше поширився як контактний мову на великій території. Слова з африкаанс є, приміром, і в мові бемба, що використовувалися на мідних шахтах Північної Родезії (нині Замбія). Крім того, африкаанс впливав і на койне, що формувалися в міському середовищі (зокрема, в епоху апартеїду, коли на африкаанс велося шкільне навчання), такі як ісікамто (флаайтаал).

Багато слів з африкаанс, що позначають специфічні місцеві реалії, увійшли в інші мови світу: особливу популярність ці реалії отримали після Другий англо-бурської війни : такі слова велд ( veld ), коммандо ( kommando ), бур ( boer ), англ. trek 'первопроходческое путешествие'.


7. Африкаанс в образовании

Африкаанс широко используется в образовании, главным образом в тех районах, где его носители составляют большинство. В епоху апартеида школьное образование велось на африкаанс в ЮАР, ЮЗА и квазинезависимом бантустане Бопутатсвана. На африкаанс велось также преподавание в большинстве университетов. В настоящее время сфера его употребления в преподавании сократилась, часть учебных заведений ввели параллельное употребление английского или местных языков. Из университетов африкаанс (обычно наряду с английским) сохраняется в Стелленбосе ("бурском Оксфорде "), Северо-Западном университете, Претории и Университете Свободного государства.


8. Практична транскрипція

Ряд пособий, в том числе авторитетное пособие Р. С. Гиляревского и Б. А. Старостина, рекомендуют передавать названия с африкаанс по правилам транскрипции с нидерландского языка [10]. Однако на практике эти требования не всегда выполняются: различия связаны с передачей g ( г или х), v ( в или ф), гласных, которые пишутся как oo и ee (по-русски oo, о, у resp. ee, e, и), u (например, Йоханнесбург, но бюргеры).


Примітки

  1. Результаты последних переписей - www.salanguages.com/stats.htm
  2. Hesseling, DC. 1897. Het Afrikaansch. Bijdrage tot de geschiedenis der Nederlandsche taal in Zuid-Afrika. Leiden: Brill - www.dbnl.org/tekst/hess002afri01_01/ (нид.)
  3. Donaldson, Bruce. 1993. A grammar of Afrikaans. Berlin: Walter de Gruyter. P. 2
  4. Donaldson 1993, p. 4
  5. С. А. Миронов (2000: 91) указывает, что произношение с первым элементом верхнего подъема характерно для речи жителей внутренних областей страны
  6. Игнатенко, А. К. 2000. Учебник языка африкаанс. М.: Муравей, стр. 41-42
  7. Biberauer, Theresa. 2002. Verb second in Afrikaans: is this a unitary phenomenon? // Stellenbosch Papers in Linguistics 34: 19-69 - academic.sun.ac.za/linguist/articles/TB-artikel.pdf
  8. Meijers, JA 1953. Afrikaans: hoe om dit maklik te leer praat. Leiden: AW Sijthoff's uitgeversmaatchappij NV. P. 11.
  9. Taalgeschiedenis - www.ned.univie.ac.at/publicaties/taalgeschiedenis/nl/ - сайт про історію нідерландської мови; див. розділ Afrikaans (Нід.)
  10. Гиляревський, Р. С., Старостін, Б. А. "Іноземні імена і назви в російській тексті". / / Стор.127-134. М.: "Вища школа", 1985

Література

  • Ігнатенко, А. К. Підручник мови африкаанс М., 2000
  • Миронов, С. А. Мова африкаанс М., 1969
  • Миронов, С. А. Африкаанс / / Мови світу. Германські мови. Кельтські мови М., 2000
  • Botha, TJR 1991. Inleiding tot die Afrikaanse taalkunde. Pretoria.
  • Donaldson, Bruce A Grammar of Afrikaans. Berlin, New York, 1993
  • Meijers, JA 1953. Afrikaans: hoe om dit maklik te leer praat. Leiden: AW Sijthoff's uitgeversmaatchappij NV
  • Odendal, FF (red.) 1965. Verklarende handwoordeboek van die Afrikaanse taal.
  • Ponelis, FA 1979. Afrikaanse sintaksis. Pretoria.
  • van Schalkwyk, Helena Teach Yourself Afrikaans. London, 1988
  • Raidt, Edith H. 1983. Einfhrung in Geschichte und Struktur des Afrikaans. Darmstadt.
  • Valkhoff, Marius F. 1971. Descriptive bibliography of the linguistics of Afrikaans: A survey of major works and authors / / Sebeok, TA, ed. Linguistics in Sub-Saharan Africa. The Hague and Paris: Mouton. Pp. 455-500
  • de Villiers, M. 1976. Afrikaanse klankleer. Kaapstad.

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru