Знаймо

Додати знання

приховати рекламу

Цей текст може містити помилки.

Древній і Споконвічний Статут Мемфіса-Міцраіма



План:


Введення

Ламенне Статуту Мемфіс-Міцраїм, із зображенням "герметичного яйця"

Древній і Споконвічний Статут Мемфіса-Міцраіма (абревіатура - ДІУММ, фр. Rite ancien et primitif de Memphis et Misram , англ. Ancient and Primitive Rite of Memphis-Misram ) - містичне і герметичне [1] напрям масонства, відоме з XVIII століття [2] [3] та реорганізоване під впливом Гарібальді в 1881 [4]. Найбільша система масонських ступенів за всю історію масонства [5].

Згідно легендарної історії самого Ордену, він веде історію від стародавніх традицій присвятних Середземномор'я : піфагорійців, олександрійських герметичних авторів, неоплатоніків, сабеян з Харану та інших [6] [7]. Легенда Ордена відсилає нас до першого століття від Різдва Христового, коли Апостол Марк звернув єгипетського мудреця на ім'я Ормус в Християнство, і разом з ним очистив єгипетські містерії світлом Євангелія. Вважається, що очищені Апостолом Марком і Ормусом містерії практикувалися в таємниці в Єгипті і в Святій Землі до початку хрестових походів, а потім були передані якомусь таємничому Ордену Лицарів Палестини (який інакше називався Орденом Троянди і Хреста Сходу), і Тамплієрам, що приніс вчення в Європу, в якій, у свою чергу, цим лицарськими Орденами вчення було передано розенкрейцерам, що донесли традицію до Статутів Єгипетського Масонства [8] [9] [10]. Дійсно, в Європі такого роду церемонії стали відомі лише в XVIII столітті, і це підтверджується історичними даними [2] [11].

Древній і Споконвічний Статут Мемфіса-Mіцраіма - один з масонських статутів, історія його, а точніше двох єгипетських Статутів - Єгипетського Статуту Міцраіма, і Східного Статуту Мемфіса, які лягли в його основу, почалася приблизно в 1805 під час Єгипетського походу Наполеона, серед солдатів якого, були франкмасони [12].

Єгипетський Статут Міцраіма грунтувався, насамперед, на практиці Статуту Філадельфія Нарбонна, Єгипетському Статуті Каліостро, Статуті Магів Мемфіса [13] в якому дослідники знаходять елементи, схожі з зображеними в Чарівній флейті Моцарта [14] [15], Статуті Архітекторів Африки, алхімічної системі Arcanum Arcanorum [16], а також на кількох інших французьких масонських герметичних Статутів Вищих Ступенів того часу [7]. Статут був потім привезений до Франції з Єгипту братами Бедаррід в 1810, а також поширився в Італії.

Восточный Устав Мемфиса появился благодаря Самюэлю Они, уроженцу Каира, и Габриэлю-Матье Маркони, купцу, уроженцу Монтобана. Устав обязан своим появлением на свет Ложе "Последователи Мемфиса", основанной 30 квітня 1815 в Монтобане [17] [18]. Самюель Вони стверджував, що привіз цей Статут в Монтабан з Каїра в 1814 году, однако документальных свидетельств, подтверждающих это не существует [17]. В 1838 году Габриэль-Матье Маркони передает все права на Устав своему сыну, Жаку Этьену Маркони де Нэгру. До 1856 году организации Восточного Устава Мемфиса были учреждены в США, Румынии, Австралії і Швейцарии Жаком Этьеном Маркони де Нэгром [17]. Під час Гражданской войны Устав в США потерял очень много своих членов, и от этой потери он не мог оправиться долгое время. В 1881 году оба Устава были объединены Джузеппе Гарибальди, тем самым положив начало Древнему и Изначальному Уставу Мемфиса-Мицраима. ДИУММ активно развивался Папюсом, и наследовавшим ему Констаном Шевийоном. Після Второй мировой войны Устав возглавил Робер Амбелен, і керував ним до 1985. ДИУММ продолжает работу и в наше время во многих странах мира [19].


1. Египетский Устав Мицраима

Египетский Устав Мицраима (фр. "Rite de Misram ou gyptien" , англ. "The Rite of Misram" ) - появился не ранее 1738 года. Египетский Устав Мицраима был наполнен алхимической, оккультной и древнеегипетской символикой [20]. Египетский Устав Мицраима начал широко распространяться в 1814 - 1815 годах в Париже братьями Марком, Мишелем и Жозефом Бедарридами [7]. Посвятительные испытания при приёме в Высшие Степени Устава были тяжелы и продолжительны; они основывались на описаниях Египетских и Элевсинских мистерий [21]. В первых двух корпусах Высших Степеней основоположники Устава, пытались совместить все верования и установления Шотландского масонства с Египетскими мистериями, а в двух последних отделениях сосредоточили все алхимические и каббалистические познания жрецов этих стран, оставив последним трем степеням верховное управление Орденом [21].

Алессандро Калиостро, заметная историческая фигура XVIII века времени, дал существенный толчок развитию этого ритуала, и подготовил почву для его распространения в Европе [22]. Будучи приближённым Великого Магистра Мальтийского Ордена Мануэля Пинто де Фонсека, Калиостро учредил Устав высшего египетского масонства в 1784 году. В период между 1767 и 1775 годами он принял посвящение в "Arcana Arcanorum", три высшие герметические степени, от сэра рыцаря Луиджи д'Аквино, брата национального Великого Мастера неаполитанского масонства. [23] В 1788 году Калиостро включил их в Египетский Устав Мицраима и утвердил.

Изначально, на первых этапах становления, до 1813 года, Устав носил наименование "Египетского Устава Мисфраима" (фр. "Rite de Misphram ou gyptien" ), и до 1810 года имел всего 77 посвящения. В период между 1811 - 1813 годами происходит увеличение числа степеней до окончательной системы из 90. По свидетельству Рагона, это произошло вследствие получения братьями Бедаррид от Верховного Совета Неаполя знаменитой неаполитанской системы "Arcana Arcanorum" Калиостро, которую они сразу же встроили в систему Устава Мицраима [24] [25].

Система и иерархия Египетского Устава Мицраима состояла из девяноста степеней (90) посвящения, сгруппированных в четыре корпуса [21] :

  1. Символический
  2. Философский
  3. Мистический
  4. Каббалистический

Само наполнение Египетского Устава Мицраима представляет собой синтез Устава Филадельфов Нарбонна, Египетского Устава Калиостро, Устава Магов Мемфиса [13], Устава Архитекторов Африки, алхимической системы Arcanum Arcanorum [16] Шотландского Устава, Устава Мартінізма маркіза Луї Клода де Сен-Мартена і містичного Тампліерізма. Державные Великие Мастера и Иерофанты Устава претендовали на право управлять всеми масонскими ложами в мире [21].

