Хакка (мова)

План:

1 Етимологія
2 Історія
- 2.1 Витоки
- 2.2 Огляд основних характеристик
3 Фонологія
4 Інші поддіалекти хакка
- 4.1 Акцент ухуа
  - 4.1.1 Рими ухуа
  - 4.1.2 Тони ухуа
5 Словник
6 Приклади пропозицій
7 Системи записи

Введення

Хакка ( кит. трад. 客家话 , упр. 客家话 , піньінь : Kjiāhu, палл. : Кецзяхуа, самоназва хакка Hak-k-fa ) - Діалект китайської мови (за класифікацією, прийнятою в КНР та Росії) або окрема мова в складі сино-тибетської сім'ї (за класифікацією, прийнятою на Заході). На слух незрозумілий носіям класичного китайського мови ( путунхуа або "мандаринського"), стандартної письмової форми не має. З усіх китайських діалектів хакка фонетично найбільш близький класичному китайському мови ( веньянь). На хакка говорять в основному на півдні Китаю представники ханьського субетносу хакка або їх нащадки, складові діаспору у Східній та Південно-Східної Азії, а також по всьому світу.

Між тайванським і гуаньдунскім вимовою хакка є деякі відмінності. Серед говірок хакка свого роду "стандартом" є говірка мій-ен (чи мій-ян: 梅县, піньінь : mixin, Палладій мейсянь), поширений на північному заході Гуаньдуна.

Гуаньдунское управління освітою у 1960 році запропонувало систему романізації мейсяньского говірки діалекту хакка.

У статті en: Identification of the varieties of Chinese наводиться порівняльна таблиця слів європейських мов і латини, а також китайських діалектів і найбільш близького до древнекитайскому діалекту хв.

Китайські мови

1. Етимологія

Назва народності хакка, що дала ім'я і діалекту, буквально означає "народ гостей": хак客(путунхуа: ке `) означає" гість ", ka家(путунхуа: цзя ) -" сім'я ". Самі хакка називають свою мову Hak-ka-fa (або-va) 客家话, Hak-fa (-va), 客话, Tu-gong-dung-fa (-va) 土广东话, буквально, "рідна мова гуаньдунцев ", а також Ngai-fa (-va) 话," мій / наш мова ".

2. Історія

2.1. Витоки

Народ хакка утворився в результаті кількох хвиль міграції з півночі Китаю на південь під час війн і заворушень. Перші хакка прибутку з провінцій, зараз мають назви Хенань і Шеньсі. Переселенці говорили на тих самих китайських діалектах, які в подальшому раазвілісь в путунхуа. Діалект хакка досить консервативний і з усіх інших говірок він найближче до среднекітайскій. Свідченням цього є збереження кінцевих голосних -P-t-k , Загублене в путунхуа. Якщо порівняти діалект хакка і кантонскій, то різниця між ними приблизно така ж, як і між португальським та іспанським; путунхуа ж тоді можна уподібнити французькому, тим більше, що його фонетика в такій же мірі відрізняється від фонетики іспанської та португальської.

Так як міграція проходила поступово, на діалект хакка вплинули зустрінуті по шляху говірки, включаючи мінь і мови мяо-яо. Також є думка про те, що на хакка вплинув діалект ше

2.2. Огляд основних характеристик

Среднекітайскій мову пов'язують з діалектом хакка (як і з більшістю китайських діалектів) регулярні звукові відповідності. Деякі з них наведені нижче.

Лексеми, що записуються ієрогліфами武(війна, бойові мистецтва) і屋(будинок, кімната), виголошує в среднекітайскій як mvio і uk, в хакка перетворилися на vu і vuk. У путунхуа вони обидва звучать як у).
Початковий звук лексем хакка, пов'язаних з ханцзи人і日, - носовій звук ng: (人: ngin,日: ngit), і мають зі звуком путунхуа r-пряме відповідність.
Початковий звук лексеми, записуваної ієрогліфом话(слово, мова; путунхуа хуа) на діалекті хакка вимовляється як f або v (проміжний звук).
Перший звук 学 hɔk зазвичай відповідає h (апроксимант "х") в хакка і глухому альвео-піднебінної фрікатіву (x [ɕ]) або задньопіднебінних фрікатіву (h [x]) путунхуа.

