Хакка (мова)

3.2. Рими діалекту мейсянь

У мейсянь є шість голосних, [I ɨ ɛ a ə ɔ u] , В романізації - i, , a, e, o, u. Пом'якшуюча медіаль ( [J] ) Зображається як i, а огубленная медіаль ( [W] ) - Як u.

Крім того, рима складу мови хакка (весь склад крім першого приголосного) має приголосні, що збереглися ще від среднекітайскій мови: [M, n, ŋ, p, t, k] , В романізації - m, n, ng, b, d, і g.

3.3. Тони

У мейсянь є чотири тони, число яких скорочується до двох, якщо фіналі (останній приголосний складу) представлена ​​вибуховим звуком. Дзвінкі початкові приголосні среднекітайскій в мейсянь перетворилися в глухі прідихательние. Перед тим, як це сталося, два з чотирьох тонів среднекітайскій пін, шан, Цюй, жу, розділилися (пін і жу,), давши цим народження шести тонам в діалектах.

Поділ на "інь-ян" розвинулося з среднекітайскій глухих ініціали [P-t-k-] (Вони утворили тони-"інь") і дзвінких [B-d-ɡ-] (Відповідно, тони-"ян"). Тим не менш, у сучасному хакка деякі слова тону "пінь" мають сонорні ініціали [Mn ŋ l] , А в среднекітайскій такі слова хвучалі з тоном "шан", і дзвінкі ініціал, що мали тон "Цюй". Таким чином, поділ за дзвінкості не є абсолютною ознакою.

Кількість відмінностей в контурах тонів хакка збільшується в міру віддалення від Мейсяня. Наприклад, "інь пін" в Чантіне (长汀) має малюнок ˧ (33), а в Тайванській Сисяне - ˨ ˦ (24).

3.4. Тональний сандхі

У наведеній вище таблиці малюнок тонів інь пін і Цюй зазнає зміна, коли за словом в одному з цих тонів йде слово з важким наголосом (висота тону менше). Наприклад, висота тону "інь пін" змінюється від ˦ (44) до ˧ ˥ (35), коли має місце тональний сандхі. Аналогічні зміни відбуваються в тоні "Цюй": ˥ ˧ (53) стає ˦ (55). Це зазначено червоним у таблиці нижче.

Нейтральний тон мають кілька суфіксів. Він вимовляється з середньою висотою.

4. Інші поддіалекти хакка

Мова (діалект) хакка має стільки ж діалектних підвидів, скільки є провінцій з промовистою на хакка більшістю. Навколо повіту Мейсянь розташовуються повіти Пінюань平远, Дабу大埔, Цзяолін蕉岭, Сін'нін兴宁, Ухуа五华і Феншунь丰顺. І в кожному повіті є цікаві особливості вимови. У Сін'ніне відсутні рими, кінчаються на [-M] і [-P] , Вони переходять в [-N] і [-T] . Ще далі від Мейсянь, в Гонконгській діалекті немає медіа [-U-] , Тому ієрогліф 光 читається в Мейсяне [Kwɔŋ ˦] , А в Гонконгу - [Kɔŋ ˧] , Як і в сусідньому Шеньчжені.

Але відмінності є не тільки в закінченнях і голосних. Тональні відмінності хакка досить великі: більшість поддіалектов мають шість тонів, як і мейсяньскій. Тим не менш, подекуди втрачені всі тони "Жу Шен", а слова цього тону розподілилися між іншими тонами. Такий поддіалект Чантін 长汀 на заході провінції Фуцзянь. Крім того, очевидно, в прибережних діалектах Хайфен 海 丰 і Луфен 陆 丰 відчувається вплив системи тонів хакка. У них тон "Цюй" також розщеплений, в результаті чого загальна кількість тонів одно семи, вважаючи "інь-ян" різними тонами і включаючи тон "шан".

Поддіалект хой-люк (Хайле 海 陆), носії якої проживають на Тайвані, стався з тих же місць. У ньому є постальвеолярние приголосні (на кшталт [Ʃ] , [Ʒ] , [Tʃ] ), Які в інших мовах Китаю зазвичай відсутні. Інша група носіїв хакка, Сисянь (хакка: Сиен 四 县) родом з Цзяіна 嘉应 та навколишніх Цзяоліня, Пін'юана, Сін'ніна і Ухуа. Цзяін пізніше був перейменований в Мейсянь.

4.1. Акцент ухуа

Цей акцент характеризується вимовою багатьох дзвінких среднекітайскій складів тони Цюй-шен (четвертого тону) з тоном шан-шен (третім), тон "ян-пін" підвищується / 13 /, замість того, щоб залишатися на низькому рівні / 11 /, як в мейсянь. Акцент в районах, прилеглих до північного Баоань і східному Дунгуань, характеризується наявністю двох послідовностей фрікатівов і Co-art: (цз, ц, с, чж, ch, ш), аналогічно путунхуа; римою "і", характерною для хакка Юебея і Сичуані, а також наявної треллю / ретрофлексним звуком.

