Спрощення ієрогліфів

Спрощення ієрогліфів ( кит. упр. 简化字 , піньінь : jiǎnhu z) - процес розробки і впровадження нових норм листи в Китайській Народній Республіці, а потім і в інших країнах, спрямований на спрощення китайського письма. У рамках реформи було змінено написання ієрогліфів 2235, що мають найбільш складне накреслення. ^[1]

1. Історія

Спрощення ієрогліфічного листа було запропоновано на початку 20 століття ^[2], так як складна писемність розглядалася як одна з причин економічного відставання Китаю. ^[3]

Однак, фактично спрощені ієрогліфи вже існували. З'явилися вони, в тому числі завдяки скоропису.

Перша спроба надати їм законне місце на сучасному етапі - це період з 1851 по 1864 р., а саме під час повстання тайпінів (1850-1865 рр..) почалося використання поширених в народі спрощених ієрогліфів на печатках, в документах, книгах і т. п.

Крім того, в цей період також було створено багато власних спрощень. Вони не повністю відповідали "шести категоріях" ієрогліфів, і "були економніше у використанні чорт". Ці спрощені ієрогліфи в більшості своїй увійшли до "Проект спрощення китайських ієрогліфів". Проект прийнято пов'язувати з поданням в 1909 році в журналі "Альманах освіти" статті "Відповідні загальній освіті використовуються обігові ієрогліфи", з якої, власне, і починається дослідження даної теми.

Проект систематичного спрощення було розпочато в 30-х - 40-х роках, в роки японської окупації, паралельно зі спрощенням японських ієрогліфів (див. сіндзітай). Спрощені ієрогліфи в Китаї називаються кит. упр. 简体字 , піньінь : jiăntĭz, трансліт. : цзяньтіцзи.

У КНР офіційну пропозицію спрощення ієрогліфів ( кит. упр. 汉字 简化 方案 , піньінь : hnz jiǎnhu fāng'n) було опубліковано в 1956 р. ^[4] При цьому список спрощених ієрогліфів лише частково збігався з японськими сіндзітай, однак уряд КНР запропонувало набагато більш широкий список. Закріпила офіційний статус спрощених ієрогліфів випущена в 1964 р. "Зведена таблиця спрощення ієрогліфів" ( кит. упр. 简化字 总 表 , піньінь : jiǎnhuz zǒngbiǎo), ^[1] в якій містився список з 2238 ієрогліфів, які замінюються спрощеними варіантами.

В 1975 був підготовлений другий етап реформи ( кит. 二 简 字 ), Спростив ще 248 ієрогліфів і запропонував для коментарів 605. ^[5] З 1977 найбільші газети, такі як " Женьмінь жибао ", стали використовувати додаткові спрощення, але виникла плутанина змусила уряд спочатку звернутися до шкіл і видавництвам з проханням призупинити друк книг і навчання з використанням нововведень, а 24 червня 1986 і зовсім скасувати другий етап. Був знову затверджений стандарт 1964 за винятком 3 спрощень ієрогліфів, ^[6] таким чином, залишилося 2235 спрощень, а 10 жовтня того ж року було оголошено, що всі подальші реформи листи будуть проводитися з великою обережністю. ^[7]

Сінгапур почав введення спрощених ієрогліфів в 1969, коли міністерство освіти затвердило 498 спрощених ієрогліфів на заміну 502 традиційним (деякі традиційні ієрогліфи були об'єднані). В 1974 були проведений наступний етап реформи, спростив 2287 ієрогліфів. Після цього залишалося 49 відмінностей з листом, використовуваним в Китаї, які були усунені в 1976. Однак Сінгапур не став вводити другу серію спрощень, і після її скасування, в 1993 році, прийняв китайські поправки 1986 року.

Малайзія ввела спрощені ієрогліфи, ідентичні прийнятим в КНР, в 1981. Тайвань, Макао і Гонконг продовжують використовувати традиційні ієрогліфи. ^[8]

Японія, також використовує китайські ієрогліфи, звані там кандзі, спростила написання деяких з них в 1946 (процес спрощення почався з 1930-х рр..). Деякі, але не все, спрощення збігалися з китайськими.