Этот Устав быстро распространился в Милане, Генуе и Неаполе. В 1803 году главами этих отделений были Джузеппе, Мишель и Марк Бедаррид. В этот период в Устав входили не только аристократы, но и бонапартисты и республиканцы, а также некоторые революционеры - карбонарии. Статут був заборонений в 1817 після інциденту з чотирма сержантами з Ла-Рошелі і процесу над карбонариями. [2] [26] Ложи стали местом встреч для врагов существующего политического режима, что привело к упадку устава [7], и примерно в 1890 году последние масоны объединились в одну оставшуюся ложу: "Арк-ан-Сьель" [26]. Однако, в 1845 году, Марк Бедаррид публикует два тома книги "О Масонском Уставе Мицраима с его учреждения до наших дней, от истоков до нынешних достижений" [27]. В этой книге, он излагает легенду о том, как масонство вышло из Пирамид, и передавалось до наших дней вначале через ессеев, затем гностиков, после них - тамплиерами, и до XVIII века - розенкрейцерами, которые и управляют Египетским Уставом Мицраима [28]. Это повлекло за собой возрождение Устава, для восстановления сил которого сложилась благоприятная атмосфера, ввиду революции во Франции 1830 года, известной как " Июльская революция ", повлекшей за собой установление так называемой июльской монархии и восшествие на престол Луи Филиппа I-ого в качестве 36-ого Короля французов [29].

Египетский Устав Мицраима подвергался критике, со стороны некоторых исследователей, в частности, именно за свою огромную (90 степеней) систему посвящения, а так же, за централизованное управление Уставом главами Ордена, которые бессменно правили им в течение жизни. Такая система управления не устраивала демократически настроенных исследователей, как из среды членов других Уставов, так и из среды некоторых историков XIX века [21].

В 1840 году умирает Жозеф Бедаррид, затем, в 1846 году умирает Марк Бедаррид, после них, в 1856 году 10 февраля умирает последний из братьев - Мишель Бедаррид, менее чем за месяц до своей смерти (24 января того же года) назначив себе преемника, некоего Ж. Т. Айера, принявшего должность Верховного Великого Консерватора и Великого Мастера Устава. У квітні 1862 года маршал Бернар Маньян пригласил все масонские послушания Франции присоединиться к Великому Востоку Франции, но Айер и его сподвижники отказались, что позволило Египетскому Уставу Мицраима продолжить независимое и суверенное существование, сохраняя под своей юрисдикцией двенадцать Лож [30]. 4 мая 1864 года Айера сменяет на его посту доктор Жиро, сам же Айер становится Почётным Великим Консерватором Устава. В 1872 году Жиро передает полномочия Великого Мастера Устава Ипполиту Осселену (р. 1814 - умер 1887). В 1873 году Ипполит Осселен назначает " Заместителем Великого Мастера в долинах Юга " (имеется в виду юг Франции), Эмиля Комба, представлявшего Ложу "Грядущее" (фр. Avenir ) В Марселе. В 1874 году Египетский Устав Мицраима устанавливает официальные масонские отношения с Великим Востоком Франции [31]. 27 грудня 1875 года Державное Святилище Египетского Устава Мицраима устанавливает масонские отношения с Верховным Советом Древнего и Принятого Шотландского Устава Франции. В 1877 году Эмиль Комб налаживает отношения с Фердинандом Франсуа дельи Одди, Великим Мастером Великого Востока Египта, работающего по Восточному Уставу Мемфиса. В том же году они подписывают договор о взаимном признании. Таким образом, Эмиль Комб к своему 90 Египетского Устава Мицраима прибавил 95 Восточного Устава Мемфиса, став с этого момента гарантом дружбы и признания масонской регулярности между французскими и египетскими послушаниями [32].

После смерти Ипполита Осселена в 1887 году его миссию продолжает его сын - Жюль Осселен, унаследовав права и преемственность на работы по Египетскому Уставу Мицраима. 19 листопада 1890 года были установлены масонские отношения, и подписаны договоры о признании регулярности с Верховным Великим генеральным Советом Устава Мемфиса и Мицраима долины Неаполя (образовавшегося после слияния Египетского Устава Мицраима и Восточного Устава Мемфиса при Гарибальди) [33].

Починаючи з 1877 года, во Франции возникли сложности и междоусобицы в масонстве, связанные с актуализацией и развитием движения за реформы основополагающих масонских принципов - веры в Единого Бога и бессмертие души. Возникли они вследствие того, что по инициативе протестантского священника Фредерико Десмона, состоявщего в Великом Востоке Франции, в Ложах Великого Востока Франции была упразднена ландмарка о вере в Высшую Сущность (Бога) - что позволило более консервативно настроенным Ложам рассматривать данное решение ВВФ как нарушение и попытку отхода от основополагающих принципов масонства [34]. В 1891 году эти настроения оказали влияние и на Египетский Устав Мицраима. Великий Секретар Статуту Шайу, і ряд братів, що розділяли його точку зору, пропонували, за зразком Великого Сходу Франції замінити обов'язкову віру в Великого Архітектора Всесвіту і безсмертя душі республіканськими цінностями - " Свободою, Рівністю і Братством "( фр. Libert, galit, fraternit ), признания которых было бы достаточным для вступления в Ложи Египетского Устава Мицраима, и дальнейшего пребывания и продвижения в нём [35]. Оскільки більшість братів Статуту негативно поставилося до спроби проведення таких реформ, Шайу і його прихильники вчинили розкол. Таким чином, в останні роки XIX століття Єгипетський Статут Міцраіма існував у Франции в виде двух конкурирующих ветвей [36] :

  1. "Стародавній" Єгипетський Статут Міцраіма, під керівництвом Жака Війераля, налічується дві Ложі, що складаються з послідували за Шайу членами слухняності.
  2. Велика Ложа Міцраіма, під керівництвом Жуля Осселена, в яку входили паризькі майстерні Єгипетського Статуту Міцраіма: " Райдуга "," Неопалима Купина і Піраміди "і Ложа" Прийдешнє "в Марселе [36].

Зрештою, на початку XX століття гілку "Стародавнього" Єгипетського Статуту Міцраіма припинила самостійне існування, влившись в Великий Восток Франции [35]. В 1896 году доктор Жерар Анкосс (Папюс), был приглашен в Д∴Л∴ "Радуга" на открытое ("белое", то есть не ритуальное) собрание, основным поводом проведения которого являлась конференция, посвященная мартинистской традиции, и выступил с речью о традиции Мартинизма и Ордене Мартинистов. Однако, не смотря на это, в связи с отрицательным отношением ряда братьев Ложи к спиритуализму, теургии, и церемониальной магии, Папюсу было дважды отказано в принятии в Ложу (в том же, 1896 году, и в 1897 году). Все это спровоцировало разногласия в Д∴Л∴ "Радуга", остававшейся к тому времени единственной регулярно действующей Ложей под эгидой Великой Ложи Мицраима. В 1899 году Д∴Л∴ "Радуга" разделилась на две: одна Ложа под руководством Абеля Хаатана, в которую вошли противники Папюса, и другая Ложа под руководством Жюля Осселена, в которой сосредоточились братья, являвшиеся друзьями Папюса, в том числе и Ивон Ле Луп (1871-1926) более извсетный под псевдонимом Поль Седир [37]. В 1901 году Ложа "Радуга" Абеля Хаатана слилась с "Древним" Египетским Уставом Мицраима, который двумя годами позже растворился в Великом Востоке Франции. И в том же, 1901 году посвящение в Египетский Устав Мицраима, в Ложе Жюля Осселена, получил Папюс [38] [39] [40].

