Радзієвський, Олексій Іванович

Олексій Іванович Радзієвський ( 31 липня ( 13 серпня) 1911 - 30 серпня 1979) - радянський воєначальник, генерал армії, Герой Радянського Союзу, професор.


1. Біографія

Олексій Іванович Радзієвський народився в родині українського селянина у місті Умані. Після закінчення середньої школи з 1927 працював формувальником на силікатному заводі в Умані.

У 1929 був призваний до Червону Армію. Після закінчення в 1931 кавалерійської школи командував кавалерійським взводом, потім ескадроном. У 1938 А. І. Радзієвський закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.

Після закінчення академії він був призначений помічником начальника 1-ї частини штабу 18-й гірничо-стрілецької дивізії Середньо-Азіатського військового округу. У 1941 він закінчив Військову академію Генерального штабу.


1.1. Велика Вітчизняна війна

У Велику Вітчизняну війну майор Радзієвський з липня 1941 - начальник штабу 53-ї (потім 4-ї гвардійської) кавалерійської дивізії на Західному і Південно-Західному фронтах. Брав участь у оборонних боях під Москвою, а потім у контрнаступ військ Західного фронту в Битві за Москву. З грудня 1941 - начальник штабу 2-го гвардійського кавалерійського, з липня 1942 - начальник штабу 1-го гвардійського кавалерійського корпусів. У складі 1-го гвардійського кавалерійського корпусу брав участь у боях під Харковом, на Сіверському Дінці, у форсуванні Дніпра, а також у звільненні Києва, Житомира та інших міст. Генерал-майор (17.11.1943).

З лютого 1944 генерал А. І. Радзієвський обіймав посади начальника штабу 2-ї танкової армії на 2-му Українському фронті. 2ТА прославила свої прапори в Умансько-Ботошанської операції в березні-квітні 1944, яка ефектно завершила звільнення Правобережної України (за 20 днів армія з безперервними боями пройшла понад 240 кілометрів). Генералу Радзієвському довелося планувати дії армії і особисто брати участь в бою за звільнення свого рідного міста Умань. Влітку 1944 бився в Білоруської стратегічної операції у складі 1-го Білоруського фронту, в якому разом з армією воював до кінця війни.

У липні 1944, після важкого поранення командувача військами армії генерала С. І. Богданова, А. І. Радзієвський був призначений виконуючим посаду командувача армією. Генерал-лейтенант (2.11.1944). У листопаді 1944 за масовий героїзм особового складу та вмілі дії командування 2-а танкова армія отримала гвардійське звання і стала іменуватися 2-й гвардійської танкової армією. Після повернення Богданова до ладу з 8 січня 1945 - знову начальник штабу 2-ї гвардійської танкової армії. В останній рік війни добре проявив себе в Вісло-Одерської, Східно-Померанський і Берлінської операціях. У складі 2-ї гвардійської танкової армії брав участь у звільненні польських міст Люблін, Седльце, Лукув, Варшава та інших, у штурмі Берліна.


1.2. Післявоєнний час

Після війни служив на відповідальних посадах в Північній групі військ на території Польщі : з 1945 року по 1947 рік обіймав посаду начальника штабу армії, з 1947 по 1950 - командувач армією. З 1950 - командувач Північній групі військ.

З липня 1952 Олексій Іванович Радзієвський командував військами Туркестанського військового округу. З квітня 1953 він був начальником бронетанкових і механізованих військ Збройних сил СРСР. Генерал-полковник (3.08.1953). З травня 1954 командував військами Одеського військового округу.

З липня 1959 він був призначений першим заступником начальника Військовій академії Генштабу Збройних Сил СРСР (з 1961 - професор).

З квітня 1968 він був начальником Головного управління військово-навчальних закладів Міністерства оборони СРСР, а з липня 1969 по лютий 1978 начальником Військової академії імені М. В. Фрунзе.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 листопада 1972 йому було присвоєно військове звання генерал армії.

З лютого 1978 А. І. Радзієвський - військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Олексій Іванович Радзієвський був депутатом Верховної Ради СРСР 5-го скликання.

Помер А. І. Радзієвський 30 серпня 1979. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.


2. Нагороди

21 лютого 1978 року генералу армії Олексію Івановичу Радзієвському указом Президії Верховної Ради СРСР було присвоєно звання Героя Радянського Союзу [1].

У числі інших нагород А. І. Радзієвського були також:


3. Праці