В Південній Кореї, де запозичені китайські ієрогліфи, звані ханчча, практично повністю витіснені писемністю хангиль (а в КНДР офіційно зовсім не використовуються), спрощення не проводилося.

2. Принципи спрощення

У 1952 р. Китайський дослідницький комітет реформування писемності встановив як основного принципу спрощення ієрогліфів цитату з Лунь Юй "розвиваємо, але не вигадуємо" ( кит. 述而不作 ) ^[2]. У міру досліджень були розроблені такі принципи спрощення:

• Дотримання звичаїв і простоті
• Стандартизація
  • Усунення разнопісних варіантів ієрогліфів
  • Виділення фонетичних властивостей
  • По можливості збереження ідеограммних властивостей
• Стабільність
• Практичність
• Належна художність

Також для використання вибираються стійкі простонародні спрощення ієрогліфів і разнопісі ієрогліфів з найменшою кількістю рис. Незважаючи на прагнення уникнути по можливості зберігати наявні накреслення ієрогліфів та їх елементів, було створено чимало принципово нових форм, особливо на другому етапі спрощення.

3. Методи спрощення

Багато "спрощені" ієрогліфи (напр.猕, mi, що вживається в слові猕猴, mihou, "макака") існували в минулому в якості варіантів стандартних ієрогліфів (猕). (Словник Моррісона, спочатку виданий бл. 1820 р.)

Ієрогліфи спрощувалися кількома методами: ^[9]

1. Заміна складних частин часто використовуваних ієрогліфів простішими:
   • 对 → 对 ; 观 → 观 ; 风 → 风 і т. д.
2. Зміна фонетичного компоненти:
   • 洁 → 洁 ; 邻 → 邻 ; 极 → 极 і т. д.
3. Видалення компонентів:
   • 广 → 广 ; 宁 → 宁 ; 灭 → 灭 і т. д.
4. Використання курсивного каліграфічного зображення ( кит. трад. 草书楷化 , Упр. 草书楷化 , піньінь : cǎoshūkǎihu):
   • 书 → 书 ; 长 → 长 ; 马 → 马 і т. д.
5. Використання древніх ієрогліфів, більш простих за формою:
   • 涙 → 泪 ; 网 → 网 ; 杰 → 杰 і т. д.
6. Створення нових комбінацій радикал-радикал:
   • 体 → 体 ; 尘 → 尘 ; 竃 → 灶 і т. д.
7. Створення нових комбінацій радикал-фонетична частина:
   • 护 → 护 ; 惊 → 惊 ; 肤 → 肤 і т. д.
8. Заміна ієрогліфа на інший з тим же або схожим вимовою:
   • 余 → 余 ; 谷 → 谷 ; 后 → 后 і т. д.
9. Об'єднання декількох ієрогліфів в один з більш простим написанням:
   • 发 і 发 → 发 ; 尽 і 尽 → 尽 і т. д.
10. Спрощення компонента, часто зустрічається в ієрогліфах:
    • 门 → 门 ; 闭 → 闭 ; 问 → 问 і т.д (два винятки з цього правила - ієрогліф "відкрити": 开 → 开 , І "закрити" 关 → 关 , Де радикал "двері" ( 门 ) Повністю опускається.)

Оскільки кілька традиційних ієрогліфів іноді замінюються на один і той же спрощений, видання класичних текстів спрощеним листом може викликати плутанину. У рідкісних випадках, спрощені ієрогліфи на одну або дві риси складніше традиційних через систематичне спрощення. Наприклад, 榨 замінений на раніше існуючий варіант 榨 . Радикал "рука" в лівій частині ( 扌 ), Що складається з трьох рис, замінений на радикал "дерево" ( 木 ) З чотирьох рис.

Ієрогліфи, залишені в незмінному вигляді - наприклад, "工欲善其事, 必先 利 其 器", називаються успадкованими ( кит. упр. 传承 字 , піньінь : chunchngz). Ці ієрогліфи неможливо віднести до традиційних, ні до спрощених ієрогліфів. Писемність з використанням спрощених і успадкованих ієрогліфів отримала назву спрощений китайський ( кит. упр. 简体 中文 , піньінь : jiǎntǐ zhōnɡwn).

4. Приклади

Примітки