Протягом 1901 - 1908 років Єгипетський Статут Міцраіма "засинає" у Франції, і припиняє всіляку діяльність. Папюс продолжает дело развития уже объединённого Устава Мемфиса-Мицраима. Некоторый "ренессанс" Египетский Устав Мицраима переживает только в 1956 году, когда его "пробуждает" Робер Амбелен. У тому ж, 1956, в грудні, збирається Конвент у Брюсселі, на якому формується Міжнародний Верховна Рада Єдиного Статуту Міцраіма, Великим іерофантов якого стає Жан-Анрі Пробст-Бірабен. Впоследствии он разделился на две ветви: "Великую Ложу Устава Мицраима", "Великую Французскую Ложу Мицраима" [41].


2. Восточный Устав Мемфиса

Убранство ложи египетского масонства

" Восточный Статут Мемфіса "( фр. "Rite de Memphis ou oriental" , англ. "Oriental Rite of Memphis" ) учредил Самюэль Они, уроженец Каира, и Габриэль-Матье Маркони, купец, уроженец Монтобана. Устав был учрежден в Ложе "Последователи Мемфиса", основанной 30 квітня 1815 в Монтобане [17] [18]. Самюель Вони стверджував, що привіз цей Статут в Монтабан з Каїра в 1814 году, однако документальных свидетельств, подтверждающих это не существует [17]. В 1838 году Габриэль-Матье Маркони передает все права на Устав своему сыну, Жаку Этьену Маркони де Нэгру [17].

Жак Етьєн Марконі де Негр в 1838 розвивав Східний Статут Мемфіса, як самостійний варіант Єгипетського Статуту Міцраіма, що поєднував елементи храмовнічества і світського лицарства, а також інших духовних лицарських орденів з єгипетської міфологією, каббалой і алхимической практикой [7]. Существовало, минимум две Ложи (фр. "Osiris" і фр. "Des Philadelphes" ) В Париже, и ещё две ("La Bienveillance" и "De Heliopolis") в Брюсселе, а также несколько приверженцев в Англии. Устав имел успех среди лож с преобладанием военных. Он явно тяготел к политической деятельности, но в 1841 призупинив свою роботу, можливо, через репресій, що послідували за збройним повстанням Societe des Saisons Огюста Бланки в 1839 году [42]. Після повалення короля Луї-Філіпа в 1848 Східний Статут Мемфіса був відроджений 5 березня силами входив до Статуту соціаліста і члена Тимчасового уряду Луї Блана, який відповідав також за Національні майстерні. З 21 квітня почався розквіт Верховної Ради масонства Східного Статуту Мемфіса, який тривав аж до поразки революції в жовтні, коли Статут був заборонений.

В 1850 г. в Лондоне была основана ложа "Последователей Менеса" (фр. "Les Sectateurs de Menes" ), вскоре набравшая популярность среди беженцев из Франції. Приблизно в десяти ложах на той момент були біженці з Франції, і головною з них стала Велика Ложа Філадельфія, відкрита в Лондоні 31 січня 1851 г. и существовавшая до конца 1870-х. В это время в ней состояли около 100 человек, часто называемых Филадельфами. В период с 1853 по 1856 год устав Мемфиса был принят и другими Ложами.

В 1856 Бенуа Декен, раніше виключений з послуху секретар Північного товариства друкарів заявив, що вищі ступені ордена Мемфіса - зайві, недемократичні і несумісні з ідеалами масонського рівності. Незважаючи на спроби Жана Філібера Берже закрити ложу Філадельфія, її члени обрали своїм Майстром Едуара Бенуа, після чого ця група братів знайшла широку популярність завдяки причетності до формування революційної політики. Однак ложі "гимнософістов" і "Авенір" погодилися з Берже. В 1860 кількість ступенів було скорочено до 33, а до 1866 Берже все-таки закрив ложі вищих ступенів, і більшість "гимнософістов" увійшли в ложу "Філадельфія".

В Єгипті даний Статут розвивався досить швидко з 1873 аж до воцаріння короля Фарука. Його очолював Сальваторе авентюре Золя, Великий Іерофант. Марконі де Негр також впровадив орден Мемфіса в Америку приблизно в 1856, і там він набув широкого поширення з 1861 завдяки Великому Майстру Гаррі Сеймур.


3. Древній і Споконвічний Статут Мемфіса-Міцраіма

3.1. Об'єднання Єгипетських Статутів

Двадцять п'ятого жовтня 1876 ​​Великий іерофантов Східного Статуту Мемфіса Сальватор Золя шанує 95 і 96 Статуту, разом з довічним титулом Великого Майстра Державного Святилища Єгипту полководцю Джузеппе Гарібальді, у військах якого він бився в Італії [43].

На початку 80-х років XIX століття, Східний Статут Мемфіса, занурений в сон під Франції, продовжував існувати в США, Великобританії, Єгипті та Італії [44]. Часткове об'єднання Статутів почало відбуватися в Неаполі. Джон Яркер, що був носієм спадкоємності реформованого Статуту Мемфіса 33 (тридцяти трьох ступенів), заснованого в Каттані в 1876 ​​[45] [46] призначив своїм делегатом і повноважним представником в Неаполі Джамбаттіста Пессіно [46] [47].

В 1881 Джузеппе Гарібальді був у той час вже Великим іерофантов Східного Статуту Мемфіса, і одночасно з цим Великим іерофантов Єгипетського Статуту Міцраіма, вирішив злити воєдино обидва ці Статуту. Він ініціював процедури з'єднання двох споріднених Єгипетських Статутів, однак їх остаточне об'єднання відбулося тільки в 1889 [42], вже після смерті Джузеппе Гарібальді, який перервав його життя 2 червня 1882. З цього моменту відраховує свою історію Древній і Споконвічний Статут Мемфіса-Mіцраіма в усьому світі.


