Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Догерманскій субстрат



План:


Введення

Догерманскій субстрат - лінгвістична гіпотеза, згідно з якою особливості лексики, морфології та синтаксису германських мов, що відрізняють їх від інших індоєвропейських мов, пояснюються наявністю шару лексики доїндоєвропейськоє походження. Прагерманскіх мова, згідно з цією гіпотезою, народився в ході неолітичної креолізації носіїв мов різних сімей - індоєвропейської і доїндоєвропейськоє субстрату.

Гіпотезу висунув в 1932 німецький лінгвіст Зигмунд Файст, який вважав, що близько третини лексичних елементів прагерманскіх мови походять з субстрату доїндоєвропейськоє походження, і що передбачуване спрощення системи індоєвропейських флексій виникло в результаті контакту мов різного походження [1].

До теперішнього часу залишається під питанням культурна приналежність носіїв доїндоєвропейськоє німецького субстрату. Серед кандидатів в субстратні культури дослідники в різні роки розглядали культуру Ертебелле, культуру ямковий кераміки, культуру воронковидних кубків і культуру шнурової кераміки. За сучасними уявленнями, культуру Ертебелле можна безсумнівно віднести до доїндоєвропейськоє субстрату, культуру ямковий кераміки - до носіїв палеоевропейских або фінно-угорських мов, тоді як культура шнурової кераміки з великою ймовірністю була індоєвропейської з мови. Мовна приналежність культури воронковидних кубків залишається під питанням.

На початку XXI століття теорію догерманского субстрату суттєво розвинув німецько-австралійський лінгвіст Роберт Майлхаммер [2], що показав у своїй роботі "Німецькі сильні дієслова", що сильні дієслова германських мов не мають індоєвропейської етимології, і що сама система сильних дієслів також, мабуть, має неіндоевропейскіх походження [3].

Теорія німецького субстрату не є загальновизнаною серед лінгвістів.


1. Характеристики прагерманскіх мови і пояснюють гіпотези

Германські мови являють собою групу з яскраво вираженими власними характеристиками в рамках індоєвропейської сім'ї : перша ротація приголосних по закону Грімма являє собою істотну зміну, зачепили всі смичние приголосні в словах, успадкованих з праіндоєвропейської мови; втім, якщо справедлива Глоткові теорія, то прагерманскіх система приголосних як раз більш консервативна, ніж така в більшості інших індоєвропейських мов.

Крім того, в германських мовах відзначаються і інші інновації (у порівнянні з протоіндоевропейскім) у сфері граматики. На думку Файст, частина відмінків, зазначених у найбільш консервативних індоєвропейських мовах, таких, як санскрит або литовський, відсутні в німецьких. Ця характеристика, однак, стала предметом суперечок: лінгвіст Едуард Прокош [4] вважав, що Загальноіндоєвропейський елементи переважали і в германських мовах. Крім того, в ряді інших стародавніх індоєвропейських мов (наприклад, в хеттском і давньогрецькому) також відзначається зменшення числа відмінків в порівнянні з праіндоєвропейському.

На думку Едгара Полом [5], відсутність деяких відмінків, реконструйованих лінгвістами для протоіндоевропейского, зовсім не обов'язково пояснюється спрощенням мов в ході контактів з чужорідними мовами. Адже існує, наприклад, досить помітне структурний подібність між дієслівної системою сучасних германських мов і хеттського мови, проте схожість зникає, якщо порівнювати з хеттским мовою не сучасне, а більш давнє стан германських мов, засвідчене, наприклад, в сучасному ісландською мовою.

Згідно гіпотезі, прагерманскіх мова виникла як гібрид (креольська мова) двох індоєвропейських діалектів, один з яких ставився до групи кентум, а інший - сатем, однак до моменту гібридизації взаєморозуміння між ними зберігалося. Ця гіпотеза є спробою пояснити складність зарахування германських мов до однієї з двох груп і пов'язані з цим труднощі у визначенні місця германських мов на древі індоєвропейських. Згідно традиційної точки зору, германські мови зараховуються до групи "кентум".

