Формат навчання у вишах визначають самі університети — роз'яснення МОН

Про те, хто саме вирішує, як навчатимуться студенти, йдеться у відповіді Міністерства освіти і науки на запит редакції. За словами представників МОН, вибір між очним, змішаним і дистанційним форматами для конкретного закладу ухвалює колегіальний орган управління цього закладу, а не міністерство.

Підставою для такого розподілу повноважень є Закон «Про вищу освіту», який закріплює принцип автономії університетів. Безпосереднє управління закладом здійснює його керівник — ректор, президент або директор. Права вишу, що випливають із цієї автономії, не можуть бути обмежені іншими законами чи підзаконними актами.

Ухвалюючи рішення про формат, керівництво закладу бере до уваги безпекову ситуацію в регіоні, стан комунікацій, наявність і місткість укриттів, температурний режим та епідемічну обстановку. Окремий чинник — те, що заклади освіти не належать до об'єктів критичної інфраструктури, а отже, під час блекаутів знеструмлюються разом із житловими кварталами. Саме тому питання автономного живлення та формату роботи виші закривають самостійно.

Паралельно з відповіддю на запит МОН надіслало керівникам закладів вищої освіти лист №1/17933-26 від 20 серпня 2026 року, підписаний заступником міністра Миколою Трофименком. У документі — десять рекомендацій на осінньо-зимовий період 2026/2027 навчального року.

Серед пропозицій — ущільнення графіка освітнього процесу із задіянням субот восени 2026-го та навесні 2027 року і можливим продовженням навчання влітку 2027-го, крім випускних курсів. За потреби заняття, практичну підготовку, контрольні заходи та індивідуальні завдання радять переводити в дистанційний формат, залишаючи очно лише те, що неможливо якісно провести онлайн.

Міністерство також закликає максимально оцифровувати навчальний контент і забезпечувати асинхронне навчання — завантажені лекції, лабораторні практикуми, автономні засоби самоконтролю. Матеріально-технічну базу пропонують зонувати: за критичного дефіциту енергії концентрувати навчання, роботу служб і проживання студентів, зокрема сиріт та осіб із ТОТ, у найбільш захищених та енергоефективних будівлях, а невикористовувані площі тимчасово консервувати.

Окремий блок стосується енергозабезпечення: вишам радять поетапно переходити від поодиноких генераторів до системних рішень — гібридних сонячних електростанцій, промислових накопичувачів енергії, ДБЖ для серверного та комунікаційного обладнання. Під час аудиторного чи змішаного формату орієнтуватися слід виключно на розрахункову місткість укриттів, які відповідають мінімальним вимогам для проведення занять. Фонд захисних споруд пропонують і надалі модернізувати, перетворюючи їх на укриття подвійного призначення з вентиляцією, автономним освітленням, зв'язком і опаленням.

Серед інших пунктів — оптимізація захисту цифрової інфраструктури з регулярним копіюванням критичних даних і використанням надійних хмарних сервісів, підтримка контактів із місцевою владою, громадами, бізнесом, закладами культури й спорту щодо оренди або спільного використання приміщень, а також інтеграція психологічного супроводу для студентів і працівників для профілактики професійного та навчального вигорання.

Додатково МОН радить забезпечити локальні системи оповіщення про повітряну тривогу в навчальних корпусах і гуртожитках та мати запаси пального, вугілля чи дров для резервного опалення.