3.2. Папюс та стародавній і Споконвічний Статут Мемфіса-Міцраіма

Після занепаду Статуту у Франції в середині XIX століття, в 1906-му році з дозволу і за законно виданої Хартії, доктор Жерар Анкосс ( Папюс), єпископ гностичної Церкви і засновник Ордена мартинистов приступив до відтворення ДІУММ у Франції [42]. У відтворенні діяльності Статуту у Франції беруть участь Шарль детрит (Тедер), Теодор Ройсс, а також, до 1908 Рене Генон [48]. До 1910 в Парижі діють вже як мінімум дві Ложі - Д ∴ Л ∴ "INRI" і Д ∴ Л ∴ "Humanidad". У тому ж 1910 році вони отримали масонський визнання від Великого Сходу Франції [49] [50] [51].

В 1913 в Парижі з'являється Велика Національна Ложа Франції (ВНЛФ), яка відразу ж отримує масонський визнання від Об'єднаної Великої Ложі Англії (овла). Дана юрисдикція проводила масонські роботи по Виправленому Шотландському Статуту ( фр. Rite cossais rectifi ), Якому Папюс симпатизував, зважаючи на те впливу, яке на даний Статут (Ишу) надав Жан-Батист Віллермоз, учень Мартінеса де Паскуліса, і сподвижник Луї Клода де Сен-Мартена в Ордені Обраних Коенів, від якого вів свою історію Орден мартинистов Папюса. В 1914 Папюс, як глава Ордена мартинистов, і одночасно, глава Стародавнього і Первинної Статуту Мемфіса-Міцраіма у Франції, починає переговори з Великим Майстром Великої Ложі Національної Франції Едуардом де Рібокуром, з метою заснувати під його егідою ряд масонських Лож. Проект був включений в план дій на найближчі роки, проте почалася Перша світова війна не дозволила продовжити роботу в цьому напрямку [49] [52] [53]. Папюс пішов добровольцем на фронт, де працював лікарем польового госпіталю, поки його не комісували, унаслідок зараження на туберкульоз, від якого він і помер 25 жовтня 1916 [49] [53].


3.3. Древній і Споконвічний Статут Мемфіса-Міцраіма після Папюса

Наступником Папюса на посту глави Великого Майстра Ордена мартинистов, так само як і на посту Великого Майстра Стародавнього і Первинної Статуту Мемфіса-Міцраіма був обраний Шарль детрит (Тедер). 29 жовтня 1916 Тедер приймає керівництво і над Каббалістичні Орденом Троянди + Хреста заснованим наприкінці XIX століття Станісласом де Гуаїта. Однак, зважаючи на низку обставин, Тедеру не вистачало ні сил, ні часу для активної роботи з ДІУММ, і роки його правління примітні лише активної інтенсифікацією зближення ДІУММ з Орденом мартинистов [54] [55].


3.4. Єгипетське масонство ДІУММ і Робер Амбелен

3.5. Подальше поширення ДІУММ

Сьогодні - Древній і Споконвічний Статут Мемфіса-Міцраіма є міжнародною масонською організацією. В кінці XX століття Древній і Споконвічний Статут Мемфіса-Міцраіма випробував свого роду ренесанс, і тепер існує в Сполучених Штатах Америки, Франції, Бельгії, Чилі, Бразилії, Еквадорі, Лівані, Болівії, Перу, Парагваї, Англії, Італії, Мексиці, Монако, Венесуелі, Словенії, Сербії, Румунії, Аргентині, Іспанії, на Мартініці і Маврикії, в Нової Каледонії, в Португалії, Скандинавії, Швейцарії, Уругваї, Венесуелі і Домініканській Республіці, а також, з 2009-ого року в Росії [56].


4. Відомі присвячені Стародавнього і Первинної Статуту Мемфіса-Міцраіма

Серед відомих людей, які були членами Статуту, були:

А також кілька членів румунської королівської сім'ї до придушення масонства в цій країні комуністами [59]. Містики начебто графа Каліостро, Мартінеса де Паскуаллі і Луи Клода дe Сен-Мартена также оказали сильное влияние на этот устав масонства [60].


5. Отличия Древнего и Изначального Устава Мемфиса-Мицраима от других Уставов масонства

Диплом о франк-масонском посвящении в степени Древнего и Изначального Устава Масонства, составлявшего тогда первые 33 градуса Устава Мемфиса и Мицраима, выданный Джоном Яркером Елене Петровне Блаватской.

Древній і Споконвічний Статут Мемфіса-Міцраіма ближче до эзотерическим масонским учениям, в том виде, в каком они были переданы в XVIII веке Египетским ритуалом Калиостро и орденом Азиатских братьев [61]. В своё время в труде "Смысл масонства" А. Пайк сравнивал основные масонские уставы с колоннами трёх архитектурных ордеров. Примечательно, что роль дорической колонны (сила, простота) он отводил Английскому уставу (чаще называется Йоркским), коринфской колонны (красота, изысканность) - Шотландскому уставу, в то время как роль колонны ионической (мудрость, изящество) он отводил древнему и изначальному Египетскому уставу Мемфиса [3] [62].

Отличия в ритуальной практике Древнего и Изначального Устава Мемфиса-Мицраима от прочих масонских послушаний касаются, в первую очередь, внешнего антуража, особых "египетских" облачений, убранства храмов, изображения Всевидящего Ока и офицерских званий [63]. В ритуале ученического и мастерского посвящений присутствует рассказ о неразрывной традиции посвящения от мистерий древнего Египта, хотя в общем и целом, как суть, так и фразеология ритуалов остаются общемасонскими, основанными на гуманистической традиции XVIII века и христианско - деистских натурфилософских концепциях [64]. Красной нитью через все ритуалы проходит идея предсуществования инициатической цепи и её общность для всех народов мира во все времена [63].

Как и в Шотландском уставе, степени Древнего и Изначального Устава Мемфис-Мицраим содержат посвящение кандидата в практически все известные мировые эзотерические традиции. Просто в Египетском уставе этих традиций больше. К примеру, индуистская сакральная традиция с большими или меньшими вариациями излагается в степенях "Патриарха Вед ", "Князя Брамина ", "Рыцаря Священного Огня" и ещё двух [62].

Всего посвятительных степеней в современных Уставах Мемфиса и Древнего и Изначального Устава Мемфиса-Мицраима девяносто пять. Все степени выше 95-ой не признаются Международным Суверенным Святилищем, потому как являлись административными, и никакого посвящения в себе не несли, и исторически себя изжили [65].