4.1.1. Рими ухуа

Більшість рим в мейсянь і ухуа загальні, за винятком: "УОН" (мейсянь) = "він" (ухуа), "ян" (мейсянь) = "ан" / "йен" (ухуа), "уй" (мейсянь) = "і" (ухуа), "ін" (мейсянь) = "ун" (ухуа), "уан, Уай, УОН" (мейсянь) = ухуа втрачає "в": "кан" замість "Куан", "йен" ( мейсянь) = "ен" (ухуа)

4.1.2. Тони ухуа

5. Словник

Як і багато південні діалекти, хакка зберіг багато односкладові слова з більш давніх періодів розвитку китайського; таким чином, багато ж робочі склади відрізняються в тонні і римах. Це зменшує потребу в складанні нових складних слів. Те ж можна спостерігати в інших діалектах.

Приклади односкладових слів

人 [Ŋin ˩] осіб (путунхуа жень 2)
碗 [Ʋɔn ˦] чашка (путунхуа ван 3)
狗 [Kɛu ˦] собака (путунхуа гоу 3)
牛 [Ŋiu ˩] корова (путунхуа ню 2)
屋 [Ʋuk ˩] будинок (путунхуа у 1)
嘴 [Tsɔi ˥ ˧] рот (путунхуа цзу 3)
𠊎 [Ŋai ˩] я (путунхуа我во 3)

Приклади складних слів

日头 [Ŋit ˩ t ʰ ɛu ˩] сонце
月光 [Ŋiɛt ˥ k ʷ ɔŋ ˦] місяць
屋下 / 屋家 [Ʋuk ˩ k ʰ a ˦] будинок
电话 [T ʰ iɛn ˥ ʋa ˥ ˧] телефон
学堂 [Hɔk ˥ t ʰ ɔŋ ˩] школа

Для позначення слова "говорити" в хакка предпочтітіельнее дієслово [Kɔŋ ˧ ˩] 讲, ніж шуо, що використовується в путунхуа 说 (Hakka [Sɔt ˩] ).

Для дієслів "є" і "пити" використовуються слова [Sit ˥] , 食 [Sɪk ˨] і 饮 [Jɐm ˧ ˥] (Хакка [Jim ˧ ˩] ), Як в кантонському. Путунхуа ці ж значення дає словами чи 吃 (хакка [K ʰ iɛt ˩] ) І хе 喝 (хакка [Hɔt ˩] ). У хакка ці слова означають голодувати, хотіти їсти і хотіти пити.

6. Приклади пропозицій

[A ˦ ˦ mɔi ˥ ˥ ɲja ˦ ˦ mi ˦ ˦ hi ˥ ˥ t ʰ ju ˩ ˩ hi ˦ ˦ tsɔn ˧ ˩ lɔi ˩ ˩ m ˦ ˦ ts ʰ ɛn ˩ ˩]

• (Звернення до дитини) Твоя мама вже прийшла з базару?

[Kja ˦ ˦ lau ˧ ˩ t ʰ ai ˦ ˦ tsuk ˧ tau ˧ ˩ tsak ˩ jɔŋ ˩ ˩ jap ˥ lɔi ˩ ˩ kau ˧ ˩]

• Його молодший брат піймав метелика, щоб пограти з нею.

[Hau ˧ ˩ laŋ ˦ ˦ ɔ ˦ ˦, sui ˧ ˩ t ʰ uŋ ˧ kai ˥ ˧ sui ˧ ˩ kam ˦ ˦ k ʰ ɛn ˩ ˩ pɛn ˦ ˦ ɔ ˦ ˦]

• Дуже холодно, відро з водою промерзла.

7. Системи записи

З середини XIX століття західні місіонери створили безліч систем латинізації підвидів хакка.

На даний момент найбільшим працею є Новий Завіт і Псалми (1993, 1138 сторінок, див [1]), хоча очікується, що найближча публікація Старого Завіту відбере пальму першості. Ці роботи написані і в романізації і в ханьцзи, включаючи унікальні для хакка ієрогліфи, вони представляють діалект тайваньських хакка. Авторами цієї праці є місіонери Пресвітеріанської церкви Канади.

Знаменита книга Маленький Принц була переведена на поддіалект хакка мяолі (через англійська) в 2000 році. Вона також використовує дві писемності, у тому числі Тун'юн піньінь.

Джерела

• Branner David Prager Problems in Comparative Chinese Dialectology - the Classification of Miin and Hakka - Berlin: Mouton de Gruyter, 2000. - ISBN 31-101-5831-0.