Напівпровідник p-типу - напівпровідник, в якому основними носіями заряду є дірки.

Напівпровідники p-типу отримують методом легування власних напівпровідників акцепторами. Для напівпровідників четвертої групи періодичної таблиці, таких як кремній і германій, акцепторами можуть бути домішки хімічних елементів третьої групи - бор, алюміній.

Концентрація дірок у валентній зоні визначається температурою, концентрацією акцепторів, положенням акцепторного рівня над верхом валентної зони, ефективної щільністю рівнів у валентній зоні.