3. Фонологія

3.1. Ініціал діалекту мейсянь

У хакка відсутні дзвінкі вибухові приголосні ( [Bd ɡ] ), Але зате є дві серії глухих вибухів: непрідихательние ( [Ptk] ) І прідихательние ( [P ʰ t ʰ k ʰ] ).

		Губні	Зубні	Піднебінні	Задньопіднебінних	Горлові
Носові		/ M /	/ N /	/ Ɲ / *	/ Ŋ / *
Вибухові	прості	/ P /	/ T /		/ K /	(ʔ)
Вибухові	прідихательние	/ P ʰ /	/ T ʰ /		/ K ʰ /
Co-art	прості		/ Ts / / *
Co-art	прідихательние		/ Ts ʰ / / *
Фрікатівние		/ F /	/ S / / *			/ H /
Апроксимант		/ Ʋ /	/ L /	(J)

* Коли за ініціалами [Ts] , [Ts ʰ] , [S] ~~, і [Ŋ] слід палатізірованная медіаль [J] '', Вони перетворюються в [Tɕ] , [Tɕ ʰ] , [ɕ] і [Ɲ] відповідно.~~

3.2. Рими діалекту мейсянь
У мейсянь є шість голосних, [I ɨ ɛ a ə ɔ u] , В романізації - i, , a, e, o, u. Пом'якшуюча медіаль ( [J] ) Зображається як i, а огубленная медіаль ( [W] ) - Як u.
Крім того, рима складу мови хакка (весь склад крім першого приголосного) має приголосні, що збереглися ще від среднекітайскій мови: [M, n, ŋ, p, t, k] , В романізації - m, n, ng, b, d, і g.
Гласний Медіаль + голосний -I -U -M -N -Ŋ -P -T -K
Складотворної m ŋ
a ai au am an aŋ ap at ak
ia iai iau iam ian iaŋ iap iat iak
ua uai uan uaŋ uat uak
ɛ ɛu ɛm ɛn ɛp ɛt
iɛ iɛn iɛt
uɛ uɛn uɛt
i iu im in ip it
ɔ ɔi ɔn ɔŋ ɔt ɔk
iɔ iɔn iɔŋ iɔk
uɔ uɔn uɔŋ uɔk
u ui un uŋ ut uk
iui iun iuŋ iut iuk
ɨ əm ən əp ət

3.3. Тони
У мейсянь є чотири тони, число яких скорочується до двох, якщо фіналі (останній приголосний складу) представлена вибуховим звуком. Дзвінкі початкові приголосні среднекітайскій в мейсянь перетворилися в глухі прідихательние. Перед тим, як це сталося, два з чотирьох тонів среднекітайскій пін, шан, Цюй, жу, розділилися (пін і жу,), давши цим народження шести тонам в діалектах.
Тони діалекту мейсянь
Номер тону Тон Контур Опис
1 інь пін (阴平) ˦ (44) високий
2 ян пін (阳平) ˩ (11) низький
3 шан (上) ˧ ˩ (31) низький падаючий
4 Цюй (去) ˥ ˧ (53) високий падаючий
5 інь жу (阴入) ˩ ʔ (1) низький усічений
6 ян жу (阳入) ˥ ʔ (5) високий усічений
Поділ на "інь-ян" розвинулося з среднекітайскій глухих ініціали [P-t-k-] (Вони утворили тони-"інь") і дзвінких [B-d-ɡ-] (Відповідно, тони-"ян"). Тим не менш, у сучасному хакка деякі слова тону "пінь" мають сонорні ініціали [Mn ŋ l] , А в среднекітайскій такі слова хвучалі з тоном "шан", і дзвінкі ініціал, що мали тон "Цюй". Таким чином, поділ за дзвінкості не є абсолютною ознакою.
Кількість відмінностей в контурах тонів хакка збільшується в міру віддалення від Мейсяня. Наприклад, "інь пін" в Чантіне (长汀) має малюнок ˧ (33), а в Тайванській Сисяне - ˨ ˦ (24).