Основополагающее отличие современных египетских уставов от других Уставов мирового масонства состоит, по утверждению самих масонов "египетского" посвящения, в том, что в их уставах сделан особый упор на изучение именно мистической, эзотерической, сокровенной стороны масонства [1]. В отличие от так называемых "регулярных" масонских уставов под эгидой ОВЛА, Древний и Изначальный Устав Мемфиса-Мицраима признает членство женщин, однако при своем основании каждая ложа должна заявить о режиме своей работы на всё время существования: мужская, женская или смешанная, - и впоследствии правил не менять без особого распоряжения. Ритуальные церемонии в этом Уставе обычно совершаются со всей серьёзностью и длятся по 3-4 часа без сокращений и с полной отдачей. Именно серьёзный подход к масонской эзотерике привлекал в ряды Древнего и Изначального Устава Мемфиса и Мицраима таких видных масонских учёных, как например, Папюс, Констан Шевийон Теодор Ройс и Джон Яркер, Жан Брико и Робер Амбелен. Мастера Ордена поощряют кандидатов к внимательному изучению каббалы, герметических наук, алхимии, магии [1], - словом, всего арсенала, некогда принесенного европейским опытом с берегов Нила. [66]


6. Степени ДИУММ

В данном Уставе проводится посвящение в 95 степеней, для каждой из которых существуют отдельные ритуалы посвящения, сгруппированные в четыре класса, начинающиеся с 4-ой степени и идущие до 95-ой включительно [67] [68]. У данного Устава, в силу того, что он был первоначально задуман как египетский, существуют и собственные версии первых трёх символических степеней, уникальные и являющиеся основным официальным ритуалом Великой Символической Ложи. Ритуалы степеней Устава являются рыцарскими по своей природе, с каббалистическими, герметическими, библейскими и иными мифологическими оттенками.

В США устав Мемфиса-Мицраима существует по сей день и работает в том же духе, что раньше - Масонский Столичный Колледж в Париже [69] [70], где высшие степени всех уставов, доступные в то или иное время, предлагались Мастерам-Каменщикам, чтобы они могли сами решить для себя, какую они представляют ценность. Устав поступает так, чтобы сохранить и использовать многочисленные традиции и ценные масонские ритуалы, насколько это возможно.


6.1. Перечень Степеней Древнего и Изначального Устава Мемфиса-Мицраима

В Древнем и Изначальном Уставе Мемфиса-Мицраима 95 Степеней Посвящения [71].

Степени:

Послушание (символические степени, символическая, или "голубая" Ложа) :

  • 1 Ученик
  • 2 Подмастерье
  • 3 Мастер

Структура высших степеней, так называемое "философское масонство" с 4 по 33

Неизрекаемые степени (ложа Усовершенствования "красное масонство") :

  • 4 Тайный Мастер
  • 5 Совершенный Мастер
  • 6 Ближний Секретарь
  • 7 Надзиратель и Судья
  • 8 Смотритель Построек
  • 9 Мастер Избранник Девяти
  • 10 Достославный Избранник Пятнадцати
  • 11 Верховный Рыцарь Избранник
  • 12 Великий Мастер Архитектор
  • 13 Сотоварищ Царственного Свода
  • 14 Великий Избранник Священного Грота

Исторические и философские степени (Капитул Розы и Креста "красное" масонство) :

  • 15 Рыцарь Востока, или Меча
  • 16 Князь Иерусалимский
  • 17 Рыцарь Востока и Запада
  • 18 Рыцарь Розы и Креста

Традиционные и рыцарские степени (Ареопаг Кадошей "чёрное" масонство) :

  • 19 Великий Первосвященник, или Шотландский Рыцарь Небесного Иерусалима
  • 20 Рыцарь Храма
  • 21 Ноахид, или Прусский Рыцарь
  • 22 Рыцарь Царственной Секиры, Князь Ливанский
  • 23 Начальник Скинии
  • 24 Князь Скинии
  • 25 Рыцарь Медного Змея
  • 26 Шотландский Рыцарь Троицы, Князь Милости
  • 27 Великий Командор Храма
  • 28 Рыцарь Солнца, или Князь Адепт
  • 29 Великий Шотландский Рыцарь Святого Андрея, Князь Света

Административные степени ("белое" масонство) :

  • 30 Рыцарь Чёрного и Белого Орла, Великий Избранник, Рыцарь Кадош
  • 31 Великий Командор Инспектор Инквизитор
  • 32 Возвышенный Князь Царственной Тайны

Почётная степень :

  • 33 Верховный Великий Генеральный Инспектор

Структура Мудрости и Устойчивости: Степени с 34 по 95 составляют герметическое, или эзотерическое масонство Суверенное Святилище.

Гностико-Герметические Степени Устава :

  • 34 Рыцарь Скандинавии
  • 35 Возвышенный Командор Храма
  • 36 Возвышенный Негоциант
  • 37 Рыцарь Шота, Мудрец Истины
  • 38 Возвышенный Избранник Истины и Красного Орла
  • 39 Великий Избранник Эонов
  • 40 Мудрец Саваист, или Совершенный Мудрец
  • 41 Рыцарь Радуги, или Рыцарь Семицветной Арки
  • 42 Князь Света
  • 43 Возвышенный Герметический Мудрец (Герметический Философ)
  • 44 Князь Зодиака
  • 45 Возвышенный Мудрец Мистерий
  • 46 Возвышенный Пастырь Кущей
  • 47 Рыцарь Семи Звезд
  • 48 Возвышенный Страж Священной Горы
  • 49 Возвышенный Мудрец Пирамид
  • 50 Возвышенный Философ Самофракии
  • 51 Возвышенный Титан Кавказа
  • 52 Мудрец Лабиринта
  • 53 Рыцарь (или Мудрец) Феникса
  • 54 Возвышенный Скальд
  • 55 Возвышенный Орфический Целитель
  • 56 Понтифик, или Мудрец Кадмийский
  • 57 Верховный Маг
  • 58 Мудрец, или Князь Брахман
  • 59 Возвышенный Мудрец, или Великий Первосвященник Огигии
  • 60 Верховный Страж Трёх Огней
  • 61 Возвышенный Неведомый Философ
  • 62 Возвышенный Мудрец Элевсина
  • 63 Верховный Кави
  • 64 Мудрец Митры
  • 65 Патриарх Верховный Учредитель
  • 66 Патриарх Великий Освятитель
  • 67 Патриарх Великий Панегирист
  • 68 Патриарх Истины
  • 69 Рыцарь Златой Ветви Элевсина
  • 70 Патриах Планисфер
  • 71 Патриарх Священных Вед
  • 72 Верховный Мастер Мудрости
  • 73 Целитель Священного Огня
  • 74 Возвышенный Мастер Слоки
  • 75 Рыцарь Ливийской Цепи
  • 76 Патриарх Исиды
  • 77 Возвышенный Рыцарь Теософ
  • 78 Великий Первосвященник Фиваиды
  • 79 Рыцарь Грозной Сады
  • 80 Возвышенный Избранник Святилища
  • 81 Патриарх Мемфиса
  • 82 Великий Избранник Храма Мидгарда
  • 83 Возвышенный Рыцарь Долины Одди
  • 84 Целитель Изедов
  • 85 Возвышенный Мастер Лучезарного Кольца
  • 86 Первосвященник Сераписа
  • 87 Возвышенный Князь Масонства
  • 88 Великий Избранник Священного Двора
  • 89 Патриарх Мистического Града
  • 90 Верховный Мастер Великого Делания
  • 91 Верховный Патриарх, Великий Заступник Устава
  • 92 Верховный Катехизатор
  • 93 Великий Генеральный Инспектор Управитель
  • 94 Верховный Патриарх Князь Мемфиса
  • 95 Патриарх, Великий Консерватор Устава

Перечень Степеней изложен по книге Ambelain Freemasonry-Olden-Timess [72], и представлен на официальном сайте Древнего и Изначального Устава Мемфиса-Мицраима в России [73]. Также перечень степеней приводится в "Энциклопедии масонства" Артура Эдварда Уэйта [62].


