Розширення НАТО

Карта хронології вступу країн до НАТО.

Розширення НАТО - процес включення нових країн в НАТО. НАТО - військовий союз, організація якого становить систему колективного захисту. Вступ нових членів до Альянсу відповідає статті 10 Північноатлантичного договору, в якій проголошується, що кожна європейська держава, яка здатна розвивати принципи цього Договору та сприяти безпеці у Північноатлантичному регіоні, може бути запрошено до приєднання до НАТО. Країни, охочі приєднатися, повинні відповідати певним вимогам і пройти багатокроковий процес, що включає в себе політичний діалог і військову інтеграцію. За процесом вступу спостерігає Північноатлантична Рада.

Північноатлантичний Союз пройшов 6 кроків розширення. Перше, друге і третє розширення відбулися ще до розпаду Радянського Союзу, в 1952 - ( Греція, Туреччина), 1955 ( Німеччина) та 1982 ( Іспанія) роках відповідно.

Після розпаду СРСР, в зону розширення НАТО, незважаючи на обіцянки, дані Михайлу Горбачову [1], увійшли країни пост-соціалістичного табору. Так, в 1999 р. в блок були прийняті Угорщина, Польща і Чехія.

24 квітня 1999 на саміті НАТО у Вашингтоні в процедуру вступу до НАТО був введений етап т. н. "Кандидатства". З тих пір країни, які проявляли політичну волю до членства в Альянсі, спочатку повинні були приєднатись до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), що означало їхнє визнання з боку це організації як кандидатів на вступ, реалізувати його (шляхом прийняття річних національних програм , їх виконання та позитивної оцінки НАТО), а вже після того вести переговори про вступ. Всі країни, які вступали до Альянсу з того моменту, проходили через виконання такого плану. Хоча участь у ПДЧ значною мірою сприяє підготовці до вступу в НАТО, вона не є гарантією майбутнього членства.

П'яте розширення відбулося в березні 2004 р., коли до блоку увійшли відразу 7 держав: Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія і Естонія, виконавши всього по одній річної національної програми Плану дій після його надання цим країнам в листопаді 2002 року.

На саміті НАТО в Бухаресті в квітні 2008 р. було прийнято рішення про прийняття в НАТО Хорватії та Албанії. Македонія, виконавши до цього часу вже дев'ять річних національних програм ПДЧ, не була прийнята через вето Греції, накладеного з причини суперечок про назву країни. Спеціально до цього саміту два пострадянських держави - Україна і Грузія, формально "проявили політичну волю до членства". Так, Президент України Ющенко В. А., прем'єр-міністр Тимошенко Ю. В. та голова Верховної ради Яценюк А. П. 11 січня 2008 написали так званий "лист трьох", в якому просили НАТО про надання Україні ПДЧ. Дослівно: "... Сподіваємося, що досягнутий Україною прогрес у рамках Інтенсифікованого діалогу з питань членства та відповідних реформ найближчим часом буде визнаний Альянсом ... В даний час Україна зацікавлена ​​у приєднанні до Плану дій щодо членства. Розраховуємо на те, рівень готовності нашої держави до нових звершень стане основою для позитивної відповіді під час наступного саміту країн НАТО в Бухаресті ". Але вручення Грузії та України Плану щодо членства в НАТО відклали, зокрема, Німеччина і Франція. Всенародне опитування на Україні на даний момент не проводився; тільки на підставі його результатів могло бути прийнято рішення про вступ чи не вступ до НАТО [2]. 2 квітня 2010 Віктор Янукович ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки країни до вступу в НАТО і національний центр з питань євроатлантичної інтеграції [3].

У серпні 2010 року голова уряду Росії В. В. Путін заявив, що в ході виведення радянських військ зі Східної Європи тодішній генеральний секретар НАТО сказав, що СРСР повинен бути впевнений в тому, що НАТО не буде розширюватися далі існуючих на той момент кордонів. [4]

Дата Країна Примітки
перше розширення
18 лютого 1952 Flag of Greece.svg Греція З 1974 по 1980 Греція не брала участь у військовій організації НАТО через напружені відносини з іншим членом блоку - Туреччиною.
18 лютого 1952 Flag of Turkey.svg Туреччина
друге розширення
9 травня 1955 Flag of Germany.svg Німеччина Приєдналася Західна Німеччина. Саар возз'єднався з ФРН в 1957, з 3 жовтня 1990 - об'єднана Німеччина
третє розширення
30 травня 1982 Flag of Spain.svg Іспанія У 2001 р., з приходом до влади Іспанської соціалістичної робочої партії, Іспанія вийшла з військових органів НАТО, залишаючись учасницею Північноатлантичного договору.
четверте розширення
12 березня 1999 Flag of Hungary.svg Угорщина
12 березня 1999 Flag of Poland.svg Польща
12 березня 1999 Flag of the Czech Republic.svg Чехія
П'яте розширення
29 березня 2004 Flag of Bulgaria.svg Болгарія
29 березня 2004 Flag of Latvia.svg Латвія
29 березня 2004 Flag of Lithuania.svg Литва
29 березня 2004 Flag of Romania.svg Румунія
29 березня 2004 Flag of Slovakia.svg Словаччина
29 березня 2004 Flag of Slovenia.svg Словенія
29 березня 2004 Flag of Estonia.svg Естонія В 2010 був відновлений військовий аеродром важких бомбардувальників. [5]
шосте розширення
1 квітня 2009 Flag of Albania.svg Албанія
1 квітня 2009 Flag of Croatia.svg Хорватія

Примітки

  1. "Кого цікавить, що думає населення, - важливо, що думають диктатори" - slon.ru/calendar/event/856186 /
    Після 1989-го про яке радянському вплив могла йти мова? Тому у відповідності з цими документами НАТО повинно було бути розформоване або скорочено. Однак навпаки - воно відразу ж почало розширюватися на Схід. Це було порушенням словесного обіцянки, даної Михайлу Горбачову, коли він дозволив об'єднаній Німеччині вступити в НАТО ...
  2. В.Ющенко: Референдум по НАТО відбудеться через кілька років - www.rbc.ua/rus/top/2007/10/27/258470.shtml
  3. Україна відмовилася від вступу до НАТО - news.mail.ru/politics/3608111 /
  4. Володимир Путін: даю вам чесне партійне слово - www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1495411 / / Коммерсант, 30 серпня 2010
  5. НАТО допомогло Естонії відновити військовий аеродром - lenta.ru/news/2010/09/15/aerodrome /. Lenta.ru (15 вересня 2010). Читальний - www.webcitation.org/66GI0gRAg з першоджерела 18 березня 2012.