Форма слова

Не слід плутати з внутрішньою формою слова.

Форма слова - морфологічна різновид слова, несуча комплекс тих чи інших значень властивих даній частини мови граматичних категорій [1]; сукупність морфологічних і фонологічних характеристик слова (формальних показників, у тому числі нульових [1]), що вказують на його граматичне значення [2] - приналежність до певним граматичним категоріям. Так, склад морфем рус. учи-тель-ниц-а вказує на приналежність даної форми до іменником жіночого роду і виражаються нею значення називного відмінка і однини.

Термін "форма слова" може вживатися як по відношенню до конкретного слову (словоформі), так і по відношенню до класу граматичних форм з однаковим граматичним значенням, представлених в різних словах (так, рус. пишіть , Йдіть, зробіть все є дієслівними формами наказового способу множини). Форма слова (в узагальненому значенні), будучи протиставила іншим формам з однорідним граматичним значенням, утворює морфологічну категорію [1]; так, ряди форм однини і множини утворюють морфологічну категорію числа.

Система форм даного слова називається його парадигмою [1].


1. Історія поняття

Поняття форми слова виникло в роботах представників формально-морфологічного підходу до мови, зокрема Ф. Ф. Фортунатова, який розумів форму як членімость слова на морфеми, що дозволяє визначити його граматичне значення [2].

2. Особливості форм слова

2.1. Скованість форм

У російській мові є певна категорія форм слова, у яких спостерігаються неповнота парадигми і затруднительность у носія ці форми утворити. Прикладом форм, званих невільними, можуть служити такі слова як:

  • коцюба - кочерег
  • писати - пишучи
  • красти - крадомий

Невільні форми, хоч і труднообразуеми і не завжди присутні у всіх словниках, проте їх існування визнано нормативними. Залізняк у своєму словнику призводить їх повний список і визнає їх право на існування.


2.2. Супплетіви

У мові також можуть бути присутніми слова, форми яких мають різне коріння (наприклад, йду - йшов). Такі форми називаються супплетівние [3].

Примітки

  1. 1 2 3 4 Бондарко А. В. Форма слова / / Російська мова. Енциклопедія / Ю. Н. Караулов (гол. ред.). - 2-ге вид., Перероб. і доп. - М .: Велика російська енциклопедія, Дрофа, 1997. - С. 603-604. - 703 с. - 50 000 прим. - ISBN 5-85270-248-X
  2. 1 2 Форма слова - slovari.yandex.ru / ~ книги / Вікіпедія / Форма слова - стаття з Великої радянської енциклопедії
  3. Розенталь Д. Е., Теленкова М. А. Супплетівние / / Словник-довідник лінгвістичних термінів. - 2-ге вид. - М .: Просвещение, 1976.


Перегляд цього шаблону Морфологія
Основні поняття Морфема Корінь Афікс : суфікс, префікс (приставка), циркумфікс, інфікс, трансфікс, дісфікс флексія Нульовий афікс Формат Морфеміка Словотвір Словозміна Формоутворення Граматична форма Граматичне значення Граматична категорія : аспект, заставу, актантна деривації, час, особа, нахил, таксис; визначеність, натхненність, падіж, погоджувальну клас, рід, іменний клас, число Граммема Парадигма Лексема Словоформа Частина мови
Персоналії Ф. Ф. Фортунатов Дж. Грінберг І. А. Мельчук А. А. Залізняк
Пов'язані теми Рівні мови Граматика Синтаксис Граматична семантика Морфонологія Лінгвістична типологія
Фонетика і фонологія Синтаксис Портал: Лінгвістика