3.4. Тональний сандхі
У наведеній вище таблиці малюнок тонів інь пін і Цюй зазнає зміна, коли за словом в одному з цих тонів йде слово з важким наголосом (висота тону менше). Наприклад, висота тону "інь пін" змінюється від ˦ (44) до ˧ ˥ (35), коли має місце тональний сандхі. Аналогічні зміни відбуваються в тоні "Цюй": ˥ ˧ (53) стає ˦ (55). Це зазначено червоним у таблиці нижче.
Сандхі мейсянького поддіалекта
+ ˦ Інь Пін + ˩ Ян Пін + ˧ ˩ Шан + ˥ ˧ Цюй + ˩ ʔ Інь Жу + ˥ ʔ Ян Жу + Нейтральний
˦ Інь Пін + ˦. ˦ ˧ ˥ . ˩ ˧ ˥ . ˧ ˩ ˧ ˥ . ˥ ˧ ˧ ˥ . ˩ ʔ ˦. ˥ ʔ ˧ ˥ . ˧
˥ ˧ Цюй + ˥ ˧. ˦ ˥ . ˩ ˥ . ˧ ˩ ˥ . ˥ ˧ ˥ . ˩ ʔ ˥ ˧. ˥ ʔ ˥ . ˧
Нейтральний тон мають кілька суфіксів. Він вимовляється з середньою висотою.

4. Інші поддіалекти хакка
Мова (діалект) хакка має стільки ж діалектних підвидів, скільки є провінцій з промовистою на хакка більшістю. Навколо повіту Мейсянь розташовуються повіти Пінюань平远, Дабу大埔, Цзяолін蕉岭, Сін'нін兴宁, Ухуа五华і Феншунь丰顺. І в кожному повіті є цікаві особливості вимови. У Сін'ніне відсутні рими, кінчаються на [-M] і [-P] , Вони переходять в [-N] і [-T] . Ще далі від Мейсянь, в Гонконгській діалекті немає медіа [-U-] , Тому ієрогліф 光 читається в Мейсяне [Kwɔŋ ˦] , А в Гонконгу - [Kɔŋ ˧] , Як і в сусідньому Шеньчжені.
Але відмінності є не тільки в закінченнях і голосних. Тональні відмінності хакка досить великі: більшість поддіалектов мають шість тонів, як і мейсяньскій. Тим не менш, подекуди втрачені всі тони "Жу Шен", а слова цього тону розподілилися між іншими тонами. Такий поддіалект Чантін 长汀 на заході провінції Фуцзянь. Крім того, очевидно, в прибережних діалектах Хайфен 海丰 і Луфен 陆丰 відчувається вплив системи тонів хакка. У них тон "Цюй" також розщеплений, в результаті чого загальна кількість тонів одно семи, вважаючи "інь-ян" різними тонами і включаючи тон "шан".
Поддіалект хой-люк (Хайле 海陆), носії якої проживають на Тайвані, стався з тих же місць. У ньому є постальвеолярние приголосні (на кшталт [Ʃ] , [Ʒ] , [Tʃ] ), Які в інших мовах Китаю зазвичай відсутні. Інша група носіїв хакка, Сисянь (хакка: Сиен 四县) родом з Цзяіна 嘉应 та навколишніх Цзяоліня, Пін'юана, Сін'ніна і Ухуа. Цзяін пізніше був перейменований в Мейсянь.

4.1. Акцент ухуа
Цей акцент характеризується вимовою багатьох дзвінких среднекітайскій складів тони Цюй-шен (четвертого тону) з тоном шан-шен (третім), тон "ян-пін" підвищується / 13 /, замість того, щоб залишатися на низькому рівні / 11 /, як в мейсянь. Акцент в районах, прилеглих до північного Баоань і східному Дунгуань, характеризується наявністю двох послідовностей фрікатівов і Co-art: (цз, ц, с, чж, ch, ш), аналогічно путунхуа; римою "і", характерною для хакка Юебея і Сичуані, а також наявної треллю / ретрофлексним звуком.