6.2. Степени "Arcanum Arcanorum"

Венец инициатической системы Древнего и Изначального Устава Мемфиса-Мицраима - степени от 87 до 90, именующиеся так же "Arcanum Arcanorum" (Тайное Тайных), "Argentum Astrum", или "Astron Argon" (Серебряная Звезда) (аббревиатура "А∴А∴") [74] :

  • 87 Возвышенный Князь Масонства
  • 88 Великий Избранник Священного Двора
  • 89 Патриарх Мистического Града
  • 90 Верховный Мастер Великого Делания

Именно они " составляет всю философию Истинного Устава Мицраима" и дают "фундаментальное объяснение взаимоотношений между Человеком и Богом через посредничество небесных духов ".

Степени от 87 до 90 являются знаменитыми степенями Arcanum Arcanorum [75], получившими свою известность благодаря Калиостро в XVIII веке [74]. Они изначально были адаптированы и включены в устав Мицраима в Италии в начале XIX века. " Arcana Arcanorum " были также включены в высшую степень L'ORDRE HERMETISTE TETRAMEGISTE ET MYSTIQUE, одного из участников Конвента.

Степени Arcana Arcanorum являются сосредоточением масонской мудрости, а также учением Вечности. Можно сказать, что все предшествующие степени были просто подготовкой основания для тех вещей, которые открываются в Arcana Arcanorum [74]. Истинное учение этих градусов было сокрыто даже от самых развитых членов Устава Мицраима, и многие видные члены не были допущены к этим степеням. Именно по этой причине эти степени часто заменялись административными, где степени от 87 до 90 служат лишь для отличия руководителей Устава. Вся юрисдикция устава была создана таким образом, что даже Верховный Хранитель не всегда был допущен к секретам Arcana Arcanorum [74].

Секреты Arcana Arcanorum были внесены в устав шевалье Луиджи д'Акино, который был другом Калиостро. Жан Маллинжер в своей работе "Неизвестный" утверждает, что "параллели между некоторыми местами Arcana Arcanorum и традициями устава Калиостро поразительны".


7. Древний и Изначальный Устав Мемфиса-Мицраима в России

В России действует две ветви Устава Мемфиса-Мицраима :

  • Французская ветвь Древнего и Изначального Устава Мемфиса-Мицраима, являющаяся превалирующей и наиболее многочисленной ветвью этого Устава в мире, представленная Д.'.Л.'. " Имхотеп " № 125, и Коллегией " Анубис "; данная ветвь относится к либеральному масонству, принимает в ряды своих Лож как мужчин, так и женщин, и делает наибольший акцент в своей работе на изучение мистицизма, оккультизма, алхимии, герметизма, теургии и прочих эзотерических наук;
  • Итальянская ветвь Устава Мемфиса-Мицраима Джанкарло Сери, являющаяся системой высших степеней для членов масонских лож, признаваемых ОВЛА, и не работающая в трёх символических степенях (Ученик, Подмастерье, Мастер) по Египетскому Уставу Мемфиса-Мицраима, и не признаваемая французской ветвью Древнего и Изначального Устава Мемфиса-Мицраима.

7.1. Хронология создания Лож Египетского Масонства в России

  • 17 октября 2009 года. впервые в российской истории степени Arcana Arcanorum с соответствующими тайнами были переданы в Россию руководителем ветви итальянского обряда Мемфиса Мицраима Джанкарло Сери. В этот день четверо граждан России впервые были посвящены в эти степени [76].

8. Критика Древнего и Изначального Устава Мемфиса-Мицраима

Реформатор и руководитель другой ветви масонства - ДПШУ, на тот момент конкурирующей с Уставом Мемфиса-Мицраима, Великий Командор материнского "Верховного Совета 33-его градуса Древнего и Принятого Шотландского Устава Южной Юрисдикции для Соединенных Штатов Америки" Альберт Пайк в своей статье "The Spurious Rites of Memphis and Misraim" после крупного конфликта с юрисдикцией Устава Мемфиса и Мицраима в США, после передачи прав на степени Устава во Франции Великому Востоку Франции Жаком Этьеном Маркони де Нэгром [42] критиковал Устав. В своей критике Пайк признавал права Устава Мемфиса на работу в Символических степенях, однако отзывался о Высших Степенях как о бессмысленных, и по его мнению, ничего не несущих, обвиняя руководителей Устава в том, что они якобы получали за эти степени прибыль [77]. Однако, следует отметить, что ранее, до конфликта, Альберт Пайк в своём труде "Смысл Масонства" сравнивал Древний и Изначальный Устав Мемфиса-Мицраима с одной из трёх колонн архитектурных ордеров. Примечательно, что роль Дорической колонны (сила, простота) он отводил Английскому уставу (чаще называется Йоркским), Коринфской колонны (красота, изысканность) - Шотландскому уставу, в то время как роль колонны Ионической (мудрость, изящество) он отводил Древнему и Изначальному Египетскому Уставу Мемфиса-Мицраима [78] [79] [80].

Конспиролог А. Г. Дугин, вслед за Рене Геноном, который в молодости был исключен Папюсом из Древнего и Изначального Устава Мемфиса-Мицраима за неподобающее поведение [81] и патологическое непостоянство во взглядах [82], в своих книгах "Конспирология" и "Война Континентов", утверждает, будто Устав "Мемфис-Мицраим" является наиболее опасной и "контринициатической" разновидностью "египетской" Масонерии. При этом они утверждают, что своими корнями данный Устав уходит к сектам почитателей богов Сета и Молоха, а сами члены ордена по ночам превращаются в оборотней [83]. Дугин вслед за Геноном критикует Древний и Изначальный Устав Мемфиса-Мицраима за то, что Устав, якобы выдвигает на первый план низшие аспекты человеческого существа и общества в целом, и предполагает индивидуализм и радикальный антропоцентризм, скептицизм и иронию по отношению к идеальному, сверхчеловеческому измерению жизни [84] [85]. Безусловно, никакого фактического подтверждения своим рассуждениям они не приводят.


