Демографічна політика Кремля: чому росіяни сприймають її вороже

Кремль обіцяє значні виплати за народження дітей, розширює пільги для багатодітних родин і демонстративно піклується про вагітних студенток і школярок. На національний проєкт «Семья» у 2025–2030 роках планується витратити 17,9 трильйона рублів (понад 200 мільярдів доларів), з яких 3,2 трильйона (38 мільярдів доларів) — у 2026 році. Це сума, співмірна з двома річними бюджетами України за видатками.

Однак моніторинг понад 700 спільнот у Telegram і VKontakte, проведений на початку 2026 року, показує: абсурдні законодавчі ініціативи та нав'язлива пропаганда відверто дратують російське населення. Політика, яку влада називає «підтримкою сім'ї», стає ще одним джерелом конфлікту між державою та суспільством.

У 2024 році в Росії народилося 1,22 мільйона дітей — один із найгірших показників у її сучасній історії. Сумарний коефіцієнт народжуваності наприкінці 2025-го становив 1,4 дитини на жінку, тоді як для простого відтворення потрібно 2,1. Після вторгнення в Україну демографічна проблема набула для Кремля стратегічного значення: величезні бойові втрати та відтік молоді перетворили радянське гасло «бабы ещё нарожают» на новий політичний пріоритет.

Серед інструментів стимулювання — материнський капітал, сімейна іпотека, податкові пільги, а також заборони. До останніх належать закон про заборону «пропаганди відмови від дітонародження», відповідальність за «схиляння до аборту», обмеження для приватних клінік на проведення переривання вагітності. У Держдумі та РПЦ обговорюють необхідність обов'язкової згоди чоловіка на аборт. МОЗ пропонує направляти жінок, які не планують народжувати, до психологів, а чоловіків — на спермограму.

Найбільше обурення в соцмережах викликали заяви про виплати вагітним студенткам і школяркам: 72% реакцій у Telegram були негативними, лише 3% — схвальними. Таку «підтримку» сприйняли як заохочення ранньої вагітності за рахунок відмови від освіти та кар'єри. Друге місце за рівнем негативу посіла тема обмеження абортів, зокрема пропозиція дозволяти переривання вагітності лише за згодою чоловіка. Під дописами на цю тему в ростовському пабліку зібралося 1473 негативні реакції, у воронезькому — 2023.

Ідея обов'язкових консультацій із психологами для жінок, які не планують дітей, також отримала майже повністю негативні відгуки. Навіть сімейна іпотека сприймається критично через постійні зміни умов і зростання цін на житло. Материнський капітал викликає відносно спокійну реакцію, але спроби звузити можливості його використання зустрічають різку критику.

Основою критики стала недовіра до влади та переконаність у її лицемірстві — саркастичний заклик «сами рожайте!» становив близько чверті аргументованих коментарів. Далі йшли бідність, високі ціни й недоступність житла. Коментатори обурювалися цинізму закликів народжувати на тлі закриття шкіл, пологових відділень і поліклінік. Майже кожен сьомий змістовний коментар стосувався того, що допомогу отримують «не ті». Про війну прямо згадували рідко: 5,8% коментарів у Telegram і 7,5% у VKontakte пов'язували заклики народжувати з потребою поповнювати армію.

Для України російська демографічна політика має не лише соціальний, а й безпековий вимір. За кампаніями з підвищення народжуваності стоїть прагнення Кремля зберегти людський і мобілізаційний ресурс для майбутніх воєн. Відновлення мобілізаційного потенціалу через нові покоління може обернутися для України черговою війною. Тим часом українське населення стрімко скорочується через воєнні втрати, міграцію та низьку народжуваність. Україні потрібно готуватися до можливого протистояння, поєднуючи зміцнення оборони з підтримкою сімей, поверненням громадян і створенням умов, за яких люди не боятимуться пов'язувати з країною власне майбутнє.