У Польщі зростає ксенофобія щодо українців: чи є суспільний спротив?

Кілька днів тому в метро Бангкока тайська пасажирка зробила зауваження групі італійських студентів, які надто гучно розмовляли. Замість вибачень студенти разом із дорослими викладачами почали вигукувати образи. Інцидент випадково зняли на телефон — відео швидко поширилося в Таїланді та Італії.

Поліція Таїланду знайшла студентів і оштрафувала за образу. Італійське посольство публічно вибачилося за дії своїх громадян. Самі молоді люди також записали відео з вибаченнями.

Однак найбільш показовою стала реакція в самій Італії: там у соцмережах масово почали з’являтися відео вибачень перед тайцями. Це перетворилося на соціальний флешмоб — нація відчула сором за вчинок співвітчизників і не хоче, щоб цю поведінку асоціювали з італійцями загалом.

Натомість у Польщі ситуація інша. Там фіксують відверто ксенофобські напади на українців, що набувають ознак масового цькування за національною ознакою. Однак, як зазначають спостерігачі, суспільна хвиля сорому чи відторгнення ксенофобії, співмірна самій хвилі агресії, відсутня.

«Нормальне суспільство не має брати на себе колективну провину за кожного ідіота. Але воно може демонструвати колективну нетерпимість до поведінки цього ідіота», — зауважує автор тексту, який поширив свої роздуми з особистого дозволу.

Ключове питання, яке він ставить: де в Польщі проходить межа суспільної терпимості до власних ксенофобів? Ксенофобія починає ставати проблемою не тоді, коли з’являються ксенофоби, а тоді, коли вони перестають соромитися бути ксенофобами.