Література

  • Serge Caillet, "La Franc-Maonnerie gyptienne de Memphis-Misram", издательство "Dervy", 2003 год, ISBN 2-84454-215-8; Серж Кайе, Египетское Масонство Устава Мемфиса-Мицраима, издательство "Ганга", перевод с французского 2011 год. ISBN 978-5-98882-146-5
  • Serge Caillet, Arcanes & Rituels de la Maonnerie Egyptienne, Guy Trdaniel, Paris, 1994, ISBN 2-85707-613-4
  • Roger Dachez, Histoire de la franc-maonnerie franaise, PUF, Paris, 2003, ISBN 2-13-053539-9
  • Jan Gtaz "Historique franco-suisse du Rite Ancien et Primitif de Memphis-Misram" издательство "INRI"
  • Franc d'Orelle "Les nouveaux Compagnons de la Hirophanie ou les vritables Arcanes de la Maonnerie d'Egypte restitus" издательство "Editions-lacour" год 2004, ISBN 2-7504-0311-1
  • Marcos Drake "L'origine gyptienne des Rites Maonniques gyptiens et l'Ordre des Architectes Africains", издательство "INRI", год 2007 [86]
  • Jan Gtaz "Que devient le Rite Primitif et l'Ordre Ancien et Traditionnel de Memphis-Misram?" издательство "INRI", год 2007 [86]
  • Жерар Галтье, "La Maonnerie gyptienne, Rose Croix et no-chevalerie" Grard Galtier, издательство "Broch" - Под ред. Рошера - ISBN 2268016854 - 1994 год
  • Denis Labour "Les rites maonniques gyptiens de Cagliostro aux Arcana Arcanorum" ISBN 978-2-912316-12-7
  • Энциклопедия Тайных Обществ, Джон Майкл Грир, ISBN 978-5-386-01758-3
  • Артур Эдвард Уэйт, Энциклопедия Масонства, ISBN 5-9511-0005-4
  • EJ Marconis de Negre, "The Sanctuary of Memphis or Hermes", ISBN 1-56459-311-8. Жак Этьен Маркони де Нэгр, "Святилище Мемфиса или Гермеса ".
  • Журнал "Пламенеющая Звезда", ISSN 2222-7512