4.1.1. Рими ухуа
Більшість рим в мейсянь і ухуа загальні, за винятком: "УОН" (мейсянь) = "він" (ухуа), "ян" (мейсянь) = "ан" / "йен" (ухуа), "уй" (мейсянь) = "і" (ухуа), "ін" (мейсянь) = "ун" (ухуа), "уан, Уай, УОН" (мейсянь) = ухуа втрачає "в": "кан" замість "Куан", "йен" ( мейсянь) = "ен" (ухуа)
4.1.2. Тони ухуа
Тони ухуа
Номер Тон Тональний контур Опис
1 інь пін (阴平) (44) високий
2 ян пін (阳平) (13) низький піднімається
3 шан (上) (31) низький знижуються
4 Цюй (去) (53) високий падаючий
5 інь жу (阴入) (1) низький
6 ян жу (阳入) (5) високий
5. Словник
Як і багато південні діалекти, хакка зберіг багато односкладові слова з більш давніх періодів розвитку китайського; таким чином, багато ж робочі склади відрізняються в тонні і римах. Це зменшує потребу в складанні нових складних слів. Те ж можна спостерігати в інших діалектах.
Приклади односкладових слів
人 [Ŋin ˩] осіб (путунхуа жень 2)
碗 [Ʋɔn ˦] чашка (путунхуа ван 3)
狗 [Kɛu ˦] собака (путунхуа гоу 3)
牛 [Ŋiu ˩] корова (путунхуа ню 2)
屋 [Ʋuk ˩] будинок (путунхуа у 1)
嘴 [Tsɔi ˥ ˧] рот (путунхуа цзу 3)
𠊎 [Ŋai ˩] я (путунхуа我во 3)
Приклади складних слів
日头 [Ŋit ˩ t ʰ ɛu ˩] сонце
月光 [Ŋiɛt ˥ k ʷ ɔŋ ˦] місяць
屋下 / 屋家 [Ʋuk ˩ k ʰ a ˦] будинок
电话 [T ʰ iɛn ˥ ʋa ˥ ˧] телефон
学堂 [Hɔk ˥ t ʰ ɔŋ ˩] школа
Для позначення слова "говорити" в хакка предпочтітіельнее дієслово [Kɔŋ ˧ ˩] 讲, ніж шуо, що використовується в путунхуа 说 (Hakka [Sɔt ˩] ).
Для дієслів "є" і "пити" використовуються слова [Sit ˥] , 食 [Sɪk ˨] і 饮 [Jɐm ˧ ˥] (Хакка [Jim ˧ ˩] ), Як в кантонському. Путунхуа ці ж значення дає словами чи 吃 (хакка [K ʰ iɛt ˩] ) І хе 喝 (хакка [Hɔt ˩] ). У хакка ці слова означають голодувати, хотіти їсти і хотіти пити.

6. Приклади пропозицій
[A ˦ ˦ mɔi ˥ ˥ ɲja ˦ ˦ mi ˦ ˦ hi ˥ ˥ t ʰ ju ˩ ˩ hi ˦ ˦ tsɔn ˧ ˩ lɔi ˩ ˩ m ˦ ˦ ts ʰ ɛn ˩ ˩]
(Звернення до дитини) Твоя мама вже прийшла з базару?
[Kja ˦ ˦ lau ˧ ˩ t ʰ ai ˦ ˦ tsuk ˧ tau ˧ ˩ tsak ˩ jɔŋ ˩ ˩ jap ˥ lɔi ˩ ˩ kau ˧ ˩]
Його молодший брат піймав метелика, щоб пограти з нею.
[Hau ˧ ˩ laŋ ˦ ˦ ɔ ˦ ˦, sui ˧ ˩ t ʰ uŋ ˧ kai ˥ ˧ sui ˧ ˩ kam ˦ ˦ k ʰ ɛn ˩ ˩ pɛn ˦ ˦ ɔ ˦ ˦]
Дуже холодно, відро з водою промерзла.
7. Системи записи
З середини XIX століття західні місіонери створили безліч систем латинізації підвидів хакка.
На даний момент найбільшим працею є Новий Завіт і Псалми (1993, 1138 сторінок, див [1]), хоча очікується, що найближча публікація Старого Завіту відбере пальму першості. Ці роботи написані і в романізації і в ханьцзи, включаючи унікальні для хакка ієрогліфи, вони представляють діалект тайваньських хакка. Авторами цієї праці є місіонери Пресвітеріанської церкви Канади.
Знаменита книга Маленький Принц була переведена на поддіалект хакка мяолі (через англійська) в 2000 році. Вона також використовує дві писемності, у тому числі Тун'юн піньінь.

Джерела
Branner David Prager Problems in Comparative Chinese Dialectology - the Classification of Miin and Hakka - Berlin: Mouton de Gruyter, 2000. - ISBN 31-101-5831-0.