У германських мовах ряд слів не підкоряються правилу консонантной ротації: ūp = "up" є аналогом санскритського upa-і ведичного upri: зазвичай, де в германських мовах зустрічається "p", йому відповідає загальноіндоєвропейський b, проте в даному випадку, коли "p" є також і в санскриті, можна припустити, що і в праіндоєвропейському був "p", який, однак, в германських мовах повинен був мати в якості паралелі "ūf".


2. Теорія Хокінса

Британський лінгвіст Джон Хокінс вніс подальший внесок у розвиток теорії німецького субстрату [6]. На його думку, носії прагерманскіх мови зустрілися з носіями якогось неіндоевропейского мови, з якого були запозичені численні елементи. Хокінс припускає, що трансформації, що описуються законом Грімма, є результатом спроби людей, які говорили на неіндоевропейскім мовою, вимовити звуки, спираючись на фонетику власної мови. Хокінс пов'язує цих людей з носіями культурою шнурової кераміки, яка, згідно з деякими гіпотезами, склалася в результаті впливу індоєвропейських мігрантів на носіїв доїндоєвропейськоє культури воронковидних кубків.

Як вважав Тео Феннеманн, ряд культурних термінів, характерних для германських мов, зустрічаються тільки в північній Європі і не зустрічаються в інших індоєвропейських мовах - це, наприклад, назва ash для попелу [7].

Хокінс, на додаток до цього, стверджує, що більше 1/3 споконвічного лексикону германських мов має доїндоєвропейськоє походження, і вважає причиною цього наявність субстратного мови. До доїндоєвропейськоє лексиці Хокінс відносить мореплавних, землеробську, технологічну, військову лексику, назви тварин і риб, общинних та соціальних інститутів. Нижче наведена витримка зі списку Хокінса (всі приклади взяті з англійської мови):

Мореплавання Війна, зброя Тварини, риби Товариство Різне
  • sea
  • ship
  • strand
  • ebb
  • steer
  • sail
  • keel
  • oar
  • mast
  • north
  • south
  • east
  • west
  • sword
  • shield
  • helmet
  • bow
  • carp
  • eel
  • calf
  • lamb
  • bear
  • stork
  • king
  • knight
  • house
  • wife
  • bride
  • groom
  • earth
  • thing
  • drink
  • leap
  • bone
  • hand
  • sick
  • evil
  • little

Для деяких з термінів, запропонованих Хокінсом, іншими дослідниками пропонувалася індоєвропейська етимологія. Зокрема, слово helmet намагалися пов'язати з реконструюється індоєвропейським * kel-("приховувати", "охоплювати"), а east - з праіндоєвропейському * h ₂ eus-ro-("білий"). Можливо, крім того, що ряд праіндоєвропейської коренів просто не збереглися в інших сучасних індоєвропейських словах: передбачалося, наприклад, що слово wife (англ. "дружина") могло бути пов'язано з тохарським B kwipe (" вульва "), з реконструюється Пії * g ʷ h ₂ b ʰ o-.

В цілому, якщо перелік індоєвропейських коренів, який склав Калверт Уоткінс, наведений у словнику The American Heritage Dictionary of the English Language, опублікованому 1969 р., містив ряд слів, які, як вважав укладач списку, існували лише в германських мовах, то за сучасними даними, список цих "виключно німецьких слів" істотно скоротився.

Деякі з недавніх досліджень з прагерманскому мови прямо заперечують гіпотезу догерманского субстрату [8].

З іншого боку, гіпотезу догерманского субстрату підтримує школа історичної лінгвістики в Лейдені. Точка зору школи викладена, наприклад, в 1-му томі Етимологічного словника нідерландської мови, випущеного в 2003 р [9].


3. Теорія Віїк

Фінський фонології Калев Віїк запропонував спірну гіпотезу, згідно якої німецький субстрат міг представляти собою один з фінно-угорських мов. На думку Віїк, існує подібність між типовими помилками фінноговорящіх в англійській вимові і фонетичними мутаціями, які засвідчені при переході від праіндоєвропейської до протогерманскому мови. Аргументація Віїк грунтується на гіпотезі про те, що під час зледеніння в стародавній Європі існували ізольовані групи населення, пов'язані з трьох мовних родин - фінно-угорської, індоєвропейської і баскської. Згідно Віїк, носії фіно-угорських мов нібито раніше за всіх поширилися по Європі і вплинули на пізніших вторженцев, які говорили на індоєвропейських мовах, у тому числі і на прагерманскіх мову [10].