10. Cм. також


Примітки

  1. 1 2 3 Jean-Louis de Biasi, Les rites maonniques gyptiens, philosophie et morale, EDIMAF, 2001 (ISBN 2-903846-86-3) p. 75-97
  2. 1 2 3 History of the Egyptian Masonic Rite of Memphis Before Called Ancient and Primitive Rite автор Calvin C. Burt - books.google.com / books? id = FDyBAAAACAAJ & dq = inauthor: "Calvin C. Burt" & lr = & ei = TsN2SvKyMKr8ygTls-3hAg & hl = ru
  3. 1 2 Жерар Галт, "La Maonnerie gyptienne, Rose Croix et no-chevalerie" Grard Galtier, видавництво "Broch" - Під ред. Рошера - ISBN 2268016854 - 1994 рік, сторінка 19
  4. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 152-155
  5. Енциклопедія таємних товариств, Джон Майкл Грір, ISBN 978-5-386-01758-3, сторінка 380
  6. Енциклопедія таємних товариств, Джон Майкл Грір, ISBN 978-5-386-01758-3, сторінка 381
  7. 1 2 3 4 5 Pierre Mollier, Encyclopdie de la franc-maonnerie, Le Livre de Poche, 2008 (ISBN 978-2-253-13032-1)
  8. Енциклопедія таємних товариств, Джон Майкл Грір, ISBN 978-5-386-01758-3, сторінка 425
  9. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 127, сторінка
  10. Jacques-Etienne Marconis de Ngre, "The Sanctuary of Memphis or Hermes", ISBN 1-56459-311-8, Kessinger Publishing Co, 1997
  11. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 64-65, сторінка 71, сторінка 127-130
  12. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 106
  13. 1 2 Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 97
  14. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 98
  15. Отто Шааф, "Das Freimaurer-Museum. Archiv fur freimaurerisch Ritualkunde und Geschichtsforshung, t.IV, Zeuleuroda-Leipzig, 1928, 207-245, et Karl RH Frik, Light und Finsternis, t.II; Graz, 1978, 149-157
  16. 1 2 Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 107
  17. 1 2 3 4 5 6 Marconis de Negre, La Ruche masonique, p.88
  18. 1 2 Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінки 126-127
  19. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 128, сторінка 132, сторінка 151, сторінки 177-185, сторінка 322
  20. Енциклопедія таємних товариств, Джон Майкл Грір, ISBN 978-5-386-01758-3, сторінка 381-382
  21. 1 2 3 4 5 Heckethorn Charles William, 1886, The Secret Societies of All Ages and Countries, Embracing the Mysteries of Ancient India, China, Japan, Egypt, Mexico, Peru, Greece, and Scandinavia, the Cabbalists, Early Christians, Heretics , Assassins, Thugs, Templars, the Vehm and Inquisition, Mystics, Rosicrucians, Illuminati, Freemasons, Skopzi, Camorristi, Carbonari, Nihilists, and Other Sects, publisher: Forgotten Books ISBN 9781440089992; російською мовою: "Таємні суспільства всіх віків і всіх країн "(подарункове видання), Чарльз Вільям Гекерторн, Ламартіс, 2008 р., Шкіряний палітурка, ISBN 978-5-94532-057-4
  22. Жерар Галт, "La Maonnerie gyptienne, Rose Croix et no-chevalerie" Grard Galtier, видавництво "Broch" - Під ред. Рошера - ISBN 2268016854 - 1994 рік, сторінка 52
  23. Cagliostro Автори: WR Trowbridge -
  24. Архіви Габборіа, що містять ритуали Єгипетського Статуту Міцраіма, зберігаються у Муніципальній бібліотеці Алансона. Архів 77 -ого градуси був опублікований Саром Уриїл і Саром Рафаїлом в "Renaissance traditionelle", № 109, art. cit.
  25. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 108
  26. 1 2 Енциклопедія таємних товариств, Джон Майкл Грір, ISBN 978-5-386-01758-3, сторінка 379
  27. Marc Bedarride "De l'ordre maonnique de Misram, depuis sa cration jusqu' nos jours, de son antiquit, de ses luttes et de ses progrs" Paris, Imp. de Bnard et comp., 1845, перевидання Editeur: Aujourd'hui / Les Introuvables 1985, ISBN 978-2730727334
  28. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 61
  29. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінки 117-118
  30. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінки 118-119
  31. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 120
  32. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінки 121-122
  33. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 123
  34. The Grand Orient of France and the three great lights - www.masonicworld.com/education/files/artmay01/grande_lodge_of_france.htm
  35. 1 2 Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 124
  36. 1 2 Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 125
  37. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 126
  38. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 186
  39. Жан Брік, "RGM, Notes on the Ancient and Primitive Oriental Rite of Memphis, op.cit., P. 52"
  40. Papus et la Maconerie, l'Acacia, janiver, 1907, p. 29-30
  41. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 327, сторінка 344, сторінка 361
  42. 1 2 3 4 Jean-Louis de Biasi, Les rites maonniques gyptiens, philosophie et morale, EDIMAF, 2001 (ISBN 2-903846-86-3) p. 16-19
  43. Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької, ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 141
  44. Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької, ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 151
  45. Гастон Вентура, "The Kneph, op.cit., Mai, 1884, p. 125-126, передрукований в RGM, Notes on the Ancient and Primitive Oriental Rite of Memphis., Op. Cit., P. 67"
  46. 1 2 Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької, ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 152
  47. Compte Leon M. de Moulin-Peuillet, Le succession royale d'Araucanie et l'Ordre masonnique de Memphis et Misraim (Rites egiptennes), Cahiers de l 'Academie des Hautes Etudes araucaniennes, Paris, 1963, p. 8
  48. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 207-211
  49. 1 2 3 Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 210
  50. Robert Amadou, "L'Erreur spirite de Rene Guenon, art. Cit.
  51. Архів Великого Сходу Франції, 1910 рік
  52. Борис Леман, "Сен-Мартен, Невідомий Філософ як учень Будинки Мартінеса де Паскуаліса"; Р. А. Гілберт, "А. Е. Уейт Французький Містик та історія сучасного Мартінізма", ISBN 5-94698-048-3
  53. 1 2 Майк Рестіво (Sar Ignatius, Initiatur Libre) "Папюс і Орден мартинистов" -
  54. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 211
  55. Майк Рестіво (Сар Ігнатіус, Вільний Посвятітель) "Орден мартинистов після Папюса" -
  56. Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької, ISBN 978-5-98882-146-5, сторінки 20-21 (Передмова до російського видання, Серж Кайе, березень 2011 рік)
  57. 1 Мудрість Єгипту і європейські премудрості: Стародавній і Споконвічний Статут Мемфіса і Місраіма -
  58. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінки 145-177
  59. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінки 145-176, сторінки 177-212, сторінка 281, сторінка 310
  60. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 105-108, сторінка 338
  61. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 104
  62. 1 2 3 Артур Едвард Уейт, Енциклопедія Масонства, ISBN 5-9511-0005-4, сторінка 65-67, сторінки 224-226
  63. 1 2 Жерар Галт, "La Maonnerie gyptienne, Rose Croix et no-chevalerie" Grard Galtier, видавництво "Broch" - Під ред. Рошера - ISBN 2268016854 - 1994 рік, сторінка 20
  64. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінки 351-356
  65. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінки 364-369, сторінки 418-422
  66. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 145, сторінка 281, сторінка 309, сторінка 421
  67. 2 Древній і Споконвічний Статут Мемфіс-Міцраїм, переклад Євгенії А.; Редактор Zealot -
  68. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 403
  69. 3 Міжнародне Державне Святилище Стародавнього і Первинної Статуту Мемфіса-Міцраіма - www.iss-ic-memphis-misraim.com/
  70. Serge Caillet. La Franc-Maḉonnerie Egyptienne de Memphis-Misraḯm. - ISBN 2-84454-215-8, Серж Кайе, Єгипетське Масонство Статуту Мемфіса-Міцраіма, переклад з французької ISBN 978-5-98882-146-5, сторінка 147, сторінка 310
  71. Енциклопедія таємних товариств, Джон Майкл Грір, ISBN 978-5-386-01758-3, сторінка 378
  72. викладено за книгою Ambelain Freemasonry-Olden-Times - www.scribd.com/doc/5979678/Ambelain-FreemasonryOldenTimes
  73. Перелік Ступенів Стародавнього і Первинної Статуту Мемфіса-Міцраіма -
  74. 1 2 3 4 Denis Labour "Les rites maonniques gyptiens de Cagliostro aux Arcana Arcanorum" ISBN 978-2-912316-12-7
  75. Відповідно до словника Вебстера, слово "Arcanum" означає "таємниця" або "велика таємниця", а разом зі словом "Arcanorum" - "таємниця таємниць". Що це за "таємниця таємниць"? Вона укладена в настановах, які передавалися через століття таємними релігіями, і коли ви прочитаєте це есе, то зрозумієте таємницю, яка розпалювала світову боротьбу з часів зорі цивілізації. Латинська синтагма Arcanum Arcanorum означає "Таємниця всіх Тайн". Абревіатура з трьома крапками у формі трикутника, наступних за ініціалами, є типовою для езотеричних масонських товариств; А. . А. . вважається найвищим рівнем ініціації в декількох сучасних таємних або таємних суспільствах, таких як франкмасонство, Золота Зоря, etc. А. . А. . є абревіатурою словосполучень Arcanum Arcanorum (лат.), або Arikh Anpin (івр.), або Angel and Abyss (англ.), Argentum Astrum (лат.), Astron Argon (грец.).
  76. ДРЕВНІЙ І від самого початку СТАТУТ Мемфіса і МІЦРАІМА - www.memphismisraim.ru / Site / Ancient_and_Primitive_Rite_of_Memphis_and_Misram.html
  77. Albert Pike. The Spurious Rites of Memphis and Misraim p. 152. - misraim3.free.fr/franc-maconnerie/Memphis.pdf
  78. Pike, Albert: The Meaning of Masonry - pictoumasons.org / library / Pike, Albert ~ The Meaning of Masonry [pdf]. pdf, видавництво: Kessinger Publishing (2004), ISBN 1-4179-1101-8
  79. Мудрість Єгипту і європейські премудрості: Стародавній і Споконвічний Статут Мемфіса і Місраіма - zelot.org/publ/1-1-0-40
  80. Albert Pike, as quoted in James D. Carter, "History of the Supreme Council 33d Degree", 1861-1891 (Washington, DC: The Supreme Council 33d Degree 1967), p. 252
  81. Тау Вінсент і його церква - zelot.org/publ/tau_vinsent_i_ego_cerkov/1-1-0-75
  82. Авдєєв В. Б. Нова традиція і расова модернізація - www.xpomo.com / rusograd / avd_metaph / avd_ras_modern.html
  83. лист Рене Генона від 22 квітня 1932 року щодо залишків єгипетської традиції - www.arctogaia.com/public/consp2.htm
  84. А. Дугін. Конспірологія. - arcto.ru / modules.php? file = article & name = News & sid = 168
  85. А. Дугін. Конспірологія. Велика Війна Континентів. - konservatizm.org/konservatizm/books/130909020644.xhtml
  86. 1 2 Видавництво "INRI" - www.editions-inri.com

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | скачати

Схожі роботи:
Університет Мемфіса
Префект (Древній Рим)
Математика в Древній Греції
Колегія (Древній Рим)
Статут
Статут
Статут КПРС
Статут (опис)
Статут благочиння
© Усі права захищені
написати до нас