А (кирилиця)

Буква А в абетці Єлизавети Бем

А, а - перша буква алфавітів на кириличному основі. У старослов'янської азбуки носить назву "аз", що означає російське займенник "я". Сходить до др.-греч. α (Альфа), а ця остання - до фінікійcкому "Алеф". Приставка "а" (перед голосними - "ан") в запозичених словах означає відсутність ознаки, вираженого основною частиною слова. Відповідає російському "без" і "не". Напр.: "А-морфний"-безформний, "а-симетричний" - несиметричний.

1. Походження

Сходить до грецької Αα "альфа", а та - до фінікійського " алеф ", що позначало гортанний приголосний [ ʔ ]; Найбільш розповсюджена версія зводить накреслення Алефа до зображення голови бика. По- старо- і церковнослов'янською буква називається "аз'", що перекладається на російська мова займенником "я". У кирилиці виглядає як , В глаголице - як (Часто вибір такого накреслення для першої літери алфавіту пояснюють зв'язком з хрестом як християнським символом).

2. Числове значення

В обох найдавніших слов'янських абетках, як і в грецькому алфавіті, літера у поєднанні з титлом має числове значення 1. Як перша буква алфавіту, аз має символічне значення початку (див. Альфа і Омега), найменшого межі ("не знати ні аза", старообрядницьке "померти за єдиний аз" - втім, тут мається на увазі і конкретний союз а, викинутий при Никона з Символу віри). Під впливом грецьких зразків використовувалася в російській листі для заміни грецьких коренів зі значенням '1 'mono-і' перший 'proto-; наприклад. А.х' = монах' (у підписах іконописців );. а.ігумен' = протоігумен' (в посланні митрополита Кипріяна Феодору Симоновському).

• У сучасній російській алфавіті буква А продовжує і сьогодні мати самостійне значення порядкового числівника 'перший (за рахунком)': пункт А, дев'ятий клас "а", сектор А.

3. Перетворення накреслення

Кириличне А зображується тотожне з латинським з часів введення в Росії цивільного шрифту; втім, для великої літери це накреслення застосовувалося і раніше в декоративних цілях, зокрема, в українських виданнях, які нерідко використовували грецькі форми заголовних букв, особливо в заголовках (а грецька заголовна альфа також виглядає тотожне з А); в другій половині XVII століття на шрифт заголовків в українських книгах впливала вже і латинська антиква.

4. Вимова в російській літературній мові

У російській літературній мові літера "А", в залежності від позиції, читається вголос по-різному:

• під наголосом (рук а) - як звук [а];
• в предударном складі (п а ром) - як [ ʌ ]; То ж у сполученнях-ат-,-оа-і т. п.: б ао баб, до оа гулянт;
• в інших ненаголошених позиціях (після наголосу і більш ніж за один склад до наголосу) - як [ ə ];
• іноді в ненаголошеному складі після шиплячих - як [ ɪ ]: Ч а си, до сож а ленію.

• У ненаголошених складах буква А читається вголос так само, як і буква Про : "пора" [п ʌ ра], "росла" [р ʌ сла].
• Тому, зокрема, слова з буквою а в ненаголошеній позиції часто не відрізняються на слух від слів, в яких на тому ж місці пишеться деяка інша голосна буква.
  • Так, буква а в ненаголошеній позиції після букв, що позначають твердий приголосний звук (сама) позначає ненаголошений голосний звук ([ь] або [ ʌ ]) - В літературній мові той же самий звук, який в інших словах позначається буквами о (в споконвічних або освоєних словах) (з о ма); тому з а ма і з о ма виявляються не відрізняються на слух.
  • У першому предударном складі (сади) а читається як безударное [ ʌ ], А в заударного (ніс а) або в другому предударном (з а аргумент) складі - як [ь]. Тому слова з а ма і з о ма читаються вголос однаково.
  • У ненаголошеній позиції після шиплячих буква а позначає звук [і ^е е], який в інших словах позначається літерами і чи е. Тому різні (на листі) слова в таких парах, як ч а стота і ч і стота, ч а стить і ч е стить теж вимовляються однаково.

Російські слова з початковою літерою "А" представляють собою головним чином запозичення (крім слова "а"), вигуки або звуконаслідувальні освіти: ахати, перегукувались, а також слова, що потрапили в літературну російську мову з північних діалектів: недоладний.

• Після приголосних букв, що позначають звуки парні по твердості / м'якості, буква А (а) сигналізує твердість попереднього приголосного звуку: б а к, в а р, г а з. В інших позиціях, де такий парності немає, - а саме, на початку слова (а рмія), після голосних (ву а ль), після приголосних шиплячих (ж а р, ч а шка, пощ а так), ц (ц а рь), й (Травень а ми), - буква А (а) ніяк не позначається на твердості-м'якості попереднього приголосного звуку.

5. Омогліфи

Геометрично мала літера "α" є взаємно перпендикулярним омогліфом літери "Ра", сороковий літери алфавіту каннада →

6. Вживання

• Союз а складається з єдиної цієї букви
• Рядкова а - скорочена назва одиниці виміру площі ар в метричній системі.
• Рядкова а - позначення метричної приставки атто-, що означає 10 ^-18 одиниці.
• Прописна А - скорочене позначення ампера - одиниці виміру сили електричного струму в системі СІ.

7. Таблиця кодів

В HTML : А чи А для заголовної та а або а для малої літери.

Література

• Карський Е. Ф. Слов'янська Кирилівська палеографія / отв. ред. акад. В. І. Борковський - 2-е вид., факсимільне. - Л., М. (факс.): Вид-во АН СРСР, з-во "Наука" (факс.), 1928, 1979 (факс.). - С. 181-182. - 494 с. - 2700 екз .

Комп'ютерна клавіатура IBM / Windows ( розкладка QWERTY / ЙЦУКЕН) п про р
Esc		F1	F2	F3	F4		F5	F6	F7	F8		F9	F10	F11	F12		PrtSc SysRq	Scroll Lock	Pause Break
																	Ins	Home	PgUp		NumLk	/	*	-
																	Del	End	PgDn		7	8	9	+
																					4	5	6
																					1	2	3	Ent
																	←	↓	→		0		,