Ахматових діти

Ахматових діти - прийняте в російських літописах, а всед за ними і в російській історіографії збірне найменування дітей хана Ахмата, убитого незабаром після невдалого походу на Русь, що завершився стоянням на Угрі.

З тих, що вижили після загибелі Ахмат-хана синів боротьбу за спадщину продовжили три його сина Муртаза, Сайид-Ахмад і Шейх-Ахмед. Вони вже не володіли такою владою, як їх батько, але могли зібрати достатню кількість прихильників і союзників, що дозволяло їм залишатися на політичній арені ще близько 50 років. Всі троє оголосили себе ханами, проте активної боротьби один з одним не вели, а часом і консолідувалися в боротьбі проти Кримського ханства. Крім трьох братів, які відігравали провідну роль в степу, діяли й інші сини Ахмета, які зазвичай самостійної політики не вели: Музаффар, Хаджі-Ахмад, Бахадур-султан, Джанаєв.


Джерела

  • Р. Ю. Почекаев Царі ординські. - Санкт-Петербург: Євразія, 2010. - 408 с. - ISBN 978-5-91852-010-09