Більшість лінгвістів відкидають теорію Віїк [11]. Існування в стародавній Європі інших неіндоевропейскіх мов, таких, як тирренські мови, ускладнює ситуацію, оскільки гіпотеза Віїк ігнорує їх існування.


4. Генетичні дані

Новий світ на гіпотезу догерманского субстрату пролила генетична генеалогія. Якщо серед більшості індоєвропейських народів по чоловічій лінії домінують різні субклади Y-хромосомної гаплогрупи R , То серед носіїв германських мов відзначений винятково високий [джерело не вказано 258 днів], у порівнянні з іншими народами, відсоток гаплогрупп I1 і I2b, імовірно переважали серед доїндоєвропейськоє населення Європи. З іншого боку, даний факт знаходиться в прямій суперечності з гіпотезою Віїк, оскільки серед сучасних фінно-угорських народів, незалежно від місця їх проживання, домінуючою Y-гаплогрупою є N, тоді як I представлена ​​відносно рідко [джерело не вказано 258 днів].


Примітки

  1. Sigmund Feist, "The Origin of the Germanic Languages ​​and the Europeanization of North Europe", in Languages, 8, 1932, pagine 245-254 (prima pagina - www.jstor.org/pss/408831 su JSTOR.org]).
  2. Robert Mailhammer - www.lrz-muenchen.de/ ~ mailhammer /
  3. Mailhammer R. (2005) The Germanic Strong Verbs.
  4. Eduard Prokosch, A Comparative Germanic Grammar, University of Pennsylvania, Linguistic Society of America, Philadelphia 1939 ISBN 9-991-03485-4
  5. Edgar C. Polom, "Types of Linguistic Evidence for Early Contact: Indo-Europeans and Non-Indo-Europeans", in Markey-Greppin (a cura di), When Worlds Collide, 1990, pp. 267-89.
  6. John A. Hawkins "Germanic Languages", in The Major Languages ​​of Western Europe, Bernard Comrie, ed., Routledge 1990. ISBN 0-415-04738-2.
  7. Theo Vennemann, "Languages ​​in prehistoric Europe north of the Alps", in Alfred Bammesberger, Theo Vennemann (a cura di), Languages ​​in Prehistoric Europe, C. Winter editore, Heidelberg 2003, pagine 319-332.
  8. Наприклад, Джозеф Б. Войлс (en: Joseph B. Voyles) (Early Germanic Grammar, Academic Press, 1992. ISBN 0-12-728270-X) взагалі не згадує цю гіпотезу.
  9. Marlies Philippa et al. (A cura di), Etymologisch woordenboek van het Nederlands, Amsterdam University press, vol. 1, 2003.
  10. Kalevi Wiik Eurooppalaisten juuret, 2002 ("Radici degli Europei", Шаблон: Fi); Suomalaisten juuret, 2004 ("Radici dei Finlandesi", Шаблон: Fi).
  11. Confutawione di Petri Kallio, Jorma Koivulehto, Asko Parpola - www.tsv.fi/ttapaht/983/kallioym.html sul sito della Federation of Finnish Learned Societies (Шаблон: Fi); Confutazione di Johanna Laakso - homepage.univie.ac.at / Johanna.Laakso / joens.html sulle pagine personali nel sito dell'universit di Vienna; Cornelius Hasselblatt, "Wo die wahre Revolution ist" - webfu.univie.ac.at / texte / hasselblatt.pdf, in Wiener elektronische Beitrge des Instituts fr Finno-Ugristik, 2002, pagine 1-15 (ISSN 1609-882X, universit di Vienna; [[: de: {{{1}}} | {{{1}}}]]).

Література


Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Субстрат
Догрецької субстрат
Догойдельскій субстрат
Доїндоєвропейськоє субстрат
Субстрат (філософія)
Субстрат (біохімія)
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru