Харків під обстрілами: вступна кампанія без зривів і майже торішній набір

На Харківщині стартував новий навчальний рік, і попри постійні повітряні тривоги та загрозу обстрілів область утримує позиції одного з головних студентських центрів країни. Абітурієнти складали національний мультипредметний тест у 43 екзаменаційних центрах, облаштованих в укриттях із резервним живленням, водою та кондиціюванням. Завдяки цьому тестування не доводилося переривати під час тривог.

У Каразінському університеті приймальна комісія працювала поруч з укриттям «ЄрміловЦентр»: за сигналу небезпеки співробітники переходили в бомбосховище й продовжували роботу. Вступні іспити проводили в підземних аудиторіях, де є інтернет і навіть підйомники для людей з інвалідністю.

«Для нас вступ майбутніх студентів — насамперед соціально-гуманітарна місія, спрямована на збереження української молоді, підтримку права на освіту та формування людського капіталу. І попри всі виклики, університет виконує свою освітню, наукову та суспільну місію. Ми продовжуємо адаптувати діяльність до нових реалій. За п’ять вступних кампаній, які припали на роки повномасштабної війни, університет виробив необхідні безпекові механізми», — розповів виконувач обов’язків ректора ХНУ імені В. Н. Каразіна Олександр Головко.

На основну сесію НМТ зареєструвалися понад 16 тисяч абітурієнтів — приблизно на 1,6 тисячі більше, ніж роком раніше. Заяви приймали через електронні кабінети з будь-якого регіону України чи з-за кордону, а конкурсний бал формували за результатами тестування 2023–2026 років.

Станом на початок вересня до вишів області зарахували понад 29 тисяч студентів. Із них приблизно 19 тисяч — перший курс бакалаврату, ще десять тисяч — перший курс магістратури. Торік обласна адміністрація повідомляла про 30 тисяч зарахованих, але ту цифру наводили округлено, тож фактично набір не змінився. Кампанія ще триває: університети можуть добирати студентів на контракт, а зарахування триватиме щонайдовше до 15 жовтня, тож кількість першокурсників імовірно зросте.

«Люди обирають Харків. Вступна кампанія ще триває. Я думаю, що ця цифра не остаточна — буде ще більше», — сказав голова Харківської ОВА Олег Синєгубов 8 вересня.

В області діє 21 заклад вищої освіти, 13 із них працюють у змішаному форматі. Загалом у вишах навчаються 99 тисяч студентів, із них 27 тисяч відвідують заняття очно або частково очно. Роком раніше обладміністрація називала 105 тисяч, тобто загальна кількість студентів скоротилася орієнтовно на шість тисяч.

Натомість заяв до харківських вишів побільшало суттєво: під час основного етапу їх подали майже 75 тисяч проти трохи більш ніж 50 тисяч торік. Щоправда, кількість заяв не дорівнює кількості людей — один вступник міг подати до десяти заяв. По Україні зареєстрували майже 1,2 мільйона заяв, приблизно на 28% більше, ніж торік, а самих вступників побільшало на 17% — із близько 207 тисяч до майже 243 тисяч.

За словами Олександра Головка, харківські виші зберігають високі позиції в міжнародних рейтингах, а абітурієнти з батьками найчастіше цікавляться форматом навчання, безпечними аудиторіями та гуртожитками. Масового переїзду молоді з безпечніших областей до прифронтового Харкова немає, адже змішаний формат дозволяє вчитися без переїзду. Очні заняття пропонують переважно тим, хто вже в Харкові чи передмісті, відвідувати їх можна добровільно, а неповнолітні приходять лише за згодою батьків.

«Випадків відмови від вступу через безпекову ситуацію ми не зафіксували», — зауважив Головко.

В університеті облаштували 3 000 квадратних метрів захищеного освітнього простору, де проводять практичні й лабораторні заняття, поєднуючи їх з онлайн-лекціями. Попит на очне навчання вже перевищує наявні можливості: студенти Інституту міжнародних відносин і туристичного бізнесу та факультету іноземних мов навчаються в захищених аудиторіях у дві зміни, тож університет планує розширювати підземний простір.

«Молодь хоче навчатися, хоче навчатися очно. У мене були сьогодні офлайн-пари з анатомії, прийшло цілком дві групи, ніхто онлайн не хоче це вчити. Тобто люди видирають цю можливість — хоч раз на тиждень прийти до університету, посидіти за партами, побачити викладачів, щось пощупати. Це ж медицина, як вона може бути онлайн?», — каже першокурсниця медичного факультету Ксенія Локтіонова.

Найпопулярнішою спеціальністю в Україні другий рік поспіль залишається менеджмент — понад 105 тисяч заяв. У Харківській області лідер інший: право зібрало приблизно 8,2 тисячі заяв, менеджмент — майже сім тисяч. Далі йдуть комп’ютерні науки (5,3 тисячі), психологія (4,7 тисячі) та філологія (майже чотири тисячі). До десятки також увійшли медицина (3,3 тисячі), економіка, міжнародні економічні відносини й кібербезпека (приблизно по 2,9 тисячі), автомобільний транспорт (2,4 тисячі) та правоохоронна діяльність (понад дві тисячі).

У Каразінському університеті найбільше заяв зібрала психологія — 1,8 тисячі, менеджмент — майже 1,6 тисячі, філологія — 1,2 тисячі. Уперше за кілька років зріс інтерес до фізики, хімії та біології, а також до автоматизації, робототехніки, ядерної фізики, ядерної медицини й радіофізики. Головко пов’язує це з тим, що молодь дедалі більше орієнтується на професії, потрібні для оборони, відбудови та технологічного розвитку країни.

Єдиного прохідного бала для харківських вишів немає — він залежить від університету, спеціальності, кількості бюджетних місць і результатів інших вступників. За правилами 2026 року для участі в конкурсі на бюджет за більшістю спеціальностей потрібно було щонайменше 130 балів, для права, міжнародного права, міжнародних відносин, публічного управління, медицини, стоматології, педіатрії та низки інших — 150, для фармації — 140. Це лише мінімум для подання заяви: реальний прохідний бал був вищим. На праві в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого найнижчий бал вступників на загальних умовах становив приблизно 186, на психології в Каразінському — 168, на медицині в Харківському національному медичному університеті — 154, на комп’ютерних науках у Каразінському — 150. Найбільший конкурс — п’ять претендентів на місце — був на психології в Каразінському університеті, на медицині в медуніверситеті — чотири, на праві в Юридичному університеті — три.

Найбільше заяв подали до Каразінського університету: на бакалаврат — 19,4 тисячі проти майже 14 тисяч у 2025 році та 11 тисяч у 2024-му, тобто за два роки зростання перевищило вісім тисяч. На магістратуру до кінця серпня надійшло ще 4,2 тисячі заяв, а загалом на перший курс бакалаврату й магістратури університет зарахував понад п’ять тисяч людей. Друге місце посів ХПІ з понад 12 тисячами заяв, далі — Юридичний університет імені Ярослава Мудрого (7,6 тисячі), Університет міського господарства імені О. М. Бекетова (6,4 тисячі) та ХНЕУ імені Семена Кузнеця (6,3 тисячі). Усі десять найпопулярніших вишів області отримали більше заяв, ніж торік.

У Каразінському університеті цьогоріч уперше відкрили окрему дистанційну форму навчання на деяких факультетах — нею зацікавилися понад 500 абітурієнтів. Це не тимчасовий формат воєнного часу: після скасування воєнного стану студенти денної та заочної форм повернуться до звичайного навчання, а ті, хто одразу вступив на дистанційну форму, зможуть навчатися онлайн і далі. У консолідованому академічному рейтингу 2026 року ХНУ посів шосте місце в Україні, ХПІ — тринадцяте.

За спостереженнями Головка, цього року абітурієнти спілкувалися з приймальною комісією активніше, ніж їхні батьки, і уважніше вивчали самі освітні програми — предмети, викладачів, можливості працевлаштування.

«Це покоління, яке дорослішало під обстрілами й переходами онлайн і офлайн. Вони демонструють більшу самостійність і вміння адаптуватися», — говорить виконувач обов’язків ректора.

Остаточних висновків про плани нового покоління в університеті поки не роблять: щороку першокурсників опитують про мотивацію та очікування, і цьогорічне дослідження проведуть за два-три місяці після початку навчання.

«Я подавала заяви в п’ять ВИШів, і всі вони в українських містах: це Харків, Полтава, Дніпро та Одеса. Планую бути медичним працівником. Яким, говорити ще зарано: попереду шість років навчання та інтернатура, поки схиляюсь до дерматології, а там подивимося. За свій курс можу точно сказати: молодь хоче вчитись і жити в Україні», — додає Ксенія Локтіонова.

Отже, попри обстріли, тривоги й близькість фронту, вступна кампанія на Харківщині минула без зривів, а кількість зарахованих залишилася приблизно на рівні минулого року. Харків зберігає статус одного з чотирьох головних студентських центрів України навіть в умовах повномасштабної війни.